Постанова

від 09.06.2021 по справі 363/5342/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 363/5342/15-ц

провадження № 61-13771св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Дашуківські бентоніти ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Дашуківські бентоніти - адвоката Кузяєва Олега Васильовича на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року у складі судді Гуля В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Дашуківські бентоніти (далі - ТОВ Дашуківські бентоніти ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, посилаючись на те, що 21 грудня 2010 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір позики № Ф-ТК-02-1221/1 (далі - Договір позики), за умовами якого 22 грудня 2010 року воно надало відповідачу безпроцентну позику в розмірі 418 500 грн строком до 21 грудня 2011 року. В подальшому 15 грудня 2011 року між ним та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до Договору позики, за якою сторони погодили строк повернення позики до 31 грудня 2012 року шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця. 02 липня 2012 року відповідач погасив заборгованість в розмірі 46 100 грн, однак не повернув позику в повному обсязі. Враховуючи викладене, ТОВ Дашуківські бентоніти просило стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за Договором позики в розмірі 372 400 грн, 3 % річних в розмірі 32 383,49 грн, грошові кошти з урахуванням індексу інфляції від суми заборгованості в розмірі 241 825,60 грн.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 25 лютого 2020 року у складі судді Чіркова Г. Є. в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що рішенням Маньківського районного суду Київської області від 03 травня 2018 року, яке набрало законної сили 07 серпня 2018 року, у справі № 700/7/17 було задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ Дашуківські бентоніти про визнання недійсною додаткової угоди до договору позики, визнано недійсною додаткову угоду від 15 грудня 2011 року № 1 до Договору позики, укладену між ТОВ Дашуківські бентоніти та ОСОБА_1 . Оскільки вказана угода не створює жодних правових наслідків, то в цій справі суд не може брати її до уваги при обчисленні позовної давності. Враховуючи переривання перебігу позовної давності шляхом внесення 02 липня 2012 року ОСОБА_1 платежу, спрямованого на часткове погашення заборгованості, у позивача виникло право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання в повному обсязі саме з 02 липня 2012 року. Однак він звернувся до суду з позовом лише 17 грудня 2015 року, тобто зі спливом трирічної позовної давності, про застосування якої заявив представник відповідача.

06 серпня 2020 року представник ТОВ Дашуківські бентоніти - адвокат Кузяєв О. В. подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 лютого 2020 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ Дашуківські бентоніти на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 лютого 2020 року повернуто заявнику без розгляду на підставі підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що апеляційна скарга ТОВ Дашуківські бентоніти на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 лютого 2020 року подана безпосередньо до Київського апеляційного суду, тобто з порушенням порядку, встановленого для її подання.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.

15 вересня 2020 року представник ТОВ Дашуківські бентоніти - адвокат Кузяєв О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і направити справу до Київського апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що розділом ХІІІ Перехідні положення ЦПК України врегульовано питання подання учасниками справи апеляційних і касаційних скарг до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а саме як безпосередньо до апеляційного суду так і через відповідний суд першої інстанції. На час звернення з апеляційною скаргою Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонувала, однак її відсутність жодним чином не створює перешкод учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційного суду. Отже, особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України), які надають їй право як безпосередньо подавати апеляційну скаргу до апеляційного суду, так і подавати її через місцевий суд. Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення з апеляційною скаргою до апеляційного суду, як визначено у статті 355 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу. Аналогічні висновки щодо подання апеляційної скарги до апеляційного суду викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17-ц (провадження № 61-12112сво18), в постановах судових палат Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду, зокрема в постановах від 05 червня 2019 року у справі № 760/10908/13-ц (провадження № 61-6св19), від 22 травня 2019 року у справі № 755/8517/18 (провадження № 61-156св19), від 17 квітня 2019 року у справі № 752/4619/18 (провадження № 61-2152св19), від 10 квітня 2019 року у справі № 152/355/17 (провадження № 61-11439св18), а також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 145/1330/17 (провадження № 14-549цс19).

У жовтні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Цирулевська М. В. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що висновок апеляційного суду про повернення апеляційної скарги ТОВ Дашуківські бентоніти на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 лютого 2020 року без розгляду заснований на неправильному тлумаченні підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України. При цьому представник ТОВ Дашуківські бентоніти - адвокат Кузяєв О. В. подав аналогічну апеляційну скаргу, яка ухвалою Київського апеляційного суду від 04 вересня 2020 року була повернута особі, яка її подала. Оскільки підстави для направлення справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження відсутні, то касаційна скарга є безпідставною.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Вишгородського районного суду Київської області.

28 вересня 2020 року справа № 363/5342/15-ц надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права

Відповідно до частин першої, третьої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 25 лютого 2020 року в задоволенні позову ТОВ Дашуківські бентоніти до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, 06 серпня 2020 року представник ТОВ Дашуківські бентоніти - адвокат Кузяєв О. В. подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

У пункті 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 17 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Статтею 355 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу XIII Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Отже, у розділі ХІІІ Перехідні положення ЦПК України врегульовано питання подання учасниками справи апеляційних і касаційних скарг до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а саме - як безпосередньо до апеляційного суду, так і через відповідний суд першої інстанції.

На час подання представником ТОВ Дашуківські бентоніти - адвокатом Кузяєвим О. В. до Київського апеляційного суду апеляційної скарги на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 лютого 2020 року Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонувала і не функціонує на цей час.

Відсутність на цей час Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкод учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та частиною четвертою статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зазначав, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (пункт 45 рішення від 06 грудня 2007 року у справі Воловік проти України , заява № 15123/03).

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (пункт 47 рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі Дія 97 проти України , заява № 19164/04).

Отже, особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України), які надають їй право як безпосередньо подавати апеляційну скаргу до апеляційного суду, так і подавати її через місцевий суд.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення з апеляційною скаргою до апеляційного суду, як визначено у статті 355 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

Такі правові висновки щодо подання апеляційної скарги до апеляційного суду викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17-ц (провадження № 61-12112сво18), в постановах судових палат Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, зокрема в постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 152/355/17 (провадження № 61-11439св18), від 17 квітня 2019 року у справі № 752/4619/18 (провадження № 61-2152св19), від 22 травня 2019 року у справі № 755/8517/18 (провадження № 61-156св19), від 05 червня 2019 року у справі № 760/10908/13-ц (провадження № 61-6св19), а також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 145/1330/17 (провадження № 14-549цс19).

У пункті 55 рішення у справі Креуз проти Польщі від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх цивільних прав та обов`язків (рішення ЄСПЛ у справі Гоффман проти Німеччини від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; рішення ЄСПЛ у справі Кудла проти Польщі від 26 жовтня 2000 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

З огляду на викладене висновок апеляційного суду про повернення апеляційної скарги без розгляду ґрунтується на помилковому тлумаченні підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, за змістом якого апеляційні скарги подаються до або через відповідні суди (апеляційні суди).

Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, а також - порушив право заявника на апеляційне оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції.

Тлумачення процесуального закону, здійснене Київським апеляційним судом, суперечить положенням частини четвертої статі 3 ЦПК України та призводить до звуження процесуальних прав учасників процесу.

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене у зв`язку з допущеними апеляційним судом вищенаведеними порушеннями норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконного судового рішення, наявні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Дашуківські бентоніти - адвоката Кузяєва Олега Васильовича задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийІ. М. Фаловська Судді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук