Ухвала

від 11.06.2021 по справі 295/10268/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/10268/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст. 422 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року колегія суддів палати в кримінальних справах Житомирського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю

секретаря: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 31 серпня 2020 року, якою задоволено клопотання прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12019060170000379 за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно з забороною вчинення будь-яким особам будь-яких реєстраційних дій, а саме на земельні ділянки, які розташовані на території Житомирської області Житомирського району в с. Олїівка, за кадастровими номерами: 1822085600:08:001:2524 площею 0,23 га; 1822085600:08:001:2529 площею 0,23 га; 1822085600:08:001:2525 площею 0,2 га; 1822085600:08:001:2262 площею 0,1586 га; 1822085600:08:001:1234 площею 0,1 га; 1822085600:08:001:1361 площею 0,1 га; 1822085600:08:001:1366 площею 0,1 га; 1822085600:08:001:1267 площею 0,0933 га; 1822085600:08:001:1953 площею 0,1 га; 1822085600:08:001:1952 площею 0,1 га; 1822085600:08:001:0685 площею 0,1 га; 1822085600:08:001:0700 площею 0,1001 га; 1822085600:08:001:0699 площею 0,1001 га; 1822085600:08:001:2532 площею 0,2016 га; 1822085600:08:001:2356 площею 0,1433 га; 1822085600:08:001:1951 площею 0,1 га; 1822085600:08:001:0690 площею 0,1 га; 1822085600:08:001:0689 площею 0,1 га; 1822085600:08:001:0694 площею 0,1002 га; 1822085600:08:001:0695 площею 1,1001 га; 1822085600:08:001:0696 площею 0,1017 га; 1822085600:08:001:2209 площею 0,0195 га; 1822085600:08:001:2207 площею 0,08 га; 1822085600:08:001:2335 площею 0,1 га; 1822085600:08:001:2047 площею 0,1 га; 1822085600:08:001:2337 площею 0,1 га; 1822085600:08:001:0835 площею 0,1 га; 1822085600:08:001:0833 площею 0,1 га.

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що земельні ділянки з вказаними кадастровими номерами, що розташовані на території Житомирської області Житомирського району в с. Олїівка, є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому з метою запобігання можливості відчуження, встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення є необхідність в його арешті.

В апеляційній скарзі захисник, який діє в інтересах ОСОБА_7 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладання арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1822085600:08:001:1953 площею 0,1000 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_7 та постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вказану земельну ділянку у даному провадженні.

Зазначає, що суд належним чином не повідомив власника майна ОСОБА_7 , про день та час проведення розгляду клопотання, у зв`язку з чим він не зміг надати свої пояснення у справі. Про судове рішення він дізнався з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.05.2021 р. №256815551. Зміст ухвали йому став відомий 21.05.2021 р. після того як сторона захисту ознайомилась з матеріалами справи.

Стверджує, що дана земельна ділянка відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.05.2021 р. №256815551 належить на праві приватної власності ОСОБА_7 .

Також, зазначає, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки ОСОБА_7 був наданий рішенням 8 сесії VII-го скликання Оліївської сільської ради від 07.09.2016 р., цим же рішенням було ОСОБА_7 надано дозвіл на виготовлення детального плану забудови.

Детальний план території земельних ділянок під будівництво житлових будинків в с. Оліївка Житомирського району був розроблений архітектурно - проектною організацією ПП «Домобуд-ВС» на замовлення ОСОБА_7 в 2016 року. Рішення 9 сесії VII-го скликання Оліївської сільської ради від 18.01.2016 р. було затверджено зазначений детальний план забудови.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленої ФОП ОСОБА_9 пройшов державну експертизу, про що свідчить висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 01.06.2017 р. № 3244/82-17.

Рішенням 16 сесії VII-го скликання Олїївської сільської ради від 20.10.2017 р. була передана в приватну власність вищевказана земельна ділянка ОСОБА_7 . Право власності ОСОБА_7 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.05.2018 р., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.08.2020 р.

Таким чином, дана земельна ділянка була передана в приватну власність ОСОБА_7 набагато раніше, а тому не може бути пов`язана з фактом, який став підставою для порушення кримінального провадження.

Вважає, що слідчий суддя незаконно задовольнив клопотання сторони обвинувачення, оскільки його прохальна частина не містить правової підстави для арешту саме цієї земельної ділянки, виключена можливість використання майна як доказу в кримінальному провадженні, що суперечить положенням ст.173 КПК України.

На його думку, вказані дії призвели до порушення нормального життєвого укладу ОСОБА_7 , який являється добросовісним власником майна, оскільки він на даний час позбавлений можливості вільно користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Прокурор ОСОБА_10 , захисник ОСОБА_6 та власник майна ОСОБА_7 були належним чином повідомлені, прокурор та захисник заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутність, а тому колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність сторін.

Перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Доводи апелянта про пропуск строків на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді з поважних причин є обґрунтованими, а тому його апеляційна скарга підлягає розгляду.

З матеріалів провадження вбачається, що СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12019060170000379 від 02.05.2019 року за ч. 1 ст. 364 КК України по факту безоплатної передачі посадовими особами Оліївської сільської ради в березні 2019 року у власність громадян земельних ділянок комунальної власності, які входять до складу об`єднаної територіальної громади вказаної сільської ради на території села Оліївка, на яких розміщенні особливо цінні ґрунти, на підставі рішень 10-ї сесії Оліївської сільської ради щодо доцільності будівництва школи у масиві «Крошенський».

На засідання 10-ї сесії Оліївської сільської ради місцевими депутатами розглядалось питання щодо доцільності будівництва школи у житловому масиві «Крошенський». На думку депутатів, будівництво школи у масиві «Крошенський» є недоцільним і ними було прийнято рішення щодо розроблення містобудівної документації по будівництву опорної школи та адмінбудівлі ЦНАП в іншому місці, а саме по АДРЕСА_2 .

В подальшому, рішенням Оліївської сільської ради від 21.12.2018 року №320 були надані довзоли на розробку містобудівної документації, а саме на корегування детального плану території розміщення групи багатоповерхових та малоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_3 на землях запасу Оліївської сільської ради.

25.08.2020 року постановою прокурора вищевказані земельні ділянки в даному кримінальному провадженні було визнано речовими доказами.

Згідно до змісту статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім цього, відповідно до вимог п. 3, п. 5, п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту для майна третіх осіб.

Слідчий суддя на думку апеляційного суду не врахував зазначені обставини та вимоги Закону при застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, зокрема розумність та співрозмірність обмеження права власності та наслідки, а також відсутність на час звернення з клопотанням правових підстав чим обмежив ОСОБА_7 у розпоряджанні своїм майном.

Так, зі змісту рішенням 16 сесії VII-го скликання Олїївської сільської ради від 20.10.2017 р. слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером 1822085600:08:001:1953 площею 0,1000 га була передана в приватну власність ОСОБА_7 .

16.05.2018 року ОСОБА_7 було зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.08.2020 року. (а.с. 73)

Також, з матеріалів провадження слідує, що у кримінальному провадженні №12019060170000379 жодній особі, а тим більше власнику земельної ділянки ОСОБА_7 не повідомлялось про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

На переконання колегії суддів, прокурором не доведено необхідність накладення арешту на земельну ділянку, що належить ОСОБА_7 , з метою її збереження як речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_7 на час прийняття рішення про передачу земельних ділянок посадовими особами Оліївської сільської ради в березні 2019 року законність якої перевіряється органом досудового розслідування вже був власником цієї земельної діялнки.

За таких обставин, колегія суддів, вважає, що ухвала слідчого судді не може бути визнана законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню з винесенням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 31 серпня 2020 року, якою задоволено клопотання прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12019060170000379 за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України - скасувати в частині накладання арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1822085600:08:001:1953 площею 0,1000 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_7 , у виді заборони будь-яких реєстраційних дій щодо цієї земельної ділянки.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 1822085600:08:001:1953, площа 0,1000 га, яка належить ОСОБА_7 та розташована за адресою АДРЕСА_1 , у виді заборони будь-яких реєстраційних дій щодо цієї земельної ділянки.

В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: