Рішення

від 16.06.2021 по справі 916/3703/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.06.2021Справа № 916/3703/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУМЕН ІНСАЙТ" до Фізичної особи-підприємця Гурко Вадима Сергійовича про стягнення 281195,00 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Лук`янчук Д.Ю.

Представники сторін:

від позивача - Кудін О.М.

від відповідача - Калініч О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Фізичної особи-підприємця Гурко Вадима Сергійовича (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУМЕН ІНСАЙТ" (далі - позивач) сплаченого авансу за Договором №12 від 26.05.2020 у сумі 281195 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що позивачем було перераховано на рахунок відповідача 309314,50 грн. авансу за другий квартал надання послуг відповідно до умов Договору №12, однак відповідачем не було надано позивачу послуги передбачені умовами цього договору, що зумовило одностороннє розірвання договору позивачем та стало підставою для звернення до відповідача щодо повернення ним отриманої суми авансу за невиконані роботи. Разом з тим, позивачем було визнано, що відповідач деякі роботи надав, які позивач оцінив у 28195,50 грн.

Відповідач повністю заперечує вимоги позову, оскільки вважає, що ним виконано умови Договору в частині надання послуг по другому етапу повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 було відкрито провадження у справі №916/3703/20, розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

18.01.2021 надійшов лист Господарського суду Одеської області про направлення даної справи до Господарського суду Одеської області у зв`язку із надходженням апеляційної скарги 11.01.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУМЕН ІНСАЙТ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.12.2020.

Ухвалою суду від 19.01.2021 зупинено провадження у справі №910/3703/20 до повернення матеріалів даної справи до Господарського суду міста Києва.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 ухвалу Господарського суду Одеської області про передачу справи за підсудністю залишено в силі, матеріали справи №916/3703/20 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою суду від 18.03.2021 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 26.04.2021 суд виріший розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою від 26.05.2021 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті представник позивача підтримав вимоги позову повністю, зазначивши, що відповідачем не було надано послуг визначених умовами Договору. Представник відповідача заперечила проти позову, просила відмовити у його задоволенні, вважає, що відповідач виконав умови Договору в частині надання послуг по другому етапу та відповідачем надано усі наявні у нього докази на підтвердження цього.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем, як замовником та відповідачем, як виконавцем було укладено Договір №12 від 26.05.2020 року (далі - Договір).

За умовами п. 1.1 Договору виконавець зобов`язується надати замовнику інформаційні послуги наживо, а саме робочі сесії по телефону та по відео-зв`язку на теми визначені у п. 2.1 Договору у порядку та на умовах визначених цим Договором, а замовник зобов`язується оплатити вищезазначені послуги в розмірі і на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до розділу 2 Договору сторонами узгоджено порядок та умови надання послуг:

2.1 Перелік тем, з яких Виконавець надає інформаційні послуги:

- модель/трансформація бізнес-моделі;

- ціннісна пропозиція;

- Customer Development;

- продуктова стратегія і продуктова матриця;

- клієнтський шлях;

- управління процесом розробки та впровадженням інновацій в продукт;

- система контролю маркетингу/маркетинг-звітів;

- цикл PDCA.

2.2 Форма надання інформаційних послуг: проведення робочих сесій один раз на тиждень; загалом 12 (дванадцять) робочих сесій протягом трьох місяців (робочий квартал) інформаційні послуги надаються представникам та/або співробітникам замовника та/або замовнику наживо або за допомогою о телефонних переговорів, відеодзвінків. Тривалість однієї робочої сесії не менше 2 годин.

2.3 Точні дати зустрічей по проекту визначаються сторонами в робочому порядку.

Час проведення онлайн-сесій та живих зустрічей повідомляється виконавцем замовнику за допомогою електронного документообігу, шляхом направлення електронного повідомлення на електронну адресу та/або в месенджери які були узгоджені обома сторонами за номером телефону визначених в реквізитах сторін не пізніше ніж за 3 робочих дні до моменту їх проведення.

2.4 Сторони домовилися, що послуги вважаються наданими в моменти їх споживання замовником:

- для онлайн-сесій та консультацій - послуги вважаються наданими в момент закінчення проведення кожної з сесій;

- для послуг доступу до сервісів та інформаційних матеріалів - послуги вважаються наданими в момент підписання сторонами акту прийому-передачі доступу до сервісів та інформаційних матеріалів та надання виконавцем технічної можливості значеного доступу замовнику. Виконавець зобов`язується відкрити доступ до сервісів та інформаційних матеріалів замовнику на весь строк дії цього Договору.

2.5 Замовник в день отримання доступу до сервісів та інформаційних матеріалів виконавця направляє або надає Виконавцю Акт прийому-передачі доступу до та інформаційних матеріалів.

2.6 За згодою сторін, можливе складання і підписання інших двосторонніх Актів здачі-приймання наданих послуг (для цілей бухгалтерського і податкового обліку), шляхом обміну повідомленнями електронної пошти або оригіналами.

2.7 Термін для пред`явлення претензій до якості та повноти наданих послуг - 10 (десять) робочих днів. Претензії, заявлені Замовником з порушенням зазначеного не розглядаються.

Також сторонами було погоджено вартість і порядок оплати послуг у п. 3.1 Договору зазначено, що вартість послуг становить 886848,60 грн., що на дату підписання цього Договору еквівалентно 33000 доларів США за дев`ять місяців (три робочих квартали). Всі платежі за цим Договором здійснюються в гривні по курсу НБУ на день виставлення рахунку на оплату послуг.

У п. 3.2 Договору прописано, що замовник оплачує послуги на умовах 100 % авансових платежів за кожні 3 місяці (робочий квартал) надання інформаційних послуг замовнику, визначених п. 1.1 цього Договору.

Вартість послуг Виконавця оплачується замовником наступним чином:

перша частина авансу - 268742 рн., що на дату підписання цього договору еквівалентно 10000 доларів США до початку надання інформаційних послуг виконавцем за перші три місяці (за перший робочий квартал),

друга частина авансу - 295616,20 грн., що на дату підписання дього Договору еквівалентно 11000 доларів США по завершенню перших трьох місяців (першого робочого кварталу) надання виконавцем інформаційних послуг, за наступні три місяці (за другий робочий квартал), але не пізніше першої запланованої сесії майбутнього другого робочого кварталу надання послуг виконавцем,

третя частина авансу - 322490,40 грн., що на дату підписання цього Договору еквівалентно 12000 доларів США по завершенню попередніх трьох місяців (другого робочого кварталу) надання виконавцем інформаційних послуг за наступні місяці (за третій робочий квартал), але не першої запланованої сесії майбутнього третього робочого кварталу надання послуг виконавцем.

За умовами п. 3.5 Договору вартість наданих послуг визначається сторонами у Актах наданих послуг, які замовник надсилає або надає виконавцю після кожного з робочих кварталів. Взаєморозрахунки за цим Договором проводяться після підписання Акту наданих послуг сторонами. Замовник зобов`язується провести взаєморозрахунок на протязі 10 робочих днів з дня підписання сторонами відповідного Акту наданих послуг за робочий квартал.

Всі розрахунки між сторонами проводяться у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок (п. 3.6 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом 1 року. Договір може бути розірваний достроково у випадках прямо встановлених законодавством та даним Договором (п. 7.1 Договору).

Замовник має право в односторонньому порядку достроково розірвати цей Договір шляхом направлення письмового повідомлення про це виконавцю. В такому випадку замовник сплачує виконавцю лише за фактично надані послуги (п. 7.2 Договору).

В разі одностороннього розірвання Договору замовником або виконавцем сплачені аванси підлягають поверненню замовнику. В такому випадку, замовник сплачує виконавцю лише за фактично надані послуги (п. 7.4 Договору).

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами було виконано умови Договору по першому кварталу послуг, а саме: позивачем оплачено авансом вартість послуг у сумі 268742 грн. (еквівалент 10000 доларів США), а відповідачем було надано послуги по першому кварталу, що підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг №1 від 26.08.2020, копія якого наявна у справі.

На виконання умов Договору після надання послуг за перший робочий квартал, позивач здійснив перерахування авансової плати у сумі 309314 грн. 50 коп. за другий робочий квартал згідно платіжних доручень №319 від 17.09.2020 на суму 150000 грн. та №321 від 21.09.2020 на суму 159314,50 грн., копії яких надано до позову.

Відповідач не заперечує, що ним було отримано 309314 грн. 50 коп. авансу, який позивач перерахував за майбутнє виконання другого робочого кварталу відповідно до Договору.

Пізніше, 19.10.2020 позивачем в порядку п. 7.2 та п. 7.4 Договору було направлено як на електронну так і на поштову адреси відповідача повідомлення про одностороннє розірвання Договору №12 від 26.05.2020, зокрема, з тих підстав, що відповідачем як виконавцем Договору не було надано послуги за другий робочий квартал визначені у п. 1.1 та п. 2.1 Договору. До цього повідомлення позивач прикріпив акт наданих послуг №2 від 19.10.2020 у якому вказав, що відповідач за другий квартал лише допоміг в складанні профілів для найму, відправив 1 аудіо повідомлення з ідеями для запуску марафону в інстаграмі, провів фінальні співбесіди з 8 кандидатами, вивчив з 4 кандидатами посадові інструкції, провів 15 хвилинну телефонну розмову з директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУМЕН ІНСАЙТ" щодо орsр результатів, 2 рази вніс правки в чаті щоденних звітів стратегічної команди Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУМЕН ІНСАЙТ" та ці послуги позивач оцінює у 28195,50 грн.

Крім того, позивач у повідомденні про розірвання договору вимагав від відповідача повернути залишок авансу у сумі 281195 грн., оскільки основний свій обов`язок за умовами Договору у другому робочому кварталі відповідач не виконав та не надав ті, послуги, що передбачені у 2 розділі Договору.

У відповідь на повідомлення про розірвання Договору відповідач направив позивачу листа №1 від 03.11.2020 де зазначив, що його основний обов`язок щодо проведення 12 робочих сесій він виконав на підтвердження чого він надає акт звірки наданих послуг за другий квартал: 27.08.2020-03.11.2020 відповідно до якого, відповідач оцінює вартість наданих ним послуг у 15700 доларів США, а також додав свій примірник акту наданих послуг №2 від 03.11.2020, зі змісту якого вбачається, що сторони не мають претензій одна до одної, а позивач, як замовник приймає надані відповідачем послуги за другий квартал, тоді як останній зараховує оплату за надані послуги в рахунок оплаченого авансу у сумі 11000 доларів США.

Сторони не погодилися із умовами актів наданих послуг одна одної, а відповідач у свою чергу не повернув частину авансової плати позивачу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Заперечуючи проти вимог позову відповідач зазначає, що він надав передбачені умовами Договору послуги у другому кварталі, на підтвердження чого надав до справи цифровий носій інформації (флеш-накопичувач) із відео- та аудіозаписами відповідача, роздруківки переписки між працівниками позивача та відповідачем у чаті Тelegram , нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_1 , копії авіаквитків у м. Одесу, докази бронювання готелю відповідачем у м. Одесі, копія профілю продюсера, копії форматів щоденних, щонедільних, щомісячних зустрічей, квартальна зустріч та планування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений договір між сторонами є договором надання послуг.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Так, умовами розділу 2 Договору сторони погодили форму надання інформаційних послуг, а у розділі 3 Договору вартість та порядок розрахунків.

Позивач, як замовник послуг на підтвердження виконання зі своєї сторони умов Договору в частині перерахування попередньої оплати за послуги по другому робочому кварталу надав відповідні докази, які зі сторони відповідача жодним чином не спростовуються.

Разом з тим, на відповідача як на виконавця послуг за умовами Договору покладається обов`язок у доказуванні факту надання ним послуг відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 Договору.

Судом встановлено, що із сукупності наданих відповідачем доказів своє підтвердження у виконанні останнім обов`язків як виконавця послуг за умовами Договору знаходить лише проведена ним стратегічна сесія у місті Одеса у період з 14 по 16.09.2020, що підтверджується копіями бронювання авіаквитків у м. Одесу, випискою щодо бронювання готелю відповідачем у місті Одеса, заявою свідка ОСОБА_1 , яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Романенко М.Ю. 23.03.2021 за зареєстровано у реєстрі за №251.

З пояснень позивача вбачається, що останній не заперечує факту проведення відповідачем стратегічної сесії у місті Одеса у період з 14 по 16.09.2020, однак зазначає, що відповідна послуга відноситься до першого робочого етапу та мала б провестися у серпні 2020 року, однак за певних складностей, які виникли у позивача її було перенесено на вересень.

Крім того, позивач зазначає, за умовами п. 3.2 Договору друга частина авансу сплачується по завершенню першого робочого кварталу, але не пізніше першої планової сесії майбутнього робочого кварталу, та на підставі цього ним було перераховано аванс відповідачу за другий квартал після проведення ним сесії у м. Одесі.

Разом з тим, у матеріалах справи наявний підписаний між сторонами акт наданих послуг №1 від 26.08.2020 зі змісту п. 5 якого вбачається, що сторони не мають будь-яких претензій один до одного пов`язаних з кількістю та якістю наданих послуг, а також претензій пов`язаних з оплатою першого робочого кварталу за Договором. У п. 1 цього акта сторони зазначили, що відповідач надав послуги за перший робочий квартал (з 26.05.2020 по 26.08.2020).

З наведеного вбачається, що перший робочий картал закінчився 26.08.2020, крім того відповідачем у переписці telegram (роздруківка яких наявна у справі) 13.09.2020 було вказано, що старт сесії і буде початком нового етапу.

У матеріалах справи відстуні докази, які б підтверджували факт того, що проведена відповідачем з 14 по 16.09.2020 у місті Одеса сесія відноситься до першого робочого кварталу.

Заперечення позивача з приводу того, що фактично акт наданих послуг №1 від 26.08.2020 було підписано не 26.08.2020, а 16.09.2020 не знаходить свого підтвердження у матеріалах справи.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд розцінює проведену відповідачем сесію у місті Одеса у період з 14 по 16.06.2020 як послугу надану за другий робочий квартал відповідно до Договору, а тому вартість такої наданої послуги позивачу не повертається з оплаченого авансу за другий робочий квартал.

Суд зауважує, що оскільки сторонами в умовах Договору визначено лише загальну суму по кожному робочому кварталу, без уточнення вартості за кожну робочу сесію, то з метою визначення приблизної вартості однієї робочої сесії судом було здійснено власний розрахунок з урахуванням наступного.

Так, за умовами Договору сторонами було встановлено, що вартість кожного робочого кварталу оцінюється у доларах США з переводом у гривневий еквівалент з урахуванням курсу гривні по НБУ.

За умовами п. 3.2 Договору сума другої частини авансу складає 295616,20 грн., що на дату підписання цього договору еквівалентно 11000 доларів США, разом з тим, за умовами п. 3.1 Договору всі платежі за цим договором здійснюються в гривні по курсу НБУ на день виставлення рахунку на оплату послуг.

Таким чином, станом на день оплати авансу за другий робочий квартал позивачем було перераховано відповідачу 309314,50 грн., що є еквівалентом до 11000 доларів США (28119,50 грн. = 1000 доларів США).

Враховуючи, що за умовами Договору відповідач зобов`язаний був проводити робочі сесії один раз на тиждень, загалом 12 (дванадцять) робочих сесій протягом трьох місяців (робочий квартал), тривалість однієї робочої сесії не менше 2 годин (п. 2.2), приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що вартість однієї робочої сесії у другому кварталі становить 28119,50 грн., а отже проведена відповідачем сесія у м. Одесі оцінюється наведеною сумою та позивачу не повертається із суми перерахованого авансу за другий квартал.

Що ж стосується решти наданих відповідачем послуг у період другого робочого кварталу, зокрема, решти 11 робочих сесій не менше ніж по 2 години кожна, які відповідач мав провести з позивачем, як це передбачено умовами п. 2.2 Договору, то жодними доказами наданими відповідачем до справи цей факт не підтверджується.

А що ж стосується інформації наданої на флеш-носіях відповідачем разом з відзивом на позов та позивачем з відповіддю на відзив, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Однак інформація, що міститься на флеш-носіях наданих сторонами не є оригіналом та не містить відповідного електронного цифрового підпису, який би засвідчував його достовірність.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не надано позивачу в повній мірі послуг у другому робочому кварталі, як це погоджено сторонами у п. 2.2 Договору, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Інші доводи сторін, наведені у наданих суду заявах по суті справи, письмових поясненнях, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні спору не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Судові витрати, у які позивачем включено витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Що ж стосується заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, то останнім у своїй позовній заяві було зазначаего, що відповідні докази на підтвердження таких витрат будуть подані у відповідності до вимог ч. 8. ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гурко Вадима Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУМЕН ІНСАЙТ" (м. Одеса, Приморський бульвар, 14, ідентифікаційний код 42817409) 253075 (двісті п`ятдесят три тисячі сімдесят п`ять) грн. 50 коп. попередньої оплати (авансу) та 3796 (три тисячі сімсот дев`яносто шість) грн. 13 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст підписано 17.06.2021.

Суддя Р.Б. Сташків