Постанова

від 09.06.2021 по справі 920/482/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2021 р. Справа№ 920/482/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Руденко М.А.

при секретарі: Пересенчук Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Владана"

на рішення Господарського суду Сумської області від 26.11.2020 року (повний текст складено 08.12.2020)

у справі № 920/482/20 (суддя Джепа Ю.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОДСПЕЦСЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Владана"

про стягнення 250 000,00 грн.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Владана"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОДСПЕЦСЕРВІС"

про стягнення 295 836,70 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПРОДСПЕЦСЕРВІС" звернулось до суду з позовною заявою, відповідно до якої просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Владана" передоплату за договором купівлі-продажу від 25.06.2019 № 80, який в сумі 250 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо передачі товару за укладеним між сторонами договором, попередньо оплаченого позивачем.

07.07.2020 відповідачем до суду першої інстанції подано зустрічну позовну заяву, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Владана" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОДСПЕЦСЕРВІС" понесених відповідачем витрат у розмірі 295 836,70 грн на зберігання товару.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.11.2020 року первісні позовні вимоги задоволено в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Владана" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОДСПЕЦСЕРВІС" передплату за договором купівлі-продажу від 25.06.2019 № 80, який укладено між сторонами, в сумі 250 000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 750,00 грн.

Задовольняючи первісні позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що у відповідача виникло зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 ЦК України.

Відмовляючи у задоволені зустрічної позовної вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відвантаження товару не відбулось з вини відповідача, а доводи останнього про понесення ним додаткових витрат на зберігання товару і не допущення його погіршення є необґрунтованими і безпідставними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Владана" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 26.11.2020 року у справі №920/482/20 та ухвалити нове, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а вимоги зустрічного позову задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що встановлені судом першої інстанції обставини щодо наявності домовленостей про подальший експорт товару до Республіки Узбекистан, які були відображені у судовому рішенні, жодного відношення до спірних правовідносин не мають. Апелянт зазначив, що починаючи з 09.08.2019 (дата виставлення рахунків), згідно ст. 664 ЦК України, відповідач вважається таким, що виконав свій обов`язок щодо передачі товару покупцю, а право власності на товар перейшло до позивача. Апелянт також зазначив, що обов`язок відповідача з передачі товару є виконаним, а тому завдаток у розмірі 250 000,00 грн. залишається у кредитора.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №920/482/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Поляк О.І., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 03.03.2021.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 року №09.1-08/814/21 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Поляк О.І. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2021 року для розгляду справи № 920/482/20 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю, Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Владана" прийнято до свого провадження.

03.03.2021 через відділ документального забезпечення суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Владана" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 03.03.2021 представники сторін не з`явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 року розгляд справи відкладено на 31.03.2021 року.

Засідання суду, призначене на 31.03.2021 року, не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Пономаренко Є.Ю. на лікарняному.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2021 року для розгляду справи №920/482/20 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді - Гаврилюк О.М., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 справу № 920/482/20 прийнято до свого провадження та призначено в режимі відеоконференції на 28.04.2021.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. на лікарняному.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2021 року для розгляду справи № 920/482/20 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді - Мартюк А.І., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 року апеляційну скаргу прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду на 25.05.2021.

25.05.2021 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи

В судове засідання 25.05.2021 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 року розгляд справи відкладено на 09.06.2021.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 року №09.1-08/2131/21 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Мартюк А.І. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2021 року для розгляду справи №920/482/20 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді - Кропивна Л.В., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Владана" на рішення Господарського суду Сумської області від 26.11.2020 року у справі №920/482/20.

Явка представників сторін

Представники сторін у судове засідання 09.06.2021 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи останні повідомлялись належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Крім того, поштова кореспонденція направлялась на адресу адвоката відповідача, яка вказана в апеляційній скарзі, однак повернулась з посиланням на відсутність адресата за вказаною адресою.

Апеляційним судом враховано позицію Верховного Суду (постанови від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19), відповідно до якої касаційний господарський суд, здійснивши аналіз ст.ст. 120, 242 ГПК України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Причому, згідно з ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 09.06.2021 за відсутності представників сторін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

25.06.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРОДСПЕЦСЕРВІС" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Владана" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 80 (надалі - договір), відповідно до якого продавець зобов`язався передати у власність покупця тварини (велика рогата худоба) у живій вазі, а покупець зобов`язався прийняти та сплатити за товар грошову суму на умовах договору (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору найменування, кількість та ціна товару зазначаються у специфікації (додаток № 1 до договору), яка є його невід`ємною частиною.

Пунктами 1.3, 1.4. договору визначено, що якість товару повинна відповідати діючим стандартам, ветеринарним вимогам для забійних тварин; у момент передачі товару та сплати за нього грошової суми відповідно до умов визначених договором та специфікацією до нього, сторони складають та підписують акт приймання-передачі товару, що є належними підтвердженням виконання сторонами зобов`язань за договором.

Відповідно до п.2.1. договору продавець має право вимагати від позивача за первісним позовом своєчасного прийняття та оплати товару у кількості та за ціною визначеними договором.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцю відповідно до умов договору, а також усі бухгалтерські документи, необхідні для його прийняття, а також відомість переміщення тварин, ветеринарне свідоцтво форми № 1, паспорт ВРХ. Продавець зобов`язаний своєчасно готувати у господарстві худобу до продажу, власними силами проводити зважування і навантаження худоби у транспортні засоби покупця (або продавця) та доставляти худобу, згідно домовленості сторін. (п. 2.2 договору)

Згідно з п. 2.3. договору покупець має право вимагати своєчасної передачі товару продавцем у кількості, якості та за ціною визначеними цим договором.

Пунктом 3.2 договору визначено, що покупець зобов`язаний сплатити завдаток продавцю, до моменту передачі товару, сплативши грошові кошти продавцю у розмірі 100 % ціни товару.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що обов`язки сторін за договором вважаються виконаними з дати оформлення та підписання акту приймання-передачі товару.

Згідно з пунктом 7.1 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх договірних зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 10.09.2019 позивачем перераховано на рахунок відповідача передоплату в загальному розмірі 250 000,00 грн за ВРХ (нетелі, телиці) згідно платіжних доручень №№ 34, 35 від 10.09.2019 на підставі рахунків на оплату відповідача за первісним позовом №№ 36, 37 від 09.09.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що передбачений договором та специфікацією товар відповідачем відвантажений не був, а договір 31.12.2019 припинив свою дію. Позивач звертався з претензією до відповідача про повернення попередньої оплати в сумі 250 000,00 грн., але відповіді на зазначену претензію від відповідача не отримав, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення суми попередньої оплати.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, відповідач зазначає, що позивач не виконав свого обов`язку за договором - не прийняв належним чином товар, а тому, керуючись статтею 664 ЦК України, його обов`язок як продавця передати товар покупцеві є виконаним, оскільки відповідач надав товар у розпорядження позивача, так як той був готовий до передання покупцеві у належному місці і про що був поінформований відповідач за зустрічним позовом, після чого 10.09.2019 здійснив оплату товару.

Оскільки позивач в порушення умов укладеного між сторонами договору (пунктів 3.1, 3.5 договору) та положень статті 689 Цивільного кодексу України, що полягали у зобов`язанні з`явитися прийняти товар та підписати акт приймання-передачі товару, не вчинено зазначені дії, відповідач просить стягнути з позивача витрати на зберігання товару у сумі 295 836,70 грн, які складаються з: витрат на заробітну плату працівникам в сумі 25 121,63 грн, витрат на годування тварин в сумі 181 089,53 грн, витрат на електроенергію в сумі 10 807,33 грн, витрат на паливно-мастильні матеріали в сумі 9 766,25 грн та витрат ветеринарні послуги в сумі 17 745,84 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого в силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов`язків.

Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

В матеріалах справи відсутній підписаний між сторонами акт приймання-передачі товару, який підтверджував факт передачі відповідачем позивачу товару за укладеним договором купівлі-продажу.

Твердження апелянта про те, що з моменту виставлення ним рахунків-фактур та здійснення позивачем попередньої оплати обов`язок відповідача з передачі товару вважається виконаним колегією суддів відхиляються, оскільки пунктом 3.3. сторони визначили, що обов`язки сторін один перед одним за цим договором вважаються виконаними з дати оформлення та підписання акта приймання-передачі товару сторонами.

Частиною першою статті 693 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з пункту 3.2. договору, покупець зобов`язаний сплатити завдаток продавцю, до моменту передачі товару, сплативши грошові кошти продавцю у розмірі 100 % ціни товару, шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору, позивачем сплачено на користь відповідача в якості передоплати за товар загалом 250 000,00 грн., проте, покупцем не було отримано від продавця товар на суму передоплати.

Відповідно до статті 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).

Дослідивши умови договору, колегія суддів встановила, що п. 3.2. сторонами передбачено сплату позивачем саме авансу (попередньої оплати) за поставку товару, а не завдатку, як забезпечувального платежу.

Приписи частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містять в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

У даному випадку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару.

Волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією, в якій просив повернути попередню оплату у розмірі 250 000,00 грн. протягом 10 днів на поточний рахунок покупця.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази як повернення відповідачем попередньої оплати, так і поставки товару відповідно до умов договору, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення 250 000,00 грн.

Стосовно зустрічної позовної заяви колегія суддів відзначає наступне.

Так, відповідач просив стягнути позивача витрати на зберігання товару у сумі 295 836,70 грн, які складаються з: витрат на заробітну плату працівникам в сумі 25 121,63 грн, витрат на годування тварин в сумі 181 089,53 грн, витрат на електроенергію в сумі 10 807,33 грн, витрат на паливно-мастильні матеріали в сумі 9 766,25 грн та витрат ветеринарні послуги в сумі 17 745,84 грн.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (стаття 664 ЦК України).

В той же час, як було встановлено вище, в матеріалах справи відсутній підписаний між сторонами акт приймання-передачі товару, який відповідно до п. 3.3. договору засвідчує факт виконання відповідачем обов`язку з передачі товару по договору.

Крім того, як зазначав позивач, відповідна партія телиць злучного віку у кількості 35 голів, стосовно якої було здійснено передоплату, закуплялась для подальшого експорту до Узбекистану.

За умовами пункту 2.2 договору відповідач зобов`язаний передати товар позивачу, відповідно до умов цього договору, а також усі бухгалтерські документи, необхідні для його прийняття, а також відомість переміщення тварин, ветеринарне свідоцтво № 1, паспорт ВРХ.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач ветеринарне свідоцтво № 1 та паспорти ВРХ на обумовлену партію товару згідно Специфікації - 35 голів телиць злучного віку згідно умов п. 2.2. Договору не передав.

Позивачем до матеріалів справи було надано звіт про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу № 01113 е.п.м./19 від 05.09.2019, зроблений Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. Відповідно до зазначеного звіту, в сироватці крові 17 телиць (50 % партії) були виявлені ознаки захворювання хламідіозом, що унеможливлювало подальший продаж таких телиць ВРХ до Узбекистану і не дозволяло сформувати партію телиць ВРХ для експорту.

А тому, доводи відповідача про те, що товар був готовий для передачі з дня отримання передплати, а саме з 10.09.2019, не відповідають дійсності, так як підставою того, що відповідна партія відповідна партія товару не була забрана позивачем є встановлений вищезазначеним звітом факт ураження 50 % партії ВРХ хворобою на хламідіоз.

18.09.2019 позивачем за первісним позовом замовлено додатково у ТОВ "Центр ветеринарної діагностики" проведення лабораторних випробувань на наявність захворювання на хламідіоз у 17 телиць ВРХ, у яких попереднім дослідженням було виявлено збудника цієї хвороби.

Відповідно до протоколу випробувань № 2361.1-443.1/С від 24.09.2019 Лабораторії серології Науково-дослідного департаменту ТОВ "Центр ветеринарної діагностики" в крові 15 телиць ВРХ виявлені ознаки захворювання на хламідіоз.

Зазначеним протоколом підтверджено, що у 47 % партії відібраних для купівлі телиць ВРХ злучного віку мали ознаки хвороби на хламідіоз, що унеможливлює подальший експорт цих телиць ВРХ до Узбекистану.

А тому, твердження відповідача про те, що станом на 10.09.2019 (день отримання передплати в розмірі 250 000,00 грн.) партія товару, яка була передбачена специфікацією, була в наявності, та яка відповідала умовам договору, а відвантаження товару та підписання акту приймання-передачі товару не відбулося з вини позивача, не відповідає фактичним обставинам справи, спростовується вищенаведеним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач надавав позивачу інші пропозиції про формування партії ВРХ, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не поставив позивачу партію товару, яка була передбачена умовами договору та специфікацією № 2 на суму передоплати у розмірі 250 000,00 грн., у зв`язку з чим доводи останнього про понесення ним додаткових витрат на зберігання товару і не допущення його погіршення є необгрунтованими і безпідставними, а вимоги про відшкодування цих витрат на утримання товару правомірно визнано судом першої інстанції такими, що не підлягають задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Сумської області від 26.11.2020 року у справі № 920/482/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Владана" на рішення Господарського суду Сумської області від 26.11.2020 року у справі № 920/482/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 26.11.2020 року у справі № 920/482/20 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Поновити дію рішення Господарського суду Сумської області від 26.11.2020 року у справі № 920/482/20.

5. Матеріали справи № 920/482/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 17.06.2021

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Руденко