Постанова

від 02.06.2021 по справі 754/13180/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 754/13180/20

Апеляційне провадження №22-ц/824/7474/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2021 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів - Мостової Г.І., Суханової Є.М., із участю секретаря Ткаченко Ю.М., розглянувши матеріали цивільної справи у місті Києві за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Приватні Інвестиції на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Приватні Інвестиції , треті особи: приватний нотаріус Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець Русецький Павло Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

13 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що за виконавчим написом №3979, виданим 22.09.2020, з нього підлягає стягненню на користь ТОВ Фінансова Компанія Приватні Інвестиції заборгованість, що виникла за договором про надання споживчого кредиту №49.35/308/07-НВС від 27 квітня 2007 року, укладеним між ВАТ КРЕДИТПРОМБАНК та ОСОБА_1 , на загальну суму 446 736,58 доларів США та суму плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису.

При цьому, у постанові про арешт коштів боржника від 01 жовтня 2020 року вказано, що строк платежу по кредитному договору настав.

Разом із тим, ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до п. 2 кредитного договору та п. 1.1. іпотечного договору, укладених між ним та ВАТ КРЕДИТПРОМБАНК , строк погашення кредиту встановлено до 27 квітня 2027 року та до 27 квітня 2032 року, відповідно.

Оскільки у позивача відсутні будь-які документи, що підтверджують правонаступництво ПАТ ДЕЛЬТА БАНК після ВАТ КРЕДИТПРОМБАНК , а також відсутні розрахунки, що підтверджують наявність заборгованості в сумі 446 736,58 доларів США, ніяких правочинів позивач з ПАТ ДЕЛЬТА БАНК і ТОВ Фінансова Компанія Приватні Інвестиції не укладав, а тому, сума заборгованості вказана у виконавчому написі №3979, виданому 22.09.2020, не може вважатися безспірною.

16 лютого 2021 року представник позивача, адвокат Глазунов І.Ю., в інтересах ОСОБА_1 , подав до Деснянського районного суду м. Києва заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №3979, виданого 22.09.2020 приватним нотаріусом Личуком Т.В., та заборони вчинення будь-яких дій, пов`язаних з зміною власника земельних ділянок та їх обтяження, зокрема,

земельної ділянки кадастровий номер 3222784201:01:014:0023, площею 0,2 га, місце розташування: Київська область, Макарівський район, с. Лишня,

земельної ділянки кадастровий номер 3222784200:05:002:0021, площею 1,3359 га, місце розташування: Київська область, Макарівський район, Лишнянська с/рада,

земельної ділянки кадастровий номер 3222784201:01:014:0022, площею 0,1997 га, місце розташування: Київська область, Макарівський район, с. Лишня,

земельної ділянки кадастровий номер 3222784201:01:014:0024, площею 0,2 га, місце розташування: Київська область, Макарівський район, с. Лишня.

Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що на виконання виконавчого напису №3979 виданого 22.09.2020 приватним нотаріусом відкрито виконавче провадження ВП №63166552, в рамках якого приватним виконавцем Русецьким П.С. 15.10.2020 винесено постанови про опис та арешт майна боржника, зокрема, чотирьох земельних ділянок.

Також, позивач зазначає, що 19 жовтня 2020 року приватним виконавцем Русецьким П.С., в рамках вказаного виконавчого провадження, винесено постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для оцінки цього майна.

Зважаючи на вищевказане та враховуючи, як зазначено у заяві, що приватним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження ВП №63166552 грубо порушується законодавство по відношенню до прав боржника, а подальша зміна власника вилученого з порушенням законодавства майна позивача істотно ускладнить поновлення його порушених прав і інтересів, керуючись ст.ст. 149, 150, 151 ЦПК України, позивач просив суд забезпечити позов.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року заяву представника позивача - адвоката Глазунова І.Ю. про забезпечення позову задоволено.

На обґрунтування ухваленого судового рішення, місцевим судом зазначено, що приймаючи до уваги доводи представника позивача, викладені в позовній заяві, а також зважаючи на те, що неприйняття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду в справі, суд першої інстанції задовольняє вимоги позивача про забезпечення позову на підставі ст.ст. 149-153 ЦПК України.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ТОВ Фінансова Компанія Приватні Інвестиції - адвокат Хоменко О.М. подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

При цьому, просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Суд, закінчивши з`ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу представника ТОВ Фінансова Компанія Приватні Інвестиції - адвоката Хоменко О.М. задовольнити частково, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладенів постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, згідно виконавчого напису №3979, виданим приватним нотаріусом Личуком Т.В. 22.09.2020, підлягає стягненню з позивача на користь ТОВ Фінансова Компанія Приватні Інвестиції заборгованість, що виникла за договором про надання споживчого кредиту №49.35/308/07-НВС від 27 квітня 2007 року, укладеного між ВАТ КРЕДИТПРОМБАНК та ОСОБА_1 , на загальну суму 446 736,58 доларів США та суму плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису ( 12-14 ).

15 жовтня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким П.С. винесено постанови про опис та арешт майна боржника, якими постановлено описати та накласти арешт на майно боржника ОСОБА_1 , зокрема, на чотири земельні ділянки, що йому належать ( а.с. 12-14, 16-18, 20-22, 24-26 ).

19 жовтня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким П.С. винесено постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання - Товариство з обмеженою відповідальністю СЕЙВ КОМПАНІ для участі у виконавчому провадженні ( а.с. 28-29, 31-32, 34-35, 37-38 ).

21 грудня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким П.С. видано акт про проведені електронні торги майна позивача, визнано переможця проведених електронних торгів ( а.с. 40-41 ).

20 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Русецьким П.С. ухвалені постанови та видані акти про передачу майна стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції у рахунок погашення боргу позивача за виконавчим написом №3979 від 22.09.2020 ( а.с. 43-45, 46-48, 50-52, 53-55, 57-59, 60-62 ).

При цьому, ОСОБА_1 лише 13 жовтня 2020 року звернувся до суду із позовом, де просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3979, виданий 22.09.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., посилаючись на спірність заборгованості за кредитним договором, строк виконання якого не настав ( а.с. 1-3 ).

При вирішенні заявлених апеляційних вимог суд вважає за необхідне зазначити наступне правове обґрунтування.

Так, відповідно до положень ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 6 частини 1 якої передбачено, що позов може забезпечуватись зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача ( заявника ).

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

У рішенні Дейвіда Горнсбі (David Hornsby) та Ади Енн Горнсбі (Ada Ann Hornsby) проти Грецької Республіки, № 18357/91, § 40 від 19 березня 1997 року, у справі Горнсбі проти Греції (Case of Hornsby v. Greece), Європейський суд з прав людини зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін .

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на норми ЦПК України, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 151 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №3979, виданого 22.09.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В., є співмірним заявленим позовним вимогам, а невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, враховуючи, що дійсно існує можливість зміни власника зазначеного майна, відтак заявлені ризики є реальними, який ґрунтується на положеннях п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Інші, застосовані місцевим судом заходи забезпечення позову, зокрема, заборона вчинення дій, пов`язаних із зміною власника на вказане майно, з точки зору суду другої інстанції, є неспівмірною із заявленими позовними вимогами та має характер втручання в господарську діяльність апелянта, порушує право власності набувачів земельних ділянок, унаслідок чого необхідно ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року скасувати і ухвалити у цій частині нове судове рішення про залишення заявлених вимог без задоволення, у відповідності до вимог ст.ст. 150, 376 ЦПК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні , зокрема, положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 17, 149, 150, 151, 152, 154 ЦПК України, в частині ухвалення судового рішення про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді другої інстанції, а щодо іншого виду забезпечення - є обґрунтованими.

Відтак, викладені у апеляції доводи щодо судового рішення про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, судове рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України.

Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено у зазначеній частині ухвали.

Що ж до заборони вчинення дій, пов`язаних із зміною власника на вказане майно, суд другої інстанції прийшов до переконання про необхідність скасування ухвали в цій частині та ухвалити нове судове рішення про залишення заявлених вимог з цього приводу без задоволення.

При цьому, апеляційний суд також вважає за необхідне відмітити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( рішення ЄСПЛ у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року ).

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 263, 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України , апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Приватні Інвестиції задовольнити частково.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Приватні Інвестиції , треті особи: приватний нотаріус Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець Русецький Павло Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в частині заборони вчинення будь-яких дій, пов`язаних з зміною власника земельних ділянок та їх обтяження, а саме:

земельної ділянки кадастровий номер 3222784201:01:014:0023, площа 0,2 га, місце розташування: Київська область, Макарівський район, с. Лишня;

земельної ділянки кадастровий номер 3222784200:05:002:0021, площа 1,3359 га, місце розташування: Київська область, Макарівський район, Лишнянська с/рада;

земельної ділянки кадастровий номер 3222784201:01:014:0022, площа 0,1997 га, місце розташування: Київська область, Макарівський район, с. Лишня;

земельної ділянки кадастровий номер 3222784201:01:014:0024, площа 0,2 га, місце розташування: Київська область, Макарівський район, с. Лишня, скасувати і ухвалити у цій частині нове судове рішення про залишення заявлених вимог без задоволення.

Рішення місцевого суду в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №3979, виданого 22.09.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: Г.І. Мостова

Є.М. Суханова