Постанова

від 14.06.2021 по справі 921/667/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2021 р. Справа №921/667/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.

Суддів: Гриців В.М.

Зварич О.В.

розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства Гарантований покупець , вих№15/296 від 21 січня 2021 року

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 15 грудня 2020 року (підписане 29.12.2020), суддя Андрусик Н.О.

у справі №921/667/20

за позовом Державного підприємства Гарантований покупець , м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільелектропостач , м. Тернопіль

про стягнення 201 785,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

12.10.2020 року Державне підприємство Гарантований покупець звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільелектропостач про стягнення 201 785,41 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовано несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором №42/01 від 26.06.2019, з урахуванням щомісячних угод продажу електричної енергії №126/01 від 30.08.2019, №192/01 від 26.09.2019 в частині здійснення платежів за придбану електричну енергію.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2020 року у справі №921/667/20 (суддя Н.О. Андрусик) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільелектропостач на користь Державного підприємства Гарантований покупець - 140 429,44 грн. пені та 3 009,20 грн. в повернення сплаченого судового збору. В решті позову - відмовлено (а.с. 137-146).

Рішення суду мотивоване тим, що 26.06.2019 між Державним підприємством Гарантований покупець (Гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Тернопільелектропостач (Електропостачальник) укладено договір №42/01, відповідно до умов якого ДП Гарантований покупець зобов`язується продавати, а Електропостачальник зобов`язується на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 №512) купувати електричну енергію в обсягах, необхідних для постачання побутовим споживачам, відповідно до умов цього договору. Судом встановлено, що відповідачем порушено строки поетапних розрахунків за замовлену у вересні та жовтні 2019 року електричну енергію, що відповідачем не заперечується. З огляду на такі обставини позивачем нараховано пеню в загальному розмірі 201 785,41грн.

Щодо нарахованої позивачем пені за порушення відповідачем строку внесення шостого платежу за електроенергію в розмірі 3 814 652,88 грн., що становить 30 % від загальної місячної вартості електроенергії у вересні, суд встановив, що виходячи із встановленої у заявленому періоді (з 12.10.2019 по 23.10.2019) облікової ставки Національного банку України (16,5%) розмір пені, нарахованої з 12.10.2019 по 22.10.2019 на 3 814 652,88 грн. простроченого платежу, складатиме 37 937,51грн., а нарахованої 23.10.2019 на 814 652,88 грн. - 736,54 грн. Відповідно, загальний розмір пені за вказаний період становить 38 674,05 грн., які є правомірно заявленими, з огляду на доведеність первинними документами періоду та розміру несплачених коштів. Таким чином, вимоги в частині стягнення 1 171,93 грн. пені, нарахованої з 12.10.2019 по 23.10.2019, є необґрунтованими у зв`язку з їх невірним нарахуванням.

Щодо пені, нарахованої за порушення строків оплати електроенергії за жовтень 2019 року, на відповідні несплачені суми в період з 19.10.2019 по 04.12.2019, суд, здійснивши власний арифметичний їх перерахунок, дійшов висновку про їх правомірність та обґрунтованість. Отже, суд дійшов висновку, що правомірними та документально доведеними є вимоги на суму нарахованої пені в розмірі в розмірі 200 613,48 грн.

Водночас, суд зазначив, що у відзиві на позов відповідач просив зменшити розмір штрафних санкцій. Суд врахувавши усі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов`язання відповідачем, майновий стан сторін, відсутність доказів понесення позивачем збитків в результаті дій відповідача з виконання умов договору та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації права щодо зменшення розміру пені на тридцять відсотків від правомірно заявленої позивачем суми, відтак, частково задоволив позов стягнувши з відповідача на користь позивача 140 429,44 грн. пені.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ДП Гарантований покупець подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, вважає, його в цій частині прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення відповідачем строків оплати купованої електричної енергії є незначним. Стверджує, що порушення взятих на себе зобов`язань постачальниками універсальних послуг (в тому числі й ТзОВ Тернопільелектропостач ) щодо повної та своєчасної оплати електричної енергії Гарантованому покупцю призводить і до несвоєчасної оплати електричної енергії виробникам - ДП НАЕК Енергоатом та ПрАТ Укргідроенерго . Зазначає, що в провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться низка справ за позовом ДП НАЕК Енергоатом до ДП Гарантований покупець про стягнення з останнього коштів на загальну суму 9 539 411 354,14 грн. Зазначені позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ДП Гарантований покупець своїх грошових зобов`язань, тобто йдеться про прямі збитки Гарантованому покупцю, в тому числі від неналежного виконання відповідачем зазначених зобов`язань. Одночасно, скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість зменшення розміру пені до 30% від нарахованої суми. Зауважує, що порушення відповідачем оплати купованої електроенергії має систематичний характер. Матеріалами даної справи підтверджено, що відповідач порушив порядок оплати вересня, жовтня 2019 року, що останнім не заперечується. Крім того, відповідачем порушено порядок оплати інших періодів, зокрема, серпня, листопада 2019 року, січня 2020 року, вимоги, відносно яких у даній справі не заявлялись. Просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2020 року у справі № 921/667/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ДП Гарантований покупець про стягнення пені задоволити у повному обсязі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення правильно встановлено наявні обставини для зменшення розміру пені. Відповідач також погоджується з висновком суду, що прострочення строків оплати купованої електроенергії є незначним. Вказує, що з прийняттям Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) рівень оплати побутовими споживачами ТзОВ Тернопільелектропостач за електричну енергію суттєво знизився, що також негативно вплинуло на платоспроможність Товариства. Просить залишити без змін рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2020 у справі №921/667/20, апеляційну скаргу - без задоволення.

Апеляційне провадження у справі

Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17 лютого 2021 року (колегією суддів у складі: Дубник О.П. (головуючий суддя), Гриців В.М. та Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження у справі №921/667/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду Тернопільської області від 15 грудня 2020 року; ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін справи. У зв`язку із смертю головуючого судді Дубник О.П., розпорядженням керівника апарату суду №265 від 07 квітня 2021 року призначено автоматизовану заміну складу суду для розгляду справи №921/667/20. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 квітня 2021 року справу №921/667/20 розподілено колегії суддів у складі: Якімець Г.Г. (головуючий суддя), судді: Гриців В.М. та Зварич О.В. На підставі ухвали суду від 09.04.2021 року справу № 921/667/20 прийнято до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Якімець Г.Г., суддів: Гриців В.М., Зварич О.В. та призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Обставини справи

26 червня 2019 року між Державним підприємством Гарантований покупець (Гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Тернопільелектропостач (Електропостачальник) укладено договір №42/01. Згідно із п.1.1 договору за цим договором Гарантований покупець зобов`язується продати, а Електропостачальник зобов`язується на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 №512), купувати електричну енергію в обсягах, необхідних для постачання побутовим споживачам, відповідно до умов цього договору (а.с. 8-15).

У розділі 3 договору сторони погодили умови продажу електричної енергії. Обсяг, ціна, орієнтовна вартість, графік постачання електричної енергії та інші умови продажу електричної енергії, яку Гарантований покупець продає, а Електропостачальник купує в розрахунковому періоді, визначається шляхом підписання щомісячних угод про продаж електричної енергії за формою, наведеною в додатку №1, що є невід`ємною частиною цього договору. Ціна на електричну енергію розраховується як різниця між фіксованою ціною на електричну енергію для побутових споживачів, що дорівнює тарифам на електричну енергію для побутових споживачів, які діяли протягом другого кварталу 2019 року у відповідності до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг від 26 лютого 2015 року №220 з урахуванням тарифних коефіцієнтів, визначених відповідно до постанови Національної комісії від 23 квітня 2012 року №498, тарифу на послуги з передачі електричної енергії, тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, тарифу на послуги постачальника універсальних послуг, але не менше 10 грн. за МВт г (п.п. 3.1-3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору розрахунковим періодом є календарний місяць (з 00.00 годин першого по 24.00 години останнього числа включно).

До 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, сторони за допомогою електронної пошти узгоджують щомісячні угоди продажу електричної енергії в розрахунковому періоді, в яких зазначається запланований обсяг, ціна, орієнтовна вартість електричної енергії, добові графіки постачання електричної енергії в розрахунковому періоді (п.3.4 договору).

Пунктом 3.5 договору сторони передбачили, що після узгодження щомісячної угоди продажу електроенергії за добовим графіком постачання, Електропостачальник оформляє та підписує щомісячну угоду продажу електричної енергії за формою, наведеною в додатку № 1 до цього договору та надсилає електронною поштою скан-копію щомісячної угоди продажу електричної енергії, але не пізніше ніж за 4 доби до першої доби постачання, з наступним досиланням оригіналів за допомогою кур`єрської пошти.

У розділі 4 договору сторонами врегульовано порядок розрахунків.

Так, згідно з п. 4.1 договору Електропостачальник розраховується з ДП Гарантований покупець за електричну енергію за цінами, що визначені у щомісячних угодах продажу електричної енергії. Зобов`язання з оплати вважається виконаним після того, як на рахунок ДП Гарантований покупець надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору.

Пунктом 4.4 договору сторони погодили, що оплата за кожною щомісячною угодою продажу електричної енергії здійснюється Покупцем наступним чином: - перший платіж - не пізніше ніж до 20 числа місяця поставки в обсязі 10% орієнтовної вартості електричної енергії в розрахунковому періоді (з ПДВ) за відповідною щомісячною угодою продажу електричної енергії; - другий платіж - не пізніше 25 числа місяця поставки в обсязі 10% орієнтовної вартості електричної енергії в розрахунковому періоді (з ПДВ) за відповідною щомісячною угодою продажу електричної енергії; - третій платіж - не пізніше останнього дня місяця поставки в обсязі 10% орієнтовної вартості електричної енергії в розрахунковому періоді (з ПДВ) за відповідною щомісячною угодою продажу електричної енергії; - четвертий платіж - не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, в обсязі 20% орієнтовної вартості електричної енергії в розрахунковому періоді (з ПДВ) за відповідною Щомісячною угодою продажу електричної енергії; - п`ятий платіж - не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки, в обсязі 20% орієнтовної вартості електричної енергії в розрахунковому періоді (з ПДВ) за відповідною Щомісячною угодою продажу електричної енергії; - шостий платіж - не пізніше 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки, в обсязі залишку фактичної вартості електричної енергії в розрахунковому періоді (з ПДВ) за відповідною щомісячною угодою продажу електричної енергії.

У разі надходження коштів в рахунок оплати за електричну енергію, куплену Покупцем в розрахунковому місяці, понад фактичну її вартість, зазначені кошти зараховуються, як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць або за письмовим зверненням Покупця перераховуються на його рахунок протягом 3 робочих днів з моменту отримання такого звернення. Якщо день оплати припадає на небанківський день, Покупець здійснює відповідну оплату не пізніше останнього банківського дня, що передує дню оплати.

Згідно з п.4.5 договору ДП Гарантований покупець до 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, підписує зі свого боку акт купівлі-продажу електричної енергії за відповідний розрахунковий період за формою, наведеною в додатку №2 до цього договору, та надає Електропостачальнику скановану копію цього Акта, а також скановану копію остаточного рахунку за відповідний розрахунковий період, шляхом направлення електронного листа з сканованими копіями акта та рахунку на електронні адреси Електропостачальника, що вказані у розділі 10 договору, з подальшим направленням оригіналів акта купівлі-продажу електричної енергії.

За результатами розрахунків за місяць Гарантований покупець до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надсилає засобами електронного зв`язку Електропостачальнику акт звірки розрахунків між Електропостачальником та Гарантованим покупцем, який Електропостачальник повинен підписати та в триденний строк після отримання надіслати Гарантованому покупцю (п.п.4.9, 4.10 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору Електропостачальник зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату купованої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством.

За несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати за цим договором сторона, яка допустила таке несвоєчасне виконання, сплачує протилежній стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного (не виконаного) грошового зобов`язання, за кожен день прострочення (п.8.3 договору).

Договір, набуває чинності з моменту підписання. В частині купівлі електричної енергії Електропостачальником договір набуває чинності з моменту впровадження повномасштабного ринку електричної енергії згідно з Законом України Про ринок електричної енергії , а саме: з 01 липня 2019 року та діє до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому разі до моменту здійснення розрахунків між сторонами у повному обсязі (п. 11.1 договору).

На виконання умов договору №42/01 від 26.06.2019 між сторонами укладено: - 30.08.2019 щомісячну угоду продажу електричної енергії №126/01 на вересень 2019 року, згідно якої ціна за 1МВт год. електричної енергії погоджена в сумі 261,61грн (в тому числі 43,61грн ПДВ); визначено 48600 МВт год. запланованого обсягу електричної енергії, що підлягає продажу з 00:00 год. 01.09.2019 по 24:00 год. 30.09.2019; орієнтовна вартість електричної енергії становить 12 715 509,60 грн., в тому числі 2 119 251,60 грн. ПДВ; - 26.09.2019 щомісячну угоду продажу електричної енергії №192/01 на жовтень 2019 року, згідно якої ціну за 1МВт год. електричної енергії погоджено в сумі 286,80грн (в тому числі 47,80грн ПДВ); визначено 61100 МВт год. запланованого обсягу електричної енергії, що підлягає продажу з 00:00 год. 01.10.2019 по 24:00 год. 31.10.2019; орієнтовна вартість електричної енергії становить 17 523 480,00 грн., в тому числі 2 920 580,00 грн. ПДВ (а.с. 18,21).

Продаж електричної енергії за вересень-жовтень 2019 року здійснено в повному обсязі, що визнається обома сторонами.

Таким чином, у відповідача на підставі п.4.4 договору та п.п.2, 3 щомісячних угод на вересень та жовтень 2019 року виник обов`язок по здійсненню платежів за електроенергію: 1) за вересень 2019 року - до 11.10.2019 шостий платіж в розмірі 3 814 652,80 грн. (30% від орієнтовної вартості електричної енергії на вересень 2019 року); 2) за жовтень 2019 року у наступному порядку: - перший платіж в сумі 1 752 348,00 грн., що складає 10% від орієнтовної вартості електричної енергії, передбаченої щомісячною угодою на жовтень 2019 року, - до 18.10.2019 (банківський день); - другий платіж в сумі 1 752 348,00 грн., що складає 10% від орієнтовної вартості електричної енергії, передбаченої щомісячною угодою на жовтень 2019 року, - до 25.10.2019; - третій платіж в сумі 1 752 348,00 грн., що становить 10% від орієнтовної вартості електричної енергії, передбаченої щомісячною угодою на жовтень 2019 року, - до 31.10.2019; - четвертий платіж в сумі 3 504 696,00 грн. (20% від орієнтовної вартості електричної енергії, передбаченої на жовтень 2019 року) - до 05.11.2019; - п`ятий платіж в сумі 3 504 696,00 грн. (20% від орієнтовної вартості електричної енергії на жовтень 2019 року) - до 08.11.2019 (банківський день); - шостий платіж сумі 4 682 321,18 грн. (30% від орієнтовної вартості електричної енергії на жовтень 2019 року) - до 14.11.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ Тернопільелектропостач оплату шостого платежу за електроенергію за вересень 2019 року здійснило 23.10.2019 згідно платіжного доручення №2500 на суму 3 000 000,00 грн. та 24.10.2019 згідно платіжного доручення №2552 на суму 814 652,88 грн.; а оплату електроенергії за жовтень 2019 року здійснено наступними платежами: перший платіж 30.10.2019 згідно платіжного доручення №316 на суму 1 752 348,00 грн.; другий платіж - 31.10.2019 згідно платіжного доручення №384 на суму 1 752 348,00 грн.; третій платіж - 11.11.2019 на підставі платіжного доручення №615 на суму 1 752 348,00 грн.; четвертий платіж оплачено платіжними дорученнями №857 від 13.11.2019 на суму 1 504 696,00 грн., №1004 від 14.11.2019 на суму 1 000 000,00 грн., №1048 від 15.11.2019 на суму 1 000 000,00 грн.; п`ятий платіж здійсненого згідно платіжних доручень №1123 від 18.11.2019 на суму 1 000 000,00 грн., №1179 від 19.11.2019 на суму 1 000 000,00 грн., №23 від 22.11.2019 на суму 1 000 000,00 грн., №41 від 25.11.2019 на суму 504 696,00 грн.; шостий платіж здійснено на підставі платіжних доручень №40 від 25.11.2019 на суму 1 682 321,18 грн., №167 від 05.12.2019 на суму 3 000 000,00 грн. (а.с.24-37).

Оскільки відповідач здійснив платежі за електроенергію за VІ етап вересня 2019 року та I-VI жовтня 2019 року з порушенням строків, визначених умовами договору, позивач на підставі п.8.3 договору на суми прострочених платежів нарахував до сплати пеню у загальному розмірі 201 785,41 грн. (39 845,98 грн. за порушення строків оплати електроенергії за вересень 2019 року та 161 939,43 грн. за жовтень 2019 року).

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 785 від 06.11.2019 щодо сплати пені за порушення строку оплати шостого платежу вересня 2019 року та претензію № 1083 від 05.12.2019 щодо сплати заборгованості та пені за порушення строків оплати першого, другого, третього, четвертого, п`ятого, шостого платежів жовтня 2019 року (а.с. 38-40, 41-44).

У відповіді на вказані претензії ТзОВ Тернопільелектропостач повідомило про об`єктивні обставини, що дестабілізували роботу Товариства, останнє просило не застосовувати штрафні санкції (листи №5069/08 від 06.12.2019, №7060/08 від 02.01.2020) (а.с. 45-48).

Наведені обставини слугували підставою звернення позивача до суду з даним позовом, про стягнення з відповідача суми нарахованої пені в примусовому порядку.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Як встановлено судом, між Державним підприємством Гарантований покупець (Гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Тернопільелектропостач (Електропостачальник) укладено договір №42/01 від 26.06.2019. За умовами цього договору Гарантований покупець зобов`язується продати, а Електропостачальник зобов`язується купувати електричну енергію в обсягах, необхідних для постачання побутовим споживачам, відповідно до умов цього договору.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Предметом даного господарського спору є стягнення з відповідача пені, нарахованої за порушення строків виконання обов`язку щодо проведення розрахунків (оплати) за придбану електроенергію.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В силу статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

За змістом приписів параграфу 2 глави 49 Цивільного кодексу України особливість пені полягає у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та до дня виконання зобов`язання. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

Пунктом 8.3 договору № 42/01 від 26.06.2019 року сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати за цим договором сторона, яка допустила таке несвоєчасне виконання, сплачує протилежній стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасного (не виконаного) грошового зобов`язання, за кожен день прострочення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем порушено строки поетапних розрахунків за замовлену у вересні та жовтні 2019 року електричну енергію, в зв`язку з чим позивачем нараховано пеню в загальному розмірі 201 785,41 грн., в тому числі: - за невчасно здійснений шостий платіж по оплаті електроенергії за вересень 2019 року: в розмірі 39 087,13 грн. за період з 12.10.2019 по 22.10.2019 на прострочений платіж в сумі 3 814 652,88 грн. та 758,85 грн. за 23.10.2019 на прострочений платіж в розмірі 814 652,88 грн. - всього 39 845,98 грн.; - за порушення строку оплати електроенергії за жовтень 2019 року в розмірі 161 939,43 грн. за період з 19.10.2019 по 04.12.2019 на відповідні суми прострочених платежів з урахуванням здійсненої оплати.

Місцевий господарський суд перевіривши підстави, строки та правильність нарахування пені за порушення відповідачем строку внесення шостого платежу за електроенергію в розмірі 3 814 652,88 грн., що становить 30% від загальної місячної вартості електроенергії у вересні 2019 року, встановив, що виходячи із встановленої у заявленому періоді (з 12.10.2019 по 23.10.2019) облікової ставки Національного банку України (16,5%) розмір пені, нарахованої з 12.10.2019 по 22.10.2019 на 3 814 652,88 грн. простроченого платежу, складатиме 37 937,51 грн., а нарахованої 23.10.2019 на 814 652,88 грн. - 736,54 грн. Отже, загальний розмір пені за вказаний період становить 38 674,05 грн., відтак є правомірно заявленим, з огляду на доведеність первинними документами періоду та розміру несплачених коштів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення 1 171,93 грн. пені, нарахованої з 12.10.2019 по 23.10.2019, є необґрунтованими у зв`язку з їх невірним нарахуванням.

Щодо пені, нарахованої за порушення строків оплати електроенергії за жовтень 2019 року, на відповідні несплачені суми в період з 19.10.2019 по 04.12.2019, суд першої інстанції, здійснивши власний арифметичний їх перерахунок, дійшов висновку про їх правомірність та обґрунтованість. Відтак, дійшов висновку, що правомірними та документально доведеними є вимоги на суму нарахованої пені в розмірі в розмірі 200 613,48 грн.

Суд апеляційної інстанції перевіривши правильність здійсненого судом першої інстанції розрахунку розміру пені вважає його арифметично вірним.

Водночас, як видно з матеріалів справи ТзОВ Тернопільелектропостач у поданому відзиві на позовну заяву просило суд зменшити розмір штрафних санкцій зважаючи на ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань, відсутність наслідків порушення зобов`язання перед позивачем, а також встановити невідповідність розміру стягуваної пені таким наслідкам; врахувати добросовісність поведінки відповідача (відсутність будь-якого ухиляння) та добровільність виконання свого обов`язку, що підтверджує бажання якнайшвидшого усунення відповідачем порушень щодо виконання своїх зобов`язань (а.с. 82-87).

За приписами ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З аналізу наведених норм права вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013).

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 904/1490/19.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд, зменшуючи розмір заявленої ДП Гарантований покупець до стягнення пені на 30 % врахував, що позивач та відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.

Разом з тим, матеріалами даної господарської справи підтверджено, що ТзОВ Тернопільелектропостач під час купівлі електричної енергії намагалося діяти добросовісно, маючи на меті задовольнити потреби позивача. Відповідач виконав умови договору з оплати поставленої електроенергії у повному обсязі, хоча й з незначним порушенням строків (від одного до одинадцяти днів). Відповідач не є кінцевим споживачем електроенергії, тому здійснення відповідачем оплати за електроенергію перед позивачем в повній мірі залежить від розрахунків кінцевих споживачів, отримання відповідних відшкодувань за постачання електроенергії побутовим споживачам, в тому числі пільговим категоріям громадян.

Водночас, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану та господарської діяльності позивача, настання негативних наслідків та понесення позивачем збитків саме в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору №42/01 від 26.06.2019; заборгованість погашена відповідачем; позивач не довів понесення ним будь яких збитків.

Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 січня 2020 року справа №902/855/18.

З огляду на вищенаведені норми права та фактичні обставини справи, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов`язання відповідачем, майновий стан сторін, відсутність доказів понесення позивачем збитків в результаті дій відповідача з виконання умов договору та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме справедливості, добросовісності, розумності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності зменшення розміру пені на 30%. Отже, суд першої інстанції законно і обґрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 140 429,44 грн. пені.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2020 року у справі №921/667/20.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Згідно з ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державного підприємства Гарантований покупець , вих№15/296 від 21 січня 2021 року залишити без задоволення, рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2020 у справі № 921/667/20 - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Зварич О.В.