Ухвала

від 17.06.2021 по справі 947/17993/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/17993/21

Провадження № 1-кс/947/7986/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , перекладача ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ відділу поліції № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021163480000453від 14.06.2021року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Очамчіра, Грузії, грузина, громадянина Грузії, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, немаючого місця реєстрації на території України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.06.2021 року біля 16:10 годин, ОСОБА_8 , будучи раніше судимим за корисливі злочини на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисний злочин разом з ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою, заздалегідь маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, розподіливши між собою ролі таким чином, що в той час, коли ОСОБА_8 , незаконно проникне, до салону автомобіля, звідки таємно викраде майно належне потерпілому, то в цей час ОСОБА_6 , буде знаходитись за кермом автомобіля «BMW 530D», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , поруч для того, щоб попередити ОСОБА_8 , в разі появи випадкових свідків, що може зашкодити реалізації та доведенню їх злочинного наміру таємного заволодіння чужим майном до кінця.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та дотримуючись розподілу ролей, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_6 під`їхали на автомобілі марки «BMW 530D», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , до будинку АДРЕСА_2 , де умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті таємно викрасти чуже майно, підійшов до припаркованого автомобілю «Nissan Maxima», чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , шляхом вільного доступу, ОСОБА_8 , відчинив передні пасажирські двері та викрав з салону зазначеного автомобіля, належні ОСОБА_9 , шкіряну сумку чорного кольору, вартістю 700 гривень, всередині якої знаходились паспорт громадянина України, водійське посвідчення, ідентифікаційний код, банківські картки банку на ім`я ОСОБА_9 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Nissan Maxima», реєстраційний номер НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_9 , які не становлять матеріальної цінності та 76 282 гривень та сумку чорного кольору з тканинної матерії, вартістю 500 гривень, в якій знаходились дві печатки ТОВ «ГОЛД ЛАЙН ГРУП» (ЄДРПОУ 43969287).

Після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_6 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, отримавши можливість розпорядитись ним на власний розсуд.

Проте, 14 червня 2021 року ОСОБА_8 разом з ОСОБА_6 , рухаючись проїзною частиною по Іллічівській дорозі біля Таїровського кладовища, 1/1 в місті Одесі на автомобілі «BMW 530D», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , були затримані працівниками поліції з викраденим майном. В ході проведення огляду місця події було встановлено дійсний номер легкового автомобіля «BMW 530D», сірого кольору ХХ-631-YY (грузинська реєстрація), власником якої є ОСОБА_10 .

Даним кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_9 було спричинено матеріальний збиток на загальну суму 77 482 гривень.

14.06.2021, слідчим СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021163480000453 за ознаками ст. 185 ч. 3 КК України за фактом крадіжки з проникненням у сховище.

14.06.2021, слідчим під час проведення огляду місця подіїв автомобілі марки «БМВ», сірого кольору, д/н НОМЕР_3 виявлено та вилучено грошові кошти та документи потерпілого ОСОБА_9

14.06.2021 проведено впізнання вживу, де потерпілий вказав на ОСОБА_11 .

У вчинені вказаного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримала у повному обсязі.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши про те, що клопотання необґрунтоване, підозра необґрунтована, ризики необґрунтовані. Просив відмовити в задоволенні клопотання, та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, але документів на підтвердженні права проживання не надав.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, з підозрою погодився.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.1ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 14.06.2021 року ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, та 15.06.2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненої за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у інше приміщення.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п.32рішення ЄСПЛу справіFox,CampbellandHartley v. The United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п.51 рішення ЄСПЛу справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадженняобґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Слідчий суддяакцентує увагу,що наданій стадіїкримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотанні сторони обвинувачення, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на наступне: підозрюваний немає місця реєстрації на території України, не працевлаштований, тобто немає постійного джерела прибутку.

Все вищевказане в сукупності обґрунтовує ризик переховування.

Кримінальний процесуальний кодекс Українивстановлює наступну процедуру отримання показань від потерпілих, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Таким чином, такий ризик як вплив на потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та дослідження їх судом.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані потерпілого, який в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілого, схиляючи його до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи корисливий характер вказаного кримінального правопорушення, спосіб вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що останній може вчиняти заходи, спрямовані на недопущення виявлення інших епізодів злочинних дій, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_6 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

4.4. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, з огляду на його сімейний та майновий стан, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу, як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 600 (сто вісімдесят один шістсот) гривень, що на думку слідчого судді, буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).

Керуючись ст.ст. 176-178, 181- 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021163480000453 від 14.06.2021 року задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів, до 12.08.2021 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 600 (сто вісімдесят один шістсот) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 строком до 15.08.2021 року, в межах строку досудовогорозслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. Прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1