Ухвала

від 15.06.2021 по справі 1.380.2019.004070

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 червня 2021 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.004070

адміністративне провадження № К/9901/19837/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 у справі №1.380.2019.004070 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ТД ВБК про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій,

ВСТАНОВИВ:

31.05.2021 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 26.05.2021.

Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 17.11.2020, повний його текст складено 26.11.2020, відповідно останнім днем його оскарження з урахуванням вихідних днів було 28.12.2020, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 26.05.2021, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС подало заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яка вмотивована тим, що вперше касаційна скарга у цій справі подавалася 28.12.2020, проте, у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору була залишена без руху, а в подальшому ухвалою Верховного Суду від 26.02.2021 повернута. У цій ухвалі також роз`яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Суду. Скаржник просить визнати причини пропуску строку поважними і звертає увагу на такі підстави: первинна касаційна скарга подана у межах строку касаційне оскарження; контролюючий орган у розумні строки після повернення касаційної скарги повторно звернувся до Суду; скаржником вжито всіх можливих заходів передбачених чинним законодавством для відкриття касаційного провадження у цій справі, зокрема сплачено судовий збір. Крім того, як на підставу поновлення строку, посилається на пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України, відповідно до якого, під час дії карантину строки на оскарження судових рішень є продовженими. Зазначає, що у зв`язку з епідеміологічною ситуацією кошти першочергово скеровувались для підтримання медичної системи України, що спричинило недостатність фінансування ГУ ДПС, а тому судовий збір не був сплачений своєчасно. Також зазначає, що в інших справах судом касаційної інстанції було поновлено строк звернення до суду.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 28.12.2020, проте, Верховний Суд ухвалою від 18.01.2021 зазначену касаційну скаргу залишив без руху та надав скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали, а саме: для надання заяви про поновлення пропущеного строку з зазначенням причин пропуску строку; для надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги. На виконання вимог цієї ухвали скаржник подав клопотання про продовження строку для усунення недоліків в частині сплати судового збору. Ухвалою суду від 26.02.2021 у задоволенні клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги відмовлено, касаційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків.

Як вбачається з відомостей реєстраційної картки поштового повідомлення (провадження №К/9901/36819/20) ухвалу Верховного Суду від 26.02.2021 про повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 01.03.2021, проте повторно цю касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 26.05.2021, тобто більше ніж через два місяця після повернення первісної касаційної скарги, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою.

Заявляючи про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, скаржник не обґрунтовує причин, які перешкоджали йому подати касаційну скаргу у більш стислі строки без зайвих зволікань.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до касаційного суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення касаційного оскарження судового рішення.

При цьому та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до касаційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання ГУ ДПС на епідемічну ситуацію, яка склалася у країні, спричинену гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, оскільки скаржник не зазначає, яким чином це вплинуло на реалізацію його права на касаційне оскарження судових рішень. Тим більш, неможливість вчинення процесуальної дії в розумінні Закону України від 18.06.2020 № 731-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не є тотожним вчиненню такої дії, але з порушенням вимог КАС України.

Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Крім того, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 4 частини четвертої статті 330 КАС України.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Натомість, обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі скаржник не наводить.

Фактично, скаржник наполягає на тому, що у нього були підстави для звернення до суду з цим позовом, оскільки відповідач не допустив посадових осіб до перевірки.

Однак, зі змісту судових рішень вбачається, що підставою для відмови в задоволенні позовних вимог стало те, що у справі №1.380.2019.004084 набрало законної сили судове рішення, яким скасовано наказ ГУ ДПС про призначення перевірки, що свідчить про відсутність підстав для застосування наслідків недопуску до такої перевірки.

Отже, скаржником наведене обґрунтування неправильного застосування судами норм права безвідносно до висновків судів, які стали підставою для відмови в позові.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

У зв`язку з наведеним, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику часу на усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 у справі №1.380.2019.004070 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням мотивів, викладених у цій ухвалі.

- вказати інші (поважні) причин пропуску строку на касаційне оскарження;

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко