Ухвала

від 14.09.2021 по справі 640/24834/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

14 вересня 2021 року

Київ

справа №640/24834/19

адміністративне провадження №К/9901/31093/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гончарової І.А., Юрченко В.П.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві (далі також ГУ ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі №640/24834/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аерос до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аерос задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.08.2019 № 10602615140104, №10612615140104 та № 10592615140104.

18.08.2021 ГУ ДПС на адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку направлено касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення, в якій підставами касаційного оскарження зазначено пункт 3 частини четвертої статті 328, частину третю статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає нормі пункту 4 частини другої статті 330 КАС, якою передбачено, що у касаційні скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального (та/чи процесуального) права, яку неправильно застосовано (порушено) судом апеляційної інстанції, висновок щодо застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як, на думку скаржника, така норма повинна застосовуватися.

Однак, ГУ ДПС в касаційній скарзі не вказує, яку норму (норми) матеріального та/чи процесуального права неправильно застосовано (порушено) судом апеляційної інстанції, висновок щодо застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права і як, на думку скаржника, така норма повинна застосовуватися.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у грудні 2019 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Правильність сплати судового збору особою, яка звернулася до суду, перевіряється судом на кожній стадії судового процесу безвідносно до того, чи правильно був сплачений судовий збір на попередніх стадіях.

Судовий збір за подання адміністративного позову у цій справі складає 5030,35 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 10 060,70 грн (5030,35 грн *200%). Однак, документа про сплату судового збору до касаційної скарги не долучено.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Одночасно з касаційною скаргою ГУ ДПС подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що вперше касаційна скарга подана в межах строку, встановленого частиною першою статті 329 КАС, однак, була повернута згідно з ухвалою Верховного Суду від 13.04.2021, у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору. Відповідачем також зазначено, що ухвалами Верховного Суду від 16.06.2021, 26.07.2021 касаційні скарги повернуто ГУ ДПС. Водночас, оскільки відповідачем вчасно вчинялися дії щодо оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021, з метою захисту економічних інтересів держави ГУ ДПС просить на підставі частини першої статті 121 КАС поновити пропущений процесуальний строк на касаційне оскарження вказаних судових рішень.

Перевіряючи наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з того, що причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема, строку на касаційне оскарження, можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.

Право особи повторно звернутися з касаційною скаргою після її повернення відповідно до положень частини восьмої статті 169, частини другої статті 332 КАС не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленим законом.

Касаційні скарги від 24.05.2021, 16.06.2021 та від 26.07.2021 повернуто ГУ ДПС, оскільки такі касаційні скарги не містили підстави оскарження, тобто, не відповідали положенням статей 328, 330 КАС.

Невиконання особою, яка звернулася з касаційною скаргою, вимог статті 330 КАС щодо форми та змісту касаційної скарги, що стало підставою для повернення такої касаційної скарги, саме по собі не є поважною причиною пропуску строку.

Колегія суддів відхиляє посилання ГУ ДПС на постанову Верховного Суду від 20.01.2020 у справі №640/1238/19, оскільки у цій справі Верховним Судом надавалася оцінка поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення у зв`язку з відсутністю фінансування суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору. У справі №640/24834/19 повторно подані до Верховного Суду касаційні скарги поверталися ГУ ДПС з огляду на недотримання форми та змісту касаційної скарги.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: уточнену касаційну скаргу, документ про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для такого поновлення.

Керуючись пунктом 4 частини другої, частиною четвертою статті 330, частиною другою, третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Судді Є.А. Усенко

І.А. Гончарова

В.П. Юрченко