Постанова

від 17.06.2021 по справі 5/56-б

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року м. ОдесаСправа № 5/56-Б Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

головуючого судді Лавриненко Л.В.

суддів Аленіна О.Ю., Таран С.В.

секретар судового засідання - Мамчич Р.В.

розглянувши матеріали апеляційних скарг Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 03.03.2021 р. (про припинення процедури розпорядження майном боржника та закриття провадження у справі)

по справі № 5/56-Б

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «База Постачзбутторг» м. Херсон

до боржника Державного підприємства «Херсонський виноробний завод» м. Херсон

про банкрутство

суддя суду першої інстанції: Пінтеліна Т.Г.

час та місце постановлення ухвали: 03.03.2021 р., м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області

за участю представників сторін:

від Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, м. Херсон: Шаповал Д.В.

від арбітражного керуючого Севрюкова Івана Олексійовича: особисто

Ухвалами Південно - західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, м. Київ та Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, м. Херсон на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 03.03.2021 р. у справі № 5/56-Б та призначено їх до розгляду.

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 р. замінено Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, м. Херсон його правонаступником Державною податковою службою України в особі Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, м. Херсон .

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 18.03.2003 р. у справі № 5/56-Б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «База Постачзбутторг» м. Херсон порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Херсонський виноробний завод» м. Херсон .

Постановою Господарського суду Херсонської області від 20.08.2003 р. Державне підприємство «Херсонський виноробний завод» м. Херсон визнано банкрутом, відносно боржника відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 10.11.2003 р. зупинено процедуру ліквідації боржника, у зв`язку з тим, що Державне підприємство «Херсонський виноробний завод» м. Херсон включено до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації відповідно до Закону від 07.07.1999 р. № 847 - XIV.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Херсонської області від 03.03.2021 р. у справі № 5/56-Б припинено процедуру розпорядження майном Державного підприємства «Херсонський виноробний завод» м. Херсон, провадження у справі закрито.

Закриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Херсонський виноробний завод» м. Херсон обґрунтовано місцевим господарським судом тим, що провадження у справі № 5/56-Б на стадії розпорядження майном триває більше 17 років і за цей період, зокрема, з моменту порушення справи та до моменту набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства (до 21.10.2019 р.) у справі не укладено мирової угоди. В свою чергу, чинна редакція Кодексу України з процедур банкрутства не передбачає такого інституту у процедурі банкрутства як мирова угода.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Херсонський виноробний завод» м. Херсон на підставі п. 9 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з наведеною ухвалою, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, м. Херсон оскаржили її до Південно - західного апеляційного господарського суду.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в апеляційній скарзі зазначає, при постановленні оскаржуваної ухвали судом порушено приписи Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки місцевий господарський суд всупереч вимог кредиторів, які просили продовжити процедуру розпорядження майном закрив провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Херсонський виноробний завод» м. Херсон, чим позбав кредиторів можливості задовольнити їх вимоги.

Крім того, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України зазначає, що чинним законодавством дійсно обмежено можливість переходу боржника у справі про банкрутство на наступну стадію, проте Кодекс України з процедур банкрутства дозволяє застосовувати у справі про банкрутство державних підприємств процедуру розпорядженням майном.

Перебування Державного підприємства «Херсонський виноробний завод» м. Херсон на стації процедури розпорядження майном на думку Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надасть можливість зберегти майно боржника, в подальшому відновити його платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів.

В обґрунтування заявлених вимог орган державної податкової служби в своїй апеляційній скарзі зазначає, що у приписах ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, якою врегульовано питання закриття провадження у справі про банкрутство, відсутні посилання, які прямо надавали би суду в даному випадку можливість закрити провадження у справі про банкрутство.

Отже, враховуючи відсутність законодавчо визначених підстав для закриття провадження у справі, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, м. Херсон також зазначає, що у випадку закриття провадження у справі про банкрутство кредитори втрачають набутий процесуальний статус учасників провадження, що виключає можливість задоволення кредиторських вимог.

Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, м. Київ та Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, м. Херсон не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йоно банкрутом .

21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За приписами ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З огляду на приписи Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства розгляд справи № 5/56-Б про банкрутство Державного підприємства «Херсонський виноробний завод» м. Херсон підлягає розгляду відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства до боржника - юридичної особи застосовуються наступні судові процедури банкрутства:

- розпорядження майном;

- санація;

- ліквідація.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Херсонський виноробний завод» м. Херсон є державним підприємством, створеним у 1924 р. Дніпровським союзом виноградарських та садівничих кооперативів Дніпровинсоюз .

20.10.2019 р. набув чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 р. № 145-IX, в пункті 2 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" якого визначено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Тобто, вказаною нормою Закону до боржника, який є державним підприємством, встановлено обмеження в застосуванні процедур санації чи ліквідації, з єдиним виключенням щодо процедури санації, яке полягає у належності боржника до державних підприємств, які задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, а також виключенням щодо процедури ліквідації - за умови здійснення ліквідації боржника за рішенням власника.

Відповідно до чинної редакції статуту Державного підприємства «Херсонський виноробний завод» м. Херсон, зареєстрованоuj 14.01.2000 р.. Херсонським міськвиконкомом, Херсонський виноробний завод є державним підприємством.

Метою та діяльністю підприємства, зокрема є:

- закупка сировини, сільськогосподарської продукції, матеріально - технічних ресурсів;

- виробництво виноградних та плодоягідних вин, алкогольних та безалкогольних напоїв;

- зберігання готової продукції та її реалізація споживачу.

З наведеного вбачається, що застосування відносно боржника судової процедури санації чи ліквідації з урахуванням приписів Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" є неможливим.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.03.2003 р. введено процедуру розпорядженням майном Державного підприємства «Херсонський виноробний завод» м. Херсон, яка станом на 03.03.2021 р. триває вже майже 18 років.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

Тобто, процедура розпорядження майном боржника має строковий характер.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.06.2006 р. по справі "Сюрмелі проти Німеччини" визнав порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

За приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору.

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 р. у справі ''Рисовський проти України'').

Статтею 90 Кодексу України з процедур банкрутства визначено перелік підстав для закриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 1 цієї норми господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:

1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;

4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;

5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;

6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;

7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України;

8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;

9) в інших випадках, передбачених законом.

Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

Відповідно до ч. 3 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.

З огляду на те, що провадження у справі № 5/56-Б про банкрутство Державного підприємства «Херсонський виноробний завод» м. Херсон триває майже 18 років, перебуває на стадії розпорядження майном, боржник є підприємством з державною формою власності, що виключає можливість застосування до нього процедури санації чи ліквідації, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для закриття провадження у справі, але правовою підставою для вчинення відповідної процесуальної дії має бути зазначений п. 7 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства - справа не підлягає розгляду в господарських судах України через обмеження на застосування до боржника процедур санації або ліквідації, введені в дію пунктом 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.10.2020 по справі № 916/61/13-г.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

У зв`язку з тим, що посилання судом першої інстанції на п. 9 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства для закриття провадження у справі не призвело до прийняття неправильного судового рішення, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для зміни чи скасуванн ухвали від 03.03.2021 р. у справі № 5/56-Б.

Керуючись ст. ст. 232 - 236, 240, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, м. Київ та Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, м. Херсон залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 03.03.2021 р. по справі № 5/56-Б залишити без змін з підстав, зазначених у мотивувальній частині даної постанови Південно-західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 18.06.2021 р.

Головуючий суддя Л.В. Лавриненко

Судді О.Ю. Аленін

С.В. Таран