Рішення

від 17.05.2021 по справі 911/2620/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2021 р. Справа № 911/2620/20

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Харченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Фабрикант»

до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

про визнання незаконним рішення

за участю представників:

від позивача: Мащенко А.Г. (довіреність б/н від 04.09.2020)

від відповідача: Бабич М.М. (довіреність б/н від 08.12.2020)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Приватного підприємства «Фабрикант» надійшла позовна заява до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» та Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про:

- визнання незаконним рішення оператора системи (ПрАТ «Київобленерго» та ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» , ЄДРПОУ 23243188) з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ про донарахування для ПП Фабрикант» обсягів електричної енергії, яке було оформлене протоколом №105 від 12.08.2020;

- заборону ПрАТ «Київобленерго» ЄДРПОУ 23243188 та ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» ЄДРПОУ 23243188 здійснювати дії по припиненню або обмеженню електроживлення Приватного підприємства «Фабрикант» ЄДРПОУ 31987554.

Позовні вимоги обґрунтовано обставинами необґрунтованого складення акта про порушення №042293 від 24.06.2020, а також невідповідністю проведеного розрахунку електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.09.2020 у справі №911/2620/20 позовну заяву Приватного підприємства «Фабрикант» залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

08.10.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від Приватного підприємства «Фабрикант» (далі - ПрАТ «Фабрикант» /позивач) надійшли пояснення, а також позовна заява (нова редакція) до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» /відповідач), відповідно до якої позивач, зазначаючи щодо виявлених судом недоліків згідно ухвали Господарського суду Київської області від 18.09.2020 у справі №911/2620/20, просить суд визнати незаконним рішення комісії оператора системи (ПрАТ «Київобленерго» , ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» , ЄДРПОУ 23243188) з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ про донарахування для ПП Фабрикант» обсягів електричної енергії, яке було нею оформлене протоколом №105 від 12.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.10.2020 у справі №911/2620/20:

- прийнято до розгляду позовну заяву Приватного підприємства «Фабрикант» до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про визнання незаконним рішення комісії оператора системи (ПрАТ «Київобленерго» , ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» , ЄДРПОУ 23243188) з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ про донарахування для ПП Фабрикант» обсягів електричної енергії, яке було нею оформлене протоколом №105 від 12.08.2020;

- відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 30.11.2020;

- викликано у підготовче засідання представників учасників справи, а також надано сторонам строк для подання додаткових пояснень, доказів, клопотань, у тому числі - відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - 30.11.2020.

30.11.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» просило у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2020, занесеною до протоколу судового засідання від 30.11.2020, у справі № 911/2620/20 відкладено підготовче засідання на 21.12.2020.

21.12.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли:

- відповідь на відзив, згідно якої позивач просив позов задовольнити у повному обсязі;

- клопотання про витребування у відповідача вилучений ним 24.06.2020 у ПП «Фабрикант» лічильник НІК 2301 АК1 №0856893 2012 р. з дротами, зокрема дротом про пошкодження якого йдеться в акті про порушення №К042293 від 24.06.2020 (сейф-пакет UA00114460).

У підготовчому засіданні 21.12.2020 судом, за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів, судом визнано поважними причини відповідного строку.

Розглянувши вказане вище клпотання позивача про витребування доказів, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на необгрунтованість наявності підстав для витребування докказів у розумінні ст. 81 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2020, занесеною до протоколу судового засідання від 21.12.2020, у справі № 911/2620/20 відкладено підготовче засідання на 18.01.2021.

24.12.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення доказів направлення позивачу відповіді на відзив.

16.01.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про оголошення перерви.

18.01.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 18.01.2021, у справі №911/2620/20 відкладено підготовче засідання на 01.02.2021.

01.02.2021 на електронну адресу Господарського суду Київської області від Приватного підприємства «Фабрикант» надійшли пояснення на заперчення відповідача та клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.02.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 01.02.2021, у справі №911/2620/20 відкладено підготовче засідання на 15.02.2021.

12.02.2021 на електронну адресу Господарського суду Київської області від Приватного підприємства «Фабрикант» надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи клопотання про поважність причини неявки предстаника позивача в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.02.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 15.02.2021, закрито підготовче провадження та призначено справу №911/2620/20 до судового розгляду по суті на 02.03.2021.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 02.03.2021, 13.04.2021, занесеними до протоколів судового засідання від 02.03.2021 та 13.04.2021, у справі №911/2620/20 було оголошено перерву у судовому засіданні до 13.04.2021 та 20.04.2021 відповідно.

16.04.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли пояснення щодо спору у даній справі.

Разом із вказаними поясненнями відповідаче надано дані АСКОЕ з ПЗ Енергоцентр.

19.04.2021 на електронну адресу Господарського суду Київської області від позивача надійшли заперечення проти подання відповідачем нових доказів - даних АСКОЕ з ПЗ Енергоцентр.

Згідно ч.ч. 3, 8 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас приписами ст. ст. 118, 119 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Однак дані АСКОЕ з ПЗ Енергоцентр подано відповідачем з пропуском встановленого строку та без клопотання про його поновлення і обгрунтування поважності причин пропуску вказаного строку, а тому суд дійшов висновку про залишення без розгляду поданих відповідачем даних АСКОЕ з ПЗ Енергоцентр.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 20.04.2021, у справі №911/2620/20 оголошено перерву у судовому засіданні до 17.05.2021.

13.05.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли заперечення на пояснення відповідача.

Разом із вказаним запереченнями позивач надав копію наказу №3 від 02.01.2019 Режим роботи, тривалість часу і відпочинку на підприємстві. Табельний облік працівників підпримєства , який судом залишено без розгляду як такий, що подано з порушенням встановленого процесуальними приписами строку для подання доказів.

У судовому засіданні 17.05.2021, після закінчення з`ясування обставин та дослідження доказів, судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

В обргрунтування поданого позову позивач вказав, що він отримав від відповідача акт про порушення №К042293 (далі - акт про порушення №К042293 від 24.06.2020/акт про порушення), згідно якого відповідачем на об`єкті позивача виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії та, надалі, за результатами розгляду якого прийнято рішення, оформлене протоколом №105 від 12.08.2020 (далі - протокол), про нархування позивачу до сплати 213 030,82 грн необлікованої електроенргії (далі - спірне рішення).

Копії вказаних вище акта про порушення та протоколу наявні в матеріалах справи.

Обгрунтовуючи наявність підстав для визнання незаконним вказаного вище рішення відповідача про нарахування необлікованої електричної енергії, позивач вказав на невідповідність вимогам законодавства як акта про порушення, так і самого рішення і розрахунку необлікованої електричної енергії.

Так, позивач вказав, що у акті про порушення та протроколі відсутнє посилання на код юридичної особи згідно ЄДРПОУ, а постачальником зазначено ПрАТ Київобленерго , тоді як у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підпримєців та громадських формувань дані про ПрАТ Київобленерго відсутні, а тому, на переконання позивача, ні акт, ні протокол, яким оформлено спірне рішення працівниками відповідача не складалися.

До того ж, з огляду вказаних вище обставин позивач зауважив, що акт про порушення складено інженером і майстром ПрАТ Київобленерго , тобто неуповноваженими особами.

Поряд з тим, на переконання позивача, спірне рішення теж не відповідає вимогам законодавства, оскільки:

- не зрозуміло, до якої юридичної особи відноситься комісія, що прийняла відповідне спірне рішення;

- в спірному рішенні безпідставно зазначено, що порушення кваліфіковано, як здійснене з вини споживача, оскільки останній повністю заперечує будь-яку свою вину у відповідних обставинах;

- вказані у акті про порушення дані відрізняються від наведених у протоколі відомостей щодо характеру порушення;

В розрізі обставин відсутності вини у виявленому порушенні, яке є наслідком пошкодження частини дроту, позивач вказав, що з березня по червень 2020 року він отримував, обліковував електронергію та сплачував її вартість, обсяг споживання позивачем електричної енергії не зменшився, а тому пошкодження дроту не могло спричинити втрат обсягу електричної енергії.

Водночас позивач зазначив, що коливання обсягу споживання електроенергії в межах 12486 кВт.год - 19595 кВт.год є нормою для позивача та відповідне зменшення споживання електричної енергії спричинено зміною обсягів господарської дільності підприємства, надання відпусток його працівникам та зниженням обсягів виробництва внаслідок запровадження карантинних заходів.

В підтвердження вказаних вище обставин позивачем надано копії копії: таблиць обсягів споживання електроектронергії у 2019-2020 роках, рахунків на оплату електроенергії, плтажіних доручень, а також наказу №4-К від 04.05.2020 про надання відпусток без збереження заробітної плати.

До того ж позивач зауважив, що:

- пошкодження дроту могло статись внаслідок стрибка напруги або шляхом його пошкодження працівниками оператора системи, а вказане у акті про порушення могло статитися не є встановленням вини споживача;

- положення пункту 8.4.10 ПРРЕЕ застосовуються у разі виявлення порушень, передбачених у пунктах 1-5 пункту 8.4.2 правил, тоді як актом про порушення не зафіксовано відповідних порушень.

З огляду на вказане позивач вважає, що обсяг необлікованої електричної енергії нарахований відповідачем неправомірно, а тому просить суд визнати незаконним рішення комісії оператора системи (ПрАТ «Київобленерго» , ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» , ЄДРПОУ 23243188) з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ про донарахування для ПП Фабрикант» обсягів електричної енергії, яке було нею оформлене протоколом №105 від 12.08.2020.

Відповідач не погодився із відповідною вимогою з огляду на те, що представник позивача при складанні акта про порушення та на засіданні комісії не заявляв та не вносив зауважень до відповідних акта і протокола вказних у позові зауважень, зокрема щодо відсутності у посадових осіб відповідача повноважень.

Також відповідач вказав, що:

- 13.09.2002 між Акціонерною енергопостачальною компанією Київобленерго , правонаступником якої є ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі , та Приватним підприємством «Фабрикант» укладено договір на користування електричною енергією №265 (далі - договір №256 від 13.09.2002), згідно додатку №3.1 до якого об`єктом споживача погоджено виробниче приміщення за адресою: м. Вишневе, вул. Чорновола, 51;

- відповідно до пункту 4 акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності визначено, що споживач несе відповідальність за технічний стан ТП-505 КЛ-10кВ від ТП 505 до ТП 504 та електрообладнання КЛ-0,4 кВ виробничих приміщень;

- між ним та позивачем укладено договір про надання послугу з розподілу електричної енергії з огляду на споживання позивачем з 01.01.2019 електроенергії, оплату послуг з розподілу електричної енергії та відсутності звернень із запереченнями щодо укладення договору.

До відзиву відповідачем додано копії: договору на користування електричною енергією №265 від 13.09.2002 та додатків до нього, акта розмежування балансової належності, рахунків на оплату послуг з розподілу електричної енергії та витягу з інтегрованої системи САП щодо оплат ПП Фабрикант з 17.03.2020 по 18.11.2020, а також копії фотоматеріалів.

Своєю чергою, звертаючи увагу на додані відповідачем до відзиву копії фотоматеріалів, позивач вказав на тому, що пошкодження дроту з`явилось в ході фотографування, а тому надані відповідачем фотографії підтверджують обставини пошкодження дроту працівниками відповідача.

Також, у відповідь на відзив відповідача, позивач додатково зазначив, що відповідачем на надано доказів правонаступницитва АТ Київобленерго та отримання ліцензії з передачі електроенергії місцевими електромережами, як наслідок, на переконання позивача, відповідач ввів суд в оману стосовно свого статусу на ринку електричної енергії, посилаючись на договір №256 від 13.09.2002, який втратив чинність станом на момент викникнення спору.

Позивач зауважив, що між ним та відповідачем з 01.01.2019 укладено договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, копію якого долучено позивачем до матеріалів справи.

З огляду на вказане позивач зазначив, що для нього постачальником електричної енергії є ТОВ Київська обласна енергопостачальна компанія , з яким позивачем укладено відповідний договір, тоді як ані ПрАТ «Київобленерго» , ані ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» не є постачальниками електричної енергії, як наслідок вони не мають жодного відношення до поставок активної електричної енергії, добові обсяги споживання якої використано відповідачем у розрахунку вартості необлікованої електричної енергії.

Крім того, за доводами позивача:

- зміст зазначеного у акті порушення допускає подвійне тлумачення, оскільки у акті зазначено напруговий провід пошкоджено, що може свідчити про дії споживача, спрямовані на отримання недообілку споживаної електроенергії , а тому таке формулювання не є встановленням факту безоблікового користування;

- відповідач не надав жодних доказів на підтвердження обставин стосовно того, що зазначені в акті порушення мають відношення до трансформаторних підстанцій, за які споживач несе відповідальність, та чи знаходяться ці підстанції у виробничих приміщеннях позивача;

- розрахунок вартості необлікованої електроенергії здійснений з обранням неправильних показників, показника tдоб , який має бути прийнятим рівним 8 годинам, тоді як відповідачем безпідставно взято показник 24 години, а також показника потужності P, який встановлюється в договорі з оператором системи, у акті технічної перевірки відповідачем зазначений у розмірі 68,04 кВт, тобто менше ніж обрано відповідачем згідно недіючого договору №256 від 13.09.2002 - 80 кВт.

В розрізі вказаного вище позивач зазначив, що відповідачем безпідставно зроблено розрахунок по повному обсягу спожитої електроенергії, оскільки відповідачем зафіксовано втрату напруги тільки на одній із трьох фаз.

Своєю чергою, у відповідь на вказані вище аргументи позивача, відповідач зазначив, що його статус на ринку електричної енергії підтверджується постановами НКРЕКП від 08.11.2018 №13821 та від 23.09.2020 №1749, а вказані постанови, згідно яких також змінено найменування ПрАТ «Київобленерго» на ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» , є загальнодоступними та загальновідомими.

В підтвердження вказаного вище відповідачем надано копії постанови НКРЕКП від 23.09.2020 №1749 та витяг зі статуту ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» .

Також відповідач вказав, що при проведенні технічної перевірки одразу було виявлено на засобі обілку мигаючий індикатор напруги та, надалі, при проведенні розпломбування огляді провідників вторинних кіл виявлено порушення - пошкодження вторинних кіл обліку, а на комісії встановлено обставини порушення згідно акту - відсутня напруга на вторинному колі обліку фази А . Електроенергія, що споживається, приладом обілку не обілковується у повному обсязі .

Тобто, за доводами відповідача, 12.08.2020 на комісії розглянуто, зокрема акт про порушення, графік роботи АСКОЕ та встановлено порушення позивачем підпункту 3 пункту 8.2.4 ПРРЕЕ, а саме: інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки… , а також встановлено цілодобове використання електричної енергії - протягом 24 годин.

На вказане вище позивач заперечив з огляду на те, що миготіння індикатора напруги на лічильнку свідчить лише про про зменшення напруги, а не про її відсутність, тоді як згідно наданих відповідачем фотоматеріалів місце пошкодження знаходиться у відкритому місці.

В розрізі доводів відповідача про визначення цілодобового споживання електричної енергії згідно АСКОЕ позивач зазначив, що АСКОЕ не має відношення до сторін спору.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представників сторін, суд дійшов таких висновків.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України уноромовано, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно приписів ст. 46, ч. 3 ст. 58, ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Оператор системи розподілу має право, зокрема: отримувати від учасників ринку інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, у формі та порядку, визначених правилами ринку та кодексом систем розподілу; інші права, передбачені законодавством та укладеними ним договорами на ринку електричної енергії.

Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Споживач зобов`язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Так, пунктами 1, 2, 6 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила/ПРРЕЕ) та визначено, що:

- укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови;

- до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо;

- після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо;

- до укладення договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії відповідно до Правил відносини між ОСР/ОСП та споживачем щодо розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії регулюються договорами про постачання електричної енергії та договорами про технічне забезпечення електропостачання споживача між основним споживачем та субспоживачем.

Відповідно до п. 1.1.1, 1.1.2 розділу І ПРРЕЕ, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Як слідує з матеріалів справи, позивач споживає електричну енергію за адресою м. Вишневе, вул. Чорновола, 51, а вказані обставини, як і обставини існування між сторонами до 01.01.2019 договірних відносин з користування електричною енергією за вказаною адресою згідно договору №256 від 13.09.2002 не заперечувались сторонами під час розгляду даної справи.

Також, з матеріалів справи слідує, що:

- з 01.01.2019 між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної мережі на підставі відповідного договору, з наявнної в матеріалах справи копії якого слідує, що він є додатком №10 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №220015194 від 01.01.2019;

- відповідач виставляв рахунки на оплату послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної мережі з посиланням у вказаних рахунках на договір №220015194 від 01.01.2019, тоді як позивач підтвердив обставини оплати таких рахунків;

- ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", попередня назва якого ПрАТ «Київобленерго» , з 01.01.2019 здійсненює господарську діяльність з розподілу електричної енергії, як оператор системи розподілу.

Отже, у спірних правовідносинах позивач та відповідач є відповідно споживачем та оператором системи, взаємні права та обов`язки яких врегульовано, зокрема, Правилами та положеннями діючих з 01.01.2019 договорів, зокрема про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної мережі та про надання послуг з розподілу електричної енергії №220015194 від 01.01.2019.

З огляду вказаного вище судом визнаються неспроможними доводи позивача про відсутність між ним та відповідачем правовідносин у даному спорі та недоведеність відповідповідачем обставин правонаступництва від ПрАТ «Київобленерго» і наявності статусу оператора систем, як наслідок відсутність у відповідача відношення до споживання позивачем електроенергії.

В розрізі вказаного вище висновку судом враховано, що відповідно до підпунктів 3, 4 пункту 5.1.1., підпунктів 1, 5, 9 пункту 5.5.5 розділу V ПРРЕЕ оператор системи має право, зокрема:

- проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії;

- на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

Споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема:

- користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів);

- дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів;

- невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання.

Отже, право оператора системи розподілу на проведення технічної перевірки з метою покладених на нього законом обов`язків та кореспондуючий обов`язок споживача надати доступ оператору для такої перевірки відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії не ставляться в залежність від наявності між сторонами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, тоді як технічна перевірка за своєю метою спрямована на визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень.

Відповідно до пп. 1.1.2., 8.2.4., 8.2.5., 8.2.6. ПРРЕЕ акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

У разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Як слідує з наявної в матеріалах справи копії акта про порушення №К042293 від 24.06.2020, у графі вказаного акта щодо змісту виявленого порушення вказано дослівно: ПРРЕЕ, п. 5.5.5., а саме відсутня напруга на вторинному колі обліку фази А . Електронергія, що споживається, приладом обліку не обліковується у повному обсязі. Напруговий провід пошкоджений, що може свідчити про дії споживача, спрямовані на отримання неоодбілку споживаної електроенергії. 7.6. ПРРЕЕ, а саме: самовільне збільшення споживачем величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи .

Водночас зі змісту акта про порушення слідує, що споживач не надав паспортних даних на всі існуючі електрообладнання, а у графі показника дозволеної потужності відповідно до умов договору відповідачем зазначено на комісії .

Поряд з тим зі змісту спірного рішення відповідача, оформленого протоколом №105 від 12.08.2020, слідує, що акт про порушення підлягає розрахунку згідно п. 8.4.10. ПРРЕЕ, а величину розрахунку добового споживання слід визначити згідно ПРРЕЕ за період 105 днів з 11.03.2020 по 24.06.2020, по тарифах, що діяли протягом періоду порушення.

У пункті ж 2 зазначеного рішення, щодо суті порушення, вказано: відсутня напруга на вторинному колі обліку фази А . Електронергія, що споживається, приладом обліку не обліковується у повному обсязі .

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку за актом №К042293 від 24.06.2020 відповідачем нараховано позивачу до сплати кошти у розмірі 213 030,82 грн, розрахунок добового споживання електричної енергії визначено за формулою 4 пункту 8.4.10 ПРРЕЕ - Wдоб = Р*tдоб *Кв , а вказана сума коштів нарахована з використанням розрахункової Р=80 кВт (дозволена потужність згідно договору), tдоб =24 год.

Так, згідно пункту 8.4.1., підупунктів 1-5 пункту 8.4.2. глави 8.4. ПРРЕЕ визначено, що оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема:

1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);

2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії);

3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);

4) фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);

5) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;

Водночас, згідно пунктів 8.4.7., 8.4.10 ПРРЕЕ розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з:

- вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год);

- величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (Wдоб, кВт·год);

- кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).

Вартість необлікованої електричної енергії (Вно, грн) розраховується за формулою Цi* Wi, де:

- Цi - середня вартість витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу протягом i-того календарного місяця (цінового періоду) (грн/кВт·год), яка визначається виходячи з, зокрема, за періоди (місяці) з 01 липня 2019 року - суми середньої ціни купівлі електричної енергії оператором системи на балансуючому ринку та тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії (для споживача відповідного класу напруги) протягом i-того календарного місяця (цінового періоду), грн/кВт·год.;

Wi - обсяг споживання електричної енергії, що відповідає i-тому календарному місяцю (ціновому періоду), кВт·год, що розраховується за формулою Wдоб* Дi, де:

- Wдоб - розрахункова величина добового споживання електричної енергії, кВт·год;

- Дi - кількість днів, визначена відповідно до рівняння 1 цієї глави.

У разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб , кВт·год) розраховується за формулою 4 - Wдоб = Р*tдоб *Кв , де:

Р - потужність (кВт), визначена як: 1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи); 2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи); 3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год). У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача tдоб приймається рівним 8 год;

Кв - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).

З системного аналізу вказаних вище норм слідує, що під час складення акта про порушення ПРРЕЕ та прийняття оператором системи рішення з розгляду такого акта оператор системи зобов`язаний діяти обґрунтовано, однозначно мотивувати свої висновки щодо належної кваліфікації дій споживача, що призвели до такого порушення, та визначення конкретного порушення, передбаченого цими Правилами, зокрема визначених у пункті 8.4.2., а також щодо застосування правильних як формули, так і її показників для визначення, зокрема, величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії та, як наслідок, розрахунку вартості необлікованої електричної енергії.

Так, пункт 8.4.2. розрізняє дев`ять видів порушень, перші п`ять видів з яких передбачають розрахунок величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії за формулою за формулою 4 пункту 8.4.10 ПРРЕЕ - Wдоб = Р*tдоб *Кв .

Однак вказані у акті про порушення дії споживача не можливо однозначно віднести до одного з вказаних у пунктах 1-5 порушень, оскільки зміст акта про порушення не містить посилання на відповідний пункти Правил, а зазначеним у акті пунктом ПРРЕЕ - 5.5.5. визначено обов`язки споживача, тоді як пункт 7.6. визначає збільшення напруги як підставу для припинення елктропостачання, однак не є кваліфікуючим в розрізі передбачених підпунктами 1-5 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ.

Також зміст акта містить запис про те, що дії споживача "можуть свідчити" про їх спрямованість на недооблік електричної енергії, тоді як зображена у акті схема електроживлення споживача не дає змогу ідентифікувати порушення, позаяк зазначення такої схеми відповідно до вказаних вище приписів ПРРЕЕ є необхідною умовою при складенні акта, окремо від умови про зазначення змісту виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил.

З огляду на вказане вище суд дійшов висновку, що текст складеного відповідачем акта про порушення є неоднозначним, що дає можливість його подвійного тлумачення в розрізі кваліфікації виявленого порушення, як наслідок такі недоліки акта свідчать про невідповідність його вимогам ПРРЕЕ, як документа установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Водночас судом враховавно, що підписання споживачем акта про порушення не звільняє оператора системи від покладеного на нього ПРРЕЕ обов`язку кваліфікувати виявлене порушення та правильно скласти акт про порушення, вказавши в ньому вид, обставини і суть порушення однозначно, без можливості його подвійного тлумачення.

Що ж до здійсненого відповідачем розрахунку слід зазначити таке.

Зі змісту наведених вище положень ПРРЕЕ слідує, що показники Р і tдоб для розрахунку добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб , кВт·год) визначаються на підставі договору з оператором системи та, зокрема, у разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача tдоб приймається рівним 8 год.

Однак матеріали справи не містять погодження та визначення в укладених між сторонами договорах розподілу електричної енергії та послуг із забзепечення перетікання реактивної енергії ані показника Р - дозволеної потужності для точки комерційного обліку, ані показника tдоб .

Посилання ж відповідача в розрізі вказаного вище на умови договору №256 від 13.09.2002 та зазначення у ньому потужності - 100 кВА, що еквіваленто 80 кВт, визнаються неспроможними та такими, що суперечать власним доводам відповідача стосовно укладення з позивачем договору розподілу електричної енергії, оскільки згідно положень Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року №312 після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами, тоді як в іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію.

Що ж до посилань відповідача на визначення tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби на підставі даних АСКОЕ, то суд зазначає, що передбачені п. 8.4.10 методика та алгоритм визначення розрахунку добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб , кВт·год) і обрання відповідних величин та показників не пердбачає можливості визначення tдоб на підставі даних АСКОЕ та не надає оператору системи право самовільно обирати методику визначення такого показника, окрім двох умовних випадків: на підставі договору з оператором системи, а у разі відсутності в договорі обрання даного показника рівним 8 год.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України уноромовано що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд звертає увагу відповідача на те, що:

- відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього;

- судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому. Повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, - виключення зайвих доказів. Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2020 у справі №910/5300/17;

- повноту дослідження обставин справи. забезпечує принцип змагальності, який не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує, тоді як така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічну правову позицію щодо стандарту доказування викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

- обов`язок доказування в силу вимог процесуального закону покладено безпосередньо на сторони, а процедура доказування містить достатньо широкий обсяг можливостей та прав сторін стосовно доведення обставин, покладених в основу обгрунтування власних доводів та заперечень, чим відповідач при розгляді вказаної справи не скористався.

Отже, враховуючи обставини відсутності однозначно встановленого та визначеного порушення позивачем ПРРЕЕ, як підстави для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, а також проведення розрахунку на підставі некоректних даних, суд дійшов висновку про незаконність рішення оператора системи - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ про донарахування для ПП Фабрикант» обсягів електричної енергії, оформлене протоколом №105 від 12.08.2020.

При прийнятті вказаного рішення судом враховано правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №906/585/17 та від 01.11.2019 у справі №922/2992/18, згідно яких: розрахунок вартості недоврахованої електроенергії на підставі некоректних вихідних даних є безумовною підставою (навіть єдиною) для визнання рішення енергопостачальника незаконним.

З огляду на вказане вище усі інші доводи позивача стосовно невідповідності вимогам законодавства рішення відповідача судом залишаються поза увагою, що, попри те, не спростовує встановлених судом порушень оператора системи під час кваліфікації порушення та проведення розрахунку сум недоврахованої електроенергії.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про визнання незаконним рішення оператора системи - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ про донарахування для ПП Фабрикант» обсягів електричної енергії, оформлене протоколом №105 від 12.08.2020.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати незаконним рішення оператора системи - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ про донарахування для ПП Фабрикант» обсягів електричної енергії, оформлене протоколом №105 від 12.08.2020.

3. Стянути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, ідентифікаційний код 23243188) на користь Приватного підприємства «Фабрикант» (вул. Чорновола, 51, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08133, ідентифікаційний код 31987554) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.06.2021.

Суддя В.А. Ярема