Постанова

від 16.06.2021 по справі 916/2645/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/2645/20 Південно -західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Поліщук Л.В., Аленіна О.Ю.,

при секретарі судового засідання: Земляк А.В.,

за участю представників:

від Підприємства споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" - Кожухар Є.І.,

від Плахтіївської сільської ради Білгород -Дністровського району Одеської області - участі не брали,

від Саратської районної спілки споживчих товариств - Атанасов В.С.,

розглянувши апеляційну скаргу Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.01.2021, прийняте суддею Петренко Н.Д., м. Одеса, повний текст складено 01.02.2021,

у справі №916/2645/20

за позовом: Підприємства споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки"

до відповідача: Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Саратської районної спілки споживчих товариств

про визнання права власності

та за зустрічним позовом: Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

до відповідача: Підприємства споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Саратської районної спілки споживчих товариств

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 р. Підприємство споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" звернулось з позовом до Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якому просило визнати за позивачем право власності на нежитлове приміщення площею 158,3 кв.м, яке складається з двох складів площею 80,2 кв.м і 78,1 кв.м (будівля заготівельного пункту), та розташоване у с. Плахтіївка Саратського району Одеської області по вул. Центральній, 167 "А".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Плахтіївська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, здійснюючи безпідставні дії щодо набуття у комунальну власність нежитлового приміщення площею 158,3 кв.м, яке складається з двох складів площею 80,2 кв.м і 78,1 кв.м (будівля заготівельного пункту), та розташоване у с. Плахтіївка Саратського району Одеської області по вул. Центральній, 167 "А", в якості безхазяйного майна та здійснюючи незаконне розпорядження цим майном шляхом надання його в оренду, протиправно не визнає право власності Підприємства споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" на вказане майно.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 14.09.2020 відкрито провадження у справі №916/2645/20 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Саратську районну спілку споживчих товариств.

У жовтні 2020 р. Плахтіївська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області звернулась з зустрічною позовною заявою до Підприємства споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки", в якій просила визнати за територіальною громадою села Плахтіївка в особі Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області право власності на безхазяйну нерухому річ, а саме: на нежитлове приміщення площею 158,3 кв.м, що розташоване за адресою: Одеська обл., Саратський р-н., с. Плахтіївка, вул. Центральна, 167а.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що нежитлове приміщення площею 158,3 кв.м, яке розташоване за адресою: Одеська обл., Саратський р-н., с. Плахтіївка, вул. Центральна, 167а, було взято на облік в якості безхазяйного нерухомого майна, у зв`язку з чим Плахтіївська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, будучи органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади, в силу положень статті 335 Цивільного кодексу України має право на набуття вказаного майна у комунальну власність на підставі відповідного рішення суду, у той час як Підприємство споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" жодного відношення до спірної нежитлової будівлі, в тому числі і права власності на неї, не має.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2020 вказану зустрічну позовну заяву Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №916/2645/20 та залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом - Саратську районну спілку споживчих товариств.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.01.2021 у справі №916/2645/20 (суддя Петренко Н.Д.) первісний позов задоволено; визнано за Підприємством споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" право власності на нежитлове приміщення площею 158,3 кв.м, яке складається з двох складів площею 80,2 кв.м і 78,1 кв.м (будівля заготівельного пункту) та розташоване по вул. Центральній, 167 "А" у с. Платіївка Саратського району Одеської області; стягнуто з Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь Підприємства споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" судовий збір у розмірі 2102 грн; у задоволенні зустрічного позову відмовлено; судові витрати за зустрічним позовом покладено на Плахтіївську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області.

Судове рішення мотивоване безпідставністю невизнання Плахтіївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області права власності Підприємства споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" на нежитлове приміщення площею 158,3 кв.м, яке складається з двох складів площею 80,2 кв.м і 78,1 кв.м (будівля заготівельного пункту), та розташоване у с. Плахтіївка Саратського району Одеської області по вул. Центральній, 167 "А", з огляду на доведеність останнім наявності зв`язку між ним та Саратським райкоопзаготпромом, за яким рішенням Виконавчого комітету Плахтіївської сільської ради №24/б від 27.03.2003 було вирішено оформити право колективної власності на вказану будівлю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Плахтіївська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 21.01.2021 у справі №916/2645/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні безпідставно не встановив жодного зв`язку між Підприємством споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" та Саратською районною заготівельною конторою, яка відповідно до акту приймання в експлуатацію державною приймальною комісією закінченого будівництва від 27.12.1974 є первісним та єдиним власником спірного майна, а також між позивачем за первісним позовом та підприємством "Саратський райкоопзаготпром", яке згідно з погосподарським обліком Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області вважалось користувачем спірної будівлі до 2003 року. Крім того, за твердженням апелянта, місцевий господарський суд необґрунтовано не з`ясував хронологію реєстраційних дій.

У відзиві на апеляційну скаргу №5 від 02.04.2021 (вх.№946/21/Д3 від 05.04.2021) Підприємство споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" зазначає про її безпідставність, у зв`язку з чим просить залишити скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін. Зокрема, позивач за первісним позовом посилається на те, що право власності останнього на нежитлове приміщення площею 158,3 кв.м, яке складається з двох складів площею 80,2 кв.м і 78,1 кв.м (будівля заготівельного пункту), та розташоване у с. Плахтіївка Саратського району Одеської області по вул. Центральній, 167 "А", підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів, які відображено в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції та яким Господарський суд Одеської області надав відповідну правову оцінку, натомість Плахтіївська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області необґрунтовано стверджує про те, що спірна будівля є безхазяйним нерухомим майном.

05.04.2021 до апеляційного господарського суду від Саратської районної спілки споживчих товариств надійшов відзив на апеляційну скаргу №28 від 02.04.2021 (вх.№946/21/Д4 від 05.04.2021), в якому остання просить апеляційну скаргу Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 21.01.2021 у справі №916/2645/20 - без змін. У даному відзиві Саратська районна спілка споживчих товариств зауважує на тому, що Підприємство споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки", будучи правонаступником Дочірнього підприємства "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки", у встановленому законом порядку набуло право власності на нежитлове приміщення площею 158,3 кв.м, яке складається з двох складів площею 80,2 кв.м і 78,1 кв.м (будівля заготівельного пункту), та розташоване у с. Плахтіївка Саратського району Одеської області по вул. Центральній, 167 "А".

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Поліщук Л.В., Аленіна О.Ю. від 19.03.2021 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 06.04.2021 розгляд справи №916/2645/20 призначено на 17.05.2021 об 11:00.

З метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги з забезпеченням принципу змагальності та надання учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також правильного застосування законодавства Південно-західним апеляційним господарським судом у судовому засіданні 17.05.2021 шляхом постановлення протокольної ухвали було вирішено розглянути апеляційну скаргу Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 21.01.2021 у справі №916/2645/20 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній з урахуванням обставин справи для здійснення її своєчасного апеляційного перегляду відповідно до завдань господарського судочинства згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, та оголошено перерву до 9:45 год 16.06.2021.

У судовому засіданні 16.06.2021 представники Підприємства споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" та Саратської районної спілки споживчих товариств проти задоволення апеляційної скарги висловили заперечення, представник та Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.ІІ а.с.78-80).

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників Підприємства споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" та Саратської районної спілки споживчих товариств, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Виконавчого комітету Саратської районної ради депутатів трудящих №340 від 29.09.1972 затверджено рішення правління Плахтіївського сільського споживчого товариства про виділення земельної ділянки площею 0,1 га за рахунок території двору Плахтіївського сільського споживчого товариства під будівництво приймально-заготівельного пункту на 100 тонн.

Розпорядженням №1691-р від 30.12.1974 по Одеській облспоживспілці було, зокрема, затверджено акт б/н від 27.12.1974 на прийняття в експлуатацію приймально-заготівельного складу на 100 тонн у с. Плахтіївка, відповідного до якого замовником будівництва вказаного складу зазначено Саратську районну заготівельну контору.

Постановою правління Саратської райспоживспілки №95 від 17.07.1989 Саратську районну заготівельну контору з 01.07.1989 реорганізовано в Саратський райкоопзаготпром з передачею останньому складу.

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, виданого 20.05.1996 Саратською районною державною адміністрацією, до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій 12.06.1996 було внесено запис про реєстрацію Саратського заготівельно-переробчого підприємства Саратської райспоживспілки (скорочено - Саратський райкоопзаготпром; код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій: 01785003).

Рішенням Виконавчого комітету Плахтіївської сільської ради "Про оформлення права колективної власності на будівлю по вул. Леніна, центр села" №24/б від 27.03.2003, прийнятим за результатами розгляду клопотання Саратського райкоопзаготпрому, згідно з Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Держбуда України №121 від 09.06.1998, вирішено оформити право колективної власності на цілу споруду - будівлю заготівельного пункту по вул. Леніна (центр села Плахтіївка) за Саратським райкоопзаготпромом.

24.01.2005 правлінням Саратської райспоживспілки було прийнято постанову №2 від 24.01.2005, якою прийнято статут Саратського райкоопзаготпрому у новій редакції та змінено назву "Райкоопзаготпром" на Дочірнє підприємство "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки".

Постановою правління Саратської райспоживспілки №13 від 21.03.2007, прийнятою на виконання постанови правління Саратської райспоживспілки №4 від 22.01.2007 "Про ліквідацію Дочірнього підприємства "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки", з метою ефективного використання основних засобів та товарно-матеріальних цінностей вказаного дочірнього підприємства останні передано на баланс Саратської райспоживспілки відповідно до розподільчого балансу.

Відповідно до додатку №1 до вищезазначеної постанови правління, складеного в результаті проведення інвентаризації основних засобів Дочірнього підприємства "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки", до активів цього дочірнього підприємства належить заготівельний пункт у с. Плахтіївка.

Згідно з актом на передачу основних засобів, товарно-матеріальних цінностей Дочірнього підприємства "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" на баланс Саратської райспоживспілки відповідно до розподільчого балансу станом на 01.04.2007 передано активи та пасиви вказаного дочірнього підприємства.

Підписи членів комісії з передачі основних засобів та товарно-матеріальних цінностей у вказаному акті засвідчені печатками Саратської райспоживспілки (ідентифікаційний код: 01761497) та Дочірнього підприємства "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" (ідентифікаційний код: 01785003).

Рішенням Виконавчого комітету Плахтіївської сільської ради №47 від 20.08.2015 об`єкту нерухомого майна - нежитловій будівлі колишнього заготівельного пункту, розташованій в центі села Плахтіївка Саратського району Одеської області присвоєно адресу: Одеська обл., Саратський р-н, с. Плахтіївка, вул. Леніна, буд. 167а.

28.01.2016 Плахтіївською сільською радою було прийняте рішення №50-VII, яким вирішено: визнати безхазяйним нерухоме майно - нежитлову будівлю, що розташована за адресою: Одеська обл., Саратський р-н, с. Плахтіївка, вул. Леніна, 167а; звернутися до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, що знаходиться за вищенаведеною адресою; зробити оголошення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна у друкованих засобах масової інформації.

Рішенням Плахтіївської сільської ради №51-VII від 28.01.2016 "Про виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" вул. Леніна у с. Плахтіївка перейменовано на вул. Центральну.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №87785294 від 23.05.2017 вбачається, що 14.04.2016 на підставі рішення Плахтіївської сільської ради №50-VII від 28.01.2016 нежитлове приміщення за адресою: Одеська обл., Саратський р-н, с. Плахтіївка, вул. Леніна, 167а було взято на облік безхазяйного майна.

Позивачем за зустрічним позовом у друкованому засобі масової інформації - районній газеті "Час. Люди. Події" (випуск №17 (8500) від 30.04.2016) було зроблено оголошення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, що розташоване за адресою: Одеська обл., Саратський р-н, с. Плахтіївка, вул. Леніна (Центральна), 167а.

Рішенням Плахтіївської сільської ради №476-VII від 21.05.2019 приміщення загальною площею 158 кв.м за адресою: с. Плахтіївка, вул. Центральна, 167а, яке взяте на облік як безхазяйне майно, було надано в оренду приватному підприємцю Бондаренко Оксані Вікторівні для розміщення та функціонування магазину промислових товарів.

21.05.2019 між Плахтіївською сільською радою ("Орендодавець") та Приватним підприємцем Бондаренко Оксаною Вікторівною ("Орендар") укладено договір оренди приміщення б/н (далі - договір б/н від 21.05.2019), за умовами пунктів 1.1-1.3 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві у платне користування приміщення площею 158 кв.м за адресою: Одеська обл., Саратський р-н, с. Плахтіївка, вул. Центральна, 167а, а Орендар зобов`язується прийняти вказане приміщення у платне користування та сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

Пунктом 4.1 договору б/н від 21.05.2019 передбачено, що строк дії оренди приміщення закінчується у випадку оформлення правоустановчих документів на приміщення.

У пункті 10.3 договору б/н від 21.05.2019 узгоджено, що строк договору починає свій перебіг з 21.05.2019 та закінчується відповідно до пункту 4 цього договору.

06.12.2019 державним реєстратором Саратської районної державної адміністрації Одеської області Кодрян З.В. за результатами розгляду заяви позивача за первісним позовом №37289202 від 03.12.2019 було прийнято рішення №50076748 про відмову у державній реєстрації права приватної власності Підприємства споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" на нежитлову будівлю за адресою: Одеська обл., Саратський р-н, с. Плахтіївка, вул. Центральна, 167а у зв`язку з тим, що вказаний об`єкт нерухомого майна взято на облік як безхазяйне майно.

Постановою правління Саратської райспоживспілки №35 від 27.12.2019 вирішено передати заготівельний пункт, розташований за адресою: с. Плахтіївка, вул. Центральна (Леніна), 167а, на баланс Підприємства споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" відповідно до розподільчого балансу.

На виконання вищенаведеної постанови правління Саратською райспоживспілкою та Підприємством споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" було підписано та скріплено печатками акт б/н від 01.02.2020 приймання-передачі основних засобів в якості фінансових інвестицій Саратської райспоживспілки у статутний капітал Підприємства споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки".

Згідно з довідкою Підприємства споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" №23 від 08.09.2020 на балансі позивача за первісним позовом станом на 01.09.2020 значиться об`єкт нерухомого майна - заготівельний пункт, розташований за адресою: с. Плахтіївка, вул. Центральна (Леніна), 167а, з інвентарним номером 1004 та балансовою вартістю у розмірі 35659 грн.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 31.01.2020 у справі №513/1005/19, яка набрала законної сили, заяву Плахтіївської сільської ради (заінтересовані особи: Саратська районна спілка споживчих товариств, Підприємство споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки") про передачу безхазяйного нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 158,3 кв.м, розташованого за адресою: Одеська обл., Саратський р-н, с. Плахтіївка, вул. Центральна, 167а, у комунальну власність територіальної громади с. Плахтіївка Саратського району Одеської області залишено без розгляду та роз`яснено заявнику право подати позов на загальних підставах.

Вказана ухвала мотивована тим, що між заявником (Плахтіївською сільською радою Саратського району Одеської області) та заінтересованими особами (Підприємством споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" і Саратською районною спілкою споживчих товариств) під час розгляду справи №513/1005/19 у порядку окремого провадження виник спір про право власності на нерухому річ, яку заявник просить передати у комунальну власність, який підлягає вирішення в порядку позовного провадження.

28.05.2020 на адресу Плахтіївської сільської ради надійшло звернення Підприємства споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" №5 від 26.05.2020, в якому останнє просило скасувати рішення вказаного органу місцевого самоврядування №50 від 28.01.2016 "Про визнання нерухомого майна безхазяйним", оскільки розташований за адресою: с. Плахтіївка, вул. Центральна (Леніна), 167а заготівельний пункт відповідно до рішення Виконавчого комітету Плахтіївської сільської ради №24/б від 27.03.2003 є власністю Саратського райкоопзаготпрому, правонаступником якого став позивач за первісним позовом.

Місцевим господарським судом також встановлено, що Саратська районна спілка споживчих товариств є організацією споживчої кооперації, яка об`єднує на добровільних засадах споживчі товариства та має чотири підприємства, в тому числі і позивача за первісним позовом - Підприємство споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки".

Відповідно до пункту 1.1 статуту Підприємства споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" у редакції від 2017 року вказане підприємство є підприємством Саратської районної спілки споживчих товариств, створене шляхом перетворення та є правонаступником Дочірнього підприємства "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки".

Підприємство споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" також значиться правонаступником Дочірнього підприємства "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом з вказаного реєстру №24964830 від 04.12.2019.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.11.2019 у справі №916/2288/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020, відмовлено у задоволенні позову Саратської районної спілки споживчих товариств до Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області про визнання права власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення площею 158,3 кв.м, яке складається з двох складів площею 80,2 кв.м та 78,1 кв.м (будівля заготівельного пункту) та розташоване за адресою: Одеська обл., Саратський р-н, с. Плахтіївка, вул. Центральна, 167а.

В межах розгляду справи №916/2288/19 судом також було встановлено, що правонаступником Дочірнього підприємства "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" виступає Підприємство споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки".

Предметом спору у даній справі за первісним позовом є вимоги про визнання за Підприємством споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" права власності на нежитлове приміщення площею 158,3 кв.м, яке складається з двох складів площею 80,2 кв.м і 78,1 кв.м (будівля заготівельного пункту), та розташоване у с. Плахтіївка Саратського району Одеської області по вул. Центральній, 167а, а за зустрічним позовом - про визнання за територіальною громадою села Плахтіївка в особі Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області право власності на безхазяйну нерухому річ, а саме: на вищенаведене нежитлове приміщення.

Задовольняючи первісну позовну заяву та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий господарський суд послався на безпідставність невизнання Плахтіївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області права власності Підприємства споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" на нежитлове приміщення площею 158,3 кв.м, яке складається з двох складів площею 80,2 кв.м і 78,1 кв.м (будівля заготівельного пункту), та розташоване у с. Плахтіївка Саратського району Одеської області по вул. Центральній, 167а, з огляду на доведеність останнім наявності зв`язку між ним та Саратським райкоопзаготпромом, за яким рішенням Виконавчого комітету Плахтіївської сільської ради №24/б від 27.03.2003 було вирішено оформити право колективної власності на вказану будівлю.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви, враховуючи наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Отже, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

В силу приписів статті 41 Конституції України держава гарантує належне забезпечення захисту права власності на нерухоме майно, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з приписами статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За умовами статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 325 Цивільного кодексу України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

У статті 328 Цивільного кодексу України визначено презумпцію правомірності набуття права власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Зазначеною нормою закріплено презумпцію законності набуття права власності, тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду, а також встановлено відкритість переліку підстав набуття права власності з обмеженням їх виключно тими, що прямо передбачені в законодавстві.

В силу статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 Цивільного кодексу України, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Аналогічний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 19.05.2020 у справі №916/1608/18.

Отже, стаття 392 Цивільного кодексу України не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності. При цьому звернення з позовом про визнання права власності можливе лише до осіб, які не визнають, заперечують та/або оспорюють право власності

Позивач у позові про визнання права власності - особа, яка вже є власником, а відповідачем - будь-яка особа, яка має сумнів у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об`єктом такого позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності чи іншого речового права на майно.

Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Отже, до предмета доказування за позовом про визнання права власності входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права власності на спірне майно.

Саме такий правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 12.03.2020 у справі №923/52/18.

Як зазначалося вище, 30.12.1974 розпорядженням №1691-р по Одеській облспоживспілці було затверджено акт б/н від 27.12.1974 на прийняття в експлуатацію приймально-заготівельного складу на 100 тонн у с. Плахтіївка, відповідного до якого замовником будівництва вказаного складу зазначено Саратську районну заготівельну контору.

Постановою правління Саратської райспоживспілки №95 від 17.07.1989 Саратську районну заготівельну контору з 01.07.1989 реорганізовано в Саратський райкоопзаготпром з передачею останньому складу.

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, виданого 20.05.1996 Саратською районною державною адміністрацією, до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій 12.06.1996 було внесено запис про реєстрацію Саратського заготівельно-переробчого підприємства Саратської райспоживспілки (скорочено - Саратський райкоопзаготпром; код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій: 01785003).

Рішенням Виконавчого комітету Плахтіївської сільської ради "Про оформлення права колективної власності на будівлю по вул. Леніна, центр села" №24/б від 27.03.2003, прийнятим за результатами розгляду клопотання Саратського райкоопзаготпрому, згідно з Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Держбуда України №121 від 09.06.1998, вирішено оформити право колективної власності на цілу споруду - будівлю заготівельного пункту по вул. Леніна (центр села Плахтіївка) за Саратським райкоопзаготпромом.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у матеріалах даної справи відсутні та Плахтіївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області до місцевого господарського суду не подано жодного доказу на підтвердження того, що вищенаведене рішення Виконавчого комітету Плахтіївської сільської ради №24/б від 27.03.2003 про оформлення за Саратським райкоопзаготпромом права колективної власності на будівлю заготівельного пункту по вул. Леніна (центр села Плахтіївка) визнано недійсним, нечинним, незаконним, протиправним або скасовано.

Сам по собі факт нереалізації зазначеного рішення, а саме: обставина непроведення державної реєстрації права власності Саратського райкоопзаготпрому на спірну будівлю заготівельного пункту жодним чином не впливає на чинність останнього, тим більше, що відповідно до приписів законодавства, чинних на час прийняття даного рішення органу місцевого самоврядування, виникнення права власності не було пов`язано з фактом державної реєстрації вказаного речового права.

Посилання апелянта на те, що суб`єктом набуття права колективної власності на підставі рішення Виконавчого комітету Плахтіївської сільської ради №24/б від 27.03.2003 є колектив Саратського райкоопзаготпрому, а не сама юридична особа, апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються безпосередньо змістом зазначеного рішення, при цьому в силу статті 20 Закону України "Про власність", який був чинним станом на час прийняття виконавчим комітетом рішення №24/б від 27.03.2003, суб`єктами права колективної власності є не лише трудові колективи, а також і колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об`єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об`єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами.

24.01.2005 правлінням Саратської райспоживспілки було прийнято постанову №2 від 24.01.2005, якою прийнято статут Саратського райкоопзаготпрому у новій редакції та змінено назву "Райкоопзаготпром" на Дочірнє підприємство "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки".

З метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (частина перша статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

В силу пунктів 7, 9 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація базується, зокрема, на принципах об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі, а також відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.

Відповідно до приписів частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Зі змісту наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №24964830 від 04.12.2019 та статуту Підприємства споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" вбачається, що підприємство позивача за первісним позовом створено шляхом перетворення та є правонаступником Дочірнього підприємства "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки".

Крім того, факт такого правонаступництва встановлено рішенням Господарського суду Одеської області від 15.11.2019 у справі №916/2288/19, яке набрало законної сили та є чинним.

Частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.

Саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17.

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

З огляду на вищевикладене, встановивши хронологію та порядок переходу прав на розташоване за адресою: АДРЕСА_1 нежитлове приміщення заготівельного пункту (Саратська районна заготівельна контора > Саратський райкоопзаготпром > Дочірнє підприємство "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" > Підприємство споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки"), апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність позивачем за первісним позовом факту належності йому спірного об`єкту нерухомого майна на праві власності, у зв`язку з чим останній має право на судовий захист на підставі статті 392 Цивільного кодексу України шляхом визнання за ним права власності.

При цьому колегія суддів наголошує на тому, що дії Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області щодо взяття нежитлового приміщення загальною площею 158 кв.м, розташованого за адресою: с. Плахтіївка, вул. Центральна, 167а, на облік в якості безхазяйного майна, намагання останнього набути право комунальної власності на вказане майно у судовому порядку, про що свідчить ухвала Саратського районного суду Одеської області від 31.01.2020 у справі №513/1005/19 та факт подання відповідачем зустрічного позову у даній справі, а також розпорядження даним органом місцевого самоврядування спірним об`єктом нерухомого майна шляхом надання його в оренду приватному підприємцю Бондаренко Оксані Вікторівні безумовно свідчать про невизнання апелянтом права власності Підприємства споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" на вищенаведене нежитлове приміщення.

За таких обставин, беручи до уваги те, що позивач за первісним позовом у даній справі прагне проведення державної реєстрації права власності на належне йому майно і саме в цьому полягає його інтерес, за захистом якого він звернувся до суду, позовна вимога про визнання права власності виступає належним способом захисту прав та інтересів Підприємства споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки", адже судове рішення про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна є підставою для державної реєстрації права власності за останнім.

Даний висновок повністю узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.05.2020 у справі №916/1608/18.

Отже, з огляду на наявність у Підприємства споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" набутого відповідно до приписів закону та на належних цивільно-правових підставах права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, яке не визнається Плахтіївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість застосування у даній справі правового механізму визнання права власності у порядку статті 392 Цивільного кодексу України та, відповідно, задоволення первісного позову.

Водночас встановлення судом факту належності нежитлового приміщення площею 158,3 кв.м, яке складається з двох складів площею 80,2 кв.м і 78,1 кв.м (будівля заготівельного пункту) та розташоване за адресою: с. Плахтіївка, вул. Центральна, 167а, на праві власності Підприємству споживчої кооперації "Райкоопзаготпром Саратської райспоживспілки" зумовлює відсутність правових підстав для віднесення вказаного приміщення до безхазяйного нерухомого майна, що, в свою чергу, виключає можливість задоволення позовних вимог за зустрічним позовом.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення первісної позовної заяви та відмови у задоволенні зустрічного позову.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм права при ухваленні рішення від 21.01.2021 не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 21.01.2021 у справі №916/2645/20 - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Плахтіївську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 17.06.2021.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Л.В. Поліщук