Постанова

від 02.06.2021 по справі 902/525/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року Справа №902/525/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючий суддя Дужич С.П.,

суддя Миханюк М.В.,

суддя Саврій В.А.

при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.

представники сторін не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 01 квітня 2021 року, суддя Міліціанов Р.В., м. Вінниця, повний текст складено 12 квітня 2021 року, у справі

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Дочірнього підприємства "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО "МАЯК" Приватного акціонерного товариства "ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД "МАЯК"

про стягнення 40 826 428,62 грн.

Заяв про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надходило, клопотань про відвід суддів не заявлялось.

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2020 року, АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до ДП "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО МАЯК" ПрАТ "ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД "МАЯК" про стягнення 40 826 428,62 грн. - заборгованості, з яких 30 095 848,24 грн. - основного боргу, 4 314 966,31 грн. - пені, 2 035 045,82 грн. - 3% річних, 4 380 568,25 грн. - інфляційних втрат за Договором постачання природного газу №3242/1718-ТЕ-1 від 25 вересня 2017 року.

01 квітня 2021 року, рішенням Господарського суду Вінницької області було частково задоволено позов АТ "НАК "Нафтогаз України" до ДП "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО "МАЯК" ПрАТ "ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД "МАЯК" про стягнення 40 826 428,62 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 30 095 848,24 грн. - основного боргу за Договором постачання природного газу №3242/1718-ТЕ-1 від 25 вересня 2017 року, 2 035 045,82 грн. - 3% річних, 4 380 568,25 грн. - інфляційних втрат, 3 236 224,74 грн. - пені та 612 396,43 грн. - судового збору, а також, було відмовлено у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 1 078 741, 51 грн. - пені.

АТ НАК "Нафтогаз України" у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення в частині зменшення розміру пені на 25% та відмови у позові щодо стягнення 1 078 741, 51 грн. - пені відповідно, і ухвалити нове, яким позов у цій частині, також, задоволити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права і процесуального права, оскільки суд не врахував не лише майнові, але й інші інтереси сторін, які беруть участь у зобов`язанні та не надав належної правової оцінки доказам щодо наявності/відсутності збитків.

Крім того, зменшуючи розмір неустойки, суд повинен був оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів обох сторін, встановити причини неналежного виконання зобов`язання, ступінь його виконання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, встановити дії винної у порушені сторони щодо усунення наслідків прострочення зобов`язання, проте не зробив цього, а тому незрозуміло з яких підстав виходив суд, зменшуючи розмір пені на 25%.

Відповідач не скористався своїм правом відзиву на апеляційну скаргу, проте його відсутність, відповідно ст. 165 ГПК України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

18 травня 2021 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито провадження за скаргою АТ НАК "Нафтогаз України" і призначено її розгляд на 02 червня 2021 року.

В судове засідання представники сторін не з`явилися, клопотань про відкладення судового засідання не надходило.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Крім того, ухвалою апеляційного суду від 18 травня 2021 року явка представників сторін обов`язковою не визнавалась.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

25 вересня 2017 року, між ПАТ "НАК "Нафтогаз України", як постачальником, та ДП "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО МАЯК" ПрАТ "ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД "МАЯК", як споживачем, було укладено Договір постачання природного газу №3241/1718-ТЕ-1, згідно умов якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню орієнтовним обсягом до 13855 тис. м 3 , вартістю 5930,40 грн. (з ПДВ) за 1000 м 3 , а споживач зобов`язується прийняти та оплатити його. (т.1, а.с.24-33)

Відповідно до п.3.1 Договору №3241/1718-ТЕ-1, постачальник передає споживачеві природний газ у загальному потоці у разі передачі: природного газу власного видобутку - у пунктах приймання передачі природного газу від газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ до ГТС; імпортованого газу - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання передачі газу з підземних сховищ до ГТС.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.

Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (п.3.7 Договору №3241/1718-ТЕ-1).

Відповідно до п.3.8 Договору №3241/1718-ТЕ-1 споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (ГТС). Разом з копією такого акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у т.ч. згідно з цим договором);

- підписані споживачем два примірники акта приймання передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий місяць означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному місяці (п.3.10 Договору №3241/1718-ТЕ-1).

Згідно п.6.1 Договору №3241/1718-ТЕ-1, оплата за природний газ здійснюється протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місцем поставки газу.

Сторони погодили, що з урахуванням п.11.3 цього Договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови КМУ від 11 січня 2005 року "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим Договором.

У разі прострочення споживачем оплати згідно п.6.1 даного Договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 №20 (п.8.2 Договору №3241/1718-ТЕ-1).

Додатковою угодою до Договору №1 від 11 січня 2018 року було внесено зміни до п.п.3.4, 6.1, 8.2, 8.3, 11.3 Договору №3241/1718-ТЕ-1, Додатковою угодою до Договору №2 від 05 квітня 2018 року доповнено п.2.1 розділу 2 "Кількість та фізико-хімічні показники природного газу", викладено в новій редакції п.12 Договору, Додатковою угодою до Договору №3 від 12 червня 2018 року сторонами доповнено п.2.1 Договору та викладено розділ 12 Договору у новій редакції "Кількість та фізико-хімічні показники природного газу". (а.с.35-38)

За період з жовтня 2017 року по березень 2018 року, на виконання умов Договору №3241/1718-ТЕ-1, АТ "НАК "Нафтогаз України" поставлено ДП "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО МАЯК" ПрАТ "ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД "МАЯК" природний газ, за актами приймання-передачі природного газу:

- від 31 жовтня 217 року на 6 430 303,07 грн.;

- від 30 листопада 2017 року на 11 086 805,70 грн.;

- від 31 грудня 2017 року на 12 093 224,23 грн.;

- від 31 січня 2018 року на 13 933 095,25 грн.;

- від 28 лютого 2018 року на 12 828 475,22 грн.;

- від 31 березня 2018 року на 13 598 211,49 грн., а всього на загальну суму 69 970 114,96 грн. (а.с.39-44)

ДП "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО МАЯК" ПрАТ "ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД "МАЯК" за поставлений природний газ розрахувалось в розмірі 39 874 266,42 грн. (а.с.23)

12 травня 2020 року, АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до ДП "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО МАЯК" ПрАТ "ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД "МАЯК" про стягнення 40 826 428,62 грн. - заборгованості, з яких 30 095 848,24 грн. - основного боргу, 4 314 966,31 грн. - пені, 2 035 045,82 грн. - 3% річних, 4 380 568,25 грн. - інфляційних втрат за Договором постачання природного газу №3242/1718-ТЕ-1 від 25 вересня 2017 року. (а.с.1-7)

01 квітня 2021 року, рішенням Господарського суду Вінницької області позов АТ "НАК "Нафтогаз України" було частково задоволено та стягнуто з ДП "Теплокомуненерго "Маяк" ПрАТ "Вінницький завод "Маяк" 30 095 848,24 грн. - основного боргу, 2 035 045,82 грн. - 3% річних, 4 380 568,25 грн. - інфляційних втрат, 3 236 224,74 грн. - пені та 612 396,43 грн. - судового збору.

Також, рішенням було зменшено пеню на 25% і відмовлено у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 1 078 741, 51 грн. - пені. (а.с.183-196)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 вересня 2017 року, між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ДП "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО МАЯК" ПрАТ "ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД "МАЯК" було укладено Договір постачання природного газу №3241/1718-ТЕ-1, згідно з умовами якого ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зобов`язалося поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, орієнтовним обсягом 13855 тис. м 3 за ціною 5 930,40 грн. (з ПДВ) за 1000 м 3 газу для виробництва теплової енергії і надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, а споживач зобов`язалося прийняти його та оплатити.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання умов даного Договору передано, а відповідачем прийнято природний газ, за актами приймання-передачі природного газу на загальну суму 69 970 114,96 грн.

Відповідач, отримавши зазначену кількість природного газу, свої зобов`язання щодо його оплати виконав на суму 39 874 266,42 грн., з порушенням умов розрахунку, встановленого Договором №3241/1718-ТЕ-1, чим допустив заборгованість перед позивачем на 30 095 848,54 грн.

Сторонами не заперечується факт наявності основної заборгованості за поставлений АТ "НАК "Нафтогаз України" природний газ, а тому позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості по Договору №3241/1718-ТЕ-1 у розмірі 30 095 848,24 грн. - за отриманий природний газ були задоволені.

Крім того, АТ "НАК "Нафтогаз України" просить стягнути з ДП "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО МАЯК" ПрАТ "ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД "МАЯК" на свою користь 4 314 966,31 грн. - пені, 4 380 568,25 грн. - інфляційних втрат та 2 035 045,82 грн. - 3% річних.

Господарським судом Вінницької області частково задоволено і дані позовні вимоги та стягнуто на користь позивача 4 380 568,25 грн. - інфляційних втрат та 2 035 045,82 грн. - 3% річних, а також зменшено на 25% розмір пені до 3 236 224,74 грн.

АТ "НАК "Нафтогаз України" в своїй апеляційній скарзі оскаржує рішення лише в частині зменшення пені на 1 078 741, 51, що склало 25%.

Згідно ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору постачання природного газу від 25 вересня 2017 року №3841/1718-ТЕ-1 п.8.2 Договору викладено в наступній редакції: "У разі прострочення споживачем оплати згідно п.6.1 він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Здійснивши перевірку проведеного розрахунку позивача, суд першої інстанції погодився, що розмір пені за період з 28 листопада 2017 року по 24 травня 2018 року (по кожному акту окремо) склав 4 314 966,31 грн.

За приписами ст. 233 ГК України та ч.3 ст. 551 ЦК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом при зменшенні розміру пені враховувалось, що основне зобов`язання за Договором виконане на 57%, з відповідача було стягнуто 3% річних та інфляційні втрати, які є захистом майнового права та інтересу позивача, у загальному розмірі 6 415 614,07 грн., та фактично є відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення по їх сплаті. Відповідач отриманий газ використовує для постачання теплової енергії населенню і припинення його діяльності може негативно вплинути на їх життєдіяльність. Доказів отримання будь-яких збитків простроченням оплати, позивачем суду не було надано, а тому колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції вправі був зменшити розмір заявленої позивачем пені у розмірі 4 314 966,31 грн. на 25% до 3 236 224,74 грн.

Крім того, Наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми у вигляді пені не повинно перетворитися на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. (позиція Конституційного Суду України, рішення №7-рп/2013 від 11 липня 2013 року).

Інші заперечення, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 236, 238 ГПК України з всебічним, повним та об`єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв`язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269-276, 281-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 01 квітня 2021 року у справі №902/525/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Матеріали справи №902/525/20 повернути Господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.