Ухвала

від 16.06.2021 по справі 640/24834/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 червня 2021 року

Київ

справа № 640/24834/19

адміністративне провадження № К/9901/21325/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі № 640/24834/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аерос до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Вперше касаційну скаргу у цій справі було подано 23.02.2021, яку Верховний Суд ухвалою від 04.03.2021 залишив без руху, а в подальшому, ухвалою від 13.04.2021 повернув у зв`язку із не усуненням недоліків.

Вдруге подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 24.05.2021 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Верховний Суд роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

11.06.2021 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - скаржник), направлена до суду поштою 09.06.2021.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а зміст касаційної скарги є майже ідентичним до касаційної скарги, яку Верховний Суд визнав неналежно оформленою. Аналогічно попередній касаційній скарзі у ній міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Додатково скаржник зазначив, що судові рішення оскаржуються з підстави передбаченої частиною третьою статті 351 КАС України.

Скаржникові було роз`яснено, що системний аналіз статей 328 і 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі міститься посилання, що вона подається на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме, судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права - пункту 198.3 статті 198, підпункт 192.1.1, пунктів 192.1, 192.3 статті 192 Податкового кодексу України.

Натомість формальне зазначення про неправильне застосування усіх норм Податкового кодексу України, порушення яких встановлено за наслідками проведеної перевірки позивача не може вважатися виконанням вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

У касаційній скарзі так і не зазначено обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

При цьому, зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Крім того, частина третя статті 351 КАС України, на яку міститься посилання в касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень, розкриває зміст підстав для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення в частині розуміння, що вважається неправильним застосуванням норм матеріального права, натомість не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Отже, втретє подана касаційна скарга так і не приведена у відповідність із роз`ясненнями, наданими Верховним Судом. Інше оформлення касаційної скарги при збереженні безпосередньо змісту доводів касаційної скарги свідчить про не врахування скаржником мотивів, викладених в ухвалах про повернення касаційних скарг та формальний підхід скаржника до приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі № 640/24834/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аерос до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон