Ухвала

від 17.06.2021 по справі 620/993/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 червня 2021 року

м. Київ

справа № 620/993/20

адміністративне провадження № К/9901/19871/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі №620/993/20 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної державної адміністрації, Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середньоденної заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівської обласної державної адміністрації, Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середньоденної заробітної плати за час вимушеного прогулу, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації № 28-к від 19.02.2020 року, яким позивача було звільнено з посади директора Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації та поновити його на даній посаді з 19.02.2020 року (з дати звільнення) або, у разі ліквідації Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації, зобов`язати Чернігівську обласну державну адміністрацію працевлаштувати позивача на посаду, яка є не нижчою для категорії "Б", рангу 6 державного службовця;

- стягнути з Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації на користь позивача середньоденну заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 302786,66 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 31 травня 2021 року.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі позивач посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, однак не зазначає норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, що не є належним обґрунтуванням підстав звернення із касаційною скаргою у розумінні пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд зауважує, що подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник повинен чітко вказати яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та обґрунтувати у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстав, визначених частиною 4 статті 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі №620/993/20.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі №620/993/20 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної державної адміністрації, Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середньоденної заробітної плати за час вимушеного прогулу повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя О. А. Губська