Постанова

від 01.06.2021 по справі 911/534/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2021 р. Справа№ 911/534/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Євсікова О.О.

Ходаківської І.П.

при секретарі судового засідання Островерхій В.Л.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 01.06.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лук`янівське

на рішення Господарського суду Київської області від 13.08.2020 (повний текст підписано 25.08.2020)

у справі №911/534/20 (суддя Шевчук Н.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лук`янівське

про стягнення збитків та штрафних санкцій у розмірі 2 865 667,25 грн за договором

поставки № CVP29653 від 17.09.2019

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лук`янівське (далі - відповідач) про стягнення 938 241,19 грн пені за період з 01.10.2019 по 17.02.2020, 1 700 000,00 грн - 20 % штрафу, 227 426,06 грн збитків та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №CVP29653 від 17.09.2019 щодо поставки кукурудзи у кількості 2 000 тонн, внаслідок чого позивач з метою дотримання умов Контракту, укладеного з Компанією Каргілл Інтернешнл С.А. №CVS31053JAP590400 на поставку з 10.10.2019 по 31.10.2019 на умовах FOB Франко борт зі штивкою/утрускою, порт Південний 60 000 тон кукурудзи українського походження урожаю 2019, був змушений укладати Договори поставки з іншими постачальниками продукції, але вже за ціною, яка була вищою ніж ціна, по якій мав поставити відповідач, в результаті чого позивач поніс збитки на суму 227 426,06 грн.

Крім того, враховуючи не поставку відповідачем товару, загальна вартість якого складає 8 500 000,00 грн (4 250,00 грн /1 тонну * 2000 тонн), позивач нараховував відповідачу пеню у розмірі 938 241,19 грн та 1 700 000,00 грн 20 % штрафу згідно п. 7.2 Договору поставки №CVP29653 від 17.09.2019.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.08.2020 у справі №911/534/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лук`янівське на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл 454 852,12 грн, з яких: 227 426,06 грн збитки, 80 872,71 грн пеня, 146 553,35 грн штраф; та судовий збір у сумі 6 822,79 грн. В іншій частині позову суд відмовив.

Ухвалюючи вказане рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивач у зв`язку з невиконанням відповідачем передбачених Договором зобов`язань по поставці 2 000 тонн товару по ціні 4 250,00 грн за 1 тонну (загальна вартість поставки згідно Договору становить 8 500 000,00 грн) придбано Товар у інших продавців за середньою ціною однієї тонни 4 385,19 грн, що становить загальну вартість за розрахунком суду 8 770 349,56 грн, то різниця у вартості, яка становить 270 349,56 грн, є додатковими витратами позивача, тобто збитками. При цьому, суд першої інстанції врахував переважне право позивача на визначення ціни позову та стягнув з відповідача на користь позивача 227 426,05 грн. Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених до стягнення 938 241,19 грн пені за період з 01.10.2019 по 17.02.2020 та 1 700 000,00 грн 20 % штрафу, та за власної ініціативи зменшив їх розмір пеню до 80 872,71 грн та штраф до 146 553,35 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Лук`янівське звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.08.2021 по справі №911/534/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.

Разом з цим, в апеляційній скарзі апелянт просив суд апеляційної інстанції витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл оригінал Договору поставки №CVP 29653 від 17.09.2019. Призначити судову почеркознавчу експертизу підпису директора СТОВ Лук`янівське ОСОБА_1 під цим Договором. Проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6). Поставити на вирішення експертизи питання: Чи підписано Договір поставки № CVP 29653 від 17.09.2019 директором СТОВ Лук`янівське ОСОБА_1.? .

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що керівник СТОВ Лук`янівське не підписував Договір поставки №CVP 29653 від 17.09.2019, на підтвердження чого до суду першої інстанції надавалась заява свідка ОСОБА_1 стосовно не підписання Договору, якій суд першої інстанції не надав належної оцінки. Натомість судом першої інстанції надано оцінки заяві свідка ОСОБА_2 , який не був присутній при підписанні договору, а лише засвідчив факт отримання примірника Договору поставки №CVP 29653 від 17.09.2019 від співробітника СТОВ Лук`янівське , не керівника.

Як вказує апелянт, суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки відповідач був позбавлений можливості самостійно провести експертне дослідження через відсутність у нього оригіналу Договору поставки №CVP 29653 від 17.09.2019.

Щодо суті позовних вимог, то на момент укладення Договорів поставки з іншими продавцями Контракт з Компанією Каргілл Інтернешнл С.А. №CVS31053JAP590400 від 10.10.2019 ще не був укладений, а тому позивач не ніс обов`язку поставити саме 60 000 тонн, визначений у контракті об`єм. На момент укладення експортного контракту вже було відомо, що Договір з відповідачем виконаний не буде, так як кінцева дата поставки 01.10.2019. Крім того, відповідач був зобов`язаний поставити лише 2 000 тон зерна кукурудзи із 60 000 тон, які передбачені за контрактом №CVS31053JAP590400 від 10.10.2019.

Стосовно розміру збитків, то умовами Договору поставки №CVP 29653 від 17.09.2019 визначено механізм відшкодування збитків, п. 7.2 якого передбачено відшкодування упущеної вигоди, а саме позитивної різниці між ціною товару за цим Договором і вільною ринковою ціною товару, за якою покупець міг би придбати такий товару у третьої особи станом на дату, вказану в п. 4.1 цього Договору. При цьому сторони погодились, що джерелом визначення вільної ринкової ціни на Товар не може виступати інформація Державної служби статистики України (та її правонаступників), а також інтервенційні ціни . Позивач не навів доказів вільної ринкової ціни станом на дату поставки, в свою чергу, відповідач такі докази надав, ціна зерна кукурудзи станом на 01.10.2019 є нижчою, ніж передбачено договором поставки.

Крім того, за умовами Контракту №CVS31053JAP590400 від 10.10.2019 ціна товару складає 164,50 доларів США за тону зерна, яка, із врахування курсу валюти на відповідну дату, є нижчою ніж у спірному Договорі поставки, а тому економічний сенс Контракту №CVS31053JAP590400 від 10.10.2019 для позивача полягав у відшкодуванні ПДВ. Таким чином, придбання додатково зерна дозволило виконати Контракт №CVS31053JAP590400 від 10.10.2019 та отримати відшкодування ПДВ у повному обсязі, а санкції не можуть розглядатись кредитором як спосіб отримання доходу, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаного господарського зобов`язання.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лук`янівське у справі №911/534/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лук`янівське на рішення Господарського суду Київської області від 13.08.2020 по справі №911/534/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на 03.11.2020 о 12 год. 45 хв. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл надати суду для огляду оригінал договору поставки №CVP29653 від 17.09.2019 і міркування щодо клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лук`янівське про призначення судової почеркознавчої експертизи підпису директора СТОВ Лук`янівське ОСОБА_1 під договором поставки № CVP29653 від 17.09.2019. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, заперечення, пояснення до 19.10.2020.

21.10.2020 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, надісланий засобами поштового зв`язку 18.10.2020, отже є таким, що поданий у встановлений судом строк. Згідно письмового відзиву на апеляційну скаргу позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи та задоволення апеляційної скарги, та надав для огляду оригінали Договору поставки №CVP29653 від 17.09.2019 та Додаткового договору №1 до нього, Договору поставки №CVP14327 від 03.08.2018, Договору поставки №CVP16514 від 27.09.2018, Договору поставки №CVP16798 від 03.10.2018, Договору поставки №CVP18459 від 08.11.2018, Договору поставки №CVP17052 від 08.10.2018.

Позивач заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги відповідача посилається на наявність підписаного Договору поставки №CVP29653 від 17.09.2019, до суду першої інстанції надавались для огляду оригінали Договору поставки №CVP29653 від 17.09.2019 та Додаткового договору №1 до нього, Договору поставки №CVP14327 від 03.08.2018, Договору поставки №CVP16514 від 27.09.2018, Договору поставки №CVP16798 від 03.10.2018, Договору поставки №CVP18459 від 08.11.2018, Договору поставки №CVP17052 від 08.10.2018. Для укладення Договору поставки №CVP29653 від 17.09.2019 була надана згода Загальними зборами СТОВ Лук`янівське , рішення оформлене протоколом Загальних зборів СТОВ Лук`янівське №1/20 від 17.06.2019, що свідчить про обізнаність посадових осіб відповідача щодо укладення Договору поставки №CVP29653 від 17.09.2019. Крім того, Договір №CVP29653 від 17.09.2019 містить відтиск печатки відповідача, що свідчить про його укладеність.

Посилання апелянта на те, що на момент укладення Договорів поставки з іншими постачальниками Контракт з Компанією Каргілл Інтернешнл С.А. №CVS31053JAP590400 від 10.10.2019 не був ще укладений не спростовує факту невиконання відповідачем умов Договору поставки №CVP29653 від 17.09.2019, на яке розраховував позивач при укладенні Контракту з Компанією Каргілл Інтернешнл С.А. №CVS31053JAP590400 від 10.10.2019, оскільки поставка 2 000 кукурудзи на умовах DAP має тривалий характер, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про понесення позивачем додаткових витрати у вигляді різниці у вартості кукурудзи 2019 року врожаю за укладеним із відповідачем Договором та вартістю кукурудзи 2019 року врожаю за укладеними контрактами з іншими постачальниками.

Також позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідач про призначення судової почеркознавчої експертизи, з огляду на відсутність необхідності такого призначення.

03.11.2020 від відповідача надійшла письмова відповідь на відзив позивача на апеляційну скаргу відповідача.

03.11.2020 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №911/534/20 до набрання законної сили рішенням у справі №910/15311/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 у зв`язку з перебуванням судді Демидової А.М. на лікарняному з 03.11.2020, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №911/534/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лук`янівське на рішення Господарського суду Київської області від 13.08.2020 у справі №911/534/20 прийнято до провадження вказаною колегією суддів. Розгляд апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лук`янівське на рішення Господарського суду Київської області від 13.08.2020 у справі №911/534/20 призначено на 24.11.2020 о 14 год. 50 хв. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 у зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О. у відпустці з 23.11.2020, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/1787/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лук`янівське на рішення Господарського суду Київської області від 13.08.2020 у справі №911/534/20 прийнято до провадження вказаною колегією суддів.

24.11.2020 у судовому засіданні оголошувалась перерва.

25.11.2020 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про допит свідка ОСОБА_2 у судовому засіданні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 у справі №911/534/20 клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лук`янівське про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено. Призначено у справі № 911/534/20 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6). На вирішення судової почеркознавчої експертизи поставлено наступні питання: Чи виконано підпис на Договорі поставки №CVP29653 від 17.09.2019 від імені постачальника СТОВ Лук`янівське директором ОСОБА_1 чи іншою особою? Чи виконано підпис на Додатковому договорі №1 від 17.09.2019 до Договору поставки № CVP 29653 від 17.09.2019 від імені постачальника СТОВ Лук`янівське директором ОСОБА_1 чи іншою особою? Провадження у справі № 911/534/20 зупинено на час проведення експертизи. У задоволенні клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лук`янівське про зупинення провадження у справі №911/534/20 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/15311/20 відмовлено. Матеріали справи № 911/534/20 та експериментальні вільні зразки підпису направлено для проведення судової почеркознавчої експертизи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Крім того, у мотивувальній частині вказаної ухвали відмовлено у задоволенні заяви про допит свідка ОСОБА_2 через відсутності поданої у встановлений Законом строк заяви свідка, підпис якого має бути посвідчений нотаріусом.

11.01.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29.12.2020 №36008-36010/20-32 разом із матеріалами справи №911/534/20 в 2-х томах том 1 на 258 арк; том 2 на 220 арк. До листа долучено клопотання в якому експерти просять надати додатково вільні зразки підпису ОСОБА_1 , які можуть знаходитись в оригіналах документів (заява на видачу паспорта/Форма №1, договори, листи, квитанції, декларації, страхові та нотаріально посвідчені документи, тощо), у тому числі наближені за часом виконання до дати складання досліджуваних документів (2015-2019 роки) (не пов`язані з місцем роботи).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 у зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці з 02.01.2021 по 16.01.2021, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/4581/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді - Євсіков О.О., Ходаківська І.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лук`янівське на рішення Господарського суду Київської області від 13.08.2020 по справі №911/534/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді - Євсіков О.О., Ходаківська І.П. Апеляційне провадження у справі № 911/534/20 поновлено. Розгляд справи призначено на 26.01.2021 о 13 год. 30 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів від 24.12.2020 задоволено. Матеріали справи №911/534/20, оригінали: квитанції про прийняття податків та зборів серія НВ №000092 від 07.06.2016, заяви про призначення житлової субсидії від 01.02.2016, квитанцій про оплату газу від 10.01.2019, від 17.10.2018, від 15.12.2018, декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 01.02.2016 та платіжне доручення №5867673093 від 16.01.2021 на суму 8 172,00 грн направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження у справі № 911/534/20 зупинено на час проведення експертизи. 13.05.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.04.2021 №36008-36010/20-32 разом з висновком експертів, актом здачі-приймання висновку експертів, матеріалами справи №911/534/20 в 3-х томах.

Згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у господарській справі №911/534/20 від 28.04.2021 №36008ч36010/20-32 підписи від імені ОСОБА_1 , що містяться у рядку Підпис у графі Постачальник: СТОВ Лук`янівське у розділі Реквізити сторін на зворотній стороні другого аркуша у Договорі поставки №CVP29653 від 17.09.2019, укладеного від імені ТОВ АТ Каргілл та СТОВ Лук`янівське та у рядку Підпис у графі Постачальник: СТОВ Лук`янівське у розділі Реквізити сторін у Додатковому договорі №1 до Договору поставки №CVP29653 від 17.09.2019, укладеного від імені ТОВ АТ Каргілл та СТОВ Лук`янівське - виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів.

Підпис від імені ОСОБА_1 , що міститься у рядку Підпис у графі Постачальник: СТОВ Лук`янівське у розділі Реквізити сторін на зворотній стороні другого аркуша у Договорі поставки №CVP29653 від 17.09.2019, укладеного від імені ТОВ АТ Каргілл та СТОВ Лук`янівське , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Підпис від імені ОСОБА_1 , що міститься у рядку Підпис у графі Постачальник: СТОВ Лук`янівське у розділі Реквізити сторін на зворотній стороні другого аркуша у Додатковому договорі №1 до Договору поставки №CVP29653 від 17.09.2019, укладеного від імені ТОВ АТ Каргілл та СТОВ Лук`янівське , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 апеляційне провадження у справі № 911/534/20 поновлено. Розгляд справи призначено на 01.06.2021 о 12 год. 30 хв.

Представник позивача у судовому засіданні 01.06.2021 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Київської області від 13.08.2020 у справі №911/534/20 залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.06.2021 підтримав доводи, наведені у його апеляційній скарзі, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, а рішення Господарського суду Київської області від 13.08.2020 у справі №911/534/20 скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл (Покупець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Лук`янівське (Постачальник) був укладений Договір поставки №CVP29653 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити кукурудзу урожаю 2019 року українського походження, надалі Товар , на умовах DAP доставлено до ТОВ М.В.КАРГО , Одеська обл., Лиманський р-н, с. Визирка, вул. Олексія Ставпіцера, 60 (далі - місце доставки або Термінал), згідно Інкотермс 2010 в частині, що не суперечить умовам цього Договору. Код Товару згідно УКТ ЗЕД 1005. (т.1, а.с. 27-28).

Загальна кількість Товару складає 2 000 тонн +/-5%, за вибором Покупця (п. 2.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна Товару складає 4 250,00 гривень за тонну, в тому числі ПДВ.

Згідно з п. 3.2 Договору загальна вартість Товару за цим Договором визначається як вартість Товару згідно всіх видаткових накладних, підписаних сторонами на виконання цього Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору поставка Товару здійснюється залізничним або автомобільним транспортом до 1 жовтня 2019 року у суворій відповідності з графіком, узгодженим з покупцем.

Покупець здійснює оплату повної вартості Товару на банківський рахунок Постачальника протягом трьох банківських днів після приймання експедитором Покупця у місці поставки Товару в повному обсязі, виконання Постачальником усіх перерахованих у пунктах 5.1.1 - 5.1.3 цього Договору обов`язків та отримання покупцем усіх перерахованих документів.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що сторона, яка порушила умови цього Договору, відшкодовує іншій стороні завдані своїми діями чи бездіяльністю збитки в повному обсязі понад суму штрафних санкцій в порядку, передбаченому чинними законодавством.

Пунктом 7.2 Договору сторони погодили, що у випадку прострочення передачі Товару Постачальником проти терміну, вказаного в пункті 4.1 Договору, Постачальник: а) сплачує Покупцеві штрафну санкцію в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується штрафна санкція, від вартості непоставленого Товару, за кожний день прострочення, а за прострочення понад десять календарних днів - штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару; б) відшкодовує Покупцеві упущену вигоду, а саме позитивну різницю між ціною Товару за цим Договором і вільною ринковою ціною Товару, за якою Покупець міг би придбати такий Товар у третьої особи станом на дату, вказану у пункті 4.1 цього Договору. При цьому сторони погодились, що джерелом визначення вільної ринкової ціни на Товар не може виступати інформація Державної служби статистики України (та її правонаступників), а також інтервенційні ціни.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 8.1 Договору).

Додатковим договором №1 від 17.09.2019 до Договору, викладені у новій редакції п. 5.1 та п.п. 5.1.1 і 5.1.2 Договору, якими сторони конкретизували порядок оплати за Товар. (т.1, а.с. 29).

Всупереч умов Договору відповідач Товар в обумовлений строк не поставив, а тому враховуючи укладення 10.10.2019 між позивачем та Каргілл Інтернешнл С.А. міжнародного контракту №CVS31053JAP590400 на купівлю української кукурудзи насипом, врожаю 2019 року у кількості 60 000,00 метричних тонн по ціні 164,50 доларів США за одну метричну тонну на умовах поставки FOB Франко борт , порт навантаження - Південний (т.1, а.с. 201-205), на виконання якого, як вказує позивач він мав намір придбати у відповідача Товар, для своєчасного виконання своїх зобов`язань позивач був змушений терміново придбати кукурудзу у інших постачальників (АТ Городище-Путоварівський бурякорадгосп , ПСП Вікторія , ФГ Агровістаплюс , ФГ Припіяло А.В. ) по більш високій ціні, у зв`язку з чим ТОВ АТ Каргілл були спричинені збитки у сумі 227 426,06 грн, що становить різницю у вартості кукурудзи 2019 року врожаю за укладеним із відповідачем Договором та вартістю кукурудзи 2019 року врожаю за укладеними контрактами з іншими постачальниками.

Так, 04.10.2019 позивач уклав з ФГ Припіяло А.В. (продавець) укладений Договір поставки № CVP30678 на поставку кукурудзи урожаю 2019 року українського походження у кількості 1 000 тонн +/-5% по ціні 4 400,00 грн за 1 тонну у термін до 10 жовтня 2019 року залізничним або автомобільним транспортом на умовах DAP доставлено до ТОВ М.В.КАРГО , Одеська обл., Лиманський р-н, с. Визирка, вул.Олексія Ставпіцера, 60 (надалі - м місце доставки або Термінал), згідно Інкотермс 2010 в частині, що не суперечить умовам цього Договору. Код Товару згідно УКТ ЗЕД 1005. (т.1, а.с. 75-76).

02.10.2019 позивач уклав з АТ Городище-Путоварівський бурякорадгосп Договір поставки №CVP30505 від на поставку кукурудзи урожаю 2019 року українського походження у кількості 344,92 тонни +/-5% по ціні 4 330,00 грн за 1 тонну у термін до 16 жовтня 2019 року залізничним або автомобільним транспортом на умовах DAP доставлено до ТОВ М.В.КАРГО , Одеська обл., Лиманський р-н, с. Визирка, вул.Олексія Ставпіцера, 60 (надалі - м місце доставки або Термінал), згідно Інкотермс 2010 в частині, що не суперечить умовам цього Договору. Код Товару згідно УКТ ЗЕД 1005. (т.1, а.с. 137-138).

02.10.2019 позивач уклав із ПСП Вікторія (продавець) Договір поставки №CVP30510 на поставку кукурудзи урожаю 2019 року українського походження у кількості 115 тонн +/-5% по ціні 4 350,00 грн за 1 тонну у термін до 9 жовтня 2019 року залізничним або автомобільним транспортом на умовах DAP доставлено до ТОВ М.В.КАРГО , Одеська обл., Лиманський р-н, с.Визирка, вул.Олексія Ставпіцера, 60 (надалі - місце доставки або Термінал), згідно Інкотермс 2010 в частині, що не суперечить умовам цього Договору. Код Товару згідно УКТ ЗЕД 1005. (т.1, а.с. 162-163).

03.10.2019 позивач уклав з ФГ Агровістаплюс (продавець) Договір поставки № CVP30570 на поставку кукурудзи урожаю 2019 року українського походження у кількості 500 тонн +/-5% по ціні 4 400,00 грн за 1 тонну у термін до 17 жовтня 2019 року залізничним або автомобільним транспортом на умовах DAP доставлено до ТОВ М.В.КАРГО , Одеська обл., Лиманський р-н, с. Визирка, вул.Олексія Ставпіцера, 60 (надалі - місце доставки або Термінал), згідно Інкотермс 2010 в частині, що не суперечить умовам цього Договору. Код Товару згідно УКТ ЗЕД 1005. (т.1, а.с. 169-170).

Відповідно до наданих до матеріалів справи Товарно-транспортних накладних та платіжних доручень: ФГ Припіяло А.В. поставило, а позивач прийняв та оплатив Товар у кількості 1 030 240 кг на суму 4 533 020,11грн (т.1, а.с. 77-136); АТ Городище-Путоварівський бурякорадгосп поставило, а позивач прийняв та оплатив Товар у кількості 344 920 кг на суму 1 493 503,60 грн (т.1, а.с. 139-161); ПСП Вікторія поставило, а позивач прийняв та оплатив Товар у кількості 115 060 кг на суму 500 511,00 грн (т.1, а.с. 164-168); ФГ Агровістаплюс поставило, а позивач прийняв та оплатив Товар у кількості 530 760 кг на суму 2 335 346,13 грн (т.1, а.с. 171-200).

Таким чином, за вказаними правочинами, товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями позивачем прийнято і оплачено Товар у загальній кількості 2 020,98 тонни на загальну суму 8 862 380,84 грн, виходячи з чого середня ціна однієї тонни становить 4 385,19 грн. За розрахунком суду першої інстанції вартість 2 000 тонн по ціні 4 385,19 грн становитиме 8 770 349,56 грн. Вартість 2 000 тонн по ціні 4 250,00грн, яка вказана у Договорі з відповідачем, становить 8 500 000,00 грн. Отже, за розрахунком суду першої інстанції різниця у вартості 2 000 тонни Товару, придбаного позивачем у інших продавців, і 2 000 тонн Товару по ціні, вказаній у Договорі з відповідачем, становить 270 349,56 грн (8 770 349,56 грн - 8 500 000,00 грн), що за висновком суду першої інстанції є додатковими витратами позивача, тобто збитками.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч. 2 вказаної норми).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною 3 статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2020 у справі №145/2047/16-ц.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач ані Договір поставки №CVP29653 від 17.09.2019, ані Додатковий Договір №1 до Договору поставки №CVP29653 від 17.09.2019 не підписував, про що свідчить висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у господарській справі №911/534/20 від 28.04.2021 №36008ч36010/20-32.

Згідно частини 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про судову експертизу судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Згідно пункту 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Таким чином, висновок експерта щодо ідентифікації підпису ОСОБА_1 директора СТОВ Лук`янівське на Договорі поставки №CVP29653 від 17.09.2019 та Додатковому договорі №1 до Договору поставки №CVP29653 від 17.09.2019 є належним та допустимим доказом згідно ст.ст. 76, 77 ГПК України, судом апеляційної інстанції приймається.

Доводи позивача про наявність печатки відповідача на Договорі поставки №CVP29653 від 17.09.2019 та Додатковому договорі №1 до Договору поставки №CVP29653 від 17.09.2019 та його подальше схвалення та виконання, судом апеляційної інстанції до уваги не приймається з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Разом з цим, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу від 15.04.2014 №1206-VII була скасована обов`язковість печаток на договорах.

Щодо схвалення, то згідно статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Апеляційним господарським судом встановлено, що Договір №CVP29653 від 17.09.2019 відповідач не підписував, а доказів наступного схвалення шляхом вчинення відповідних дій суду не надано.

Статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

За приписом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 547 ЦК України).

Отже, за відсутності письмового правочину, відсутні підстави для застосування відповідальності у вигляді стягнення неустойки (штрафу, пені).

Стосовно збитків у розмірі 227 426,06 грн за неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №CVP29653 від 17.09.2019 щодо поставки кукурудзи у кількості 2 000 тонн, внаслідок чого позивач з метою дотримання умов Контракту, укладеного з Компанією Каргілл Інтернешнл С.А. №CVS31053JAP590400 на поставку з 10.10.2019 по 31.10.2019 на умовах FOB Франко борт зі штивкою/утрускою, порт Південний 60 000 тон кукурудзи українського походження урожаю 2019, був змушений укладати Договори поставки з іншими постачальниками продукції, але вже за ціною, яка була вищою ніж ціна, по якій мав поставити відповідач, в результаті чого позивач поніс збитки, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За частиною 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків (шкоди) потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення а саме: протиправної поведінки; збитків (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою); наявності вини особи, яка заподіяла збитки (шкоду). За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Подібні за змістом правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №904/8708/17, від 04.02.2020 у справі №904/8832/17.

Позивачем в порушення приписів частини 3 статті 13 ГПК України та частини 1 ст. 74 ГПК України не навів та не довів належними та допустимими доказами, в порушення статтей 76, 77 ГПК України, наявності протиправної поведінки та вини відповідача щодо виконання/невиконання Договору поставки №CVP29653 від 17.09.2019, оскільки правочин останнім не підписано, як наслідок відсутній причинно-наслідковий зв`язок та збитки.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частино 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

В порушення вищезазначеного суд першої інстанції не надав належної оцінки запереченням відповідача щодо підписання/укладення Договору поставки №CVP29653 від 17.09.2019 та Додаткового договору №1 до Договору поставки №CVP29653 від 17.09.2019.

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що при ухваленні спірного рішення суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи, обставини, які суд визнав встановленими є недоведеними належними та допустимими доказами, в результаті чого апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства обмеженою відповідальністю Лук`янівське підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 13.08.2020 у справі №911/534/20 підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за апеляційний перегляд та проведення судової експертизи покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл .

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лук`янівське задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 13.08.2020 у справі № 911/534/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл (01601, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок 3, код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 20010397) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лук`янівське (07511, Київська область, Баришівський район, село Лук`янівка, вулиця Кирпоноса, будинок 6, код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 31490149) 10 234,50 грн (десять тисяч двісті тридцять чотири гривні п`ятдесят копійок) судового збору за розгляд апеляційної скарги та 8 172,00 грн (вісім тисяч сто сімдесят дві гривні) витрат за проведення судової експертизи.

3. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Київської області.

4. Матеріали справи № 911/534/20 повернути до Господарського суду Київської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текс постанови складено 07.06.2021.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді О.О. Євсіков

І.П. Ходаківська