Постанова

від 17.06.2021 по справі 916/31/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 916/31/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Мамалуй О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Таран С.А., Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.

від 03.03.2021

у справі за позовом Акціонера Публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод ОСОБА_7

до: 1. Публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод

2. Державного реєстратора Державного підприємства Центр обслуговування громадян Ковач Вікторії Петрівни;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. ОСОБА_2 ;

2. ОСОБА_3 ;

3. ОСОБА_4 ;

4. ОСОБА_5 ;

5. ОСОБА_6 ;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (Публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод ): Товариства з обмеженою відповідальністю МАЛВІ В

про визнання недійсним рішення, скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог, рішення місцевого господарського суду та апеляційної скарги

У січні 2020 року акціонер Публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод ОСОБА_7 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод та державного реєстратора Державного підприємства Центр обслуговування громадян Ковач Вікторії Петрівни, в якому просив визнати недійсним рішення одноосібного засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю МАЛВІ В №1 від 21.03.2018, прийняте Публічним акціонерним товариством Одеський автоскладальний завод , скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Державного підприємства Центр обслуговування громадян Ковач Вікторії Петрівни за індексним номером 46682897 від 26.04.2019 про реєстрацію права власності на 19/100 часток нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю МАЛВІ В , а також скасувати запис державного реєстратора Державного підприємства Центр обслуговування громадян Ковач Вікторії Петрівни про право власності №31378909 на 19/100 часток нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованих на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю МАЛВІ В .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.06.2020 у справі №916/31/20 частково задоволено позовні вимоги. Визнано недійсним рішення з питання 3 Про затвердження розміру, порядку формування та розподілу статутного капіталу Товариства порядку денного рішення №1 одноосібного засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю МАЛВІ В від 21.03.2018, прийнятого Публічним акціонерним товариством Одеський автоскладальний завод в особі голови правління Горіна Едуарда Олексійовича, засвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ярош О.М. та зареєстрованого в реєстрі за №2026. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Державного підприємства Центр обслуговування громадян Ковач Вікторії Петрівни за індексним номером 46682897 від 26.04.2019 про реєстрацію права власності на 19/100 часток нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю МАЛВІ В . Скасовано запис державного реєстратора Державного підприємства Центр обслуговування громадян Ковач Вікторії Петрівни про право власності №31378909 на 19/100 часток нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованих на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю МАЛВІ В . Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод на користь ОСОБА_7 судовий збір у розмірі 6306 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що з метою ухилення від передбаченого Законом України Про акціонерні товариства порядку прийняття рішення про вчинення значного правочину Публічним акціонерним товариством Одеський автоскладальний завод здійснено поділ належного йому об`єкта нерухомості загальною площею 52076,9 кв.м на окремі самостійні об`єкти, які в подальшому за відсутності визначеної і затвердженої ринкової вартості майна були передані низці новостворених товариств, єдиним засновником яких стало товариство відповідача, зокрема, афілійованій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю МАЛВІ В , при цьому у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження дотримання Публічним акціонерним товариством Одеський автоскладальний завод встановленого вищенаведеним законом порядку укладення правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, що є підставою для визнання недійсним оспорюваного позивачем рішення в частині формування статутного капіталу за рахунок внесеного нерухомого майна та, як наслідок, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і запису про державну реєстрацію права власності на вказане майно за Товариством з обмеженою відповідальністю МАЛВІ В . Водночас місцевий господарський суд зауважив на недоведеності позивачем факту порушення його корпоративних прав у зв`язку з прийняттям оспорюваного рішення одноосібного засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю МАЛВІ В №1 від 21.03.2018 стосовно інших питань порядку денного, окрім питання про затвердження розміру, порядку формування та розподілу статутного капіталу.

Особа, яка не була залучена до участі у справі, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2020 у справі № 916/31/20, у якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник зазначив про те, що він є колишнім головою правління Публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод та правомірно прийняв рішення, що оспорюється позивачем в межах даної справи, проте безпідставно не був залучений до участі у цій справі, хоча оскаржуване рішення суду першої інстанції стосується його прав, інтересів та обов`язків. Зазначив про відсутність доказів порушення його діями, як голови правління товариства відповідача, корпоративних прав акціонера Публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод ОСОБА_7, зокрема, права на отримання дивідендів, які у 2017, 2018 та 2019 роках взагалі не нараховувались та не виплачувались у зв`язку зі збитковістю товариства.

Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 25.01.2021 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2020 у справі № 916/31/20 та призначив її до розгляду.

2. Короткий зміст ухвали апеляційного господарського суду і мотиви її прийняття.

Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 03.03.2021 закрив апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2020 у справі № 916/31/20 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 жодним чином не конкретизовано питання про які саме його права, обов`язки чи інтереси було прийнято оскаржене рішення суду першої інстанції.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі особа, яка не є учасником справи, не брала участь у справі, однак яка вважає, що суд вирішив питання про її права та (або) інтереси - ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2021, а справу передати до Південно-західного апеляційного господарського суду для подальшого апеляційного розгляду.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 подана на підставі абзацу 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржником зазначено про порушення судом апеляційної інстанції норм частини другої статті 50 Господарського процесуального кодексу України, не застосовано норми пункту 15 частини першої статті 2, пункту 20 частини першої статті 2, частин першої та другої статті 63 Закону України Про акціонерні товариства , гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

5.Узагальнена позиція інших учасників справи.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 у справі № 916/31/20 залишити без змін. Зазначив, що як мотивувальна частина рішення місцевого господарського суду не містить жодного висновку про права та обов?язки ОСОБА_6 , так і резолютивна частина вказаного рішення не стосується прав та обов?язків скаржника, що свідчить про відсутність правового зв?язку між оскаржуваним рішенням та скаржником, а тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку що права ОСОБА_1 даним рішення не зачіпаються.

6. Позиція Верховного Суду.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо суті касаційної скарги

Частиною першою статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отже, положеннями господарського процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

У контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2020 № 910/9016/16, від 21.07.2020 № 914/1971/18.

В обґрунтування доводів стосовного того, що оскаржуване судове рішення прийнято про його права, інтереси та (або) обов`язки, ОСОБА_1 зазначає, що в рішенні місцевого господарського суду міститься висновок, що прийняття Публічним акціонерним товариством Одеський автоскладальний завод рішення про внесення нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Малві В відбулося із порушенням вимог закону, що дозволяє суду дійти висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним рішення з питання 3 Про затвердження розміру, порядку формування та розподілу статутного капіталу Товариства порядку денного рішення №1 одноосібного засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю Малві В від 21.03.2018, прийнятого Публічним акціонерним товариством Одеський автоскладальний завод в особі голови правління Горіна Едуарда Олексійовича, засвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ярош О.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 2026.

Тобто, на думку скаржника, у рішенні місцевого господарського суду оцінюються його дії як посадової особи виконавчого органу товариства, однак до участі у справі він залучений не був.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, предметом спору у даній справі є, зокрема, вимога учасника товариства ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення Публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод №1 від 21.03.2019, яким було вирішено створити Товариство з обмеженою відповідальністю МАЛВІ В , визначити його місцезнаходження, сформувати статутний капітал останнього за рахунок внеску учасника (19/100 часток нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ), затвердити грошову оцінку вкладу, затвердити розподіл статутного капіталу, обрати директором Товариства з обмеженою відповідальністю МАЛВІ В ОСОБА_8 , затвердити статут у запропонованій редакції та провести державну реєстрацію цього товариства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що передача в оренду належного товариству відповідача майна є основним джерелом для отримання цим підприємством прибутку, а тому незаконне, за твердженням позивача, відчуження Публічним акціонерним товариством Одеський автоскладальний завод своїх основних засобів зумовлює погіршення фінансового стану товариства, що, в свою чергу, негативно впливає на вартість акцій і позбавляє акціонера можливості отримати частину майна товариства у разі його ліквідації та, відповідно, порушує корпоративні права ОСОБА_7 як акціонера Публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод .

Отже, спірні правовідносини між сторонами у даній справі виникли у зв`язку з порушенням корпоративних прав ОСОБА_7 внаслідок неправомірного відчуження Публічним акціонерним товариством Одеський автоскладальний завод як самостійною юридичною особою та суб`єктом господарювання належного йому нерухомого майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МАЛВІ В .

Оскаржене рішення приймалось Публічним акціонерним товариством Одеський автоскладальний завод в особі його виконавчого органу. Саме тому належним відповідачем є товариство, а не ОСОБА_1 , який не приймав таке рішення від власного імені, а діяв як посадова особа виконавчого органу Публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод .

Спір у даній справі є корпоративним спором, що виник між юридичною особою та її учасником (акціонером), при цьому цей спір жодним чином не стосується корпоративних відносин між позивачем як акціонером вказаного товариства та апелянтом - ОСОБА_1 як посадовою особа цього товариства (головою правління).

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що обставини виконання ОСОБА_1 як посадовою особою виконавчого органу товариства відповідача, який в силу положень законодавства та установчих документів здійснював управління поточною діяльність останнього, своїх повноважень в процесі прийняття Публічним акціонерним товариством Одеський автоскладальний завод рішення одноосібного засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю МАЛВІ В №1 від 21.03.2018 в якості підстави позову ОСОБА_7 не заявлялись та, як наслідок, судом першої інстанції не досліджувались, тобто рішення місцевого господарського суду не містить висновків щодо неправомірної поведінки голови правління ОСОБА_1 .

Крім того судом апеляційної інстанції встановлено, що ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення Господарського суду Одеської області від 17.06.2020 у справі № 916/31/20 не містить жодного висновку про права обов?язки ОСОБА_1 . При цьому оскаржуваним рішенням не вирішувались питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , а здійснювалось дослідження наявності факту порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасника Публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод ОСОБА_7

Доводи касаційної скарги, що рішення місцевого господарського суду стало підставою для прийняття на позачергових загальних зборах акціонерів товариства рішення, оформленого протоколом від 25.01.2021, про звернення Приватного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод з позовом до колишніх посадових осіб органів товариства про відшкодування збитків, завданих товариству, а тому встановлені у цьому рішенні обставини є преюдиціальними при вирішенні спору про відшкодування шкоди, судом касаційної інстанції не беруться до уваги, в силу положень частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, так як зазначений протокол суду апеляційної інстанції не надавався та ним оцінювався.

З огляду на викладене та встановивши, що рішення місцевого господарського суду не стосується прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції обґрунтовано закрив апеляційне провадження за його апеляційною скаргою на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до положень частин першої та третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, виходячи із доводів та вимог касаційної скарги та враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

8. Судові витрати

Враховуючи, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 у справі № 916/31/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді С. Бакуліна

О. Мамалуй