Ухвала

від 15.06.2021 по справі 910/3327/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.06.2021Справа № 910/3327/21 Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО"

про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом

справи № 910/3327/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕТРЕЙДІНГ"

до 1. Акціонерного товариства "ОТП БАНК"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО"

третя особа-1 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Запольська Ольга Василівна

третя особа-2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗТ-ІНВЕСТ"

третя особа-3 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ГАДЖЕТ"

третя особа-4 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛЕЙСМЕНТ ІНВЕСТ"

про визнання недійсним договору та припинення обтяження речових прав

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2 (заявника): Бобров А.О.

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

від третьої особи-3: не з`явився

від третьої особи-4: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕТРЕЙДІНГ звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "ОТП БАНК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО" в якому просить суд:

- визнати недійсним договір про надання банківських послуг, серія та номер: CR 19- 563/500-2 від 02.12.2019 ., укладений між Акціонерним товариством "ОТП БАНК", код ЄДРПОУ 21685166, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО", код ЄДРПОУ 43058939, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕТРЕЙДІНГ", код ЄДРПОУ 42033850;

- припинити зареєстровані приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі іпотечного договору серія та номер: 2005 від 03.12.2019 обтяження речових прав, а саме: іпотеку, номер запису про іпотеку: 34441880, зареєстровану 03.12.2019, іпотеку, номер запису про іпотеку: 34439080, зареєстровану 03.12.2019, іпотеку, номер запису про іпотеку: 34438230, зареєстровану 03.12.2019, іпотеку, номер запису про іпотеку: 34440445, зареєстровану 03.12.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.06.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕТРЕЙДІНГ" залишено без розгляду.

07.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу, в яких просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 28 154,80 грн.

Господарський суду м. Києва ухвалою від 10.06.2021 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО" про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи призначив на 15.06.2021.

15.06.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення проти заяви відповідача-2 про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У судовому засіданні 15.06.2021 представник відповідача-2 (заявник) підтримав заяву про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом, просив суд її задовольнити.

Представники позивача, відповідача-1, третіх осіб у судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду заяви повідомлені ухвалою суду від 10.06.2021.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО" про компенсація здійснених витрат, пов`язаних з розглядом, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу (ч. 6 ст. 130 ГПК України).

За змістом ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

05.04.2021 через загальний відділ діловодства суду відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву, у додатках до відзиву долучено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат відповідача-2, згідно із яким витрати на професійну правничу допомогу в сумі 28 000,00 грн. та 432,00 грн поштові витрати адвоката.

Також, разом із відзивом відповідачем подано заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Відповідно до заяви від 03.06.2021 загальна сума витрат відповідача-2 на правову допомогу становить 28 154,80 грн.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

22.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО" та адвокатом Бобровим Арсенієм Олександровичем укладений договір про надання правової допомоги №б/н, відповідно до умов якого адвокат зобов`язується здійснити, зокрема, представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції під час здійснення господарського судочинства у справі №910/3327/21 (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 3 договору про надання правової допомоги сторонами було погоджено, що гонорар за надання адвокатом правової допомоги, визначеної у договору, складає 28 000,00 грн.

У відповідності до Акту здачі-приймання від 02.06.2021, підписаного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО" та адвокатом Бобровим Арсенієм Олександровичем, відповідач-1 прийняв правову допомогу, визначену у п. 1 договору з представництва клієнта в суді у справі № 910/3327/21 на суму 28 000,00 грн. та загальний розмір витрат адвоката, пов`язаних з наданням правової допомоги, за цим актом становить 154, 80 грн.

Відповідачем-2 було здійснено оплату наданих адвокатом послуг на правову допомогу згідно із платіжними дорученнями № 10906 від 02.04.2021 на суму 12 000,00 грн та №13424 від 02.06.2021 на суму 16 154,80 грн.

Частиною 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Відтак, з огляду на викладене, враховуючи означену правову позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, суд зазначає, що на підтвердження факту та обсягів наданих адвокатом послуг професійної правничої допомоги представником відповідача надано деталізацію щодо правової допомоги за договором.

Дослідивши вказаний вище доказ та проаналізувавши його зміст при вирішенні питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено, що із вказаної вище деталізації робіт вбачається, що адвокатом на виконання умов договору про надання правничої допомоги було надано позивачу такий вид правової допомоги як робота над відзивом, підготовка додатків, очікування судового засідання, підготовка до участі у судовому засіданні.

Суд дослідивши матеріали справи та обсяг виконаних робіт, які були надані адвокатом відповідачу, дійшов висновку, що перелічені вище роботи є не конкретизованими, а тому не можуть відноситись до судових витрат, які пов`язані із розглядом даної справи.

Таким чином, з огляду на погоджену сторонами та зазначену в договорі суму гонорару адвоката за надання правничої допомоги, враховуючи виконання робіт (наданих послуг), час, витрачений на надання послуг, та обсяг наданих послуг, загальний розмір гонорару за надану правничу допомогу становить 14 077,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси відповідача-2 у судових засіданнях представляв Бобров А.О., який є адвокатом згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії МК №001421.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість положеннями пункту 2 частини 2 ст. 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Матеріалами справи підтверджено розмір витрат адвоката у сумі 154,80 грн.

Статтею 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.5 ст.130 Господарського процесуального кодексу України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

При цьому, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 -130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною.

Отже, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду, а також довести, які саме необґрунтовані дії позивача були здійснені під час розгляду справи та в чому вони полягали.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 09.07.2019 у справі №922/592/17.

За доводами відповідача-2 необґрунтованість дій позивача полягає у неодноразовому не з`явленні у судові засідання, в провадженні якому відкрито за зверненням позивача, що спричинило залишення позову без розгляду.

За висновком суду наведені відповідачем-2 обставини підтверджують необґрунтованість дій позивача з огляду на не з`явлення представника позивача у судові засідання на виклик суду.

Судом враховано те, що за приписами ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

За таких обставин, враховуючи право відповідача-2 на відшкодування понесених ним витрат у разі залишення позову без розгляду, перевіривши подані відповідачем-2 докази на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правової допомоги, дослідивши співмірність заявленої відповідачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку про наявність підставі для стягнення з позивача витрати відповідача-2 на правничу допомогу в сумі 14 077,40 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО" про компенсація здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕТРЕЙДІНГ" (65014, Одеська обл., місто Одеса, вулиця МАРАЗЛІЇВСЬКА, будинок 1/20; ідентифікаційний код 42033850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО" (65014, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ МАРАЗЛІЇВСЬКА, будинок 1/20; ідентифікаційний код 43058939) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 077,40 грн.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 16.06.2021.

Суддя О.В. Гулевець