Ухвала

від 16.06.2021 по справі 639/3323/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/3323/20

Провадження №1-кс/639/622/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання захисника ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №42019221080000150 від 21.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 321 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання захисника ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №42019221080000150 від 21.05.2019 року, накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.06.2020 року намайно, яке вилучено 09.06.2020 року при проведенні обшуку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування клопотання захисник зазначає, що арешт на вказане майно накладено необґрунтовано, а саме:

- під час звернення стороною обвинувачення з клопотанням про арешт майна, вже закінчилися строки досудового розслідування по кримінальному провадженню №42019221080000150, оскільки вказане провадження було виділене з кримінального провадження №42018221080000126 від 27.04.2018 року та відповідно до ч.7 ст. 217 КПК України строки досудового розслідування спливли 27.10.2019 року;

- стороною обвинувачення було грубо порушено вимоги КПК України щодо виділення матеріалів кримінального провадження №42019221080000150 з кримінального провадження №42018221080000126, оскільки у вказаних кримінальних провадженнях жодній особі не повідомлено про підозру;

- з моменту проведення обшуку жодної слідчої дії з власником майна проведено не було, також не було проведено жодної слідчої дії з метою встановлення походження вилученого майна та його належності.

В судове засідання представник власника майна адвокат ОСОБА_3 не з`явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вказав, що підтримую подане клопотання та просить його задовольнити.

Прокурор Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 в судове засідання також не з`явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності та вказав, що заперечує проти задоволення клопотання захисника.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, матеріали кримінального провадження №42019221080000150 від 21.05.2019 року, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.

Судовим розглядом встановлено, що в провадженні СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження№42019221080000150 від 21.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.321 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Новобаварська окружна прокуратура м. Харкова.

09.06.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова було проведено обшук домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за участю ОСОБА_5 .

Під час проведення обшуку було виявлено та вилучено наступне майно:

- сім баклажок білого кольору та одна синього кольору із рідиною об`ємом 20 л. кожна;

- пластикова прозора баклажка об`ємом 10 л., заповнена невстановленою рідиною;

- дві баклажки по 5 л. із рідиною невстановленого походження;

- білий мішок з тягучою речовиною бежевого кольору;

- пакетики «Global» - засіб від медведки 130 г. в гранулах 216 штук;

- мішок зеленого кольору, заповнений гранулами невідомого походження сірого кольору;

- три баклажки білого кольору по 20 л. із рідиною невстановленого походження;

- одна баклажка 30 л. прозорого кольору із рідиною невстановленого походження;

- п`ять мішків із сипучою речовиною невстановленого походження;

- тринадцять каністр по 20 л. із невстановленою рідиною всередині;

- три каністри по 30 л. із невстановленою рідиною всередині;

- чотири каністри по 20 л. із невстановленою рідиною всередині;

- паперовий мішок із сипучою речовиною білого кольору всередині.

Постановою слідчого від 10.06.2020 року вищевказані речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №42019221080000150 від 21.05.2019 року

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.06.2020 задоволеноклопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, відповідно до протоколу обшуку від 09.06.2020 року, яке було вилучено в домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала суду набрала законної сили 09.07.2020 року.

Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій,гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя виходив з того, що прокурором доведено, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування достатніх підстав вважати, що це майно є доказом злочину, та відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України. Вилучені відповідно до протоколу обшуку від 09.06.2020 речі, які зазначені в клопотанні прокурором, підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. Отже, на виконання вимог ч. 1ст. 173 КПК Українипрокурор довів слідчому суддінеобхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1ст. 170 КПК України.

З висновку експерта №13/2/150СЕ-20 від 31.08.2020 року вбачається, що у вилучених під час обшуку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , речах було виявлено сильнодіючі отруйні речовини та пестициди.

Під час судового розгляду встановлено, що на теперішній час слідчі дії в обсязі, необхідному для встановлення об`єктивної істини по справі, повідомлення підозри тривають, встановлюються фактичні обставини по справі, проводяться судові експертизи. В разі скасування арешту з вказаного майна штучно може бути створена перешкода всебічному, повному та неупередженому дослідженню обставин кримінального провадження у встановленні об`єктивної істини по справі шляхом втрати доказів. Крім цього, підозра у вчинені кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні на теперішній час не повідомлена.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Даних на підтвердження того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, до слідчого судді не надано, а тому на теперішній час слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту.

Щодо доводів сторони захисту про закінчення строків досудового розслідування кримінального провадження №42019221080000150 від 21.05.2019 року слідчий суддя зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 р., який набрав законної сили 16.03.2018 р., статтю 217 КПК України було доповнено частиною 7: «Днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.».

Отже, вказана частина за загальним правилом підлягає застосуванню з дати набрання чинності цим Законом, в частині таких змін.

Згідно з пунктом 4 § 2 «Прикінцеві положення» Розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» положення пункту 10 частини 1 статті 303 КПК України вводиться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії у часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань, після введення в дію цих змін.

Постановою прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області ОСОБА_7 від 21.05.2019 року матеріали досудового розслідування за №42019221080000150 від 21.05.2019 року виділені з матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження №42018221080000126 від 27.04.2018 року.

Разом з цим, постановою прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області ОСОБА_7 від 27.04.2018 року матеріали досудового розслідування за №42018221080000126 від 27.04.2018 року виділені з матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження №42018221080000052 від 14.02.2018 року.

Оскільки, вперше відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за№42018221080000052внесені14.02.2018 р., тому строки досудового розслідування у кримінальному провадженні№42019221080000150 не закінчились, а обчислюються згідно норм КПК України, які діяли на момент внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за №42018221080000052від14.02.2018 р.

Слідчий суддя не приймає до уваги твердження захисника про те, що стороною обвинувачення було грубо порушено вимоги КПК України щодо виділення матеріалів кримінального провадження №42019221080000150 з кримінального провадження №42018221080000126, оскільки відповідно до ст. 36, ч.5 ч.6 ст. 217 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, самостійно приймає рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування, яке не може бути оскаржено.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, тощо є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний захід забезпечення, який застосовано у цьому кримінальному проваджені з метою досягнення дієвості цього провадження.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що правових підстав для скасування арешту майна не має, у зв`язку з чим у задоволенні клопотанняадвоката ОСОБА_3 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №42019221080000150 від 21.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 321 КК України, яке було вилучено 09.06.2020 року в ході проведення обшуку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1