Постанова

від 16.06.2021 по справі 756/552/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 756/552/17

провадження № 61-5905 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

представник заявника - ОСОБА_2 ,

заінтересовані особи : Київський психоневрологічний інтернат, орган опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2020 року у складі судді Андрейчука Т.В. , присяжних: Чумаченко М.В., Герасименко С.М., та постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Мостової Г. І., Коцюрби О. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення цивільної дієздатності, заінтересовані особи: Київський психоневрологічний інтернат, орган опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 .

Заява мотивована тим, що рішенням Баришівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2011 року у справі № 2о-57/2010 заяву ОСОБА_3 , яка є його донькою, задоволено частково, визнано його недієздатним, встановлено над ним піклування Баришівської районної державної адміністрації Київської області. Відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні вимог про призначення її опікуном.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2011 року, провадження № 22-ц-6892/2011, задоволено апеляційні скарги його та ОСОБА_3 , рішення Баришівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2011 року скасовано у частині відмови встановлення опіки над ним, викладено абзаци 1, 3, 4 резолютивної частини рішення суду у наступній редакції. Заяву ОСОБА_3 задоволено у повному обсязі. Встановлено опіку над ним, як недієздатним. Призначено ОСОБА_3 його опікуном. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Він проживає в Київському психоневрологічному інтернаті, почуває себе добре, усвідомлює значення своїх дій та може ними керувати. Готовий пройти судово-психіатричну експертизу.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд поновити його цивільну дієздатність.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2017 року, заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено. Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2017 року скасовано, справу передано до Оболонського районного суду м. Києва для продовження розгляду (провадження № 61-27582св 18).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення цивільної дієздатності відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до висновку стаціонарної комісійної судово-психіатричної експертизи Київського міського центру судово-психіатричної експертизи від 04 червня 2020 року № 74 ОСОБА_1 виявляє ознаки психічного захворювання у формі шизофренії параноїдної, виражений змішаний тип дефекту, параноїдний синдром. За своїм психічним станом ОСОБА_1 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Вказаний висновок стаціонарної комісійної судово-психіатричної експертизи є категоричним й зрозумілим, узгоджується з іншими доказами у справі.

У зв`язку з цим відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 одужав, чи його психічний стан покращився, унаслідок чого він може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення цивільної дієздатності відмовлено.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що опікун ОСОБА_1 - ОСОБА_3 обрана присяжною й виконує обов`язки судді (присяжної) Оболонського районного суду м. Києва. Судом першої інстанції ухвалено оскаржуване рішення у період прийняття ОСОБА_3 участі у відправленні правосуддя у цьому суді. Отже, з урахуванням аналогічних положень частини першої статті 26 ЦПК України підсудність справи за заявою ОСОБА_1 підлягала визначенню судом вищої інстанції, що виключало б підстави для висновків про безсторонність та упередженість суду.

Зазначені обставини свідчать про те, що заява ОСОБА_1 про поновлення цивільної дієздатності розглянута неповноважним складом суду.

Апеляційним судом враховано, що ОСОБА_1 при розгляді справи у суді першої інстанції не заявляв про підсудність справи іншому суду й поважних причин щодо цієї обставини не зазначив, а згідно з частиною другою статті 378 ЦПК України справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи. Таким чином, рішення районного суду підлягає скасуванню на підставі пункту 1 частини третьої статті 376 ЦПК України.

При цьому відсутні підстави для поновлення цивільної дієздатності заявника, оскільки згідно з висновком стаціонарної комісійної судово-психіатричної експертизи Київського міського центру судово-психіатричної експертизи від 04 червня 2020 року № 74 ОСОБА_1 виявляє ознаки психічного захворювання у формі шизофренії параноїдної, виражений змішаний тип дефекту, параноїдний синдром. За своїм психічним станом ОСОБА_1 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Висновку стаціонарної комісійної судово-психіатричної експертизи районний суд дав належну правову оцінку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу за встановленою підсудністю, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 756/552/17 з Оболонського районного суду м. Києва.

У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2021 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що з 06 лютого 2020 року ОСОБА_3 виконує обов`язки судді (присяжної) Оболонського районного суду м. Києва. Справу розглянуто неповноважним складом суду, оскільки присяжна Герасименко С. М. також підлягала відводу, так як вона приймала участь у розгляді інших справ спільно із ОСОБА_3 , що свідчить про їх особисте знайомство, тобто Герасименко С. М. прямо чи побічно могла бути заінтересована у розгляді справи на користь ОСОБА_3 ОСОБА_1 заяви щодо непідсудності справи Оболонському районному суду м. Києва не подавались, так як проблеми з підсудністю створила ОСОБА_3 .

Висновок стаціонарної комісійної судово-психіатричної експертизи Київського міського центру судово-психіатричної експертизи від 04 червня 2020 року № 74 є необґрунтованим та неповним, унаслідок чого заявником подавалось клопотання про призначення повторної експертизи, проте судом першої інстанції безпідставно було відмовлено в його задоволенні, участь при постановленні цієї ухвали також приймала присяжна Герасименко С. М .

Доводи особи, яка подала відзив

У травні 2021 року ОСОБА_3 подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на його законність не впливають. Апеляційним судом правильно скасовано рішення суду першої інстанції, оскільки справу розглянуто неповноважним складом суду, відсутні правові підстави для поновлення цивільної дієздатності заявника, так як його стан психічного здоров`я не покращився. Крім того, у ОСОБА_1 було виявлено ознаки психічного захворювання у формі шизофренії параноїдної, виражений змішаний тип дефекту, параноїдний синдром.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 страждає на хронічний стійкий психічний розлад (шизофренія параноїдна, виражений змішаний тип дефекту, параноїдний синдром), йому було встановлено ІІ групу інвалідності.

ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_1 .

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2011 року у справі № 2о-57/2010 заяву ОСОБА_3 задоволено частково, визнано ОСОБА_1 недієздатним, встановлено над ним піклування Баришівської районної державної адміністрації Київської області. Відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні вимог про призначення її опікуном (а.с. 29-30, т. 1).

Рішенням апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2011 року, провадження № 22-ц-6892/2011, апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено, рішення Баришівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2011 року скасовано у частині встановлення опіки над ОСОБА_1 , викладено абзаци 1, 3, 4 резолютивної частини у наступній редакції. Заяву ОСОБА_3 задоволено у повному обсязі. Встановлено опіку над ОСОБА_1 , як недієздатним. Призначено ОСОБА_3 опікуном ОСОБА_1 . В іншій частині рішення суду залишено без змін (а.с. 31-33, т. 1).

Згідно з висновком стаціонарної комісійної судово-психіатричної експертизи Київського міського центру судово-психіатричної експертизи від 04 червня 2020 року № 74 ОСОБА_1 виявляє ознаки психічного захворювання у формі шизофренії параноїдної, виражений змішаний тип дефекту, параноїдний синдром. За своїм психічним станом ОСОБА_1 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 80-95, т. 2).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

У статті 63 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 34 ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

Судом установлено, що з 06 лютого 2020 року ОСОБА_3 обрана присяжною й виконує обов`язки присяжної в Оболонському районному суді м. Києва, а судове рішення суду першої інстанції ухвалено 06 листопада 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 26 ЦПК України підсудність справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.

Апеляційний суд у порушення вищевказаних положень закону не звернув уваги на доводи заявника про те, що йому стало відомо про розгляд справи неповноважним складом суду першої інстанції, сформованим з порушенням правил територіальної юрисдикції, лише в останньому судовому засіданні, а саме 06 листопада 2020 року, тобто в день ухвалення районним судом рішення. З Єдиного державного реєстру судових рішень він довідався про те, що присяжна - Герасименко С. М. приймала участь у розгляді справи № 756/13536/18 в одній колегії з суддею - Андрейчуком Т. В. та присяжною - ОСОБА_3 , проте остання та присяжна - Герасименко С. М. заперечували факт спільної участі у розгляді справи.

Отже, суд не дав належної оцінки тому, чи підлягала присяжна - Герасименко С. М. відводу, оскільки вона не повідомила про факт знайомства з ОСОБА_3 , крім того, її участь при розгляді цієї справи спільно з ОСОБА_3 може свідчити про те, що вона прямо чи побічно заінтересована у розгляді справи на користь ОСОБА_3 .

Заявник вказував про те, що зазначені обставини свідчать, що ним не заявлено клопотання про підсудність справи іншому суду не з його вини, оскільки ОСОБА_3 , яка у добровільному порядку виконує обов`язки присяжної в Оболонському районному суді м. Києва, намагалась зберегти цей факт у таємниці, приховавши наявність конфлікту інтересів.

Також ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2020 року, якою без відповідних мотивів у порушення вимог статей 260, 263 ЦПК України відмовлено у задоволенні клопотання заявника про призначення повторної судово-психіатричної експертизи, постановлена за участю присяжної - Герасименко С. М .

Таким чином, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що справу розглянуто неповноважним складом суду, але, скасовуючи рішення суду першої інстанції на підставі пункту 1 частини третьої статті 376 ЦПК України у порушення вказаних положень закону не врахував, що у заявника були поважні причини незаявлення про підсудність справи іншому суду, оскільки ні ОСОБА_1 , ні його представник не знали і не могли знати про те, що присяжна Герасименко С. М. приймала участь у розгляді інших справ спільно із ОСОБА_3 , як і при подачі заяви до суду не знали про те, що ОСОБА_3 є присяжною в Оболонському районному суді.

Ураховуючи викладене, в апеляційного суду були наявні правові підстави для застосування частини першої статті 378 ЦПК України, згідно з якою судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Крім того, апеляційний суд у порушення зазначених положень закону не розглянув вимогу апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - про скасування ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2020 року, якою відмовлено у призначенні повторної судово-психіатричної експертизи, та ухваливши нове рішення не надав належної правової оцінки висновку стаціонарної комісійної судово-психіатричної експертизи Київського міського центру судово-психіатричної експертизи від 04 червня 2020 року № 74.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Отже, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою підсудністю, а саме до Подільського районного суду м. Києва.

Згідно з пунктами 1, 6 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року скасувати , справу передати на новий розгляд за встановленою підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець