Ухвала

від 14.06.2021 по справі 922/1016/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"14" червня 2021 р.м. Харків Справа № 922/1016/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

розглянувши клопотання ФГ Планета про залишення позову без розгляду від 31.05.2021 у справі

за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури (62303, Харківська область, м. Дергачі, вул. 1 Травня, 63) в інтересах держави

до відповідача 1 ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідача 2 Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 2 під., пов. 8,9, код 39792822;

відповідача 3 Фермерського господарства "Планета" , 62310, Харківська область, Дергачівський район, смт. Козача Лопань, Масив Театральний, 7, код 24276468;

про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації, визнання недійсними недійсним договору суборенди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації, повернення земельної ділянки державі

за участі представників у часників справи

прокурора - не з`явився;

відповідача 1 - Сотника О.В., ордер ПТ №026009 від 11.06.2020 року, довіреність б/н від 11.06.2020 року;

відповідача 2 - Моргун М.Ю., витяг з ЄДР, довіреність №32-20-0.14-24/62-21 від 29.04.2021 року;

відповідача 3 - Сотника С.О., довіреність №52 від 10.06.2020 року;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дергачівської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Фермерського господарства "Планета", в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області № 655-СГ від 27.05.2014 про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 30.05.2014, загальною площею 36,9932 га, кадастровий номер 6322082500:01:000:0595, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 ;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 30.05.2014 з кадастровим номером 6322082500:01:000:0595, загальною площею 36, 9932 га;

- визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки від 03.06.2014 з кадастровим номером 6322082500:01:000:0595, загальною площею 36,9932 га, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Планета";

- скасувати державну реєстрацію договору суборенди земельної ділянки від 03.06.2014 з кадастровим номером 6322082500:01:000:0595, загальною площею 36,9932 га, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Планета";

- зобов`язати ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_2 ) повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку з кадастровим номером 6322082500:01:000:0595, загальною площею 36,9932 га шляхом складання акту прийому-передачі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.10.2020 клопотання представника відповідачів - ОСОБА_1 та ФГ "Планета" (вх. № 24435 від 20.10.2020) про закриття провадження у справі - задоволено. Закрито провадження у справі № 922/1016/20.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.10.2020 скасовано, справу №922/1016/20 передано на розгляд до суду першої інстанції.

04.01.2021 матеріали справи № 922/1016/20 повернулись до господарського суду Харківської області.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області від 04.01.2021 для розгляду справи № 922/1016/20 визначено головуючого суддю Новікову Н.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.01.2021 прийнято справу №922/1016/20 до розгляду та призначено підготовче засідання по справі на 27.01.2021 о 12:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.01.2021 провадження у справі №922/1016/20 зупинено до розгляду Верховним Судом касаційної скарги Фермерського господарства «Планета» та ОСОБА_1 на Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.12.2020, якою скасовано ухвалу господарського суду Харківської області від 27.10.2020 (суддя Суслова В.В.) про закриття провадження у справі №922/1016/20.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №922/1016/20 касаційну скаргу ОСОБА_1 і Фермерського господарства "Планета" залишено без задоволення, постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 у справі №922/1016/20 залишено без змін.

05 травня 2021 року справа №922/1016/20 повернулась до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.05.2021 провадження у справі № 922/1016/20 поновлено та призначено підготовче засідання на "31" травня 2021 р. о 12:00.

31.05.2021 від відповідача 1 та відповідача 3 надійшло спільне клопотання про залишення позову без розгляду, в якому відповідачі вказували, що прокурором не дотримано порядку передбачено положеннями ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , у зв`язку з чим позов підлягає залишенню без розгляду, в обґрунтування своєї позиції відповідачі посилались на висновки викладені у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №922/3219/20.

Протокольною ухвалою від 31.05.2021 відкладено підготовче засідання по справі 14.06.2021 о 12:00.

Водночас, 07.06.2021 від прокурора надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, в якому прокурор проти задоволення клопотання відповідачів заперечував в обґрунтування зазначив, що в даному випадку висновки викладені у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №922/3219/20 не підлягають застосуванню, оскільки висновки, які викладені у вказаній постанові зроблені на підставі висновків зроблених Касаційним господарським судом у справі №922/990/19 від 29.10.2019, сформовані раніше аніж висновки Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 15.01.2020 у справі №698/119/18, у зв`язку з чим застосуванню в даному випадку підлягають висновки викладені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №698/119/18. Крім цього, прокурор зазначає, про те, що так як останній звертався до суду з позовом де орган уповноважений представляти інтереси держави у спірних правовідносинах є відповідачем, то прокурор набуває статус позивача, а отже відсутня необхідність в дотриманні процедури передбаченої ч. 3, 4 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру .

14.06.2021 від відповідача 1 та відповідача 3 надійшли пояснення до заперечень прокурора на клопотання про залишення позову без розгляду, в яких відповідачем зазначено про помилковість висновків прокурора про те, що в даному випадку висновки викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 від 26.05.2020 не підлягають застосуванню, оскільки склад спірних правовідносин у даній справі є відмінним від складу правовідносин у справі №912/2385/18, оскільки ухвалою суду від 09.07.2020 у даній справі встановлено обставини щодо подібності цих справ. Крім цього, відповідачі вказують, що прокурором поставлено під сумнів принцип суд знає закони надаючи оцінку висновків Верховного Суду, які підлягають застосуванню.

У судовому засіданні повноважний представник відповідача 1 та відповідача 2 просив суд залишити позов без розгляду, в обгрунтування останній посилався на те, що прокурором не доведено наявності в останнього повноважень здійснювати представництво інтересів держави в даному випадку. Представник відповідачів зазначає, що прокурором до позовної заяви не надано доказів дотримання процедури передбаченої ч.3, 4 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , при цьому вказує, що як визнається прокурором в даному випадку органом уповноваженим представляти інтереси держави є Головне управління Держгеокадастру у Харківської області, у зв`язку з чим прокурор перед зверненням до суду з відповідним позовом був зобов`язаний дотриматись відповідного порядку, проте цього не здійснив, у зв`язку з чим позов підлягає залишенню без розгляду.

Повноважний представник відповідача 2 підтримала вказане клопотання в обґрунтування зазначила, що в матеріалах справи відсутні докази дотримання процедури передбаченої положеннями ч. 3,4 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , у зв`язку з чим позов підлягає залишенню без розгляду на підставі положень ст. 226 ГПК України.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, з клопотаннями про відкладення підготовчого засідання чи розгляд справи без його участі не звертався, водночас, останній належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання так як був присутній у попередньому підготовчому засіданні, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що не явка прокурора, який належним чином повідомлений про розгляд справи в суді не є підставою для відкладення підготовчого засідання та не перешкоджає розгляду клопотання про залишення позову без розгляду, а тому суд вважає за можливе здійснити розгляд такого клопотання за відсутності прокурора.

Розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду від 31.05.2021, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Водночас, суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 та інш.).

Так, як вбачається з матеріалів справи прокурор звертаючись з позовом зазначає, що в даному випадку існує орган державної влади до компетенції якого віднесено повноваження щодо здійснення реалізації державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, яким є Головне управління Держгеокадастру у Харківської області, при цьому, в обґрунтування повноважень щодо представництва інтересів держави посилається на висновки викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №698/119/18 від 15.01.2020.

Однак, висновки викладені у вказаній постанові не підлягають застосуванню у даному випадку, оскільки, після вказаної прийняття вказаної постанови, Великою Палатою було викладено нові висновки щодо можливості представництва прокурором інтересів держави, зокрема у справі №912/2385/18 від 26.05.2020, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17, які зводиться до того, що прокурор може звертатись до суду в інтересах держави у двох випадках:

- у разі, якщо захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади або орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, при цьому прокурор зобов`язаний дотриматись механізму передбачено ч. 3, 4 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру.

- у разі відсутності такого органу, у зв`язку з чим прокурор набуває статус позивача.

Виходячи із системного аналізу висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у зазначених постановах, суд зауважує, що у випадку наявності органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта наділеного державно владними повноваженнями здійснювати до компетенції якого віднесено реалізація державної політики у відповідній сфері, прокурор в незалежності від того чи є цей орган позивачем, чи відповідачем по справі зобов`язаний дотриматись процедури передбаченої положеннями ст. 23 ЗУ Про прокуратуру та повідомити останнього про наявне порушення його прав і тільки у випадку не здійснення таким суб`єктом відповідних дій щодо захисту інтересів держави в межах свої компетенції, прокурор може звернутись до суду з відповідним позовом.

Водночас, прокурор обґрунтовуючи підстави звернення до суду вказує, що в даному випадку, орган державної влади до компетенції якого віднесено повноваження щодо здійснення реалізації державної політики у сфері земельних відносин - Головне управління Держгеокадастру у Харківської області є відповідачем у справі, у зв`язку з чим, так як одна і таж особа не може бути позивачем та відповідачем одночасно, оскільки це суперечить принципам цивільного законодавства, прокурор приходить до висновку про те, що в даному випадку відсутній орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції, а тому прокурор набуває статус позивача у справі, а отже відсутня необхідність у здійсненні повідомлення в порядку ст. 23 ЗУ Про прокуратуру .

Проте, із вказаною позицією прокурора суд не погоджується, виходячи з наступного.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Виходячи із системного тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Суд зазначає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Так , як вбачається з матеріалів справи прокурор вказує, що вданому випадку наявний орган уповноважений здійснювати представництво інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас, суд вказує, що обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому, саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Водночас, суд констатує, що прокурором в даному випадку не надано доказів як дотримання процедури передбаченої ч. 3,4 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , так і доказів того, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом до відповідачів у цій справі, а сама по собі обставина незвернення ГУ Держгеокадастру у Харківській області із позовом, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання функцій із захисту інтересів держави.

Аналогічний правовий висновок міститься у Постанові Касаційного господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі №922/3219/20.

Крім цього, суд бере до уваги, що метою встановлення механізму, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» , є те, що орган уповноважений здійснювати представництво інтересів держави після отримання відповідного повідомлення від прокурора матиме можливість самостійно відновити чи захистити порушене право. При цьому, суд зауважує, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області - є органом державної влади, який на відміну від органів місцевого самоврядуванню наділений повноваженнями самостійно реагувати на таке повідомлення прокурора, а також наділений повноваженнями в порядку здійснення функції контролю скасовувати власні накази та звертатись до суду з позовами про визнання договорів недійсними.

Приймаючи до уваги вищенаведене, зважаючи, що прокурором, в розумінні ст.23 ЗУ Про прокуратуру та ст. 74 ГПК України, не надано суду доказів щодо підтвердження повноважень щодо звернення до суду з відповідним позовом, враховуючи, що прокурором не наведено об`єктивних причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, а також обставин щодо неналежного виконанням ГУ Держгеокадастру у Харківської області повноважень покладених на нього, суд дійшов висновку про відсутність повноважень прокурора щодо звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до положень ч. 1, та п. 1 ч.2 ст. 185 ГПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про, зокрема, залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 229 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно положень ч. 2-4 ст. 229 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Приймаючи до уваги, що у прокурора відсутні повноваження щодо звернення до суду з даним позовом, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підписана особою, яка не мала права її підписувати, що у відповідності до положень п. 2 ч. 1 ст. 229 ГПК України є підставою для залишення позову без розгляду.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 53, 177, 182, 185, 229, 232-235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання про залишення позову без розгляду від 31.05.2021 - задовольнити.

Позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Ухвалу складено та підписано 17.06.2021.

Суддя Н.А. Новікова