Ухвала

від 10.06.2021 по справі 953/980/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/980/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/842/21 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2021 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

- головуючого судді ОСОБА_2 ,

- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

- секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.04.2021,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021220000000024 від 21.01.2021.

Продовжено до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, у кримінальному провадженні за №42021220000000024 від 21.01.2021 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування до 60 (шістдесяти) дні, тобто до 18 червня 2021, без визначення розміру застави.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 14.04.2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні № 42021220000000024 від 21.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а. с. 204 - 208).

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим в ОВС СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 42021220000000024 від 21.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України за підозрою ОСОБА_6 .

22.01.2021 ОСОБА_6 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2021 застосовано відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів до 21 березня 2021 року включно, без визначення застави.

Постановою першого заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_10 від 11.03.2021 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021220000000024 від 21.01.2021 за підозрою ОСОБА_11 ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, до трьох місяців до 21.04.2021.

З ухвали слідчого судді вбачається, що задовольняючи клопотання слідчого про продовження до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, та вважав встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.04.2021 та постановити нову, якою обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього обов`язків. У разі залишення без змін ухвали, визначити розмір застави, встановлений КПК України, вважає що застава буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених п .п. 1 - 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України та забезпечить його бездоганну процесуальну поведінку.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.

Повідомлені належним чином про час та місце розгляду апеляції захисник та прокурор до суду апеляційної інстанції не прибули при цьому адвокат ОСОБА_7 подав до суду заяву про проведення судового засідання у його відсутність.

За наведених вище обставин враховуючи стислі строки регламентовані ч. 2 ст. 422 КПК України судова колегія вважає можливим розглянути апеляцію по суті, без участі прокурора та захисника, які належним чином повідомлені про час та місце проведення апеляційного розгляду, так як в силу вимог ч. 4 ст. 405 КПК України дані обставини не є перепоною для апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних причин.

Слідчий суддя дійшов вірного висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у скоєнні злочину, та наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із тяжкістю покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_6 більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку тримання під вартою відповідає вимогам п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України; наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатність застосування до ОСОБА_6 більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України (а. с. 204 - 208).

З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та необхідності продовження застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та про необґрунтоване застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є неспроможними, оскільки саме такий запобіжний захід був застосований до підозрюваного попередньою ухвалою.

Належного обґрунтування на інші нові обставини, які б свідчили про те, що заявлені ризики зменшились та не виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, апеляційна скарга не містить.

Доводи захисника щодо необґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, є неспроможними.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою продовження тримання під вартою ОСОБА_6 є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також, не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

За викладених обставин у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що саме запобіжний захід у виді продовження тримання підозрюваного під вартою на даному етапі досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_6 є недостатнім.

Ст. 198 КПК України чітко регламентує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Кваліфікація скоєного може бути змінена лише в порядку передбаченому КПК України, під час досудового розслідування, а всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, вірність кваліфікації скоєного, питання винності чи не винності ОСОБА_6 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного слідчий суддя врахував сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення; наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України; дані про особу підозрюваного; вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожуватиме йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 з чим погоджується і апеляційний суд.

Слідчим та прокурором доведена наявність обставин, які об`єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження до ОСОБА_6 запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

Слідчим суддею вимоги ч. 1 ст. 197 КПК України дотримано.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Дана норма є імперативною.

Не дотримання вимог, ч. 3 ст. 295 КПК України, з боку слідчого чи прокурора не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді і не є підставою для не розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали.

З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 в межах строку досудового розслідування.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваної під вартою.

Керуючись положеннями ст. 182 КПК України, при постановленні ухвали про продовження щодо ОСОБА_6 строку тримання під вартою за наявності обставин, передбачених ст. ст. 177, 178 КПК України, які викладені у мотивувальній частині ухвали, слідчий суддя обґрунтовано не визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні як альтернативний запобіжний захід.

Доводи захисника про те, що стороною обвинувачення не було надано жодного доказу, який би свідчив про існування обставин, які підтверджують наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України неспроможні.

За таких обставин, ухвала слідчого судді винесена обґрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.04.2021 щодо продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою в межах строку досудового розслідування залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді