Постанова

від 01.06.2021 по справі 160/4533/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/4533/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Рубана А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОТЕХ" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі №160/4533/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОТЕХ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОТЕХ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправним наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 02.11.2017 №6162-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОТЕХ";

- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, а перевірку незаконною про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОТЕХ" та скасувати повідомлення-рішення за №0000541421 від 11.01.2018 року на суму грошового зобов`язання в розмірі 102790,00 грн. та за №0000021421 від 11.01.2018 року на суму грошового зобов`язання в розмірі 23250,00 грн. Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, як такі, що суперечать законодавству.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

При розгляді справи неодноразово оголошувались перерви у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів, на які посилались учасники справи. Зокрема, судом апеляційної інстанції при розгляді справи витребовувались докази направлення та отримання позивачем наказу на проведення перевірки, повний текст акту перевірки та спірні податкові повідомлення- рішення.

В судовому засіданні представник позивача (Ковалик М.Ф.) підтримала доводи апеляційної скарги. Представник відповідача (Прокоф`єв С.Г.) заперечив проти доводів апеляційної скарги. відповідні письмові пояснення представників сторін долучено до матеріалів справи.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, на підставі повідомлення від 03.11.2017 року № 2656 та наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 02.11.2017 року № 6162-п, в період з 08.11.2017р. по 14.11.2017р. головним державним ревізором - інспектором відділу аудиту платників території обслуговування Криворізької північної ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Камеліною Т.В. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Іннотех з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Екстрабренд , ТОВ Лео Принт , ТОВ Прайд Союз , ТОВ Торговий дім БЦ Шелтер за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., за результатами якої 21.11.2017р. складено Акт №25980/04-36-14-21/31735523.

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

п.134.1 ст.134, п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 82232 грн;

пп. а п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013р. №678, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014р. №966, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2014р. на загальну суму 91369 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 21.11.2017р. №25980/04-36-14-21/31735523 відповідачем сформовані та направлені позивачу наступні податкові повідомлення - рішення від 11.01.2018р.:

- №0000541421, яким ТОВ Іннотех збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним зобов`язанням в розмірі 82232 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 20558 грн;

- №0000021421 яким ТОВ Іннотех збільшено суму грошовою зобов`язання з ПДВ у розмірі 18600 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 4650 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено та матеріали справи не містять доказів протиправності призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Іннотех з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Екстрабренд , ТОВ Лео Принт , ТОВ Прайд Союз , ТОВ Торговий дім БЦ Шелтер за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., за результатами якої 21.11.2017р. складено Акт №25980/04-36-14-21/31735523. Крім того матеріали справи не містять доказів здійснення спірних господарських операцій позивача з вказаними контрагентами, а тому податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, у відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до підпункту в пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

З аналізу приведених норм законодавства вбачається, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, що складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судова практика вирішення податкових спорів виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, і достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Так, під час розгляду справи судом першої інстанції було витребувано у відповідача докази направлення та отримання позивачем наказу про проведення перевірки та акту перевірки зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки в матеріалах справи відсутній акт перевірки в повному обсязі.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем надано докази направлення, отримання та судового оскарження наказу на проведення перевірки, а також акт перевірки та податкові повідомлення-рішення з доказами їх вручення позивачеві.

Також при апеляційному перегляді справи, судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивачем здійснено господарські операції з ТОВ Екстрабренд на загальну суму 111600 грн. в т.ч. ПДВ -18600 грн, внаслідок чого ТОВ Іннотех в декларації з податку на прибуток за грудень 2014 року включило до складу податкового кредиту ПДВ від вартості товарів на загальну суму 18600 грн, за податковими накладними, виписаними ТОВ Екстрабренд від 12.11.2014 № 60 та від 14.11.2014 року № 61.

Перевірка позивача здійснена в межах строку передбаченого приписами ст. 102 ПК України, з урахуванням поданих позивачем уточнюючих декларацій.

При цьому ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції первинних документі, на підтвердження реальності господарської операції, як то договори, видаткові та прибуткові накладні, докази проведення розрахунків, тощо, позивачем не надано.

Крім того, вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2017 визнано фіктивною діяльність, в т.ч. ТОВ Екстрабренд з січня 2013 року по лютий 2015 року, тобто в тому числі і за період, за який з 2014 року, який перевірявся податковим органом в даному випадку.

Також під час перевірки досліджувались господарські взаємовідносини позивача з ТОВ Лео Принт на загальну суму 167400, в т.ч. ПДВ - 27900 грн. ТОВ Іннотех до декларації з податку на прибуток за липень 2014 року включило до складу податкового кредиту ПДВ від вартості товарів на загальну суму 27900 грн, за податковими накладними, виписаними ТОВ Лео Принт від 01.07.2104 року № 178, від 01.07.2014 року № 165, від 02.07.2014 року № 181, від 02.07. 2014 року № 180, від 02.07.2014 року № 179.

При цьому в Єдиному реєстрі податкових декларації вказані податкові накладні не реєструвались.

Водночас позивачем ні під час перевірки, ні під час судового розгляду справи як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції, не надано первинних документів, на підтвердження реальності господарської операції, як то договори, видаткові та прибуткові накладні, докази проведення розрахунків, тощо.

Крім того, вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2017 визнано фіктивною діяльність, в т.ч. ТОВ Лео Принт з січня 2013 року по лютий 2015 року, тобто в тому числі і за період, за який з 2014 року, який перевірявся податковим органом в даному випадку.

Також податковим органом досліджувались взаємовідносини ТОВ Іннотех з ТОВ Прайд Союз . Так, позивачем до декларації з податку на додану вартість включено до складу податкового кредиту ПДВ від вартості товарів на загальну суму 10476 грн, за податковими накладними, виписаними ТОВ Прайд Союз , в декларацію за липень 2014 року податкову накладну від 25.07.2014 року № 74 на суму 7500 грн., в декларацію за серпень 2014 року податкові накладну від 12.08.2014 року № 61 на суму 2976 грн.

При цьому в Єдиному реєстрі податкових декларації вказані податкові накладні не реєструвались. Крім того, податковим органом при співставленні податкових зобов`язань та податкового кредиту ТОВ Іннотех по взаємовідносинах з ТОВ Прайд Союз встановлено розбіжність даних у додатку № 5 між податковими зобов`язаннями ТОВ Прайд Союз та податковим кредитом ТОВ Іннотех в декларації за липень 2014 року на суму 7500 грн.

В той же час позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з вищевказаним контрагентом не надано ані до перевірки, ані під час судового розгляду справи первинних документів, на підтвердження реальності господарської операції, як то договори, видаткові та прибуткові накладні, докази проведення розрахунків, тощо.

Крім того, вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2017 визнано фіктивною діяльність, в т.ч. ТОВ Прайд Союз з січня 2013 року по лютий 2015 року, тобто в тому числі і за період, за який з 2014 року, який перевірявся податковим органом в даному випадку.

Також податковим органом досліджувались взаємовідносини ТОВ Іннотех з ТОВ Торговий дім БЦ Шелтер . Так, позивачем до декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року включено до складу податкового кредиту ПДВ від вартості товарів на загальну суму 34393грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ Торговий дім БЦ Шелтер від 27.08.2014 року № 47 на суму 7800грн., від 28.08.2014 року № 76 на суму 1390грн., від 29.08.2014 року № 77 на суму 8214 грн., від 29.08.2014 року № 78 на суму 6600 грн., від 27.08.ю2014 року № 102 на суму 3522,12 грн., від 29.08.2014 року № 103 на суму 6867,29 грн.

При цьому в Єдиному реєстрі податкових декларації вказані податкові накладні не реєструвались. Крім того, податковим органом при співставленні податкових зобов`язань та податкового кредиту ТОВ Іннотех по взаємовідносинах з ТОВ Торговий дім БЦ Шелтер встановлено розбіжність даних у додатку № 5 між податковими зобов`язаннями ТОВ Торговий дім БЦ Шелтер та податковим кредитом ТОВ Іннотех в декларації за серпень2014 року на суму 34393 грн.

В той же час позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з вищевказаним контрагентом не надано ані до перевірки, ані під час судового розгляду справи первинних документів, на підтвердження реальності господарської операції, як то договори, видаткові та прибуткові накладні, докази проведення розрахунків, тощо.

Крім того, вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2017 визнано фіктивною діяльність, в т.ч. ТОВ Торговий дім БЦ Шелтер з січня 2013 року по лютий 2015 року, тобто в тому числі і за період, за який з 2014 року, який перевірявся податковим органом в даному випадку.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що в даному випадку позивачем не підтверджено належними доказами, а саме первинними документами, видатковими, податковими, прибутковими накладними, платіжними документами, доказами щодо оприбуткування товару та використання у власній господарській діяльності, а тому висновок щодо безтоварності операцій позивача є правомірним.

Колегія суддів враховує, що вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2017 року вищевказаних контрагентів визнано фіктивними з моменту утворення, тому наведене виключає можливість підтвердження правомірність віднесення до складу податкового кредиту та до складу валових витрат операцій із вказаними контрагентами.

В той же час колегія суддів вважає неспроможними доводи апелянта стосовно того, що у вироці Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2017 року відсутнє дослідження операцій зазначених контрагентів з позивачем за перевіряємий період, з огляду на те, що вказаним вироком суду визнано фіктивними діяльність підприємств, в тому числі і за період, який перевірявся в даному випадку, а саме 2014 рік, що в свою чергу не потребує більш детального аналізу господарських операцій з зазначеними контрагентами.

Доводи представника позивача в судовому засіданні щодо вилучення первинних документів працівниками податкової міліції належними доказами не підтверджено, що усуває підстави для врахування таких доводів судом апеляційної інстанції та, на переконання суду апеляційної інстанції, цей факт доводить обґрунтованість висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "Екстрабренд", ТОВ "Лео Принт", ТОВ "Прайд Союз", ТОВ "Торговий дім БЦ Шелтер".

Водночас колегія суддів враховує. що судом першої інстанції в судовому рішенні не наведено аналіз фінансово-господарської діяльності позивача з вищевказаними контрагентами, зазначеними в акті перевірки, на підставі якого було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, не надано оцінки доводам позивача, а тому з урахуванням викладеного та приписів ч. 4 ст. 317 КАС України рішення суду першої інстанції слід змінити в частині мотивування висновків суду. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОТЕХ" - задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі №160/4533/19 .

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі №160/4533/19 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко