Постанова

від 02.06.2021 по справі 913/685/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2021 р. Справа№ 913/685/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Разіної Т.І.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б.

за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 02.06.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 (повний текст складено 04.02.2021) та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 (повний текст складено 04.03.2021)

у справі №913/685/19 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом заступника прокурора Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті"

про стягнення 1 146 454,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Луганської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" про стягнення заборгованості за договором оренди землі № 041041900075 від 19.01.2020 у сумі 1 146 454,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди землі № 041041900075 від 19.01.2020 в частині сплати орендної плати за період з 28.12.2016 по 31.08.2017.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.12.2019, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2020, матеріали вказаного позову були направлені за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 позовну заяву повернуто без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2019 апеляційну скаргу прокуратури Луганської області залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі №913/685/19 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.08.2020 касаційну скаргу заступника прокурора Луганської області задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 у справі №913/685/19 скасовано. Справу № 913/685/19 направлено до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" на користь Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області заборгованість з орендної плати в розмірі 1 146 454,99 грн. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" на користь Луганської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору в розмірі 17 196,82 грн.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для стягнення в судовому порядку заборгованості з орендної плати.

Короткий зміст оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 задоволено заяву Луганської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" на користь Луганської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 204,00 грн.

Приймаючи додаткове рішення місцевий господарський суд виходив з того, що подання апеляційної та касаційної скарг Луганською обласною прокуратурою було сплачено судовий збір у розмір 4204,00 грн, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.08.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 у справі №913/685/19 скасовано, а рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 позов задоволено повністю, тому, судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг підлягають стягненню з відповідача на користь Луганської обласної прокуратури.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі №913/685/19 та ухвалити нове рішення, яким залишити позов без задоволення.

Разом з тим, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки повний текст вищевказаного рішення було отримано ним 12.02.2021, а 26.02.2021 він подав цю апеляційну скаргу, тобто в межах 20-денного строку з дня вручення йому повного тексту судового рішення.

Також до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому скаржник просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 у справі №913/685/19 та прийняти нове рішення про відмову в стягненні зазначених коштів разом з рішенням по суті спору.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі відповідач зазначає, що висновки викладені в оскаржуваному судовому рішенні не відповідають встановленим обставинам справи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано наступні обставини, зокрема:

- справа № 913/695/19 є тотожною справі № 913/661/17 за результатами якої Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду залишив в силі рішення Господарського суду Луганської області від 16.10.2018.

- у період з 28.12.2016 по 04.04.2017 діяв договір оренди земельної ділянки, орендарем якої був ТОВ "Амстор", тому на думку відповідача прокурором безпідставно заявлено вищевказаний період щодо стягнення орендної плати з відповідача.

Короткий зміст відзиву прокурора на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Узагальнений виклад позиції позивача

Позивач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу, хоча був належним чином повідомлений про розгляд апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Євсікова О.О., суддів Корсака В.А., Попікової О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі № 913/685/19. Зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021; розгляд апеляційної скарги призначено на 05.04.2021.

05.04.2021 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про зупинення провадження у справі в якому скаржник просить зупинити провадження у справ №913/685/19 до вирішення адміністративної справи за позовом ТОВ "БС Проперті" до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, третя особа: Сєверодонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєверодонецького району Луганської області про визнання протиправними зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 задоволено заяву суддів Євсікова О.О., Корсака В.А. та Попікової О.В. про самовідвід у справі №913/685/19. Справу №913/685/19 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2021, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А, суддів Разіної Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 у справі №913/685/19 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Тарасенко К.В; розгляд апеляційної скарги призначено на 02.06.2021.

31.05.2021 до Північного апеляційного господарському суду від прокуратури надійшли наступні документи:

- заперечення проти клопотання відповідача щодо зупинення провадження;

- клопотання про приєднання до матеріалів справи копії позовної заяви у справі №913/153/18, копії опису вкладення та чек № 9340800684739 від 28.03.2018, копії ухвали про відкриття провадження у справі№913/153/18, копії договору оренди землі №4412900000060430017 від 19.11.2018.

02.06.2021 від відповідача до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових пояснень від 02.06.2021 за вх. №02-06/2021 з додатками.

В судове засідання, яке відбулося 02.06.2021 з`явився прокурор та представник відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд апеляційної інстанції не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021, про що свідчить долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення за №0411634274880.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника позивача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

На підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради №3561 від 22.10.2009, 19.01.2010 між Сєвєродонецькою міською радою Луганської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амстор" (орендар) укладено договір оренди землі №04104190075 (надалі - договір), який зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок за №04104190075 від 12.02.2010.

Відповідно до п. 1 договору, орендодавець на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради за №3561 від 22.10.2009 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі комерційного використання (під торговий центр "Амстор"), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Космонавтів, 28, мікрорайон 73.

Зі змісту пунктів 2, 3 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,4014 га, у тому числі: капітальна одноповерхова - 1,0268 га, тимчасова - 0,0168 га, під спорудами - 0,0170 га, проходи, проїзди та площадки - 2,3009 га, під земельними насадженнями - 0,0399 га. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: торговий центр "Амстор".

Земельна ділянка передається в оренду: під торговий центр "Амстор" (п. 14 договору).

Згідно з даними витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №164539985 від 23.04.2019 право власності за ТОВ "Амстор" на зазначений об`єкт нерухомого майна 26.10.2007 зареєстровано на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ в„–862455 від 24.10.2007.

Факт передачі земельної ділянки в оренду підтверджується актом передачі-приймання земельної ділянки в натурі від 12.02.2010.

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 4412900000:06:043:0017 становить 10 499 441,52 грн.

Відповідно до п. 8 договору, договір укладено на 25 років, строком по 22.10.2034 включно. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та в розмірі:1 049 944,15 грн. на рік, що складає 10,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 9 договору).

У подальшому, згідно з даними витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №164539985 від 23.04.2019 право власності на об`єкт нежитлової нерухомості - торгівельний центр "Амстор", загальною площею 11642,7 кв.м, що знаходиться за адресою проспект Космонавтів, 28, мікрорайон 73, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 28.12.2016 року зареєстровано за ТОВ "БС Проперті".

Таким чином, з 28.12.2016 власником об`єкта нерухомого майна - торгівельного центру "Амстор" є Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "БС Проперті".

Відповідно до п. 9 договору оренди землі №041041900075 від 19.01.2010 року, орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та в розмірі:1 049 944,15 грн. на рік, що складає 10,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

04.07.2012 до вищезазначеного договору внесено зміни щодо нормативної грошової оцінки, яка стала складати 24 944 166,90 грн, та розміру та строків внесення орендної плати.

Так, в п. 2 додаткової угоди сторони погодили, що орендна плата з 01.01.2015 складає 2494416,69 грн на рік, що складає 10% від нормативної грошової оцінки та вноситься щомісячно у розмірі 207 868,06 грн, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця.

Згідно даних витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки від 27.06.2017 №426/0/195-17 та 16.06.2017 № 393/0/195-17 нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2016 складає 19900911,12 грн, станом на 2017 рік - 21094802,52 грн відповідно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилався на те, що у період з 28.12.2016 по 31.08.2017 відповідач був фактичним користувачем вищевказаної земельної ділянки, на якій розташована нежитлова будівля громадсько-торгового центру, однак плату за користування земельною ділянкою не вносив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 1 146 454,99 грн з урахування індексації, що підтверджується відповідним розрахунком, а саме: з 28.12.2016 по 31.12.2016 в розмірі 21 398,83 грн (10,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки); з 01.01.2017 по 31.08.2017 в розмірі 1 125 056,16 грн (8,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" на користь Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області заборгованість з орендної плати в розмірі 1 146 454,99 грн. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" на користь Луганської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору в розмірі 17 196,82 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, зважаючи на наступне.

Частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходять права на земельну ділянку, на якій вказане майно розміщене, у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.

При цьому судова колегія наголошує, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Таким чином, особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір оренди не підлягає розірванню.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, згідно якого чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства (п. 8.5).

Доводи відповідача про відсутності у нього обов`язку сплати орендної плати за період з період з 28.12.2016 по 04.04.2017 у зв`язку з тим, що він не був стороною договору оренди землі № 041041900075 від 19.01.2020 колегією суддів оцінюється критично, оскільки враховуючи наведені норми законодавства, вищезгаданий договір не був припинений повністю 28.12.2016, а припинився лише щодо зобов`язань для Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", тому з 28.12.2016 (з дня набуття права власності відповідачем на об`єкт нерухомого майна - торгівельного центру "Амстор"), Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "БС Проперті" фактично стало стороною договору оренди землі № 041041900075 від 19.01.2020, за яким у нього виник обов`язок зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Вищевикладене узгоджується із судовою практикою Верховного Суду України у справі № 21-804а16, і відповідає правовій позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах за №№: 915/672/17, 922/2883/17, 908/1990/17, 920/717/17, 913/661/17, 921/613/17-г/17, 904/9027/17, 904/326/18, 914,1925,18, 914/1131/18, 922/3655/17, 904/9027/17, 910/20774/17, 915/1416/17, 902/1592/15, 913/661/17, 914/2687/17, 914/1925/18, 910/20774/17, 911/2244/18, 913/661/17, 914/2687/17.

Твердження відповідача стосовно того, що дана справа є тотожною справі № 913/661/17, судовою колегією до уваги не приймається, виходячи з наступного.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто, коли позови повністю збігаються за складом учасників господарського процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні господарського процесуального закону, предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.

Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування та є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Колегія суддів в даному випадку також враховує правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 640/7778/18 та від 22.08.2018 у справі № 372/2230/17-ц, в яких Верховний Суд прийшов до висновку про те, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

При визначенні підстави позову як елемента його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

При цьому Верховний Суд зауважив на тому, що, визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Відповідач у апеляційній скарзі зазначає про неможливість розгляду даної справи, у зв`язку із наявністю рішення Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 913/661/17.

Водночас, з аналізу предмету та підстав позову у справі № 913/661/17 вбачається, що у вказаній справі прокурор звертався до суду з позовом про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, на підставі ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, а у справі № 913/685/19 підставами позову є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди землі від 19.01.2010 № 041041900075 на підставі ст. 24 Закону України "Про оренду землі", ст. 206 Земельного кодексу України та положень договору оренди землі.

Крім того відповідач не погоджується з додатковим рішення суду першої інстанції щодо стягнення з нього витрат по сплаті судового збору у розмірі 4204,00 грн, з цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В ч. 4-7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Враховуючи, що під час ухвалення господарським судом рішення від 26.01.2021 по даній справі не вирішувалось питання стосовно розподілу судових витрат: за подання апеляційної скарги прокуратури Луганської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у розмірі 2 102,00 грн сплачених за платіжним дорученням №283 від 11.03.2020; за подання касаційної скарги заступника прокурора Луганської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 у розмірі 2 102,00 грн сплачених платіжним дорученням №783 від 09.06.2020, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо підстав для ухвалення додаткового судового рішення у даній справі стосовно розподілу понесених прокуратурою судових витрат за подання апеляційної скарги та касаційної скарги у розмірі 4204,00 грн.

Таким чином, зважаючи на задоволення позовних вимог заступника прокурора Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, відповідно судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги, понесені прокуратурою при її подачі, покладаються на відповідача у понесеному розмірі 4202,00 грн, що в свою чергу спростовує вищезгадані твердження відповідача стосовно цього питання.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Місцевим господарським судом надано належну оцінку усім доказам у справі, з урахуванням всіх обставин справи.

Крім цього, враховуючи висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладені у п. 4.4. постанови від 31.08.2020 по даній справі прокурор навів достатньо доводів та обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави та, відповідно, розгляду його позовних вимог по суті, зазначивши про бездіяльність відповідного компетентного органу (Сєвєродонецької міської ради Луганської області), який знав про порушення інтересів держави, але до суду з відповідним позовом не звернувся.

Таким чином, прокурором при зверненні з даним позовом було дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та положення статті 53 Господарського процесуального кодексу України, які відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у суді, яку було викладено у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

З огляду на вищевикладене, правові підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 у справі № 913/685/19 та для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги відповідача.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для їх скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Проперті" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 у справі №913/685/19 - без змін.

Матеріали справи №913/685/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.06.2021.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Т.І. Разіна

К.В. Тарасенко