Постанова від 07.06.2021 по справі 480/2681/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 р.Справа № 480/2681/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" та Управління Держпраці в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції С.В. Воловик) від 18.11.2020 року по справі № 480/2681/20

за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"

до Головного управління Держпраці в Сумській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці в Сумській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № СМ309/185/АВ/П/ТД-ФС від 17.03.2020.

В обґрунтування позову зазначив, що встановлене під час перевірки порушення не відповідає дійсності, оскільки ґрунтується на припущеннях та не обґрунтоване належними доказами, а постанова про накладення штрафу винесена з порушенням вимог чинного законодавства, і обставини, які покладено в її основу, не відповідають дійсності, оскільки перелічені у акті перевірки 47 осіб виконували конкретно визначену роботу відповідно до укладених цивільно-правових угод, не підпорядковуючись правилам внутрішнього трудового розпорядку і отримуючи обумовлену договорами винагороду на підставі актів виконаних робіт. Крім того вказував, що у відповідача були відсутні підстави для проведення позапланового заходу контролю, передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , а також посилався на пропуск встановленого законодавством строку розгляду справи про накладення штрафу.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу № СМ309/185/АВ/П/ТД-ФС від 17.03.2020 в частині накладення на ДП "Завод обважених бурильних та ведучих труб" штрафу в сумі 283 380, 00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Зазначив, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що вказані в акті 41 особа фактично виконували трудові функції, оскільки цивільно-правові договори не містять тих умов, які повинні бути у трудовому договорі. Вказує, що вказані в акті особи працювали саме за цивільно-правовими договорами, оскільки не підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку позивача, самостійно організовували свою роботу і виконували її на власний ризик, не зараховувались до штату підприємства, їм не вносився запит до трудової книжки та не видавався розпорядчий документ про прийом на роботу на певну посаду. При цьому, частина вказаних осіб, у період коли з ними було укладено цивільно-правові угоди, працювали на умовах трудового договору за основним місцем роботи в Акціонерному товаристві Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання , що підтверджується листом вказаного підприємства, що свідчить саме про наявність цивільно-правових відносин їх з позивачем. Додатково посилається на те, що інспекційне відвідування проведено без наявності передбачених законом підстав, а тому висновки суду про дотримання відповідачем встановленого порядку призначення та проведення інспекційного відвідування є помилковими.

Відповідач в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, просить скасувати його в частині задоволення позовних вимог.

Зазначив, що оскільки особи, з якими укладались договори підряду, виконували трудову функцію в діяльності підприємства із залученням усіх ланок виробництва, в тому числі, цехів, обладнання, тобто, обсяг обов`язків осіб, з якими укладались договори, відповідає обов`язкам працівника за відповідною професією та відповідними посадами, то висновки суду першої інстанції про наявність між позивачем та 6 особами саме цивільно-правових відносин є помилковими, а оскаржувана постанова про накладення штрафу є законною.

Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог - без змін.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача не подав.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, що 28.12.2019 Управлінням Держпраці у Сумській області від ГУ ДПС у Сумській області отриманий лист № 739/18-28-33-04-23 (т. 1 а.с. 65), у якому повідомлялось про проведення документальної планової виїзної перевірки ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої 18.12.2019 складений акт № 330/18-28-05-02/30991664/34.

Одночасно, у вказаному листі зазначалось, що під час перевірки встановлено, що в укладених з фізичними особами договорах цивільно-правового характеру не конкретизовано вид та об`єм робіт, які є предметом договору, у зв`язку з чим, є підстави вважати що ці відносини є трудовими. Також, до листа був доданий витяг з акту перевірки № 330/18-28-05-02/30991664/34 від 18.12.2019.

Про отримання згаданого акту документальної планової виїзної перевірки уповноваженою особою, відповідач повідомив позивача листом № 18-28/04/22/2020 від 02.01.2020 (т. 1 а.с. 28).

На запит від 21.01.2020, ГУ ДПС у Сумській області листом № 1078/10/18-28-33-04-23 від 22.01.2020 також надало відповідачу копії звітів про нарахування єдиного внеску, копії договорів цивільно-правового характеру, копії додаткових угод та актів приймання-передачі виконаних робіт (т. 1 а.с. 66).

Отримавши зазначені документи, на підставі статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019, Наказом № 103 від 23.01.2020 (т. 1 а.с. 63) було призначено проведення інспекційного відвідування ДП«Завод обважених бурильних та ведучих труб» з питань належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками, у тому числі з неповнолітніми, та видано відповідне Направлення № 22/СМ 309 від 23.01.2020 (т. 1 а.с. 64).

У період з 09 год. 40 хв. 24.01.2020 по 15 год. 45 хв. 31.01.2020 посадовими особами Управління Держпраці проведено інспекційне відвідування ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", за результатами якого складно акт № СМ 309/185/АВ від 31.01.2020 (т. 1 а.с. 30-37).

Згідно висновків Акту інспекційного відвідування, відповідачем встановлені порушення частини 3 статті 24 КЗпП України, у зв`язку з допущенням до роботи 47 працівників без належного оформлення трудових відносин, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 та ОСОБА_47 .

У зв`язку з неможливістю особистого вручення, листом від 03.02.2020 акт направлено на адресу позивача для ознайомлення та підписання (т. 2 а.с. 60).

Також, 11.02.2020 Управління Держпарці направило позивачу повідомлення про отримання уповноваженою особою акту інспекційного відвідування № СМ 309/185/АВ від 31.01.2020, у якому також зазначалось, що про результати розгляду справи буде повідомлено у встановлені строки (т. 2 а.с. 64).

Листом № 79/15-152 від 11.02.2020 позивач повернув Управлінню Держпраці підписаний акт інспекційного відвідування разом із зауваженнями (т. 1 а.с. 39-41). Отримані зауваження відповідач долучив до матеріалів інспекційного відвідування, про що листом від 17.02.2020 повідомив позивача (т. 2 а.с. 63).

Розглянувши справу про порушення трудового законодавства, Управління Держпраці 17.03.2020 прийняло Постанову № СМ 309/185/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" штрафу у розмірі 2219810, 00 грн. (т. 1 а.с. 45-49).

Вважаючи протиправною вказану постанову про накладення штрафу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 283380,00 грн., оскільки відносинам між підприємством та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_30 , ОСОБА_36 , ОСОБА_38 , ОСОБА_41 притаманний цивільно-правовий характер, а не трудовий, у зв`язку з чим, доводи відповідача про допущення вказаних осіб до роботи без укладання трудового договору суд вважає необґрунтованими. Натомість, оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_37 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 та ОСОБА_47 фактично виконували роботи/надавали послуги відповідно до вказівок та під контролем ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"; їх виконання передбачало інтеграцію в організаційну структуру позивача; роботи/послуги виконувались/надавались особисто, відповідно до графіка та на робочому місці, яке вказувалось позивачем; мали характерну тривалість/продовжуваність; вимагали особисту присутність; передбачали надання інструментів, матеріалів та механізмів підприємства, а особи за виконання робіт періодично отримували винагороду в залежності від відпрацьованого часу та не мали фінансових ризиків, суд дійшов висновку про трудовий характер відносин між позивачем та вказаними особами, та, як наслідок, доведеність факту допуску цих осіб до роботи без укладання трудових договорів та наявність підстав для застосування штрафу, передбаченого статтею 265 КЗпП України.

Перевіряючи правомірність висновків суду, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону № 877-V (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6 - 8, абзацу 2 частини 10, частин 13 та 14 статті 4, частин 1 - 4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1 - 4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону.

Зокрема, частиною 5 статті 2 Закону № 877-V передбачено, що органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб`єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 7 «Положення про Державну службу України з питань праці» , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015, Державна служба України з питань праці (далі також - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю врегульовані Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 (далі - Порядок № 823).

За змістом пунктів 2, 3 Порядку № 823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінекономіки форми, що видається Держпраці та її територіальними органами.

Підпунктом 3 пункт 5 Порядку № 823 встановлено, що підставою для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Згідно з пунктами 16, 17 Порядку № 823, за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування, другий примірник - залишається в інспектора праці.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження (пункт 18 Порядку № 823).

Відповідно до пунктів 24, 25 Порядку № 823, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

Отже, за змістом вказаних норм, інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке, зокрема, проводиться за рішенням керівника Держпраці чи її територіальних органів, прийнятого за результатами аналізу отриманої інформації про можливі порушення, на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і, в разі виявлення порушень - виноситься припис. При цьому, якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

Частинами 1, 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

У разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України, визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 (далі - Порядок № 509).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників (абз. 5 пункту 2) та акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю (абз. 7 пункту 2).

На виконання пункту 3 Порядку 509, справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів згаданих документів, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 4 Порядку № 509 встановлено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що акт, складений за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників та акт перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, є окремими підставами для накладення штрафу. Отримавши вказані документи, уповноважена особа у визначений спосіб зобов`язана письмово повідомити про це суб`єкта господарювання не пізніше ніж через п`ять днів та розглянути справу у 45-ти денний строк.

Як було встановлено під час розгляду справи, Наказ № 103 (т. 1 а.с. 63) про проведення інспекційного відвідування був прийнятий начальником Головного управління Держпраці в Сумській області 23.01.2020 за результатами аналізу отриманих від Головного управління ДПС у Сумській області акту документальної планової виїзної перевірки № 330/18-28-05-02/30991664/34 від 18.12.2019, звітів про нарахування єдиного внеску, договорів цивільно-правового характеру, додаткових угод та актів приймання-передачі виконаних робіт (т. 1 а.с. 65-66). У зв`язку з прийняттям згаданого наказу, 23.01.2020 посадовим особам Управління Держпраці видано направлення № 22/СМ 309 (т. 1 а.с. 64).

Перед початком проведення інспекційного відвідування, вказані документи надавались представнику ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", який після ознайомлення з ними не заперечував їх правомірність.

За результатами проведеного у визначені направленням строки інспекційного відвідування, 31.01.2020 був складений акт № СМ 309/185/АВ (т. 1 а.с. 30-37), у якому зафіксовані порушення частини 3 статті 24 КЗпП України, внаслідок допущення до роботи 47 осіб без укладання трудового договору.

Зазначений акт інспекційного відвідування та інші матеріали інспекційного відвідування, були отримані начальником Управління Держпраці 10.02.2020, про що рекомендованим листом повідомлено позивача (т. 2 а.с. 64).

Розглянувши отримані матеріали, уповноважена особа вирішила накласти на ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" штраф в розмірі 2219810, 00 грн., про що 17.03.2020 прийнята Постанова № СМ 309/185/АВ/П/ТД-ФС (т. 1 а.с. 45-49).

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо дотримання Управлінням Держпраці встановленого порядку призначення та проведення інспекційного відвідування, а також про прийняття оскаржуваної постанови в межах визначеного 45-ти денного строку.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на відсутність підстав для проведення інспекційного відвідування, колегія суддів вважає такими, що не ґрунтуються на приписах законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Суд апеляційної інстанції також відхиляє доводи позивача щодо порушення відповідачем встановленого 45-ти денного строку для прийняття постанови про накладення штрафу, оскільки фактичною підставою для прийняття цієї постанови став акт інспекційного відвідування № СМ 309/185/АВ від 31.01.2020, отриманий уповноваженою особою 10.02.2020, а не акт планової перевірки ГУ ДПС у Сумській області № 330/18-28-05-02/30991664/34 від 18.12.2019, отриманий 28.12.2019.

Надаючи правову оцінку встановленим під час проведеного інспекційного відвідування висновкам відповідача щодо порушення позивачем частини 3 статті 24 КЗпП України, у зв`язку з допущенням до роботи 47 працівників без належного оформлення трудових відносин, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України.

Згідно зі статтею 1 КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно зі статтею 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи) держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 ЦК України.

Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов`язується на свій ризик, виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Обов`язок підрядника виконати роботу або виконавця надати послугу на свій ризик говорить про те, що він не може відмовитися від прийняття на себе певних негативних наслідків, що виникають при виконанні підрядних робіт.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання кінцевих результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли угоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є - предмет договору, умови, визначені законом як істотні чи необхідні для договору даного виду, а також всі ті умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента і визначенні умов договору з врахуванням законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положеннями частини першої статті 854 ЦК України замовник виплачує належну підрядчику суму за результатами виконаної роботи. Щодо наданих послуг винагорода за виконану роботу (надані послуги) виплачується виконавцю в розмірі, в терміни і в порядку, який встановлений в договорі (частина перша статті 903 ЦК України).

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Характерними ознаками трудових відносин є:

систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);

підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327;

обов`язок роботодавця надати робоче місце;

дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Отже, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Так, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

З аналізу наведених норм, колегія суддів зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване - чинним законодавством України.

Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною, зокрема у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №820/1432/17, від 06 березня 2019 року у справі №802/2066/16-а, від 13 червня 2019 року у справі №815/954/18, від 02 лютого 2021 року у справі №0540/5987/18-а.

За приписами статті 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, відносини, що виникають з цивільно-правового договору про надання послуг, не є тотожними з трудовими правовідносинами, а укладання цивільно-правового договору про надання послуг не свідчить про наявність трудових відносин між замовником та наданими виконавцем фізичними особами і може обумовлюватися свободою договору, визначеною Цивільним кодексом України. При цьому, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові від 26 травня 2020 року у справі №160/5315/19.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в ній доказами, позивач уклав договори підряду із 47 особами.

Так, згідно договору № 79-20-18-19 від 31.01.2019, (т. 3 а.с. 115-118), ОСОБА_1 зобов`язувався здійснювати токарну обробку виробів у відділі головного механіка, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 37, 20 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 3 а.с. 119-120), у період з 01.04.2019 по 30.04.2019 ОСОБА_1 була виконані роботи, за що отримані обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-93-17 від 02.10.2017 (т. 1 а.с. 224-228, т. 4 а.с. 78-81), ОСОБА_2 зобов`язувався виконувати токарно-карусельні роботи на РИУ № НОМЕР_1 по виготовленню оснастки і запчастин для ремонту обладнання, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 35, 00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службових записок та актів виконаних робіт (т. 1 а.с. 232, т. 2 а.с. 20, т. 4 а.с. 82-95), у жовтні-листопаді 2017, у березні-серпні 2018 та квітні-травні 2019 року ОСОБА_2 виконувались різні токарні роботи та отримувались обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-31-18 від 28.02.2018 (т. 4 а.с. 102-105), ОСОБА_5 зобов`язувався здійснювати ремонт токарно-гвинторізних верстатів ТВ500 та радіально-свердлильних верстатів в цеху № 33, а також ремонт фрезерних та шліфувальних верстатів на РИУ № 70, балансування, заміну абразивних кіл, розмітку, нарізку різьб на запчастинах, які виготовляються на РИУ № НОМЕР_1 для обладнання цеху № 33, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 35, 00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 4 а.с. 106-107), у лютому 2018 року ОСОБА_5 виконував роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-157-18 від 22.10.2018 (т. 4 а.с. 155-158), ОСОБА_6 зобов`язувався здійснювати ремонт верстатного обладнання в цеху № 33, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 38, 00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службових записок та актів виконаних робіт (т. 4 а.с. 159-162), у жовтні-листопаді 2018 року ОСОБА_6 виконував роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованогого часу.

Згідно з договором № 79-20-99-18 від 17.07.2018 (т. 4 а.с. 130-133), ОСОБА_7 зобов`язувався здійснювати розбирання, ремонт та збирання транспортерів і кранів сталеливарного цеху № 31 та механічного цеху № 33, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 38, 00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 4 а.с. 134-135), у липні 2018 року ОСОБА_7 виконував роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-142-18 від 20.09.2018 (т. 3 а.с. 191-194), ОСОБА_8 зобов`язувався здійснювати ремонт верстатного обладнання в механічному цеху № 33, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 38, 00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 3 а.с. 195-196), у вересні 2018 року ОСОБА_8 виконував ремонтні роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-101-17 від 11.10.2017 (т. 4 а.с. 58-61) та договором № 79-20-17-19 від 31.01.2019 (т. 1 а.с. 176 звор.бік -178), ОСОБА_9 зобов`язувався здійснювати розбирання, ремонт та збирання вузлів обладнання і агрегатів сталеливарного і ковальсько-термічного ділянок сталеливарного цеху № 31, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 35,00 грн., а потім - 40, 00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 4 а.с. 62-63), у квітні 2019 року ОСОБА_9 виконував роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-100-17 від 11.10.2017 (т. 4 а.с. 64-67), ОСОБА_10 зобов`язувався здійснювати розбирання, ремонт та збирання вузлів обладнання і агрегатів сталеливарного і ковальсько-термічного ділянок сталеливарного цеху № 31, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 35, 00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службових записок та актів виконаних робіт (т. 4 а.с. 68-77), у грудні 2017 року, січні-лютому, травні та липні 2018 року ОСОБА_10 виконував роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-102-17 від 11.10.2017 (т. 4 а.с. 18-21), ОСОБА_11 зобов`язувався здійснювати розбирання, ремонт та збирання вузлів обладнання і агрегатів сталеливарного і ковальсько-термічного ділянок сталеливарного цеху № 31, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 35, 00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службових записок та актів виконаних робіт (т. 4 а.с. 22-29), у грудні 2017 року, січні-лютому та травні 2018 року ОСОБА_11 виконував роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-103-17 від 11.10.2017 (т. 1 а.с. 205-209, т. 3 а.с. 241-244), ОСОБА_12 , зобов`язувався здійснювати розбирання, ремонт та збирання вузлів обладнання і агрегатів сталеливарного та ковальсько-термічного ділянок сталеливарного цеху № 31, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 35,00 грн., а потім - 42,00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 3 а.с. 245-246), у квітні 2019 року ОСОБА_12 виконував ремонтні роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-125-17 від 06.12.2017 (т. 4 а.с. 96-99), ОСОБА_13 зобов`язувався здійснювати розбирання, ремонт та збирання вузлів обладнання і агрегатів сталеливарного і ковальсько-термічного ділянок сталеливарного цеху № 31, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 32, 00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 4 а.с. 100-101), у лютому 2018 року ОСОБА_13 виконував роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79/20-22-15 від 16.03.2015 (т. 1 а.с. 156 звор. бік - 162, т. 3 а.с. 53-56), ОСОБА_14 зобов`язувався здійснювати розборку, ремонт і збірку вузлів обладнання і агрегатів сталеплавильного та ковальсько-термічного ділянок сталеливарного цеху № 31, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 16, 39 грн., а потім - 32, 00 грн., 38, 40 грн. та 40, 00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службових записок та актів виконаних робіт (т. 3 а.с. 57-76), у 2018-2019 роках ОСОБА_14 виконував різні роботи, за що отримував обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-97-18 від 17.07.2018 (т. 3 а.с. 152-155), ОСОБА_15 зобов`язувався здійснювати розбирання, ремонт та збірку вузлів обладнання та агрегатів ковальсько-термічної ділянки сталеливарного цеху № 31, а саме: ремонт пресу UFP-15, ремонт РКМ та ремонт роликів термопечей ОСОБА_48 , а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 42, 00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 3 а.с. 156-157), у липні 2018 року ОСОБА_15 виконував ремонтні роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором 79-20-100-18 від 17.07.2018 (т. 3 а.с. 175-178). ОСОБА_16 зобов`язувався здійснювати ремонт обладнання УНРС, ДСП, РКМ, лонжеронної печі, МАММ, пресу UFP, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 42,00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службових записок та актів виконаних робіт (т. 3 а.с. 179-184), у липні 2018 року, у січні, квітні 2019 року ОСОБА_16 виконував ремонтні роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-139-18 від 14.09.2018 (т. 3 а.с. 27-30), ОСОБА_17 зобов`язувався здійснювати ремонт обладнання УНРС, ДСП, РКМ, лонжеронної печі, МАММ, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 40,00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 3 а.с. 31-32), у період з 01.12.2018 по 31.12.2018 ОСОБА_17 здійснювались різні ремонтні роботи та отримувались грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-31-19 від 11.02.2019 (т. 3 а.с. 121-124), ОСОБА_18 зобов`язувався здійснювати ремонт обладнання УНРС, ДСП, РКМ, лонжеронної печі, МАММ, пресу UFP, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 40,00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 3 а.с. 125-126), у лютому 2019 року ОСОБА_18 виконував ремонтні роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-101-18 від 17.07.2018 (т. 4 а.с. 122-125), ОСОБА_19 зобов`язувався здійснювати ремонт обладнання УНРС, ДСП, РКМ, лонжеронної печі, МАММ, пресу UFP, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 42,00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службових записок та актів виконаних робіт (т. 4 а.с. 126-129), у липні 2018 та лютому 2019 року ОСОБА_19 виконував роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-141-18 від 20.09.2018 (т. 1 а.с. 214 звор. бік - 216, т. 4 а.с. 114-117), ОСОБА_20 зобов`язувався здійснювати ремонт обладнання УНРС, ДСП, РКМ, лонжеронної печі, МАММ, пресу UFP, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 40,00 грн., а потім - 45, 00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службових записок та актів виконаних робіт (т. 2 а.с. 19 звор. бік, т. 4 а.с. 118-121), у вересні 2018, листопаді 2018 та березні 2019 року ОСОБА_20 виконував роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-150/1-18 від 08.10.2018 (т. 3 а.с. 217-220), ОСОБА_21 зобов`язувався здійснювати ремонт обладнання УНРС, ДСП, РКМ, лонжеронної печі, МАММ, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 40,00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службових записок та актів виконаних робіт (т. 3 а.с. 221-224), у лютому-березні 2019 року ОСОБА_21 виконував ремонтні роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-98-18 від 17.07.2018 (т. 3 а.с. 169-172), ОСОБА_22 зобов`язувався здійснювати ремонт обладнання УНРС, ДСП, РКМ, лонжеронної печі, МАММ, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 38,00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 3 а.с. 173-174), у липні 2018 року ОСОБА_22 виконував ремонтні роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-105-15 від 20.07.2015 (т. 1 а.с. 114-120, т. 4 а.с. 143-144), ОСОБА_23 зобов`язувався здійснювати розбирання, ремонт та збирання гідравлічного обладнання, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 14,60 грн., а потім - 20,00 грн., 23,00 грн., 28,00 грн. та 33,60 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службових записок та актів виконаних робіт (т. 1 а.с. 236, 247 звор. бік, т. 4 а.с. 145-154), у жовтні 2017 року, січні, квітні, червні та серпні 2018 року ОСОБА_23 виконував роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-151-18 від 09.10.2018 (т. 3 а.с. 225-228), ОСОБА_24 зобов`язувався здійснювати ремонт підйомно-транспортного обладнання, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 40,00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 2 а.с. 5 звор. бік, т. 3 а.с. 229-230), у жовтні 2018 та квітні 2019 року ОСОБА_24 виконував ремонтні роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-30-19 від 11.02.2019 (т. 3 а.с. 127-130), ОСОБА_25 зобов`язувався здійснювати зварювальні роботи по ремонту обладнання в цехах № 31, 311 та 33, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 40,00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службових записок та актів виконаних робіт (т. 3 а.с. 131-136), у лютому-березні та травні 2019 року ОСОБА_25 виконував зварювальні роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79/20-04-19 від 04.01.2019 (т. 3 а.с. 137-140), ОСОБА_26 зобов`язувався здійснювати зварювальні роботи по ремонту важкої ливарної оснастки на РИУ № НОМЕР_1 , а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 26,40 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службових записок та актів виконаних робіт (т. 3 а.с. 141-146), у березні-травні 2019 року ОСОБА_26 виконував зварювальні роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79/20-36-15 від 01.04.2015 (т. 1 а.с. 99-108, т. 3 а.с. 85-88), ОСОБА_27 зобов`язувався здійснювати зварювальні роботи важкого ливарного оснащення на РИУ № НОМЕР_1 , а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 16,39 грн., а потім - 18,17 грн., 23,00 грн. 25,00 грн., 31,00 грн. та 37,20 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 3 а.с. 89-90), у квітні 2019 року ОСОБА_27 здійснив наплавлення бойка РКМ ВТ90.014-01.00.00СБ, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-140-18 від 20.09.2018 (т. 3 а.с. 185-188), ОСОБА_28 зобов`язувався здійснювати зварювальні роботи по ремонту обладнання у цехах № 31 та 33, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 40,00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 3 а.с. 189-190), у вересні 2018 року ОСОБА_28 виконував зварювальні роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-19-19 від 31.01.2019 (т. 3 а.с. 109-112), ОСОБА_29 зобов`язувалась надати послуги по веденню документації відділу охорони праці, здійснювати набір документів на комп`ютері та нагляд за технікою безпеки у підрозділах, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт (надання послуг), забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 6000,00 грн. за місяць. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 3 а.с. 113-114), у лютому 2019 року ОСОБА_29 здійснювалась розробка, внесення змін та перегляд документів з питань охорони праці, проводились розслідування нещасних випадків, профзахворювань та аварій, організовувалось проведення атестації робочих місць, періодичного медогляду та психофізіологічної експертизи працівників, за що отримані визначені договором грошові кошти.

Згідно з договором № 79-20-6-19 від 02.01.2019 (т. 3 а.с. 33-36), ОСОБА_31 зобов`язувалась надати послуги по веденню документації відділу охорони праці, здійснювати набір документів на комп`ютері та нагляд за технікою безпеки у підрозділах, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт (надання послуг), забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 6000,00 грн. за місяць. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 3 а.с. 37-38), у період з 01.04.2019 по 30.04.2019 ОСОБА_31 здійснювалась розробка, внесення змін та перегляд документів з питань охорони праці, проводились розслідування нещасних випадків, профзахворювань та аварій, організовувалось проведення атестації робочих місць, періодичного медогляду та психофізіологічної експертизи працівників, за що отримані визначені договором грошові кошти.

Згідно з договором № 79-20-124-16 від 03.10.2016 (т. 1 а.с. 167-174, т. 3 а.с. 103-106), ОСОБА_49 зобов`язувався здійснювати виготовлення запчастин, інструменту та оснастки на фрезерному верстаті в РИУ 70, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 18, 17 грн., а потім - 20,00 грн., 23,00 грн., 25,00 грн., 31,00 грн., 37,20 грн. та 42,00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 1 а.с. 232, т. 3 а.с. 107-108), у листопаді 2017 та квітні 2018 року ОСОБА_49 виконував різні роботи, за що отримував обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-05-17 від 16.01.2017 (т. 1 а.с. 130-135, т. 3 а.с. 91-94), ОСОБА_33 зобов`язувався здійснювати виготовлення запчастин, інструменту та оснастки на стругальному верстаті в РИУ 70, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 23,00 грн., а потім - 27,00 грн., 35,00 грн. та 42,00 за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службових записок та актів виконаних робіт (т. 1 а.с. 232, т. 3 а.с. 95-102), у 2017-2018 роках ОСОБА_33 виконував різні роботи, за що отримував обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-53-18 від 08.05.2018 (т. 4 а.с. 108-111), ОСОБА_34 зобов`язувався здійснювати виготовлення металоріжучого інструменту на плоско-шліфувальному, кругло-шліфувальному, оптико-шліфувальному та універсально-заточному обладнанні на РИУ № НОМЕР_1 , а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 42,00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 1 а.с. 248, т. 4 а.с. 112-113), у травні та червні 2018 року ОСОБА_34 виконував роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-156-18 від 16.10.2018 (т. 3 а.с. 45-48), ОСОБА_35 зобов`язувався надати послуги по охороні території, майна та об`єктів, що знаходяться на території, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт (надання послуг), забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 25,00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службових записок та акту виконаних робіт (т. 3 а.с. 49-52), у період з 19.10.2018 по 31.10.2018 ОСОБА_35 здійснював охорону майна ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", за що отримав визначені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79/20-41-15 від 06.04.2015 (т. 1 а.с. 83-94, т. 3 а.с. 77-80), ОСОБА_37 зобов`язувався здійснювати розборку, ремонт і збірку вузлів обладнання механічного цеху № 33, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 16,39 грн., а потім - 18,00 грн., 20,00 грн., 22,00 грн. 24,00 грн., 32,00 грн. та 38,40 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службових записок та актів виконаних робіт (т. т. 3 а.с. 81-84), у квітні та вересні 2018 ОСОБА_37 здійснював ремонти обладнання, за що отримував обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-174-18 від 21.12.2018 (т. 1 а.с. 229-231, т. 3 а.с. 231-234), ОСОБА_39 зобов`язувався здійснювати наплавку скатів кранів, деталей обладнання на наплавочній установці АДФ 1250, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 40,00 грн., а потім - 44,00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службових записок та актів виконаних робіт (т. 2 а.с. 27, т. 3 а.с. 235-240), у грудні 2018 року та травні-червні 2019 року ОСОБА_39 виконував роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-102-18 від 17.07.2018 (т. 4 а.с. 3-6), ОСОБА_40 зобов`язувався здійснювати порізку металу на задані розміри, а також, переміщення та складування металу на шихтовій ділянці в цеху № 31, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 30,00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службових записок та актів виконаних робіт (т. 4 а.с. 7-17), у липні-грудні 2018 року та січні 2019 року ОСОБА_40 виконував роботи, за що отримував обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-154-18 від 11.10.2018 (т. 3 а.с. 203-206), ОСОБА_42 зобов`язувався здійснювати забезпечення інформаційної і комп`ютерної безпеки, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 3723,00 грн. за місяць. Зокрема, відповідно до службових записок та актів виконаних робіт (т. 3 а.с. 207-216), у лютому - червні 2019 року ОСОБА_42 надавав послуги системного адміністратора, за що отримував обумовлені договором грошові кошти.

Згідно з договором № 79-20-3-19 від 04.01.2019 (т. 3 а.с. 197-200), ОСОБА_43 зобов`язувалась здійснювати вести облік в 1С продукції, що випускається цехами № 31, 311, а також облік возвратних відходів і покупних ломів за видами, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 6000,00 грн. за місяць. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 3 а.с. 201-202), у січні 2019 року ОСОБА_43 надавала послуги по веденню обліку в 1С, за що отримала обумовлені договором грошові кошти.

Згідно з договором № 79-20-104-17 від 13.10.2017 (т. 1 а.с. 178 звор. бік - 182, т. 4 а.с. 36-39), ОСОБА_44 зобов`язувався здійснювати вантажно-розвантажувальні роботи на складі готової продукції, навантаження, розвантаження та внутрішньоскладське перміщення вантажів із застосуванням навантажувально-розвантажувальної пристроїв і засобів транспортування, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 30,00 грн., а потім - 40,00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службових записок та актів виконаних робіт (т. 4 а.с. 40-45), у жовтні, грудні 2017 року та січні 2019 року ОСОБА_44 виконував роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-65-18 від 18.05.2018 (т. 3 а.с. 247-250), ОСОБА_45 зобов`язувався здійснювати виготовлення запчастин на зубофрезерному верстаті в РИУ 70, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 60,00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 4 а.с. 1-2), у травні 2018 року ОСОБА_45 виконував визначені роботи, за що отримав обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-92-18 від 11.07.2018 (т. 3 а.с. 158-161), ОСОБА_46 зобов`язувалась надавати послуги по прибиранню, саджанню та підтриманню в належному стані клумб і газонів, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 22,41 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 2 а.с. 4, т. 3 а.с. 162-163), у липні та вересні 2018 року ОСОБА_46 здійснювала прибирання території, за що отримала обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Згідно з договором № 79-20-166-18 від 20.11.2018 (т. 4 а.с. 30-33), ОСОБА_50 зобов`язувалася надавати послуги по прибиранню, саджанню та підтриманню в належному стані клумб і газонів, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 26,00 грн. за годину витраченого часу. Зокрема, відповідно до службової записки та акту виконаних робіт (т. 4 а.с. 34-35), у листопаді 2018 року ОСОБА_50 здійснювала прибирання території, за що отримала обумовлені договором грошові кошти із розрахунку відпрацьованого часу.

Як убачається зі змісту договору № 79-20-81-18 від 07.06.2018 (т. 3 а.с. 164-167), ОСОБА_3 зобов`язувався здійснити токарну обробку трубних заготівель HW 121 L = 8300 мм (без пониження) та чорнову обточку товарної продукції у механічному цеху № 33, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена в розмірі 608,00 грн. за обробку 1 штуки HW 121 L = 8300 мм (без пониження) та 972,00 грн. за обробку 1 штуки товару. Так, згідно з актом виконаних робіт (т. 3 а.с. 168) у червні 2018 року ОСОБА_3 оброблено товару в кількості 2,85 штук, за що отримано 2770,20 грн.

Згідно з договором № 79-20-52-17 від 01.06.2017 (т. 4 а.с. 136-139), ОСОБА_4 зобов`язувався здійснити токарну обробку трубних заготовок у механічному цеху № 33, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 440,00 грн. за обробку 1 штуки HW 127 L = 8300 мм (без пониження) та 346,00 грн. за обробку 1 штуки HW 127 L = 8300 мм (з пониженням). Так, відповідно до актів виконаних робіт (т. 4 а.с. 140-142), у листопаді 2017 року ОСОБА_4 було оброблено HW 127 L = 8300 мм (з пониженням) у кількості 3,6 штук, за що отримано 2916, 00 грн.; у січні 2018 року - оброблено HW 168 L = 12 300 мм (без пониження) ТВ 500 у кількості 1,9 штук й HW 168 L = 12 300 мм (з пониженням) ТВ 500 у кількості 1,2 штук, за що отримано 2310, 60 грн.; та у червні 2018 року - HW 121 L = 8300 мм (без пониження) у кількості 1 штуки й товару, за що отримано 1580,00 грн.

Згідно з договором № 79-20-105-18 від 23.07.2018 (т. 3 а.с. 39-42), ОСОБА_30 зобов`язувалась скласти документ «Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому та періодичному медичним оглядам» , а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена в розмірі 1200,00 грн. Так, згідно з актом виконаних робіт (т. 3 а.с. 43) ОСОБА_30 склала згаданий документ, за що отримала 1200,00 грн.

Згідно з договором № 79-20-180-19 від 14.02.2019 (т. 3 а.с. 21-24), ОСОБА_36 зобов`язувався виконати роботи, визначені додатком № 1 до договору (т. 3 а.с. 25), а саме: повірку вимірювальних приладів (штангельчиркулю, індекатору), а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена в розмірі 9280,00 грн. Так, згідно з актом виконаних робіт (т. 3 а.с. 26) ОСОБА_36 провів повірку обладнання, за що отримав 3350,00 грн.

Згідно з договором № 79-20-85-18 від 18.06.2018 (т. 3 а.с. 147-150), ОСОБА_38 зобов`язувався здійснити балансування вентилятора лонжеронної печі у кількості 1 одиниці та балансування вентилятора печі обжига у кількості 2 одиниць, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена в розмірі 2400,00 грн. за балансування вентилятора лонжеронної печі та 1800,00 грн. за балансування одиниці вентилятора печі обжига. Так, згідно з актом виконаних робіт (т. 3 а.с. 151) ОСОБА_38 провів балансування вентилятора лонжеронної печі, за що отримав 2400, 00 грн.

Згідно з договором № 79-20-41-18 від 20.03.2018 (т. 4 а.с. 46-49), ОСОБА_41 зобов`язувалась здійснювати перевірку дефектних відомостей, перевірку договірної ціни, аналіз та перевірку кошторисної документації з використанням програми АВК, а також надавати рекомендації по перевіреним кошторисам, а позивач зобов`язувався визначити місце виконання робіт, забезпечити допуск до нього, а також забезпечити всім необхідним для виконання робіт. Вартість робіт встановлена у розмірі 1000,00 грн. за однин кошторис. Так, відповідно до актів виконаних робіт (т. 4 а.с. 50-57), ОСОБА_41 у березні 2018 року перевірила 2 кошториси, за що отримала 2000,00 грн., у квітні 2018 року - перевірила один кошторис, за що отримала 1000,00 грн., у травні 2018 року - перевірила один кошторис, за що отримала 1000,00 грн., у червні 2018 року - перевірила два кошториси, за що отримала 2000,00 грн., у серпні 2018 року - перевірила один кошторис, за що отримала 1000,00 грн., у березні 2019 року - перевірила один кошторис, за що отримала 1000,00 грн., у квітні 2019 року - перевірила три кошториси, за що отримала 3000,00 грн. та у червні 2019 року - перевірила один кошторис, зо що отримала 1000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що умови усіх вищевказаних цивільно-правових договорів чітко визначають права та обов`язки сторін, умови та обсяги виконання робіт, їх оцінку та оплату, містять ознаки за якими цивільно-правові договори розмежовуються від трудових, зокрема: виконавці виконують роботи на свій ризик, самостійно організовують безпечне виконання робіт, не підпадають під дію правил внутрішнього трудового розпорядку товариства, не мають права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачують страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на тому, що виконавці послуг у перевіряємий період не входили до штату товариства, не підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку, не мали будь-якого підпорядкування посадовим особам позивача, жодний облік їх робочого часу позивачем не здійснювався, оплата за надані послуги здійснювалася згідно актів прийому наданих послуг.

Між виконавцями та позивачем регулярно підписувалися акти прийняття-передачі виконаних робіт за цивільно-правовими угодами.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відносини між вказаними особами та позивачем відповідають ознакам цивільно-правового договору.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 10 червня 2021 року по справі №160/12899/19.

Окремо суд апеляційної інстанції зазначає, що укладені цивільно-правові договори не визнані недійсними в судовому порядку, не мають ознак нікчемного правочину, водночас суб`єкт владних повноважень не надав доказів та не довів що угоди є удаваними.

Отже, у цій справі інспектори праці не мали підстав на власний розсуд робити висновки про наявність фактичних трудових відносин.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №806/2064/18 та в постанові від 26 травня 2020 року у справі №160/5315/19.

При цьому, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_37 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 та ОСОБА_47 за цивільно-правовими договорами по суті виконували трудові функції, оскільки цивільно-правові договори не містять тих умов, які повинні бути у трудовому договорі, і навпаки передбачають умови, що не можуть бути присутніми в трудовому договорі.

Верховний Суд у постанові від 28 січня 2021 року по справі № 380/1116/20 вказав, що особливістю договорів про надання послуг є насамперед нематеріальний характер об`єкта договору, при цьому продається не сам результат, а дії, які до нього привели.

При цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було спростовано волевиявлення сторін на укладення вищевказаних цивільно-правових угод та виконання певного виду робіт (послуг) саме в процесі реалізації своїх прав в цивільно-правових відносинах на підставі цивільно-правових угод.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені вище угоди, укладені позивачем з фізичними особами були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, і не пов`язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності власних дій, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не довів належними та допустимими доказами правомірність висновків про порушення позивачем вимог діючого законодавства та законність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі оскаржуваної постанови.

Виходячи з визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, колегія суддів дійшла висновку, що постанова про накладення штрафу № СМ309/185/АВ/П/ТД-ФС від 17.03.2020 є протиправною та підлягає скасуванню у судовому порядку.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (GarciaRuiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог підглядає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про їх задоволення. В частині задоволення позовних вимог рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці в Сумській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №СМ309/185/АВ/П/ТД-ФС від 17.03.2020 року в частині накладення на Дочірнє підприємство "Завод обважених бурильних та ведучих труб" штрафу в сумі 1936430,00 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №СМ309/185/АВ/П/ТД-ФС від 17.03.2020 року в частині накладення на Дочірнє підприємство "Завод обважених бурильних та ведучих труб" штрафу в сумі 1936430,00 грн.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 року по справі №480/2681/20 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Сумській області (код ЄДРПОУ 39857622) на користь Дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" (код ЄДРПОУ 30991664) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3153,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров Повний текст постанови складено 17.06.2021 року