ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2021 року
м. Київ
справа №640/16495/19
адміністративне провадження №К/9901/30183/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Желєзного І. В.,
суддів: Берназюка Я. О., Шарапи В. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Київської міської ради
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Качура І. А. від 10 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Бєлової Л. В., Аліменка В. О., Безименної Н. В. від 02 вересня 2020 року
у справі №640/16495/19
до Київської міської ради
про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1 . У серпні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" (далі також - позивач) звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Київської міської ради (далі також - відповідач), у якому просило:
- визнати неправомірною бездіяльність Київської міської ради щодо передачі у постійне користування Приватному акціонерному товариству "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" земельної ділянки, що розташована за адресою м. Київ, вул. Фрометівська 2, кадастровий номер 8000000000:79:078:0008.
- зобов`язати Київську міську раду розглянути на найближчій сесії питання про передачу у постійне користування Приватному акціонерному товариству "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" (ідентифікаційний номер 00127522) земельної ділянки, що розташована за адресою м. Київ, вул. Фрометівська 2, кадастровий номер: 8000000000:79:078:0008, та прийняти рішення про надання вказаної земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:078:0008) у постійне користування позивачу.
- стягнути з Київської міської ради (ідентифікаційний номер 22883141) на користь Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" (ідентифікаційний номер 00127522) майнову шкоду завданої відповідачем внаслідок бездіяльності щодо передачі земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:078:0008) у постійне користування, за період з жовтня 2018 року по липень 2019 року, у розмірі 329 418,44 грн.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2020 року закрито провадження у частині позовних вимог про стягнення з відповідача (ідентифікаційний номер 22883141) на користь позивача (ідентифікаційний номер 00127522) майнової шкоди завданої внаслідок бездіяльності щодо передачі земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:078:0008) у постійне користування за період з жовтня 2018 року по липень 2019 року, у розмірі 329 418,44 грн.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року, позов задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність Київської міської ради щодо передачі у постійне користування відповідачу земельної ділянки, що розташована за адресою м. Київ, вул. Фрометівська 2, кадастровий номер 8000000000:79:078:0008. Зобов`язано Київську міську раду розглянути на найближчій сесії питання про передачу у постійне користування позивачу (ідентифікаційний номер 00127522) земельної ділянки, що розташована за адресою м. Київ, вул. Фрометівська 2, кадастровий номер 8000000000:79:078:0008, та прийняти рішення про надання вказаної земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:078:0008) у постійне користування позивачу.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2020 року про закриття провадження в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди скасовано, а справу в цій частині направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції .
5. 11 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2020 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволені позову.
6. Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
7. 21 грудня 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач на підставі договору оренди земельної ділянки від 21 жовтня 2005 року № 79-6-00374, укладеного з Київською міською радою, орендує земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Фрометівська, 2 у Голосіївському районі м. Києва. Площа ділянки: 0,40 га, кадастровий номер: 8000000000:79:078:0008 у Голосіївському районі м. Києва. Строк дії договору продовжено на п`ятнадцять років до 25 вересня 2022 року відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 15 серпня 2007 року у справі №36/243.
9. 29 березня 2018 року позивачем подано заяву дозвільного характеру до Київської міської ради про видачу рішення Київської міської ради про передачу йому у постійне користування земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:078:0008 по вул. Фрометівська, 2 у Голосіївському районі м. Києва. До заяви додано, зокрема, лист № 614 та довідку № 613 від 22 березня 2018 року із обґрунтуванням статусу позивача як вищого навчального закладу із наданням доказів здійснення навчальної діяльності, а також статут позивача відповідно до якого, Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" є приватним вищим навчальним закладом (пункт 1.3 ).
10. Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) підготовлено проект рішення Київської міської ради "Про надання приватному акціонерному товариству "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-навчального корпусу на вул. Фрометівській, 2 у Голосіївському районі м. Києва".
11. 11 липня 2018 року Постійною комісією Київської міської ради з питань освіти, науки, сім`ї, молоді та спорту (протокол № 15/66 від 11 липня 2018 року) знято з розгляду вищезазначений проект рішення та перенесено його розгляд на засідання, яке повинно відбудитися 24 січня 2019 року. На засіданні 24 січня 2019 року це питання також не розглянуто. Вирішено розглянути його "після закінчення роботи робочої групи з напрацювання рішень щодо звільнення приватним акціонерним товариством "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" приміщень школи І-ІІІ ступенів № 248 у Деснянському районі м. Києва", що вбачається із протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань освіти, науки, сім`ї, молоді та спорту № 01/80 від 24 січня 2019 року.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що він є вищим навчальним закладом, а тому відповідно до підпункту17 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про вищу освіту має право на отримання у постійне користування орендованої земельної ділянки.
13. Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, оскільки Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради листом від 21 червня 2018 року №057052-13302 направлено до Київської міської ради проект рішення Про передачу приватному акціонерному товариству Вищий навчальний заклад Міжрегіональна Академія управління персоналом земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-навчального корпусу на вул. Фрометівська, 2 у Голосіївському районі м. Києва для подальшого розгляду відповідно до Регламенту. Проект рішення зареєстровано управлінням організаційного та документального забезпечення діяльності Київської міської ради від 25 червня 2018 року за № 08/231-2126/ПР.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
14. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив із того, що відповідач, як орган місцевого самоврядування, не вжив своєчасних та достатніх заходів щодо передачі земельної ділянки у постійне користування Приватному акціонерному товариству "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом", жодного рішення у строк визначений законом з цього питання не прийняв, чим допустив протиправну бездіяльність.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВІВ НА НЕЇ
15. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що лише Київська міська рада, як представницький орган територіальної громади міста Києва, має виключне право на прийняття остаточних рішень з питань, що віднесені до компетенції місцевих рад. Розгляд проекту рішення Про передачу приватному акціонерному товариству Вищий навчальний заклад Міжрегіональна Академія управління персоналом земельних ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-навчального корпусу на вул. Фрометівська, 2 у Голосіївському районі м. Києва здійснюється відповідно до вимог Регламенту Київської міської ради, що свідчить про помилковість висновків суду першої та апеляційної інстанцій про неправомірну бездіяльність Київської міської ради щодо передачі у постійне користування позивачу земельної ділянки.
16. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що суди попередніх інстанцій ухвалили законні рішення із правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
18. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Відповідно до положень частини 2 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
20. Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про освіту" заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.
21. Згідно із частиною 6 статті 25 Закону України "Про освіту" засновник закладу освіти зобов`язаний, зокрема, забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов.
22. Відповідно до частини 1 статті 80 Закону України "Про освіту" до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.
23. Частиною 2 статті 80 Закону України "Про освіту" визначено, що порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.
24. Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
25. Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
26. Пунктом "ґ" частини 2 статті 92 Земельного кодексу України передбачено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають заклади освіти незалежно від форми власності.
27. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина 1 статті 92 Земельного кодексу України).
28. Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
29. Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено статтею 123 Земельного кодексу України.
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
30. Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
31. Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
32. Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
33. Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
34. Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
35. Частиною 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
36. Відповідно до частин 1 та 2 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.
Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.
37. Пунктом 17 статті 2 розділу XV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про вищу освіту" передбачено, що земельні ділянки державної та комунальної власності, які надані в оренду закладам вищої освіти незалежно від форми власності, передаються їм у постійне користування відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування протягом шести місяців з моменту звернення керівника закладу вищої освіти.
38. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є приватним вищим навчальним закладом та на підставі договору оренди земельної ділянки від 21 жовтня 2005 року № 79-6-00374 орендує земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Фрометівська, 2 у Голосіївському районі м. Києва (площа ділянки 0,40 га, кадастровий номер: 8000000000:79:078:0008).
39. 29 березня 2018 року позивачем до Київської міської ради подано заяву дозвільного характеру про видачу рішення Київської міської ради про передачу йому у постійне користування вищезазначеної орендованої земельної ділянки.
40. Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) підготовлено проект рішення Київської міської ради "Про надання приватному акціонерному товариству "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-навчального корпусу на вул. Фрометівській, 2 у Голосіївському районі м. Києва" та передано для подальшого розгляду відповідно до Регламенту Київської міської ради.
41. Рішенням Київської міської ради від 07 липня 2016 року № 579/579 затверджено Регламент Київської міської ради (далі - Регламент).
42. Згідно пункту 1 статті 26 Регламенту суб`єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, депутати Київради, заступник міського голови - секретар Київради, постійні комісії Київради, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством та цим Регламентом, а також члени територіальної громади міста Києва в порядку місцевої ініціативи відповідно до вимог, передбачених законодавством та цим Регламентом.
43. Пунктом 5 статті 29 Регламенту протягом п`яти днів з дня реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради Київський міський голова або за його дорученням заступник міського голови - секретар Київради надає доручення щодо розгляду проекту рішення постійній комісії, яка, враховуючи функціональну спрямованість постійних комісій, визначається ним профільною для попереднього розгляду відповідного проекту рішення, а також іншим постійним комісіям виходячи з їх функціональної спрямованості.
44. Постійні комісії Київради (окрім профільної) протягом двадцяти днів з моменту реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовують його та за результатами розгляду проекту рішення приймають висновок, яким: 1) підтримують проект рішення Київради без зауважень та підписують його; 2) підтримують проект рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка "із зауваженнями" або "з рекомендаціями"; 3) відхиляють проект рішення з відповідним обґрунтуванням; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка "відхилено" із зазначенням дати та номеру відповідного протоколу засідання постійної комісії. (підпункти 1-3 пункту 1 статті 30 Регламенту).
45. Профільна постійна комісія протягом тридцяти п`яти днів з моменту реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовує його та за результатами розгляду проекту рішення приймає висновок, яким: 1) підтримує проект рішення Київради без зауважень та підписує його; 2) підтримує проект рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії поряд із підписом голови профільної постійної комісії ставиться відмітка "із зауваженнями" або "з рекомендаціями"; 3) за згодою суб`єкта подання створює робочу групу постійної комісії для доопрацювання проекту рішення; 4) відхиляє проект рішення з відповідним обґрунтуванням та повертає його суб`єкту подання; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії поряд із підписом голови профільної постійної комісії ставиться відмітка "відхилено" із зазначенням дати та номеру відповідного протоколу засідання постійної комісії. Висновок профільної постійної комісії викладається у протоколі засідання комісії. (пункти 5, 6 статті 30 Регламенту).
46. Згідно пункту 5 статті 30 Регламенту у разі, якщо постійна комісія, що не є профільною з розгляду відповідного проекту рішення, протягом встановленого частиною першою цієї статті 30 Регламенту строку не розглянула проект рішення або не прийняла жодного з передбачених частиною першою цієї статті 30 Регламенту висновків, або у випадку ненадходження до профільної постійної комісії повідомлення про результати розгляду постійною комісією проекту рішення, проект рішення вважається підтриманим такою постійною комісією. В такому випадку суб`єкт подання або голова профільної постійної комісії після розгляду проекту рішення профільною постійною комісією самостійно за власним підписом ставить на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії, що не є профільною, відмітку "підтримано в порядку частиною п`ятою статті 30 Регламенту".
47. Таким чином, проставлення відмітки підтримано на відповідному проекті рішення міської ради є можливим у випадку якщо проект рішення не було розглянуто комісіями у визначений статтею 30 Регламенту строк.
48. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 12 серпня 2019 року у справі №826/15091/17.
49. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 11 липня 2018 року Постійною комісією Київської міської ради з питань освіти, науки, сім`ї, молоді та спорту (протокол № 15/66 від 11 липня 2018 року) знято з розгляду проект рішення Київської міської ради "Про надання приватному акціонерному товариству "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-навчального корпусу на вул. Фрометівській, 2 у Голосіївському районі м. Києва" та перенесено його розгляд на засідання, яке відбудиться 24 січня 2019 року. На засіданні 24 січня 2019 року це питання також не розглянуто та вирішено розглянути його "після закінчення роботи робочої групи з напрацювання рішень щодо звільнення приватним акціонерним товариством "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" приміщень школи І-ІІІ ступенів № 248 у Деснянському районі м. Києва", що вбачається із протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань освіти, науки, сім`ї, молоді та спорту № 01/80 від 24 січня 2019 року.
50. Враховуючи вищенаведене, а також те, що станом на дату звернення до суду (серпень 2019) жодного рішення щодо заяви позивача від 29 березня 2018 року про видачу рішення Київської міської ради про передачу приватному акціонерному товариству "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" у постійне користування орендованої земельної ділянки відповідачем прийнято не було, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви позивача.
51. Посилання відповідача у касаційній скарзі на те, що ним вчинялись усі необхідні дії спрямовані на передачу земельної ділянки позивачу є безпідставними і висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують, оскільки як встановлено за наслідками розгляду цієї справи заява позивача станом на час розгляду справи судами не розглянута і рішення у встановленому законом порядку не прийнято.
52. Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
53. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право, зокрема, встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.
54. Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що питання передачі земельних ділянок державної або комунальної власності у постійне користування є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким у даному випадку є Київська міська рада.
55. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справах №826/3163/16 та №826/7314/16, від 26 лютого 2019 року у справі №826/5737/16.
56. Слід зазначити, що зобов'язання передати земельну ділянку державної або комунальної власності у постійне користування є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Передача земельної ділянки у користування без необхідних дій суб'єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.
57. Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем заяву позивача про передачу йому у постійне користування орендованої земельної ділянки відповідачем не розглянуто, суб`єкт владних повноважень не використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, а тому належним способом захисту у цьому випадку буде зобов`язання Київської міської ради розглянути на найближчій сесії питання про передачу у постійне користування приватному акціонерному товариству "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" (ідентифікаційний номер 00127522) земельної ділянки, що розташована за адресою м. Київ, вул. Фрометівська 2, кадастровий номер: 8000000000:79:078:0008.
58. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №813/731/18 та від 07 квітня 2021 року у справі №540/2813/19.
59. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку щодо необхідності зобов`язати Київську міську раду прийняти рішення про надання земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:078:0008) у постійне користування позивачу.
60. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
61. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
62. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
63. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".
64. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).
65. Суд у цій справі враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
66. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
67. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
68. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
69. Відповідно до частини 1, 3 та 4 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
70. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
71. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
72. У зв`язку із викладеним, враховуючи положення статті 351 КАС України, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року необхідно скасувати у частині зобов`язання Київської міської ради прийняти рішення про надання земельної ділянки, що розташована за адресою м. Київ, вул. Фрометівська 2, кадастровий номер 8000000000:79:078:0008 у постійне користування позивачу, а у іншій частині змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Керуючись статтями 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року скасувати у частині, в якій зобов'язано Київську міську раду прийняти рішення про надання земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:79:078:0008) у постійне користування Приватному акціонерному товариству Вищий навчальний заклад Міжрегіональна Академія управління персоналом , і в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у цій справі змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В . Желєзний
Судді Я. О. Берназюк
В. М. Шарапа
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2021 |
Оприлюднено | 17.06.2021 |
Номер документу | 97699124 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Желєзний І.В.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бєлова Людмила Василівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бєлова Людмила Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні