П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7641/20
Суддя першої інстанції: Андрухів В.В.
Час та місце ухвалення судового рішення --:-- , м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 15.12.2020р.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Камс на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Камс до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
В С Т А Н О В И В:
06.08.2020р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) Торгівельна компанія Камс звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.07.2020р. №UA500070/2020/000105/1.
В обґрунтування позову зазначено, що митний орган безпідставно встановив відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану позивачем митну вартість товарів. При цьому, митним органом не вказано складові митної вартості товарів що є непідтвердженими, причин з яких неможливо встановити складові митної вартості товару, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2020р. відмовлено у задоволенні позову, оскільки позивачем не надано до митного органу відповідних платіжних документів на підтвердження сплати їх вартості контрагенту, та у митниці були обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги.
Апелянт зазначає, що документи надані до митного оформлення товарів, підтверджують заявлену товариством митну вартість товарів та не містять розбіжностей. Також звертає увагу, що відсутність платіжного доручення не свідчить про те, що декларантом зазначена недостовірна вартість імпортованого товару.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 29.01.2020р. між ТОВ Торгівельна компанія Камс (покупець) та компанією MAFUBILLO GENERAL SUPPLIES, Танзанія (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №1, згідно умов якого продавець продає, а покупець купує сирі цільні горіхи кеш`ю WW 320, у кількості та за ціною товару вказаних у інвойсах.
Згідно п.2.1 вищезазначеного договору його загальна вартість становить 30000 доларів США.
Пунктом 3.1. вищезазначеного договору передбачено базову умову поставки товару - CIR Одеса згідно Інкотермс-2010.
За умовами п.5.1 вищезазначеного договору оплату за товар покупець проводить у вигляді 50% передплати згідно інвойсів, а решту 50% оплачує після отримання копії вантажних накладних. /а.с.13-14/
Додатковою угодою №1 від 29.01.2020р. внесено зміни до вищезазначеного договору, зокрема, змінено базові умови поставки товару на CFR Одеса згідно Інкотермс-2010. /а.с.17-18/
Відповідно до інвойсу №ЕХР/03/2020 від 10.03.2020р. загальна вартість товару складає 14968,80 доларів США. /а.с.20/
22.07.2020р. ТОВ Торгівельна компанія Камс подало до Одеської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №UA500070/2020/227257 для здійснення митного оформлення товару. Товар ввезено на умовах поставки CFR Одеса на виконання умов контракту №1 від 29.01.2020р. Митна вартість товару заявлена позивачем самостійно за ціною контракту (перший метод) в сумі 14968,80 доларів США.
Для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані документи, передбачені ст.53 Митного кодексу України: 1) рахунок-проформу №1026 від 29.01.2020р.; 2) інвойс №ЕХР/03/2020 від 10.03.2020р.; 3) коносамент DAR0124331 від 11.05.2020 р.; 4) автотранспортну накладну (CMR) №6003/1 від 21.07.2020р.; 5) фітосанітарний сертифікат від 00034796 від 18.05.2020р.; 6) сертифікат фумігації №GPC/MGS/2020/002 від 28.04.2020р.; 7) сертифікат про походження товару 96648 6730 від 05.05.2020р.; 8) договір купівлі-продажу №1 від 29.01.2020р.; 9) додаткову угоду №1 від 04.02.2020р.; 10) договір про надання послуг митного брокера №2841/2018 від 24.09.2020р.; 11) договір про перевезення 15/07-20 від 15.07.2020р. /а.с.58-59/
Електронним повідомленням митного органу, відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, запропоновано позивачу надати додаткові документи, які підтверджують числові значення складової митної вартості товару.
Листом ТОВ Торгівельна компанія Камс від 23.07.2020р. надано митному органу сертифікат фумігації №GPC/MGS/2020/002 від 28.04.2020р. та повідомлено про відсутність додаткових документів. /а.с.112/
За результатами розгляду поданих підприємством документів відповідачем прийнято рішення №UA500070/2020/000105/1 від 23.07.2020р. про коригування митної вартості товарів, в якому митна вартість визначена за резервним методом. /а.с.9/
Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500070/2020/00386 за результатами перевірки митної декларації та відповідних документів, відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000105/1 від 23.07.2020р. /а.с.10/
Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України (надалі - МК України), митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 названого Кодексу, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Згідно з ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст.57 МК України.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.
Стаття 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина друга вищезазначеної статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 1 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Так, предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000105/1 від 23.07.2020р.
В даному випадку, з вищевказаного рішення вбачається, що:
1) відповідно до пп. в п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначення митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюванні товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Інформація про вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням у зовнішньоекономічному контракті від 29.01.2020р. №1 відсутня;
2) доповнення до зовнішньоекономічного контракту не підписане продавцем;
3) згідно контракту та доповненню передбачено передплата, однак документи щодо проведення передплати не надані;
4) торговельна марка та виробник товарів вказується за наявності у товаросупровідних та комерційних документах, подані документи не містять інформацію про торгівельну марку (наявність торгівельної марки впливає на рівень митної вартості товару).
Так, з оскаржуваного рішення митного органу про коригування митної вартості товару вбачається, що товариством документально не підтверджено факт включення витрат вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням товару до його вартості.
Відповідно до п.2.2. договору №1 від 29.01.2020р., вказана ціна в п.2.1. є незмінною і включає всі витрати, що виникають в процесі передачі, купівлі товару. В свою чергу, п. 4.2. визначає, що товар повинен бути упакований у мішках, коробках. /а.с.13-14/
Згідно наданих до митного оформлення документів, вбачається умови поставки товару - СFR за правилами Інкотермс-2010. /а.с.58/
Статтею А.9. розділу СFR Правил Інкотермс-2000 передбачено, що продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.
Тобто продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця.
Наведене підтверджується, зокрема і наданим пакувальним листом від 10.03.2020р., в якому передбачені кількість та комплектність товару.
При цьому, відповідно до умов контракту пакування товару здійснюється за рахунок продавця, а вартість упаковки входить до ціни товару.
Як вбачається з графи 31 митної декларації №UA500070/2020/227257 від 22.07.2020р., в ній зазначено опис імпортованого товару, який містить, зокрема: Країна виробництва - Танзанія, Торгівельна марка - MAFUBILLO, Виробник - MAFUBILLO GENERAL SUPPLIES LTD.
Тобто, і виробника, і торгівельну марку декларантом було зазначено, а тому посилання митного органу щодо не зазначення вказаних відомостей спростовуються наданими до митного оформлення документами.
Митний орган зазначає, що доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 29.01.2020р. не підписане продавцем.
Водночас, позивач вказує, що декларантом було надано до митного оформлення обидва примірники додаткової угоди №1 від 04.02.2020р., один з яких підписаний продавцем, а інший - покупцем, що свідчить про їх укладення.
Проте, як доречно зазначив суд першої інстанції, ані з митної декларації від 22.07.2020 року №UA500070/2020/227257, ані з картки відмови в прийнятті митної декларації №UA500070/2020/00386 не вбачається, що декларантом подавалося два примірники додаткової угоди №1 від 04.02.2020р.
Крім того, на запит митного органу про надання додаткових документів декларант будь-яких пояснень з цього приводу не надав, зазначивши про відсутність додаткових документів. /а.с.36, 37/
В свою чергу, щодо не надання позивачем платіжних документів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, обов`язок подання відповідних платіжних документів при здійсненні митного оформлення прямо передбачений приписами ч.2 ст.53 МК України.
За умовами п.5.1 вищезазначеного договору оплату за товар покупець проводить у вигляді 50% передплати згідно інвойсів, а решту 50% оплачує після отримання копії вантажних накладних. /а.с.13-14/
Отже, на час здійснення митного оформлення товару товариство повинно було здійснити на адресу контрагента 50% передплати за товару та мати відповідний платіжний документ, однак на вимогу митного органу його не надало.
Разом з тим, документи оплати імпортованого товару є необхідним доказом підтвердження вартості задекларованого товару.
Між тим, колегія суддів зазначає, що у випадку неповного переліку документів для митного оформлення або наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.
Тобто, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
В даному випадку, колегія суддів вважає, що відсутність відповідних документів безумовно надала право митному органу витребувати останні у товариства, так як необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларантом правильно визначено митну вартість товару.
Внаслідок чого, товариству надано строк в 10 календарних днів для надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
З іншого боку, з метою забезпечення повноти оподаткування митним органом проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим.
Тому, враховуючи, що заявлений декларантом рівень митної вартості менший рівня на товари, митне оформлення яких здійснено та інформація про які наявна у митниці, а також враховуючи, що декларантом не надано достатнього пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості (в тому числі, не надано додаткових документів на запит митного органу), відповідачем прийнято обґрунтоване рішення про коригування заявленої митної вартості товару, яким скориговано митну вартість товару на підставі наявних відомостей та відповідну картку відмови у здійсненні митного оформлення товару.
Враховуючи викладене, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Камс залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2021 |
Оприлюднено | 18.06.2021 |
Номер документу | 97695484 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Крусян А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні