Ухвала

від 01.06.2021 по справі 331/1834/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 01.06.2021 Справа № 331/1834/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 331/1834/21 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11сс/807/520/21 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ( ОСОБА_6 ) - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 23квітня 2021 року, якою клопотання дізнавача СД відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 , погодженого прокурором, який здійснює процесуальне керівництво - ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021082010000005 від 05 квітня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України задоволено та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 36,0 кв.м, яка на праві спільної приватної власності належить ОСОБА_6 та ОСОБА_10 та на прибудований до даної квартири об`єкт нерухомості загальною площею 152 кв.м, із забороною їх відчуження, розпорядження та користування, у тому числі проведення будь - яких будівельних, земельних, шляхових та інших робіт,

за участю прокурора ОСОБА_9 ,

представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 .

Представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 23квітня 2021 року, якою клопотання дізнавача СД відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 , погодженого прокурором, який здійснює процесуальне керівництво - ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021082010000005 від 05 квітня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, задоволено та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 36,0 кв.м, яка на праві спільної приватної власності належить ОСОБА_6 та ОСОБА_10 та на прибудований до даної квартири об`єкт нерухомості загальною площею 152 кв.м, із забороною їх відчуження, розпорядження та користування, у тому числі проведення будь - яких будівельних, земельних, шляхових та інших робіт.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною кримінального провадження, відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, доведено наявність правових підстав для накладення арешту на майно.

В апеляційній скарзі представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

В обґрунтування своєї скарги апелянт зазначає, що клопотання дізнавача про накладення арешту на майно та оскаржувана ухвала не містять жодного посилання на факт спричинення шкоди законному володільцю або власнику земельної ділянки, а також на розмір такої шкоди, що є обов`язковою умовою для кваліфікації протиправних дій за ч.1 ст.197-1 КК України.

Виходячи з правової кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, стверджувати, що квартира АДРЕСА_1 є знаряддям злочину, не має жодних законних підстав.

У клопотанні дізнавач не конкретизує, які саме сліди злочину зберегло на собі зазначене майно та наявність яких саме обставини, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, передбачені статтею 91 КПК України, та виходячи з кваліфікації ч.1 ст.197-1 КК України, дізнавач буде доказувати за допомогою цього речового доказу, з огляду на те, що факт здійснення будівництва зафіксований у процесуальний спосіб із зазначенням відповідних технічних параметрів, а саме протоколом огляду місця події від 05 квітня 2021 року.

Крім того, дізнавачем у клопотанні не конкретизовано для чого саме необхідно арештувати вказане майно та обмежити права власника щодо його володіння та користування (проведення експертних досліджень, проведення слідчих дій тощо) і яким чином теоретичне відчуження та реєстрація, призведе до порушення прав жителів багатоквартирного будинку, як про те зазначено у клопотанні та оскаржуваній хвалі.

Зі змісту клопотання вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та посилань на положення КПК України без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами цього кримінального провадження.

Згідно з ухвалою слідчого судді, дізнавач СД відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором який здійснює процесуальне керівництво - ОСОБА_9 по кримінальному провадженню №42021082010000005 від 05 квітня 2021 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено таке.

Вознесенівською окружною прокуратурою м.Запоріжжя, 05 квітня 2021 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021082010000005 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України за фактом самовільного зайняття земельної ділянки невстановленою особою, шляхом проведення будівництва прибудови до багатоквартирного жилого будинку АДРЕСА_2 , без оформлення у встановленому законом порядку права користування земельною ділянкою.

Постановою про визначення територіальної підслідності від 05 квітня 2021 року проведення досудового розслідування доручено сектору дізнання відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області.

В ході досудового розслідування встановлено, що наказом Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 16 вересня 2020 року №201р затверджено містобудівні умови та обмеження (далі МБУ) для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція житлової квартири АДРЕСА_1 під магазин продовольчих товарів з кафетерієм».

Відповідно до п.п.1,2 загальних даних МБУ, видом будівництва є реконструкція об`єкту, адресою або місцем розташування земельної ділянки є: Україна, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул.Запорізька, будинок 5, приміщення 2, згідно з наказом департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 09 вересня 2020 року №241р (а). Замовниками є ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .

Згідно з планом зонування території м.Запоріжжя, затвердженим рішенням Запорізької міської ради від 28 лютого 2018 року №75, земельна ділянка знаходиться в зоні Ж-4 - зона мішаної багатоквартирної багатоповерхової житлової забудови та громадської забудови (супутній вид використання).

Пунктом 3 загальних даних вищезазначених МБУ реконструкція об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів, їхніх фундаментів може здійснюватися за відсутності документу, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Крім того, відповідно до п.5МБУ встановлено, що згідно генерального плану м.Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15 вересня 2004 року №4зі змінами, внесеними рішенцям міської ради від 27 вересня 2017 року №31 об`єкт проектування знаходиться на території археологічних об`єктів.

У зв`язку з викладеним, вказана земельна ділянка має певні обмеження в її використанні.

Опрацюванням відомостей з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва встановлено, що 30 вересня 2020 року зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт за реєстраційним номером ЗП051200930259, клас наслідків CC1. Вид будівництва реконструкція; назва об`єкта будівництва реконструкція житлової квартири АДРЕСА_1 під магазин продовольчих товарів з кафетерієм; тип - містобудівні умови та обмеження МU01:8563-3398-9976-6528 №Ко-1161/05-04 від 16 вересня 2020 року, видані Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради; спосіб будівництва господарський (будування власними силами).

Відповідно до загальних вимог - гранична допустима висотність будинків, будівель та споруд в метрах становить 2,53. Мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується: до лінії

регулювання забудови - «по лінії регулювання забудови вул. Запорізької», до існуючих будинків та споруд - «в межах будинку АДРЕСА_2 (відповідно до вимог табл. 15.2 ДБН 5.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», з урахуванням санітарних норм інсоляції»)», до червоних ліній«не застосовується вбудоване приміщення». Планування обмеження зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання - «не визначається, існуюче вбудоване приміщення в житловому будинку».

Відомості з охоронних зон:

об`єктів інженерних комунікацій: площа покриття 0,6 м. - «Згідно з додатком И.1 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» відстані від фундаментів будівель та споруд до кабелів силових всіх напруг та зв`язку»;

об`єктів інженерних комунікацій: площа покриття З м. - «Згідно з додатком И.1 ДБН5.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» відстані від фундаментів будівель та споруд мереж каналізації побутової»;

об`єктів інженерних комунікацій: площа покриття 2 м.- «Згідно з додатком И.1 ДБН5.2.2 -12:2019 «Планування та забудова територій» відстані від фундаментів будівель та споруд до мереж газопостачання низького тиску»

об`єктів інженерних комунікацій: площа покриття 1м. - «Згідно з п.5 Правилами охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року №209 охоронні зони електричних мереж встановлюються: - уздовж підземних кабельних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх кабелів».

Згідно відомостей - документ, що засвідчує право власності (користування) земельною ділянкою відсутній, оскільки реконструкція об`єкту будівництва проводиться без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані.

Крім того, опрацюванням Публічної кадастровий карти України встановлено, що земельна ділянка під багатоквартирним житловим будинком по АДРЕСА_2 у користування або у власність не передана.

Також, опрацюванням Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва встановлено, що 02 грудня 2020 року зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта під назвою: «Реконструкція житлової квартири АДРЕСА_1 під магазин продовольчих товарів з кафетерієм» за реєстраційним номером ЗП1012012020906. Дата завершення будівництва 23 листопада 2020 року; строк введення об`єкта в експлуатацію 02 грудня 2020 року.

Внесення вищевказаних даних до єдиного реєстру документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а саме про початок проведення будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації підтверджується інформацією, наданою Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №1008-1.15/453 від 06 квітня 2021 року.

В ході досудового розслідування, 14 квітня 2021 року працівниками поліції відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області спільно з спеціалістами - кваліфікованими інженерами геодезистами проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якого встановлено, що реконструкція проводиться фактично з прибудовою нового об`єкту (з улаштуванням стовпчастого фундаменту) до існуючої квартири (приміщення) АДРЕСА_1 , який огороджений будівельним парканом, обладнаного ворітьми та будується на земельній ділянці комунальної форми власності. На території, яка оглядається, на момент огляду перебувають будівельні матеріали та будівельне сміття. Прибудований до квартири об`єкт нерухомості, відповідно до наданих відомостей спеціалістів інженерів геодезистів, має загальну площу 0,0152 га.

Крім того, відповідно до ст.32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини (станом на сьогодні Міністерство культури України), належить, зокрема погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини.

Враховуючи викладене, є підстави вважати, що реконструкція вказаного об`єкту відбувається із порушенням вимог законодавства.

Згідно з інформацією ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» №761 від 19 квітня 2021 року, остання технічна інвентаризація квартири АДРЕСА_1 була проведена 08 серпня 1983 року. Станом на 08 серпня 1983 року квартира АДРЕСА_3 уявляла собою однокімнатну квартиру, яка складалася із: коридору №1 площею 4,9 кв.м, кімнати №2 площею 19.6 кв.м, кухні №3 площею 6,1 кв.м, ванної №4 площею 3,4 кв.м, комори №5 площею 1,1

кв.м, балкону площею 0,9 кв.м - загальною площею 36,0 кв.м, в тому числі житловою площею 19,6 кв.м, та мала підключення до мереж водопостачання, газопостачання, електроосвітлення централізованого опалення.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за номером 251531131 від 07 квітня 2021 року: об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_4 на праві власності 1/2належать ОСОБА_10 та 1/2 ОСОБА_6 .

14 квітня 2021 року, в рамках кримінального провадження, квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 36,0 кв.м, яка на праві спільної приватної

власності належить ОСОБА_6 та ОСОБА_10 та прибудований до даної квартири об`єкт нерухомості загальною площею 152 кв.м, визнано речовими доказами.

З метою забезпечення повного, всебічного, об`єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, збереження речових доказів у провадженні, вбачається необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно, а саме - на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 36,0 кв.м, яка на праві спільної приватної власності належить ОСОБА_6 та ОСОБА_10 та на прибудований до даної квартири об`єкт нерухомості загальною площею 152 кв.м.

Так, наразі є достатні дані вважати, що квартира АДРЕСА_1 та прибудований до неї об`єкт нерухомості є об`єктами кримінально-протиправних дій. Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні, оскільки не накладення арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, яке має доказове значення у провадженні, може призвести до його реєстрації, відчуження та подальшого порушення прав жителів вказаного багатоквартирного будинку, оскільки реконструкція квартири здійснюється під магазин продовольчих товарів з кафетерієм.

Враховуючи, що вищезазначена квартира та прибудований до даної квартири об`єкт нерухомості загальною площею 152 кв.м, визнані речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, а тому наявні підстави для накладення арешту з метою збереження їх як речового доказу.

Враховуючи вищенаведене, дізнавач просить слідчого суддю накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 36,0 кв.м, яка на праві спільної приватної власності належить ОСОБА_6 та ОСОБА_10 та на прибудований до даної квартири об`єкт нерухомості загальною площею 152 кв.м, із забороною їх відчуження, розпорядження та користування, у тому числі проведення будь - яких будівельних, земельних, шляхових та інших робіт.

Заслухавши доповідь судді; представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги; прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги і наполягала на законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до положень ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами ч.ч.2,3 ст.170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів (у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу); спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до положень ч.2 ст.173 КПК України, повинен враховувати таке: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На думку колегії суддів, слідчим суддею ці положення закону не в повній мірі враховані при розгляді клопотання.

Як вбачається з матеріалів провадження, дізнавач СД ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 звернувся до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 36,0 кв.м, яка на праві спільної приватної власності належить ОСОБА_6 та ОСОБА_10 та на прибудований до даної квартири об`єкт нерухомості загальною площею 152 кв.м, із забороною їх відчуження, розпорядження та користування, у тому числі проведення будь - яких будівельних, земельних, шляхових та інших робіт, в якому зазначив, що арешт необхідно застосувати з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підтвердженнядоводів клопотаннянадано витягзЄРДР за №42021082010000005 від 05 квітня 2021 року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.197-1 КК України (а.п.8), протокол огляду місця події від 14 квітня 2021 року (а.п.12-13), фототаблицю до огляду місця події від 05 квітня 2021 року (а.п.18-26), містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (а.п.32-33), інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.п.37-40), та інші документи, якими, на думку ініціатора клопотання, підтверджується необхідність зазначеного арешту.

Відповідно до вимог ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першій цієї статті.

Разом з цим, клопотання прокурора не містить будь-яких посилань на докази, а матеріали провадження - і самих доказів на підтвердження того, що вказане у клопотанні майно дійсно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, на що обґрунтовано вказано в апеляційній скарзі.

З клопотання та доданих до нього документів неможливо встановити, яке доказове значення має зазначене в клопотанні майно, з огляду на кваліфікацію правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР.

Так, основним безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, є право власності на землю (право володіння і користування землею).

Предметом вказаного правопорушення виступає конкретна земельна ділянка.

При цьому, обов`язковою ознакою цього кримінального правопорушення є заподіяння законному володільцю або власнику самовільно зайнятої ділянки істотної шкоди, тобто такої шкоди, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Проте, ані у витязі з ЄРДР, доданому до клопотання, ані в самому клопотанні не вказано про те, що будь-кому така шкода заподіяна.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вищевказане клопотання дізнавача не відповідає вимогам ст.171 КПК України, оскільки не містить всіх необхідних відомостей, передбачених цією статтею, а додані до клопотання документи не підтверджують необхідність та доцільність накладення вищевказаного арешту.

Жодній особі у цьому провадженні про підозру не повідомлено, відповідно, цивільний позов відсутній.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для накладення вищевказаного арешту, як і самої доцільності такого арешту, ініціатором клопотання не доведено.

Отже, доводи апеляційної скарги представника-адвоката ОСОБА_7 , викладені в апеляційній скарзі та при апеляційному розгляді, є слушними.

Слідчий суддя на недоліки клопотання та доданих до нього матеріалів уваги не звернув, всі обставини, які мають значення для правильного вирішення клопотання, не перевірив та дійшов передчасного висновку про необхідність накладення вищевказаного арешту, при цьому в оскаржуваній ухвалі не навів переконливого обґрунтування прийнятого рішення.

У зв`язку з викладеним, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому на підставі ст.ст.407,409 КПК України підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали - про відмову в задоволенні вищевказаного клопотання.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 23квітня 2021 року, якою клопотання дізнавача СД відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво - ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021082010000005 від 05 квітня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, задоволено та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 36,0 кв.м, яка на праві спільної приватної власності належить ОСОБА_6 та ОСОБА_10 та на прибудований до даної квартири об`єкт нерухомості загальною площею 152 кв.м, із забороною їх відчуження, розпорядження та користування, у тому числі проведення будь - яких будівельних, земельних, шляхових та інших робіт, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні вищезазначеного клопотання.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4