Рішення

від 14.06.2021 по справі 420/5555/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5555/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, державного реєстратора Одеської філії ДП Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Мельник Тетяни Іванівни, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особи на стороні відповідача - фермерське господарство ЧАП , товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма КОДИМА про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

23 вересня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, державного реєстратора Одеської філії ДП Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Мельник Тетяни Іванівни, треті особи на стороні відповідача - фермерське господарство ЧАП , товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма КОДИМА , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №31107161 від 26.08.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (запис №16088608), прийняте Державним реєстратором Одеської філії ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5123380600:01:001:0165;

- зобов`язати Відділ у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області виправити помилку у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер 5123380600:01:001:0165, шляхом виключення відомостей щодо наявності обмежень у використанні земельної ділянки у вигляді права користування земельною ділянкою, для сільськогосподарських потреб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 5123380600:01:001:0165, що підтверджується інформацією, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зазначена земельна ділянка була зареєстрована за ОСОБА_1 25.11.2016 р. Підставою для виникнення права власності було рішення Любашівського районного суду Одеської області по справі № 507/1194/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Бобрицької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно. 06.08.2019 р. ОСОБА_1 , з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо про те, що на земельну ділянку кадастровий номер 5123380600:01:001:0165, було зареєстровано речове право у вигляді права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Окрім того, з інформації Державного земельного кадастру, також стало відомо про наявність помилки у відомостях про речові права на земельну ділянку, кадастровий номер 5123380600:01:001:0165.

Вищезазначені відомості позивач вважає такими, що були внесені помилково, запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно таким, що підлягає скасуванню, а помилку в відомостях Державного земельного кадастру такою, що підлягає виправленню зважаючи на наступне.

По-перше, вказано у позові, 23.08.2016 р. Державним реєстратором Одеської філії ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень ОСОБА_2 було внесено запис про інше речове право №16088608. Підстава виникнення Іншого речового права зазначено договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), серія та номер: б/н, виданий 24.02.2009, видавник: Фермерське господарство "ЧАП" та ОСОБА_3 . Втім, як стверджує позивач, ані ОСОБА_3 , як минулий власник зазначеної земельної ділянки, ані ОСОБА_1 , як правонаступник, та теперішній власник земельної ділянки - жодних договорів з ФГ ЧАП про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, не укладали.

Отже, як стверджує позивач, оскільки жодних договорів про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб стосовно земельної ділянки, кадастровий номер 5123380600:01:001:0165, ані власником, ані іншими особами - не укладалось, а також, оскільки жодних дій направлених на реєстрацію такого права користування не проводилось, ОСОБА_1 вважає, що зазначені відомості були внесені помилково, а тому рішення №31107161 від 26.08.2016 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (запис №16088608), прийняте Державним реєстратором Одеської філії ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" ОСОБА_2 підлягає скасуванню.

По-друге, вказано у позові, відповідно до інформації з державного земельного кадастру, 23.08.2016 р. на земельну ділянку, кадастровий номер 5123380600:01:001:0165, було зареєстровано обмеження, у вигляді оренди землі, за ТОВ АФ Кодима , а за Фермерським господарством ЧАП зареєстровано обмеження у використанні земельної ділянки у вигляді права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Втім, як вже було зазначено, жодних договорів на право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб не укладалось.

Позивач зазначає, що одночасне існування зареєстрованого права оренди, а також зареєстрованого права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, суперечить чинному законодавству, а наявність такої реєстрації прямо вказує на допущення помилки під час реєстрації даних у ДЗК.

Отже, враховуючи те, що відповідна земельна ділянка не передавалась у користування будь-яким особам, а також у зв`язку із наявною технічною помилкою у вигляді запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та помилкою в інформації з Державного земельного кадастру, рішення №31107161 від 26.08.2016 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (запис №16088608) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підлягає скасуванню, а помилка в інформації з ДЗК - виключенню з відомостей ДЗК.

Ухвалою суду від 27.09.2019 року позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову.

Копію ухвали суду від 27.09.2019 року отримано позивачем 05.10.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

23.10.2019 року (вх. №39136/19) від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із додатками згідно з переліком, наведеному у ній, в тому числі, із доказами сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. згідно квитанції №5036000 від 23.10.2019 року.

Таким чином, позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

30.10.2019 року (вх. №40188/19) від позивача надійшла заява про поновлення строку на усунення недоліків позовної заяви. У заяві позивачем зазначено, що за місцем його проживання відсутні банківські відділення, а також, що позивачу необхідний був додатковий час для складання заяви про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 01.11.2019 року судом:

- прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до відділу у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, державного реєстратора Одеської філії ДП Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Мельник Тетяни Іванівни, треті особи на стороні відповідача - фермерське господарство ЧАП , товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма КОДИМА про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії та відкрито провадження в адміністративній справі;

- вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) суддею одноособово;

- встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

29.11.2019 року (вх. №45073/19) від П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшов лист, в якому зазначено, що на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду 22.11.2019р. вх.№8925 надійшла апеляційна скарга фермерського господарства ЧАП на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року по справі № 420/5555/19 за позовом ОСОБА_1 до Відділу у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Державний реєстратор Одеської філії ДП Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Мельник Тетяна Іванівна, треті особи фермерське господарство ЧАП про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 03.12.2019 року судом зупинено провадження в адміністративній справі №420/5555/19 до прийняття рішення за результатами розгляду апеляційної скарги фермерського господарства ЧАП на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року по справі № 420/5555/19.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фермерського господарства ЧАП на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 р.

Ухвалою суду від 24.02.2020 року судом поновлено провадження по справі №420/5555/19 за позовом ОСОБА_1 до відділу у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, державного реєстратора Одеської філії ДП Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Мельник Тетяни Іванівни, треті особи на стороні відповідача - фермерське господарство ЧАП , товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма КОДИМА про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії.

12.03.2020 року (вх. №11639/20) від представника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшла заява про заміну відповідача по справі №420/5555/19, а саме - відділ у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.

Ухвалою суду від 25.03.2020 року судом задоволено клопотання представника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про заміну відповідача по справі №420/5555/19, залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, розпочато спочатку розгляд справи №420/5555/19.

27.04.2020 року (вх. №16721/20) від представника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.180-196).

У відзиві зазначено, що однією із умов скасування державної реєстрації права власності, обтяження та іншого речового права є рішення суду, яке набрало законної сили. Так, згідно статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень держаними реєстраторами вноситься до Державного реєстру прав у разі скасування на підставі рішення суду. Так, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, заявник подає органу державної реєстрації прав або нотаріусу, заяву та рішення суду, що набрало законної сили. В результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав.

У відзиві вказано, що позивач просить суд зобов`язати Головне управління виправити помилку у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер 5123380600:01:001:0165, шляхом виключення відомостей щодо наявності обмежень у використанні земельної ділянки у вигляді права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідач звертає увагу на те, що право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) зареєстровано 23.08.2016 (запис № 16088608) державним реєстратором Мельник Тетяною Іванівною Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) б/н від 24.02.2009. Після реєстрації зазначеного права користування суб`єктом державної реєстрації прав, державний кадастровий реєстратор отримав в порядку інформаційного обміну інформацію про реєстрацію права користування земельною ділянкою і вніс відповідний запис до Державного земельного кадастру.

Також, відповідач зазначає, що Головним управлінням не було допущено помилки у відомостях Державного земельного кадастру, так як внесені записи державним кадастровим реєстратором до Державного земельного кадастру здійснювалися в порядку інформаційного обміну на підставі реєстрації договору емфітевзису.

Враховуючи вищевикладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.05.2020 року судом доручено:

1) державному реєстратору Одеської філії ДП Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень ОСОБА_2 , Одеській філії ДП Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень , Любашівській селищній раді (код ЄДРПОУ 04380040) надати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали (або повідомити причини про неможливість надання) належним чином засвідчені копії:

- документів, які слугували підставою для прийняття рішення №31107161 від 26.08.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (запис №16088608), прийняте Державним реєстратором Одеської філії ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5123380600:01:001:0165;

- матеріалів реєстраційної справи щодо реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна 1010099551233;

2) доручено Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області надати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії документів, які слугували підставою для внесення до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер 5123380600:01:001:0165:

- інформації про реєстрацію речового права - права оренди землі за ТОВ АФ Кодима (без зазначення дати державної реєстрації права, номеру запису про право, органу, що здійснив державну реєстрацію);

- інформації про реєстрацію 23.08.2016 року обмеження - права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Вказаною ухвалою судом зупинено провадження по справі №420/5555/19 за позовом ОСОБА_1 до відділу у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, державного реєстратора Одеської філії ДП Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Мельник Тетяни Іванівни, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особи на стороні відповідача - фермерське господарство ЧАП , товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма КОДИМА про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії до надходження відповіді на доручення.

За вх.№23127/20 від представника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшов лист про надання інформації на виконання вимог ухвали суду разом із додатками.

В той же час, до суду так і не надано документів, які слугували підставою для прийняття рішення №31107161 від 26.08.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (запис №16088608), прийняте Державним реєстратором Одеської філії ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5123380600:01:001:0165; матеріалів реєстраційної справи щодо реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна 1010099551233.

Зважаючи на тривале невиконання державним реєстратором Одеської філії ДП Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень ОСОБА_2 , Одеською філією ДП Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень , Любашівською селищною радою вимог суду щодо надання доказів, ухвалою суду від 14.06.2021 року поновлено провадження по даній справі.

Станом дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Згідно державного акту на право власності на землю серії ОД №2002087, ОСОБА_4 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,47 га, розташовану на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 про що в Книзі реєстрації смертей 03.09.2011 року зроблено запис за №35 (а.с.12).

Судом встановлено, що рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 06 жовтня 2016 року по справі №507/1194/16-ц, яке згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень набрало законної сили 17.10.2016 року визнано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 4,4719 га, розташовану на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області, кадастровий номер 5123380600:01:001:0165, що належала на праві власності ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що дана земельна ділянка була зареєстрована за ОСОБА_1 25.11.2016 р. (номер запису про право власності 17721375). Підставою для виникнення права власності було рішення Любашівського районного суду Одеської області по справі №507/1194/16-ц.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 5123380600:01:001:0165 (цільове призначення: для ведення товарного сільського виробництва; адреса: с/рада Бобрицька, Любашівський район, Одеська область), яка належала померлій ОСОБА_3 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.13).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 26.08.2016 року Державним реєстратором Одеської філії ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Мельник Тетяною Іванівною прийнято рішення №31107161 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (запис №16088608), щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5123380600:01:001:0165.

На підставі вказаного рішення внесено запису №16088608.

Так, згідно запису №16088608, державним реєстратором на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), серія та номер б/н, виданий 24.02.2009 року, видавник: Фермерське господарство ЧАП та ОСОБА_3 здійснено реєстрацію іншого речового права: право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) строком на 99 років.

Згідно вказаного запису в графі Відомості про суб`єкта іншого речового права зазначено:

- власник: ОСОБА_3 ;

- правокористувач: Фермерське господарство ЧАП , ЄДРПОУ: 36042380

Окрім того, з інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 5123380600:01:001:0165 щодо вказаної земельної ділянки міститься інформація про реєстрацію речового права - права оренди землі за ТОВ АФ Кодима (без зазначення дати державної реєстрації права, номеру запису про право, органу, що здійснив державну реєстрацію).

Вищезазначені відомості позивач вважає такими, що були внесені помилково, запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно таким, що підлягає скасуванню, а помилку в відомостях Державного земельного кадастру такою, що підлягає виправленню зважаючи на наступне.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає.

Правовідносини, пов`язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією на час вчинення оскаржуваних дій регулювалися Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Законом України "Про Державний земельний кадастр" та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції закону чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону №1952-IV державній реєстрації прав підлягають речові права, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Частиною 1 статті 5 наведеного Закону передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній до прийняття Закону № 1878-VI від 11.02.2010), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно із ст. 202 Земельного кодексу України державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Пунктом 1.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року № 174, чинного до прийняття наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2012 року №408, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 липня 2012 р. за № 1244/21556 передбачено, що Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Державна реєстрація договорів оренди земельної ділянки вважається здійсненою з моменту внесення даних до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) підлягає державній реєстрації і виникає саме із дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 182, ч. 4 ст. 334 ЦК; ч. 1 ст. 4 Закону від 01.07.04 р. № 1952-ІУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно із ч.1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно із ч. 4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів рішення №31107161 від 26.08.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (запис №16088608), прийняте Державним реєстратором Одеської філії ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5123380600:01:001:0165 на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), виданого 24.02.2009 року ФГ ЧАП та ОСОБА_3 .

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 про що в Книзі реєстрації смертей 03.09.2011 року зроблено запис за №35 (а.с.12).

Згідно з ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Цивільна правоздатність - це здатність фізичної особи мати цивільні права і обов`язки.

Відповідно до ч.2 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності право чину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки договір емфітевзісу є вчиненим з моменту його державної реєстрації, а на момент державної реєстрації сторона правочину не мала цивільної правоздатності і відповідно дієздатності, так як майже за 5 роки до того померла, даний договір є недійсним в силу закону.

Згідно правових висновків, викладених у постановах Верховного суду від 26 серпня 2020 року по справі № 357/5469/15-ц, від 20 травня 2020 року по справі № 760/15341/16-ц недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з п.3 ч.1 ст.6 цього Закону організаційну систему державної реєстрації прав становлять, зокрема, державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1952-IV до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить: 1) забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та ведення реєстраційних справ; 2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

В силу вимог приписів ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Частиною 3 статті 10 Закону №1952-IV передбачено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав; 7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Статтею 11 Закону №1952-IV встановлено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно з ч.2 ст.18 Закону №1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п.18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Частиною 1 статті 24 Закону №1952-IV (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) встановлені підстави, з яких у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено. Так, у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Також відповідно до ч.3 ст.24 Закону №1952-IV відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, не застосовується у разі: 1) наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам); 2) невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення); 3) невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру; 4) зміни найменування акціонерного товариства у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство.

Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена (ч.5 ст.24 Закону №1952-IV).

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування (ч.2 ст.28 Закону №1952-IV).

Згідно ч.1 ст.29 Закону №1952-IV державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.

Оскільки договір емфітевзісу є вчиненим з моменту його державної реєстрації, а на момент державної реєстрації сторона правочину не мала цивільної правоздатності і відповідно дієздатності, так як майже за 5 роки до того померла, даний договір є недійснимв силу закону, а його державна реєстрація не правомірною.

При вирішенні даної адміністративної справи суд також враховує, що обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у суб`єктів владних повноважень були відсутні підстави для прийняття рішення №31107161 від 26.08.2016 року та для включення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку щодо наявності обмежень у використанні земельної ділянки у вигляді права користування 5123380600:01:001:0165, оскільки договір оренди вказаної земельної ділянки не укладався.

Суд зазначає, що протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи до суду не надано документів, які слугували підставою для прийняття рішення №31107161 від 26.08.2016 року, не надано договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), серія та номер б/н, виданий 24.02.2009 року, видавник: Фермерське господарство ЧАП та ОСОБА_3 , договору оренди землі, укладеного з ТОВ АФ Кодима .

Тобто, відповідачами як суб`єктами владних повноважень не надано доказів, які б підтвердили наявність законодавчо визначених підстав для здійснення запису №16088608 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5123380600:01:001:0165, про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), серія та номер б/н, виданий 24.02.2009 року, видавник: Фермерське господарство ЧАП та ОСОБА_3 ..

При цьому суд зазначає, що і третіми особами - фермерським господарством ЧАП та товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма КОДИМА не надано копії відповідних договорів.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи

Судом було вжито передбачені чинним процесуальним кодексом заходи для отримання документів на підставі яких було прийнято рішення та внесено запити щодо земельної ділянки кадастровий номер 5123380600:01:001:0165.

В той же час, доказів, які б спростували доводи позивача (що у суб`єктів владних повноважень були відсутні підстави для прийняття рішення №31107161 від 26.08.2016 року та для включення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку щодо наявності обмежень у використанні земельної ділянки у вигляді права користування 5123380600:01:001:0165, оскільки договір оренди вказаної земельної ділянки не укладався) до суду не надано.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, за загальним правилом, що закріплене у частині 1 статті 77 КАС України, обов`язок доказування пропорційно розподілений між сторонами, що зобов`язує учасників справи надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються на обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти них. Разом з тим, частиною 2 статті 77 КАС України встановлено спеціальне правило щодо покладення обов`язку доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності на відповідача, який є суб`єктом владних повноважень.

У даній справі, враховуючи характер спірних правовідносин та підстави звернення до суду позивача, обов`язок надати докази на спростування доводів ОСОБА_1 лежить на відповідачах.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача визнати протиправним та скасувати рішення №31107161 від 26.08.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (запис №16088608), прийняте Державним реєстратором Одеської філії ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Мельник Тетяною Іванівною, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5123380600:01:001:0165 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги позивача про зобов`язання Відділу у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області виправити помилку у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер 5123380600:01:001:0165, шляхом виключення відомостей щодо наявності обмежень у використанні земельної ділянки у вигляді права користування земельною ділянкою, для сільськогосподарських потреб, суд виходить з наступного.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру установлює Закон України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 №3613-VI (далі - Закон №3613-VI). Відповідно до ст. 4 цього Закону регулювання відносин, що виникають при веденні Державного земельного кадастру, здійснюється, зокрема, відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, цього Закону, законів України "Про землеустрій", інших законів України та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Згідно з положеннями Закону №3613-VI Державний земельний кадастр (далі - ДЗК) - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами (ч.1 ст.1).

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом (ч.5 ст.5).

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.1 ст.9 Закону).

Відповідно до положень ст. 9 Закону №3613-VI державний кадастровий реєстратор, серед іншого: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні (ч.4 ст.9 Закону).

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій (ч.6 ст.9 Закону).

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов`язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється (ч.7 ст.9 Закону).

Відповідно до положень п.п. 4, 5 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051), яким визначена процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Отже, відповідно до чинного законодавства повноваження із внесення відомостей до ДЗК (змін до них) покладено на державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Суд зазначає що відповідно до ст.33 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державний реєстр прав та Державний земельний кадастр за допомогою програмних засобів ведення інформаційних систем забезпечують у режимі реального часу отримання:

державними реєстраторами відомостей з Державного земельного кадастру про права на земельні ділянки, зареєстровані до 2013 року, а також відомостей з Державного земельного кадастру про земельні ділянки;

органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, інформації з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права на земельні ділянки, їх обтяження, а також про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами.

Інформація Державного реєстру прав, отримана центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, може зберігатися та використовуватися для забезпечення виконання покладених на нього повноважень, у тому числі для ведення обліку земель.

Взаємодія інформаційних систем Державного реєстру прав та Державного земельного кадастру здійснюється в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, спільно з Міністерством юстиції України.

Відповідно до п.113 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

Відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 р., вносяться Державним кадастровим реєстратором до Державного земельного кадастру з Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 р., посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п.138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 помилками у Державному земельному кадастрі є:

1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об`єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;

5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;

6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;

7) помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 р. та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.

Відомості про земельну ділянку та інші об`єкти Державного земельного кадастру у разі виправлення помилки щодо реєстрації земельної ділянки або виправлення помилкового перенесення відомостей про земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру та у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки або виправлення помилки щодо інших об`єктів Державного земельного кадастру:

набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;

відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;

зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

В даному випадку, відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер 5123380600:01:001:0165 внесені на підставі спірного рішення №31107161 від 26.08.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (запис №16088608).

Таким чином, при вирішенні даної адміністративної справи судом не встановлено наявність помилок у Державному земельному кадастрі, які підлягають виправленню у відповідності до п.138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 помилками у Державному земельному кадастрі.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Відділу у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області виправити помилку у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер 5123380600:01:001:0165, шляхом виключення відомостей щодо наявності обмежень у використанні земельної ділянки у вигляді права користування земельною ділянкою, для сільськогосподарських потреб необхідно відмовити.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, державного реєстратора Одеської філії ДП Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Мельник Тетяни Іванівни, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особи на стороні відповідача - фермерське господарство ЧАП , товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма КОДИМА про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №31107161 від 26.08.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (запис №16088608), прийняте Державним реєстратором Одеської філії ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Мельник Тетяною Іванівною, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5123380600:01:001:0165;

У задоволенні позовних вимог про зобов`язання Відділу у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області виправити помилку у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер 5123380600:01:001:0165, шляхом виключення відомостей щодо наявності обмежень у використанні земельної ділянки у вигляді права користування земельною ділянкою, для сільськогосподарських потреб - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РОНКПП НОМЕР_1 ).

Відповідачі:

Відділ у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (вул.Княза Володимира, 102, смт.Любашівка, Одеська обл., 66502);

Державний реєстратор Одеської філії ДП Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень ОСОБА_2 (с.Нерубайське, Біляївський район, Одеська обл., 67661);

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 39765871).

Треті особи на стороні відповідача:

Фермерське господарство ЧАП (с.Арчепитівка, Любашівський район Одеська обл., 66531, код ЄДРПОУ: 36042380);

Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма КОДИМА (вул.Польова, бул.15, с.Лісогірка, Кодимський район, Одеська обл., 66004, код ЄДРПОУ 324229619).

Суддя С.М. Корой