Ухвала

від 26.07.2021 по справі 947/17993/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1020/21

Номер справи місцевого суду: 947/17993/21 1-кс/947/7985/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

26.07.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.06.2021 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави у кримінальному провадженні №12021163480000453 від 14.06.2021 року, щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сахумі Грузії, грузина, громадянина Грузії, маючого середню освіту, не працюючого, маючого посвідку на проживання на території України за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-24.11.2020 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.185, ч.2 ст.187, ст.70 КК України до 7 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

встановив:

З представлених в апеляційний суд матеріалів вбачається, що в провадженні СВ відділу поліції №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12021163480000453 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за фактом вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.

14.06.2021 року, біля 16:10 год., ОСОБА_8 , будучи раніше судимим за корисливі злочини на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисний злочин разом з ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою, заздалегідь маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, розподіливши між собою ролі таким чином, що в той час, коли ОСОБА_8 , незаконно проникне, до салону автомобіля, звідки таємно викраде майно належне потерпілому, то в цей час ОСОБА_9 , буде знаходитись за кермом автомобіля «BMW 530D», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , поруч для того, щоб попередити ОСОБА_8 , в разі появи випадкових свідків, що може зашкодити реалізації та доведенню їх злочинного наміру таємного заволодіння чужим майном до кінця.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та дотримуючись розподілу ролей, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 під`їхали на автомобілі марки «BMW 530D», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , до будинку №86 по вулиці Ак. Вільямса в м. Одесі, де умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті таємно викрасти чуже майно, підійшов до припаркованого автомобілю «Nissan Maxima», чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , шляхом вільного доступу, ОСОБА_8 , відчинив передні пасажирські двері та викрав з салону зазначеного автомобіля, належні ОСОБА_10 шкіряну сумку чорного кольору, вартістю 700 гривень, всередині якої знаходились паспорт громадянина України, водійське посвідчення, ідентифікаційний код, банківські картки банку на ім`я ОСОБА_10 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Nissan Maxima», реєстраційний номер НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_10 , які не становлять матеріальної цінності, 76 282 гривень та сумку чорного кольору з тканинної матерії, вартістю 500 гривень, в якій знаходились дві печатки ТОВ «ГОЛД ЛАЙН ГРУП» (ЄДРПОУ 43969287).

Після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, отримавши можливість розпорядитись ним на власний розсуд.

Проте, 14 червня 2021 року ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 , рухаючись проїзною частиною по Іллічівській дорозі біля Таїровського кладовища, 1/1 в місті Одесі на автомобілі «BMW 530D», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , були затримані працівниками поліції з викраденим майном. В ході проведення огляду місця події було встановлено дійсний номер легкового автомобіля «BMW 530D», сірого кольору ХХ-631-YY (грузинська реєстрація), власником якої є ОСОБА_8 .

Даним кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_10 було спричинено матеріальний збиток на загальну суму 77482 грн.

14.06.2021 року слідчим під час проведення огляду місця події в автомобілі марки «БМВ», сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , виявлено та вилучено грошові кошти та документи потерпілого ОСОБА_10

14.06.2021 року проведено впізнання наживо, де потерпілий вказав на ОСОБА_8 .

З урахуванням вищевикладених обставин ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненої повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у інше приміщення.

14.06.2021 року ОСОБА_8 затримано, в порядку ст.208 КПК України.

15.06.2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

16.06.2021 року слідчий звернувся до слідчого судді з погодженим прокурором окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_11 клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 із правом внесення застави. Клопотання мотивоване тим, що в ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено наявність ризиків: переховування останнього від органів досудового розслідування та суду; вчинення ним іншого кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні; які обґрунтовують обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвалою слідчогосудді клопотання про обрання запобіжного заходу задоволено та відносно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, до 12.08.2021 року, із визначенням альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 600 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот) грн.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді. Стверджує, вказує на відсутність ризиків та неврахування слідчим суддею обставин злочину та особи підозрюваного, стверджує, що застосований максимальний розмір застави є непомірним для ОСОБА_8 . Захисник посилається на те, що підозрюваний визнає свою вину, має місце реєстрації та проживання, та на теперішній час не працевлаштований.

Захисник просить скасувати ухвалу, постановити нову, якою визначити розмір застави як запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн.

Заслухавши суддю-доповідача;доводи захисника,який підтримавапеляційну скаргута просивїї задовольнити;думку прокурора,який заперечувавпроти задоволенняапеляційної скарги; дослідивши матеріали судового та кримінального провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; апеляційний суд дійшов до висновку про таке.

Частина першаст.404КПК України (далі КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим єрішення,ухвалене судомна підставіоб`єктивно з`ясованихобставин,які підтвердженідоказами,дослідженими підчас судовогорозгляду таоціненими судомвідповідно дост.94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначені змістом ст.ст. 177, 178, 183 КПК.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного перегляду оскарженої ухвали встановлено, що слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тяжкістю покарання яке загрожує останньому в разі визнання його винуватим, а також наявністю ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого у даному кримінальному провадженні, чи вчинити інше кримінальне правопорушення, а також врахував дані про особупідозрюваного.

З викладеного вбачається, що слідчий суддя, приймаючи рішення про доцільність застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, в зв`язку з відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим і прокурором.

Докази,які містятьсяв матеріалахкримінального провадження,зокрема:протокол допитупотерпілого ОСОБА_10 (а.с.22-24);протокол оглядумісця подіївід 14.06.2021року (а.с.9-13);протоколи пред`явленняособи длявпізнання;протокол затриманняособи,підозрюваної увчиненні злочинувід 14.06.2021року ОСОБА_8 (а.с.18-19), усвоїй сукупності, вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра, яка разом з існуючими ризиками та конкретними обставинами справи, зокрема фактом інкримінування підозрюваномутяжкого злочину, що вказує на існування ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду,незаконного впливу на потерпілого з метою зміни його показів, а також вчинення інших кримінальних правопорушень, щона думку апеляційного суду, виключає можливість обрання відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Сторона захисту в апеляційній скарзі не заперечує обґрунтованість підозри.

Апеляційний суд вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої ОСОБА_8 підозри у вчиненні інкримінованих йому дій.

Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи сторони захисту відносно відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК, з огляду на таке.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.ч. 1, 2 ст.177 КПК.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи питання щодо існування ризику переховування підозрюваного ОСОБА_8 від органу досудового розслідування та суду, апеляційний судвраховує те,що він є раніше судимим 24.11.2020 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.185, ч.2 ст.187, ст.70 КК України до 7 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного майна, є офіційно не працевлаштованим, на даний час підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, який у відповідності до ст.12 КК, є тяжкими. Санкція вказаної норми кримінального закону передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до шести років.

Таким чином, обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу підозрюваного, на думку апеляційного суду, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_8 , розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК, не можна визнавати недоведеним.

При встановленні наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК - впливу на потерпілого в даному кримінальному провадженні, апеляційний суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК.

За результатами апеляційного розгляду, судом встановлено, що покази потерпілого, який станом на даний час ще не допитаний в судовому засіданні, мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування. Перебуваючи на свободі, підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на потерпілого, схиляючи його до зміни показів в рамках даного кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Разом з тим, враховуючи обставини інкримінованого підозрюваному злочину, його специфіку, корисливий характер, дані про особу підозрюваного, відповідно до яких останній є раніше судимим, офіційно не працевлаштованим, законних джерел доходу не має, апеляційний суд вважає, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_8 може продовжити вчинення протиправних незаконних дій, вчинити інше кримінальне правопорушення, про що вірно зазначено в оскарженій ухвалі.

Застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя з достатньою повнотою мотивував своє рішення та на законних підставах визначив розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Частиною 5статті 182КПК визначеномежі розмірівзастави взалежності відтяжкості вчиненихзлочинів,а такожпередбачено,що у виключнихвипадках,якщо слідчийсуддя,суд встановить,що заставау зазначенихмежах нездатна забезпечитивиконання особою,що підозрюється,обвинувачується увчиненні тяжкогоабо особливотяжкого злочину,покладених нанеї обов`язків,застава можебути призначенау розмірі,який перевищуєвісімдесят читриста розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб відповідно.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя правильно врахував обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого злочину, який є корисливим злочином проти власності, вчиненим повторно за попередньою змовою групою осіб, а також особу підозрюваного, та у відповідності до ст.182 КПК України вірно визначив підозрюваному як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що передбачено положеннями п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Доводи сторони захисту щодо можливості призначення підозрюваному ОСОБА_8 застави в мінімальних межах, а саме у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн., апеляційний суд визнає неспроможними, оскільки визначення мінімального розміру застави, з великою вірогідністю, може виявитися нездатним забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та не сприятиме запобіганню існуючих ризиків.

На думку апеляційного суду, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та висунутої підозри у вчиненні тяжкого злочину, зокрема вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, визначений слідчим суддею розмір застави є достатнім і прийнятним також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Дійшовши висновку про законність та обґрунтованість оскарженої ухвали апеляційний суд також враховує, що доцільність необхідності подальшого утримання підозрюваного під вартою буде перевірена через нетривалий час в порядку ст.199 КПК України, в тому числі і з урахуванням результатів досудового розслідування.

Матеріали справи не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою за станом здоров`я. Стороною захисту апеляційному суду не надано відповідних та належних документів, які б свідчили про неможливість перебування підозрюваного під вартою.

Апеляційним судом враховуються доводи сторони захисту стосовно того, що підозрюваний ОСОБА_8 визнає свою вину, має місце реєстрації та місце проживання.

Разом з тим, на противагу цим доводам, апеляційний суд вважає, що на даний час, вказані обставини не можливо віднести до тих достатніх стримуючих чинників, які у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування та суду; здійснення незаконного впливу на потерпілого; або вчинення ним іншого кримінального правопорушення, тобто визнати ці обставини такими, що можуть гарантувати запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначеним розміром застави.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про існування достатніх підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні тяжкого злочину, дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують зазначені слідчим суддею ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про неспроможність доводів апеляційної скарги захисника стосовно незаконності оскарженої ухвали, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 376, 404, 405, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.06.2021 року, якою підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави у кримінальному провадженні №12021163480000453 від 14.06.2021 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4