Постанова
Іменем України
09 червня 2021 року
м. Київ
справа № 754/13570/18
провадження № 61-16808св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго ,
представник відповідача - Мацанек Катерина В`ячеславівна,
третя особа - голова профспілкової організації Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго Приходько Олександр Микитович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго на постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (далі - ПАТ Національна енергетична компанія Укренерго ), третя особа - голова профспілкової організації ПАТ Національна енергетична компанія Укренерго Приходько О. М., про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що згідно з наказом Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго (далі -
ДП Національна енергетична компанія Укренерго ), правонаступником якої є ПАТ Національна енергетична компанія Укренерго ,
від 27 листопада 2017 року № 588-к його призначено на посаду інспектора
(із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП Національна енергетична компанія Укренерго . Наказом № 213-к/оп Про скорочення штату ДП Національна енергетична компанія Укренерго від 14 червня 2018 року було виведено із штатного розпису, зокрема і посаду інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу ДП Національна енергетична компанія Укренерго .
Зазначав, що 18 червня 2018 року його попереджено про вивільнення (про зміну істотних умов праці) та повідомлено, що у разі відмови від переведення на іншу роботу за відповідною професією чи спеціальністю або у зв`язку з її відсутністю його буде звільнено 20 серпня 2018 року з роботи за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
Вказував, що звільнення з роботи відбулося з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки йому не було запропоновано всіх наявних на підприємстві вакантних посад, які він міг би виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду. Також зазначав, що відповідач із зверненням щодо проведення консультацій з питань скорочення чисельності або штату працівників до профспілкового комітету, що діє на підприємстві, не звертався, крім того, наказ про звільнення підписаний неуповноваженою особою.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконним і скасувати наказ про його звільнення, виданий
ДП Національна енергетична компанія Укренерго від 31 серпня 2018 року № 662-к Про звільнення з посади інспектора (із дипломом спеціаліста)
з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП Національна енергетична компанія Укренерго , робоче місце: вул. Симона Петлюри, 27 м. Київ, на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці;
- поновити його на посаді інспектора (із дипломом спеціаліста)
з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП Національна енергетична компанія Укренерго , робоче місце: вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, з 01 вересня 2018 року та зобов`язати ДП Національна енергетична компанія Укренерго перевести його на посаду інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП Національна енергетична компанія Укренерго , робоче місце: вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ;
- у випадку відсутності на момент поновлення посади інспектора
(із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП Національна енергетична компанія Укренерго , робоче місце: вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, зобов`язати ДП Національна енергетична компанія Укренерго здійснити з 01 вересня 2018 року поновлення та його переведення
на посаду інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього
контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП Національна енергетична компанія Укренерго робоче місце: вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ;
- у випадку відсутності на момент поновлення посади інспектора
(із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс Національна енергетична компанія Укренерго робоче місце: вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, здійснити з 01 вересня 2018 року формальне його поновлення
на посаді інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього
контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП Національна енергетична компанія Укренерго , робоче місце: вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, та перевести його на посаду інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс
ДП Національна енергетична компанія Укренерго , робоче місце:
вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ;
- стягнути з ДП Національна енергетична компанія Укренерго на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи
з 01 вересня 2018 року включно по день ухвалення судового рішення, перерахувавши його у безготівковій формі на поточний рахунок
№ НОМЕР_1 , який закріплено банком за заробітною карткою № НОМЕР_2 за ОСОБА_1 , банк утримувач - ПАТ Державний ощадний банк України МФО № 300465, код ЄДРПОУ № 00032129;
- стягнути з ДП Національна енергетична компанія Укренерго на його користь моральну шкоду в розмірі 70 000,00 грн, шляхом перерахування
у безготівковій формі на поточний рахунок № НОМЕР_1 , який закріплено банком за заробітною карткою № НОМЕР_2 за ОСОБА_1 , банк утримувач - ПАТ Державний ощадний банк України МФО № 300465, код ЄДРПОУ № 00032129;
- стягнути з ДП Національна енергетична компанія Укренерго на його користь вихідну допомогу відповідно до статті 44 КЗпП України у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку, перерахувавши його у безготівковій формі на поточний рахунок № НОМЕР_1 , який закріплено банком за заробітною карткою № НОМЕР_2 за ОСОБА_1 , банк утримувач - ПАТ Державний ощадний банк України , МФО № 300465, код ЄДРПОУ № 00032129;
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
РішеннямДеснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2020 року у складі судді Панченко О. М. позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів
у встановленому законом порядку, що його було звільнено незаконно, тому позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та не підлягають задоволенню. При цьому суд першої інстанції вважав встановленими обставини, що на підприємстві відповідача відбулися зміни в організації виробництва, а тому у відповідача були підстави для звільнення, передбачені пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Позивачеві були запропоновані наявні у відповідача вакансії з дотриманням порядку, передбаченого статтею 49-2 КЗпП України, звільнення відбулося уповноваженою особою та після звернення з поданням до профспілкової організації з урахуванням положень частини п`ятої статті 43 КЗпП України. Встановивши відповідні обставини, суд відмовив у задоволенні позову про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, моральної шкоди та вихідної допомоги у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку, оскільки законом передбачено розмір такої допомоги лише
за один місяць, який був позивачу нарахований.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2020 року
в частині відмови у визнанні незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення позивача на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Визнано недійсним та скасовано наказ ДП Національна енергетична компанія Укренерго від 31 серпня 2018 року № 662-к Про звільнення ОСОБА_1 інспектора (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП Національна енергетична компанія Укренерго .
Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора (із дипломом спеціаліста)
з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго .
Стягнуто з ПАТ Національна енергетична компанія Укренерго на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи
з 01 вересня 2018 року до 03 листопада 2020 року у розмірі 638 622,30 грн.
Судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.
Стягнуто з ПАТ Національна енергетична компанія Укренерго на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що доводи ОСОБА_1 про те, що згідно зі штатним розписом від 01 вересня 2018 року, який почав діяти за три дні до його звільнення, чисельність працівників у підрозділі
ВП Укренергосервіс складала 316 працівників, тобто на 105 штатних одиниць більше ніж у попередньому штатному розписі, а загалом чисельність працівників апарату управління ДП Національна енергетична компанія Укренерго збільшилась до 2 540 чисельних одиниць, тобто на
1 113 працівників, - знайшли підтвердження наявними у справі доказами,
а отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідач, як роботодавець виконав свої зобов`язання, передбачені частиною другою статті 40 та частиною третьою статті 49-2 КЗпП України.
При цьому позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання його перевести на відповідну посаду у ПАТ Національна енергетична компанія Укренерго , а саме на посаду інспектора (з дипломом спеціаліста)
з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс з робочим місцем: вул. Симона Петлюри, 27 , м. Київ , є необґрунтовані, оскільки відповідна посада є відмінною від посади, яку попередньо займав позивач на підприємстві, доказів, що відповідна посада є вакантною, була запропонована йому відповідачем та позивач погодився на таку пропозицію, матеріали справи не містять.
Встановивши, що позивача звільнено з роботи з порушенням роботодавцем порядку такого звільнення, апеляційний суд вважав, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, оскільки внаслідок звільнення з роботи, позивачу завдано моральну шкоду, яка полягала у необхідності звернення до суду за захистом порушених прав,
у зв`язку з чим порушено звичайний порядок організації життя позивача щодо необхідності докладати додаткових зусиль для захисту своїх прав
і відновлення попереднього стану. Враховуючи характер та обсяг страждань, перенесених позивачем через порушення його трудових прав, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у його житті, а також з урахуванням засад розумності й справедливості, апеляційний суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн на компенсацію моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2020 року до Верховного Суду,
ПАТ Національна енергетична компанія Укренерго , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення позивача на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди скасувати та залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2021 року справу призначено
до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що, розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , апеляційний суд, керуючись частиною п`ятою статті 82 ЦПК України, послався на обставини, що встановлені судом у справі
№ 756/12673/18, що не є тотожною цій справі, оскільки постановлена стосовно іншої особи ( ОСОБА_2 ), за існування інших фактичних обставин справи.
Вказує, що акт ознайомлення ОСОБА_1 з переліком вакантних посад
у ПАТ Національна енергетична компанія Укренерго станом на 20 серпня 2018 року підтверджуєтьсянаявною у матеріалах справи розпискою ОСОБА_1 на попередженні про вивільнення від 18 червня 2018 року, де позивачем зазначено: Перелік вакансії отримав посадових окладів проставлено дату 21 серпня 2018 року та особистий підпис;актом інспекційного відвідування від 28 вересня 2018 року № КВ 1139/57/АВ, складеним інспектором праці Головного управління Держпраці у Київській області Куліш Н. І.
Суд першої інстанції послався на акт інспекційного відвідування
від 28 вересня 2018 року № КВ 1139/57/АВ як належний, допустимий, достовірний та достатній доказ у розумінні статей 77-80 ЦПК України, натомість апеляційний суд навпаки не надав оцінку вказаному акту інспекційного відвідування як доказу у справі, при цьому суд апеляційної інстанції не мотивував відхилення вказаного документа як доказу.
Також вищенаведена обставина щодо ознайомлення позивача з переліком вакантних посад станом на 21 серпня 2018 року підтверджується іншими матеріалами справи, зокрема, листом ДП Національна енергетична компанія Укренерго від 21 серпня 2018 року № 01/34054, що був адресований голові первинної профспілкової організації Національної енергетичної компанії Укренерго Приходьку О.М., додатком до якого був перелік вакантних посад у ДП Національна енергетична компанія Укренерго станом на 20 серпня 2018 року. Вказаному листу апеляційний суд також не надав жодної оцінки, чим порушив вимоги статті 89 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень, заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування положення частини п`ятої статті 82 ЦПК України без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду: від 11 вересня 2019 року у справі № 755/7423/17 (провадження № 61-48776св18), від 30 січня 2020 року у справі
№ 545/744/19 (провадження № 61-13514св19), від 18 травня 2020 року
у справі № 522/13192/15-ц (провадження № 61-7179св18), від 17 червня 2020 року у справі № 175/1125/17 (провадження № 61-45720св18),
у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року
у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 30 січня 2019 року
у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду
є законним та обґрунтованим.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до наказу ДП Національна енергетична компанія Укренерго від 12 серпня 2016 року № 364-к ОСОБА_1 прийнято на посаду заступника начальника служби охорони об`єктів.
Наказом ДП Національна енергетична компанія Укренерго від 12 вересня 2016 року № 402-к ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки начальника служби охорони об`єктів.
Наказом ДП Національна енергетична компанія Укренерго
від 16 листопада 2016 року № 515-к ОСОБА_1 призначено начальником служби охорони об`єктів.
Наказом ДП Національна енергетична компанія Укренерго
від 24 листопада 2017 року № 908-к ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.
Наказом ДП Національна енергетична компанія Укренерго
від 27 листопада 2017 року № 588-к ОСОБА_1 прийнято
на роботу інспектором (із дипломом спеціаліста) з внутрішнього
контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП Національна енергетична компанія Укренерго .
Наказом ДП Національна енергетична компанія Укренерго від 14 червня 2018 року № 212-к/оп впроваджено зміни в організації виробництва і праці підприємства. Згідно з пунктом 1.1 наказу на відділ економічної безпеки Департаменту економічної безпеки покладено, без збільшення чисельності штату даного відділу, обов`язки з виконання таких функцій по всій структурі та відокремлених підрозділів ДП Національна енергетична компанія Укренерго : контроль за надійністю існуючих та потенційних контрагентів, контроль за виконанням контрагентами умов укладених договорів, організація заходів із виявлення та усунення ризиків для активів підприємства. Згідно з пунктом 1.2 вказаного наказу виведено із організаційної структури відокремленого підрозділу Укренергосервіс структурний підрозділ - відділ внутрішнього контролю.
Відповідно до наказу ДП Національна енергетична компанія Укренерго від 14 червня 2018 року № 213-к/оп, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці підприємства, згідно з наказом від 14 червня 2018 року
№ 212-к/оп виведено із штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, робітників та непромислового
персоналу апарату управління підприємства, у тому числі і посаду
інспектора (з дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішньогоконтролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс .
Згідно з наказом директора з управління персоналом ДП Національна енергетична компанія Укренерго Ніколенко С. Є. від 14 червня 2018 року № 416-к, на виконання наказу підприємства від 14 червня 2018 року
№ 213-к/оп Про зміни в організації виробництва і праці зобов`язано начальника відділу трудових ресурсів і соціальних відносин та обліку персоналу Красношапку М. М. підготувати попередження про наступне вивільнення у зв`язку із змінами в організації праці і зміною організаційної структури та ознайомити під підпис ОСОБА_1
18 червня 2018 року позивача попереджено про вивільнення (про зміну істотних умов праці) та повідомлено, що у разі відмови від переведення на іншу роботу за відповідною професією чи спеціальністю або у зв`язку з її відсутністю його буде звільнено 20 серпня 2018 року з роботи за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, про що свідчить його особистий підпис.
Крім того, 18 червня 2018 року позивачу надавався перелік вакантних посад станом на 01 червня 2018 року у кількості 26 посад та станом 21 червня 2018 року у кількості 19 посад (а.с. 32 -34, т. 1).
Відповідно до пункту 5.1 Галузевої угоди, укладеної між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об`єднанням організацій роботодавців Федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу України і профспілкою працівників енергетики та електротехнічної промисловості України на 2016 -2018 роки, зареєстрованої Міністерством соціальної політики України, профспілка є повноважним представником трудових колективів Підприємств, представляє інтереси всіх працівників, які працюють на умовах найму, і захищає їх трудові права. Міністерство, Фонд державного майна та Роботодавці вживають заходів із запобігання масового звільнення працівників протягом дії Угоди. В разі необхідності проведення масового звільнення, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності штату працівників не пізніше ніж за три місяці розпочати попередні консультації з первинною профспілковою організацією щодо розроблення відповідних заходів, спрямованих на пом`якшення їх наслідків і зменшення чисельності вивільнених працівників.
ОСОБА_1 є членом Профспілкової організації ДП Національна енергетична компанія Укренерго .
24 липня 2018 року ДП Національна енергетична компанія Укренерго
в особі директора з управління персоналом Николенко С. Є. звернулося до голови Первинної профспілкової організації ДП Національна енергетична компанія Укренерго Приходька О. М. із поданням про надання згоди на вивільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із змінами виробництва і праці зазначених в поданні працівників, зокрема
й ОСОБА_1 (а.с. 81 -83, т. 1).
Відповідно до змісту протоколу засідання Первинної профспілкової організації ДП Національна енергетична компанія Укренерго
від 14 серпня 2018 року № 34/1 після розгляду подання на скорочення працівників відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП Національна енергетична компанія Укренерго профспілковий комітет, враховуючи наявність розбіжностей процедури звільнення з законодавчими актами України, а саме: частини третьої
статті 22 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності ; статей 42, 49-2 КЗпП України; частини третьої статті 184 КЗпП України, ухвалив -рішення не приймати та провести додаткові консультації з адміністрацією ДП Національна енергетична компанія Укренерго
(а.с. 5-8, т. 2).
Листами від 15 та 16 серпня 2018 року за № 15, 16 Первинною профспілковою організацією ДП Національна енергетична компанія Укренерго направлено запит директору з управління персоналом
ДП Національна енергетична компанія Укренерго про надання до профспілкового комітету інформації щодо працівників відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс , які мали переважне право на залишення на роботі відповідно до статті 42 КЗпП України та інформацію щодо надання працівникам повного переліку вакантних посад ДП Національна енергетична компанія Укренерго та надання цього переліку в разі його змін відповідно до статті 49-2 КЗпП України (а.с. 84, 85, т. 1).
Наказом ДП Національна енергетична компанія Укренерго від 16 серпня 2018 року № 612-к перенесено дату звільнення ОСОБА_1 у зв`язку
з відсутністю погодження або обґрунтованої відмови профспілкової організації щодо розірвання трудового договору із працівниками відділу внутрішнього контролю, а також у зв`язку з отриманням 16 серпня 2018 року о 16:30 листа Первинної профспілкової організації ДП Національна енергетична компанія Укренерго щодо уточнення інформації про працівників, що звільняються в зв`язку із скороченням штатів (а.с. 80, т. 1).
Листом від 21 серпня 2018 року ДП Національна енергетична компанія Укренерго повідомило Первинну профспілкову організацію
ДП Національна енергетична компанія Укренерго про те, що
працівники відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс переважного права на залишення на роботі не мають. Крім того, у цьому листі зазначено, що 21 серпня 2018 року працівникам цього відділу надано для ознайомлення перелік вакантних посад
ДП Національна енергетична компанія Укренерго станом на 20 серпня 2018 року та їх звільнення перенесено на 31 серпня 2018 року (а.с. 88, т. 1).
31 серпня 2018 року позивачеві було запропоновано ще 6 посад, з чим позивач був ознайомлений та надав згоду на переведення із застереженням, а саме: без зміни істотних умов праці. Цього ж дня директором з управління персоналом Николенко С. Є. , начальником відділу економічної безпеки Департаменту економічної безпеки Чернишенко О. І. та начальником відділу трудових і соціальних відносин та обліку персоналу Красношапкою М. М. складений акт про те, що ОСОБА_1 були запропоновані шість посад, від переведення на які він письмово не відмовився (а.с. 88 -90, т. 1).
Згідно із листом Первинної профспілкової організації Національна енергетична компанія Укренерго від 20 листопада 2018 року (на запит суду) рішення про звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України за поданням адміністрації ДП Національна енергетична компанія Укренерго не приймалось з урахуванням фактичного звільнення позивача з роботи, внаслідок чого розгляд питання первинною профспілковою організацією було припинено (а.с. 11, 12, т. 2).
Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2019 року № 321, затверджено Статут ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго . За пунктом 1.1 цього Статуту, ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго є юридичною особою, що утворено як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення ДП Національна енергетична компанія Укренерго в приватне акціонерне товариство відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15 лютого 2019 року № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року
№ 829-р.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ПАТ Національна енергетична компанія Укренерго задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність
і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним
у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Аналіз даної норми дає підстави дійти висновку про те, що вона передбачає декілька самостійних підстав для розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником, а саме: ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників.
Звільнення з підстав, зазначених в цьому пункті цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина друга статті 40 КЗпП України).
Згідно з частиною третьою статті 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частина перша статті 40 КЗпП України).
За змістом частин першої, другої статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Частиною третьою статті 49-2 КЗпП України передбачено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому
ж підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Згідно з усталеною судовою практикою, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва
і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.
Судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди, на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).
Порядок вивільнення працівників, закріплений КЗпП України, включає такі вимоги, які повинні бути дотримані роботодавцем: строк попередження про наступне вивільнення (не пізніше ніж за два місяці до вивільнення) (частина перша статті 49-2 КЗпП України); врахування переважного права на залишення на роботі, передбаченого законодавством (частина друга
статті 49-2 КЗпП України); пропонування працівникові іншої роботи на тому ж підприємстві, в установі, організації одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (частина третя статті 49-2 КЗпП України); отримання згоди профспілкового комітету, членом якого є працівник (стаття 43); у разі, якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України Про зайнятість населення , власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників (частина третя
статті 49-2 КЗпП України).
Судом встановлено, що 18 червня 2018 року позивача попереджено про вивільнення (про зміну істотних умов праці) та повідомлено, що у разі відмови від переведення на іншу роботу за відповідною професією чи спеціальністю або у зв`язку з її відсутністю його буде звільнено 20 серпня 2018 року з роботи за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, про що свідчить його особистий підпис.
Крім того, 18 червня 2018 року позивачу надано перелік вакантних посад станом на 01 червня 2018 року у кількості 26 посад та 21 червня 2018 року
у кількості 19 посад (а.с. 32 -34, т. 1).
Станом на 20 серпня 2018 року по ДП Національна енергетична компанія Укренерго були наявні також інші посади (усього 278 вакантних посад), що були запропоновані іншим працівникам його відділу для переведення, зокрема указані обставини були встановлені у справі № 756/12673/18 за позовом ОСОБА_2 до ДП Національна енергетична компанія Укренерго про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
31 серпня 2018 року позивачеві було запропоновано ще 6 посад, з чим позивач був ознайомлений та надав згоду на переведення із застереженням, а саме без зміни істотних умов праці. Цього ж дня директором з управління персоналом Николенко С. Є. , начальником відділу економічної безпеки Департаменту економічної безпеки Чернишенко О. І. та начальником відділу трудових і соціальних відносин та обліку персоналу Красношапкою М. М. складений акт про те, що ОСОБА_1 запропоновані
6 посад, від переведення на які він письмово не відмовився (а.с. 88-90,
т. 1).
Згідно з наказом ДП Національна енергетична компанія Укренерго
від 31 серпня 2018 року № 662-к, ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (а.с. 38, т. 1).
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
Порядок надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця також регламентовано статтею 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .
Встановлено, що позивача звільнено на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, а він є членом Первинної профспілкової організації ДП Національна енергетична компанія Укренерго (а.с. 32, т. 1).
У зв`язку з тим, що Первинна профспілкова організація ДП Національна енергетична компанія Укренерго не повідомила відповідача про прийняте рішення у строки, передбачені статтею 43 КЗпП України, відповідач обґрунтовано вважав, що первинна профспілкова організація дала згоду на розірвання трудового договору (частина п`ята статті 43 КЗпП України).
Підписання наказу про звільнення ОСОБА_1 директором з управління персоналом ДП Національна енергетична компанія Укренерго
Николенко С. Є. узгоджується із функціональними обов`язками цієї посадової особи, визначеними пунктами 8.8.6 та 8.8.9 Статуту
ДП Національна енергетична компанія Укренерго , є правильним.
Апеляційний суд, встановивши фактичну невідповідність запропонованих позивачу посад - переліку вакантних посад на підприємстві, який був наданий відповідачем до суду, а доказів того, що роботодавець запропонував ОСОБА_1 всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення за вищевказаним переліком, а працівник відмовився від цієї пропозиції, до суду не надано і в матеріалах справи такі докази відсутні, дійшов правильного висновку про те, що відповідач як роботодавець не виконав свої зобов`язань, передбачених частиною другою статті 40 та частиною третьою статті 49-2 КЗпП України, не запропонував усі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, професії чи спеціальності позивача. Тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування наказу ДП Національна енергетична компанія Укренерго від 31 серпня 2018 року № 662-к про звільнення ОСОБА_1 , інспектора (з дипломом спеціаліста) з внутрішнього контролю відділу внутрішнього контролю відокремленого підрозділу Укренергосервіс ДП Національна енергетична компанія Укренерго ,та поновлення ОСОБА_1 на відповідній посаді
у ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго підлягають задоволенню, оскільки ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго є правонаступником ДП Національна енергетична компанія Укренерго .
Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що середньоденний заробіток позивача склав 1 176,10 грн (а.с. 78, т. 2). Тому обґрунтованим
є розрахунок суду, що розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 638 622,30 грн (543 роб. днів х 1 176,10 грн)у межах заявлених позивачем позовних вимог за період із 01 вересня 2018 року
до 03 листопада 2020 року, виходячи з кількості робочих днів - 543.
Тому апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що підстави для виплати позивачеві вихідної допомоги передбаченої статтею 44 КЗпП України у заявленому позивачем розмірі, а саме не менше трьох середньомісячних заробітків відсутні, оскільки вихідна допомога передбачена у разі припинення трудових правовідносин, а не у разі їх відновлення.
Посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування положення частини п`ятої статті 82 ЦПК України без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 11 вересня
2019 року у справі № 755/7423/17 (провадження № 61-48776св18),
від 30 січня 2020 року у справі № 545/744/19 (провадження № 61-13514св19), від 18 травня 2020 року у справі № 522/13192/15-ц (провадження № 61-7179св18), від 17 червня 2020 року у справі
№ 175/1125/17 (провадження № 61-45720св18), у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 30 січня 2019 року у справі
№ 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), не заслуговують на увагу, оскільки у справах різні фактичні обставини.
Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанції, а також у зв`язку з переглядом справи
у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2021 |
Оприлюднено | 16.06.2021 |
Номер документу | 97656988 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Воробйова Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні