Ухвала

від 13.07.2021 по справі 1.380.2019.004070

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 липня 2021 року

Київ

справа № 1.380.2019.004070

адміністративне провадження № К/9901/19837/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 у справі № 1.380.2019.004070 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ТД ВБК про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій,

ВСТАНОВИВ:

31.05.2021 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 26.05.2021.

Одночасно ГУ ДПС було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яка вмотивована тим, що вперше касаційна скарга у цій справі подавалася 28.12.2020, проте, у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору була залишена без руху, а в подальшому ухвалою Верховного Суду від 26.02.2021 повернута. У цій ухвалі також роз`яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Суду. Скаржник просить визнати причини пропуску строку поважними і звертає увагу на такі підстави: первинна касаційна скарга подана у межах строку касаційне оскарження; контролюючий орган у розумні строки після повернення касаційної скарги повторно звернувся до Суду; скаржником вжито всіх можливих заходів передбачених чинним законодавством для відкриття касаційного провадження у цій справі, зокрема сплачено судовий збір. Крім того, як на підставу поновлення строку, посилається на пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого, під час дії карантину строки на оскарження судових рішень є продовженими. Зазначає, що у зв`язку з епідеміологічною ситуацією кошти першочергово скеровувались для підтримання медичної системи України, що спричинило недостатність фінансування ГУ ДПС, а тому судовий збір не був сплачений своєчасно. Також зазначає, що в інших справах судом касаційної інстанції було поновлено строк звернення до суду.

Верховний Суд ухвалою від 15.06.2021 зазначену касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску. Також, у зв`язку із невідповідністю касаційної скарги вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, запропонував надати суду уточнену касаційну скаргу, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, повинно бути викладено з урахуванням вимог передбачених статтею 328 КАС України.

На виконання вимог цієї ухвали суду від ГУ ДПС 05.07.2021 надійшли: уточнена касаційна скарга та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга була подана у строк, визначений законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору була залишена без руху, а в подальшому повернута. Несвоєчасна сплата судового збору обумовлена обмеженим фінансуванням. Разом з тим, ним вживалися всі необхідні заходи та залежні від нього дії щодо здійснення сплати судового збору у цій справі і, звертаючись до суду з касаційною скаргою повторно, судовий збір сплачено. Отже, повторне подання касаційної скарги здійснено у найкоротший строк без жодних зволікань, одразу після отримання платіжного доручення. Таким чином, відповідач в даному випадку може підтвердити своїм фактичними діями власний намір оскаржити судові рішення, проте через обставини, які не залежать від волі відповідача та знаходяться поза межами його контролю (недофінансування) судовий збір не був сплачений своєчасно, що свідчить про поважність причин пропуску строку та наявність підстав для його поновлення.

Отже, фактично зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Суд оцінив і визнав неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових труднощів, які склалися в нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у тому числі й щодо сплати судового збору.

Сама собою сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення касаційного оскарження судового рішення.

Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена в її поданні, повинен вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 у справі №1.380.2019.004070 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ТД ВБК про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко