Постанова

від 17.06.2021 по справі 480/342/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року

м. Київ

справа №480/342/20

адміністративне провадження №К/9901/5920/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020 (колегія суддів: Н.С. Бартош, А.М. Григоров, З.Г. Подобайло) у справі №480/342/20 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування Насосенергомаш до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування Насосенергомаш звернулось до Сумського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

рішення від 02.10.2019 № 0000105413.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ним правильно було обраховано розмір податку на землю, базою для визнання якого взято нормативну грошову оцінку, яка була чинна на час декларування такого податку.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 (суддя - О.О. Осіпова) відмовлено у задоволенні адміністративного позову, оскільки відповідачем розрахунок суми земельного податку для позивача здійснено за наявності відомостей, обов`язковість яких обумовлена нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), що свідчить про правильний розрахунок контролюючим органом суми податкового зобов`язання.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020 позов задоволено . Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000105413 від 02.10.2019.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що при визначенні податкового зобов`язання позивачем задекларовано суму земельного податку з урахуванням розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеного у Витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.02.2016 № 439-2/01-11 та № 439-2/02-11, які видані центральним органом виконавчої влади, що відповідає правовій позиції Верховного Суду (від 21.08.2019 у справі № 805/2108/17-а).

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказується , що пояснення та витяги з технічної документації, які позивач надав до суду, містять неузгодженості, як по площі орендованої земельної ділянки так і по фактичній їх кількості, а саме замість трьох ділянок, позивач надає витяги лише по двом земельним ділянкам. При цьому посилається на неврахування судом апеляційної інстанції двох постанов Верховного Суду, в якому на його погляд по інакшому врегулюванні подібні правовідносини (справи №804/6692/17 від 5.02.2019 та №804/886/18 від27.01.2020).

В письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу, який надійшов до Верховного Суду позивач просив її залишити без задоволення, а оскаржувані нею рішення - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами було установлено, що Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку АТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, за результатами якої складено акт № 65/28-10-50-16-07/05785448 від 04.09.2019.

Під час перевірки, серед іншого, встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства, зокрема, п.п.269.1.2 п.269.1 ст.269, пп. 270.1.1 п. 270.1 ст.270, п. 271.1 ст. 271, п.286.1 ст.286, п.287.1 ст.287, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження земельного податку на суму 400214,40 грн., у т.ч. за січень 2019 року на суму 132855,58 грн., за лютий 2019 року на суму 133679,41 грн. та за березень 2019 року на суму 133679,41 грн., внаслідок неврахування у податковій декларації результатів технічної документації із землеустрою, а саме нововиявленої земельної ділянки площею 0.0498 га, а також змін площі земельної ділянки по площі Привокзальній, 1 та застосування по наявним в позивача на праві постійного користуванні земельним ділянкам невірної НРО (в т.ч. за 1м.кв.), меншою чим за даними ДЗК у м. Сумах.

На підставі вищевказаного акту, Офісом великих платників податків ДПС прийняте податкове повідомлення-рішення від 02.10.2019 N90000105413, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 400214,40грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 100053,60грн.

Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

Згідно із підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 16 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Відповідно до пункту 274.1 статті 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності; пункт 274.2. статті 274 ПК України).

У відповідності до пункту 284.1. статті 284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Пунктом 286.1 статті 286 ПК України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що контролюючий орган при прийнятті ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв не у межах та не у відповідності до положень податкового законодавства.

Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, які ґрунтуються на аналізі положень статей 1, 18, 23 Закону України Про оцінку земель від 11 грудня 2003 року № 1378-IV, зокрема стосовно того, що належним доказом нормативної грошової оцінки земельної ділянки є витяг з технічної документації про її нормативну грошову оцінку, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. В межах спірних правовідносин при визначенні податкового зобов`язання Товариством використовувався розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначений у Витягах, виданих центральним органом виконавчої влади, а саме від 18.02.2016 № 439-2/01-11 та № 439-2/02-11 . Натомість податковий орган збільшуючи Товариству податкове зобов`язання керувався даними, які містяться у листі від 21.08.2019 № 1239/115-19, який не є належним доказом розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розумінні Закону № 1378-IV.

Також Суд зазначає, що діючим законодавством, зокрема пунктом 286.1 ст. 286 ПК України не встановлено форму, в якій Держгеокадастр повинен надати інформацію на запит контролюючого органу, а відтак надання такої інформації у формі листа не може бути безумовною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення. Але, лише при умові, що такі відомості відповідають даним ДЗК. Аналогічна позиція висловлена в постанові ВС від 27.01.2020 по справі № 804/886/18. Натомість позивачем надано суду Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, дані якої відрізняються від даних, зазначених в листі.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом в постанові від 21.08.2019 справа № 805/2108/17-а, адміністративне провадження №К/9901/30901/18, яка правильно була застосована судом апеляційної інстанції.

Крім того, згідно рішення Сумської міської ради від 24.12.2020 № 80-МР Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Суми , рішення Сумської міської ради від 06.05.2015 № 4307-МР Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Суми чинне до 01.01.2022. Згідно цього рішення базова вартість одного квадратного метра м Суми складає 497,12 грн. станом на 01.01.2020. (https://smr.gov.ua/uk/dokumenti/rishennya-miskoji-radi/2020/20091-23-veresnia-lkhkhkhii-pozacherhova-sesiia-sumskoi-miskoi-rady-vii-sklykannia-5.html).

Тобто, нормативно грошова оцінка в м.Суми затверджувалась в 2015 р. і не змінювалась. Податковим органом здійснено розрахунок суми грошового зобов`язання із розрахунку нормативної грошової оцінки за 1 кв.м 720,76 та 1004,89 грн., що суттєво відрізняється від задекларованих позивачем.

При цьому Верховний Суд вважає безпідставним посилання позивача на постанову Верховного Суду від 5.02.2019, справа № 804/6692/17, так як така стосувалась інших правовідносин, зокрема, спірним були дії саме Держкомзему по визначенні НГО землі, при цьому таким рішенням Касаційний Суд направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, тобто не прийняв остаточного рішення. Станом на час винесення рішення в цій справі, Верховний Суд не закінчив розгляд справи №804/6692/17.

Щодо доводів відповідача про неврахування позивачем під час декларування ще однієї земельної ділянки (третьої), то Верховний Суд погоджується також із висновками суду апеляційної інстанції про те, що про така інформація була отримана ним після дати подання річної декларації. Окрім того, розрахунок розміру земельної ділянки повинен також відповідати встановленим вимогам податкового законодавства.

Матеріали справи не містять належних і достатніх доказів, які б давали підстави вважати, що відповідач довів правомірність оскаржуваного позивачем рішення.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник