Рішення

від 07.06.2021 по справі 920/263/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.2021 Справа № 920/263/21 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., за участю секретаря судового засідання Молодецької В.О., розглянувши матеріали справи №920/263/21

за позовом : Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м.Київ, вул.Назарівська,3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу Атомкомплект Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01054, м.Київ, вул. Франка Івана (Шевченківський район), буд.31, код ЄДРПОУ 26251923)

до відповідача: Акціонерного товариства Сумський завод Насосенергомаш (40011, м. Суми, вул. Привокзальна площа, буд.1, код ЄДРПОУ 05785448)

про стягнення 2012396,40 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мусевич Ю.В. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Скубира О.М.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2012396,40 грн штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару за договором поставки № 53-129-01-18-01674 від 10.12.2018, а також стягнути витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 19.03.2021 відкрито провадження у справі №920/263/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.04.2021, 12:30.

05.04.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву №26-06/02532 від 02.04.2021 (вх. №3423/21), в якому зазначає, що станом на 11.12.2018 повністю виконав свої зобов`язання щодо поставки всього обсягу продукції за договором, при цьому здійснивши поставку 58 одиниць продукції достроково, 3 одиниць продукції з простроченням на 39 днів, що є незначним простроченням. Враховуючи незначний час прострочення поставки продукції, а також ненадання позивачем доказів понесення збитків в результаті дій відповідача з виконання умов договору, просить зменшити розмір неустойки.

Відповідно до ухвали суду від 08.04.2021 у справі №920/263/21 підготовче засідання відкладено на 27.04.2021.

27.04.2021 від позивача надійшла відповідь №4365/51 від 20.04.2021 (вх. №4161/21) на відзив відповідача, в якій просив суд не брати до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, а також відмовити у клопотанні про зменшенні розміру штрафних санкцій.

Відповідно до ухвали суду від 27.04.2021 у справі №920/263/21 підготовче засідання відкладено на 18.05.2021.

Ухвалою суду від 18.05.2021 закрите підготовче провадження у справі №920/263/21, призначено справу до судового розгляду по суті на 07.06.2021.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

10 грудня 2018 року між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Атомкомплект і Акціонерним товариством Сумський завод Насосенергомаш укладений договір поставки № 53-129-01-18-01674 (далі за текстом - Договір ), відповідно до умов якого відповідач зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, поставити запасні частини до насосів ГЦН-317 власного виробництва для потреб ВП Рівненська АЕС ДП НАЕК Енергоатом , а позивач зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію.

Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура і ціни зазначені в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору загальна сума договору становить 239442000,00 грн з ПДВ.

Відповідно до змісту п. 5.1. Договору строк поставки продукції зазначений в специфікації. За погодженням з покупцем допускається поставка продукції партіями.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що поставка продукції згідно зі специфікацією здійснюється транспортом постачальника на умовах DDP - склад Рівненського відділення ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом» , 34400, Україна, Рівненська область, м. Вараш (Кузнецовськ), Промислова зона 35/2, Будівельна база №1, згідно з Інкотермс 2010. Постачальник не пізніше, ніж за три дні до відвантаження продукції, письмово повідомляє покупця про заплановану дату поставки продукції із зазначенням номенклатури та вартості партії продукції, що поставляється.

Датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує факт надходження продукції на склад вантажоодержувача (п. 5.4. договору).

Згідно зі специфікацією до договору, відповідач зобов`язався поставити позивачу 61 одиницю продукції загальною вартістю 239442000,00 грн. зокрема по позиціях 9-11 специфікації у термін до 08.03.2019.

Відповідно до п. 10.1 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині оплати за поставлену продукцію - до повного розрахунку, стосовно виконання гарантійних зобов`язань відповідача, передбачених договором, договір діє до закінчення строку дії гарантії на продукцію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив договірні зобов`язання щодо строків поставки частини продукції за специфікацією, у зв`язку з чим відповідачу нарахована пеня відповідно до п. 7.2. договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Судом встановлено, що поставка продукції за специфікацією здійснена відповідачем частково з порушенням погоджених сторонами строків. Так, 58 одиниць продукції загальною вартістю 176294400,00 грн. поставлено відповідачем позивачу достроково; 3 одиниці продукції, загальною вартістю 63147600,00 грн. поставлено відповідачем з простроченням (2 одиниці продукції, загальною вартістю 54118800,00 грн. з простроченням 19 днів, 1 одиниця продукції, загальною вартістю 9028800,00 грн. з простроченням 39 днів), що підтверджується видатковими накладними: від 27.02.2019р. № 30527; від 31.03.2019р. № 30594; від 19.04.2019р. № 30611; від 26.04.2019р. № 30632; від 30.05.2019р. № 30661; від 27.06.2019 р. № 30724; від 31.08.2019р. № 30843; від 11.12.2019р. № 31015.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2. договору, за порушення строку поставки продукції за договором відповідач зобов`язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1 % вартості непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення, але не більше 30 % вартості несвоєчасно поставленої продукції. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язання.

У пункті 7.7. договору сторони погодили, що позовна давність для стягнення штрафних санкції, передбачених пунктами 7.2., 7.3., 7.5. договору, встановлюється тривалістю у два роки.

Згідно з поданим розрахунком, позивачем відповідачу нарахована пеня в загальній сумі 2012396 грн. 40 коп. за період з 12.03.2019 по 19.04.2019, виходячи з вартості несвоєчасно поставленого товару за специфікацією, в тому числі 1028257,20 грн. пені за несвоєчасну поставку товару вартістю 54118800,00 грн. згідно з видатковою накладною № 30594 від 31.03.2019; 352123,20 грн. пені та 632016,00 грн. штрафу за несвоєчасну поставку товару вартістю 9028800,00 грн. згідно з видатковою накладною № 30611 від 20.04.2019.

Перевіривши розрахунок позивача, враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині строків поставки продукції, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 2012396 грн. 40 коп. правомірними та обґрунтованими.

Відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, враховуючи незначний час прострочення поставки продукції, факт поставки продукції, ненадання позивачем доказів понесення збитків в результаті дій відповідача з виконання умов договору. Відповідач зазначає, що сума стягнення може бути непомірним тягарем для відповідача, що в свою чергу може призвести до часткової або повної невиплати заробітної плати, податків і зборів, що справляються в Україні.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Саме таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі 467/1346/15-ц.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 2 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 року № 7-рп/2013).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на 50 %. Суд виходить з того, що відповідачем виконано договірні зобов`язання з поставки продукції, максимальний період прострочення становив 39 календарних дні, судом не встановлено факту понесення позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства, саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору в частині строків поставки. Зменшення розміру пені на 50% суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Таким чином, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної поставки продукції, задоволенню підлягають правомірні та обґрунтовані вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 1006198 грн. 20 коп. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до п. 9 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача без урахування зменшення пені.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Сумський завод Насосенергомаш (40011, м. Суми, Привокзальна площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 05785448) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча Компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Атомкомплект Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча Компанія Енергоатом (01054, місто Київ, вул. Франка Івана (Шевченківський р-н), будинок 31, код ЄДРПОУ ВП 26251923) 1006198,20 грн. (один мільйон шість тисяч сто дев`яносто вісім гривень 20 коп.) неустойки, 30185,95 грн. (тридцять тисяч сто вісімдесят п`ять гривень 95 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині - у задоволенні позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.06.2021.

Суддя О.Ю. Соп`яненко