Постанова

від 18.06.2021 по справі 826/2304/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2021 року

м. Київ

справа № 826/2304/17

адміністративне провадження № К/9901/60593/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інпромторг Сервіс" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року (суддя Кузьменко В.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року (головуючий суддя Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Пилипенко О.Є.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавленд" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лавленд" (найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інпромторг Сервіс"; далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару від 01 листопада 2016 року №КТ-100250008-0215-2016.

В обґрунтування позову Товариство зазначало про протиправність прийнятого Митницею рішення, оскільки товари, що ним завозились, при митному оформлені були правильно задекларовані із кодом згідно УКТ ЗЕД 6912 00 90 00, а до митної декларації надані усі належним чином оформлені документи, які підтверджують обрану товарну позицію та заявлений код товару; водночас, на думку позивача, при визначенні коду товару не міг братись до уваги висновок Спеціалізованої лабораторії Державної фіскальної служби України від 24 жовтня 2016 року №142005702-0292, враховуючи, що використані під час дослідження засоби вимірювальної техніки (ваги, аналізатор) не пройшли повірку, а питання визначення матеріалу товару міг вирішувати лише експерт у галузі матеріалів, речовин та виробів, із відповідним досвідом та сертифікатом на право проведення таких досліджень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, прийшли до висновку, що з огляду на склад, характеристики та властивості імпортованих Товариством товарів відповідачем правомірно змінено їх коди за УКТ ЗЕД на 6911 10 00 00 та 6912 00 50 00; разом з тим суди спростували доводи позивача про те, що використані під час проведення дослідження вимірювальні засоби не пройшли повірку, а експерт не мала належної кваліфікації.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Товариство звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на ті ж доводи і мотиви, що вже наводились ним в позовній заяві, просило їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.

Судами встановлено, що згідно з електронною митною декларацією №100250008/2016/227080 позивачем ввезено на митну територію України товар, у тому числі позиція №18 Посуд та кухонні прибори з кераміки, які не характерні для виробів з фарфору, фаянсу/тонкої кераміки, грубої та кам`яної кераміки: Чаша для бульйону в упаковці: 700 ml, 1584 pcs-в33уп Чаша для бульйону в упаковці: 350 ml, 360 pcs-в5уп Чаша для бульйону в упаковці: 350 ml, 2 pcs/set, 480 sets-в10уп Блюдо в упаковці 36*27 см, 540 pcs-в30уп Блюдо в упаковці 25 см, 160 pcs-в10уп Блюдо в упаковці 24 pcs-в1уп Тарілки в упаковці: 29*12 см, 360 pcs-в15уп Глечики в упаковці: 700 ml, 480 pcs-в10уп Цукорниця в упаковці 96 0 pcs-в8уп Молочник в упаковці 720 pcs-в5уп Блюдце в упаковці 17 см, 1840 pcs-в23уп Чашки в упаковці: 10,5 см, 1800 pcs-в30уп Чашки в упаковці: 9*6 см, 912 pcs-в19уп Чашки в упаковці: 500 ml, 13,5*6,5 см, 720 pcs-в20уп Маслянки в упаковці 48 pcs-в1уп Чайник в упаковці: 720 ml, 360 pcs-в15уп Розетка для варення в упаковці 1680 pcs-в5уп Країна виробник - China-Chane Виробник - YIWU J&С PACKAGING&MATERIAL FIRM , з кодом товару за УКТ ЗЕД 6912 00 90 00.

Рішенням від 01 листопада 2016 року №КТ-100250008-0215-2016 Митниця змінила код імпортованого позивачем товару:

- частину товару №18 позиції електронного інвойсу №1-13, 16, 17 Посуд та кухонні прибори з фарфору - Чаша для бульйону в упаковці: 700 ml, 1584 pcs-в33уп Чаша для бульйону в упаковці: 350 ml, 360 pcs-в5уп Чаша для бульйону в упаковці: 350 ml, 2 pcs/set, 480 sets-в10уп Блюдо в упаковці 36*27 см, 540 pcs-в30уп Блюдо в упаковці 25 см, 160 pcs-в10уп Блюдо в упаковці 24 pcs-в1уп Тарілки в упаковці: 29*12 см, 360 pcs-в15уп Глечики в упаковці: 700 ml, 480 pcs-в10уп Цукорниця в упаковці 96 0 pcs-в8уп Молочник в упаковці 720 pcs-в5уп Блюдце в упаковці 17 см, 1840 pcs-в23уп Чашки в упаковці: 10,5 см, 1800 pcs-в30уп Чашки в упаковці: 9*6 см, 912 pcs-в19уп, Чайник в упаковці: 720 ml, 360 pcs-в15уп Розетка для варення в упаковці 1680 pcs-в5уп Країна виробник - China-Chane Виробник - YIWU J&C PACKAGING&MATERIAL FIRM класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 6911 10 00 00;

- частину товару №18 позиції електронного інвойсу №14, 15 Посуд та прибори столові або кухонні з фаянсу/тонкої кераміки - Чашки в упаковці: 500 ml, 13,5*6,5 см, Маслянки в упаковці 48 pcs-в1уп Країна виробник - China-Chane Виробник - YIWU J&C PACKAGING&MATERIAL FIRM класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 6912 00 50 00.

Не погодившись із визначеними Митницею кодами товарів, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частини 1 - 3 статті 318 МК України).

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина 5 статті 255 МК України).

Разом з тим, за змістом статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до частин 1 - 4, 7 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими.

Для цілей митного оформлення класифікація товарів здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України від 19 вересня 2013 року №584-VII, з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Пунктами 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Отже, зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Стосовно первинного коду УКТ ЗЕД, заявленого позивачем для розмитнення, та кодів, визначених відповідачем, встановлені наступні описи товару:

- до товарної позиції 6912 00 90 00 відносяться посуд та прибори столові або кухонні, інші господарськi і туалетнi вироби, з керамiки, крiм фарфорових: інші;

- до товарної позиції 6911 10 00 00 відносяться посуд та прибори столові або кухонні, інші господарськi і туалетнi вироби, з фарфору: посуд та прибори столові або кухонні;

- до товарної позиції 6912 00 50 00 відносяться посуд та прибори столові або кухонні, інші господарськi і туалетнi вироби, з керамiки, крiм фарфорових: з фаянсу або тонкої кераміки.

Згідно із Поясненнями УКТ ЗЕД до товарної позиції 6912:

- 6912 00 - посуд та прибори столові або кухонні, інші господарськi і туалетнi вироби, з керамiки, крiм фарфорових: 6912 00 10 00 - з грубої керамiки, 6912 00 30 00 - з кам`яної керамiки, 6912 00 50 00 - з фаянсу або тонкої керамiки, 6912 00 90 00- iншi.

Посуд та прибори столові, кухонні, інші господарські і туалетні вироби включаються до товарної позиції 6911, якщо вони виготовлені з фарфору, і до товарної позиції 6912, якщо вони виготовлені з інших видів кераміки, таких як кам`яна кераміка, фаянс, імітація фарфору.

Отже, до цієї товарної позиції включаються:

(A) Посуд та прибори столові, такі як кавові чи чайні сервізи, тарілки, супниці, салатниці, блюда і підноси всіх видів, кавники, чайники, цукорниці, пивні глечики, чашки, соусниці, вази для фруктів, масельнички, сільнички, баночки для гірчиці, підставки для яєць, підставки під чайники і гарячі страви, для ножів, ложок і кільця для серветок.

(B) Посуд та прибори кухонні, такі як сотейники, каструлі всіх розмірів і форм, блюда для смаження або випікання, миски, формочки для кондитерських виробів і желе, різні вази і скрині (чайниці, хлібниці і т.д.), лійки, ополоники, мірні посудини з поділками і качалки.

(С) Вироби інші господарські типу попільниць, ємностей для гарячої води і сірничниць.

(D) Вироби туалетні (для використання у ванних кімнатах і туалетах, як домашніх, так і громадського користування), такі як умивальні речі (глечики для умивання і т.д.), санітарно-технічні відра, підкладні судна, пісуари, нічні горщики, плювальниці, розсіювачі душу, ванночки для промивання очей; мильниці, вішалки для рушників, підставки для зубних щіток, тримачі для туалетного паперу, гачки для рушників та аналогічні вироби для ванних і туалетних кімнат або кухонь, незалежно від способу кріплення.

При цьому товарна категорія 6912 00 90 включає вироби, які не відповідають ні критеріям, встановленим для виробів, що підпадають під інші товарні категорії цієї товарної позиції, ні критеріям,

застосовуваним до фарфорових виробів (товарна позиція 6911).

Товарна ж категорія 6912 00 50 включає вироби, одержувані шляхом випалу суміші відібраних глин, ( тонка кераміка ), іноді з доданням польового шпату та різних кількостей крейди (твердий фаянс, змішаний фаянс, м`який фаянс).

Фаянсові вироби характеризуються зламом білого або світлого кольору (дещо сіруватим, кремовим або кольору слонової кістки), а вироби з тонкої кераміки - зламом різних кольорів - від жовтого до коричневого або червонувато-коричневого. Їхній злам, який має дрібнозернисту структуру, однорідний; діаметр неоднорідних елементів (частинок, включень, пор), що представляють структуру загальної маси, повинен бути менш як 0,15 мм, тому ці елементи не можна побачити неозброєним оком.

Крім того, їхня пористість (коефіцієнт водопоглинення) становить 5 мас. % або більше. Пористість повинна вимірюватись за методом, наведеним у Поясненнях до товарної категорії 6912 00 10.

Відповідно до Пояснень до товарної позиції 6911 до неї відносяться посуд та прибори столові або кухонні, інші господарськi і туалетнi вироби, з фарфору: 6911 10 00 00 - посуд та прибори столові або кухонні; 6911 90 00 00 - інший.

Отже, суди визначили, що спірним для правильної класифікації імпортованого позивачем товару питанням є матеріал, із якого він виготовлений (кераміка, фарфор або фаянс).

Так, на замовлення митного посту Західний Митниці Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС проведено дослідження зразків імпортованого позивачем товару, що вказаний у оскаржуваному рішенні, з метою визначення компонентів хімічного складу, необхідних для однозначної ідентифікації та класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, за результатами якого складено висновок від 24 жовтня 2016 року №142005702-0292.

У висновку зафіксовано, що за результатами досліджень наданих зразків товару, що імпортується Товариством, встановлено наступне: надані на дослідження товари являють собою керамічні вироби, що містять на своїй поверхні глазурування/покриття; визначені показники матеріалу кераміки зразків №14, 15 характерні для виробів з фаянсу/тонкої кераміки; визначені показники матеріалу кераміки зразків №1-13, 16, 17 характерні для виробів з фарфору.

При цьому, позивач не спростовує висновки проведеного дослідження як такі, а лише зазначає про те, що використані під час дослідження засоби вимірювальної техніки (ваги, аналізатор) не пройшли повірку, а питання визначення матеріалу товару міг вирішувати тільки експерт у галузі матеріалів, речовин та виробів, із відповідним досвідом та сертифікатом на право проведення таких досліджень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 356 МК України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з частиною 2 статті 357 МК України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених органом доходів і зборів. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.

За змістом частин 8 та 9 статті 357 МК України за результатами проведених досліджень (аналізів, експертиз) експерт готує висновок за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У висновку про результати дослідження (аналізу, експертизи) зазначаються: 1) місце і дата проведення дослідження (аналізу, експертизи); 2) ким і на підставі якого документа проводилося дослідження (аналіз, експертиза); 3) запитання, поставлені перед експертом; 4) об`єкти дослідження (аналізу, експертизи); 5) матеріали і документи, надані експерту; 6) зміст та результати дослідження (аналізу, експертизи) із зазначенням методів їх проведення; 7) оцінка результатів дослідження (аналізу, експертизи), висновки та їх обґрунтування.

Отже, суди попередніх інстанцій вказали, що з метою забезпечення здійснення митного контролю експерти спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу Державної фіскальної служби України мають право проводити дослідження (аналізи, експертизи) та складати за їх результатами відповідний висновок.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Не підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, зокрема, що застосовуються органами з оцінки відповідності (у тому числі випробувальними та калібрувальними лабораторіями), акредитованими національним органом України з акредитації чи національними органами з акредитації інших держав, для провадження діяльності, стосовно якої їх було акредитовано.

У свою чергу, суди з`ясували, що Департамент податкових та митних експертиз ДФС листом від 25 травня 2017 року №1786/8/26-70-10 повідомив, що він акредитований Національним агентством з акредитації України на відповідність вимогам стандарту ДСТУ ISO IEC 17025:2006 Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій та має впроваджену систему управління якістю, а тому експертами використовуються засоби вимірювальної техніки та випробувальне обладнання, які відповідно до вимог пункту 5.5 розділу 5 ДСТУ ISO IEC 17025:2006 мають чинні свідоцтва про калібрування.

Крім того, на підтвердження правомірності своїх дій відповідачем були надані свідоцтва про калібрування від 09 грудня 2015 року реєстраційний № UA 0202 1541 та від 28 грудня 2015 року реєстраційний № UA 02 04 35559 щодо калібрування аналізатору елементарного складу речовин Expert 3L та неавтоматичного зважувального приладу Crystal 200, за допомогою яких проведено дослідження зразків імпортованих позивачем товарів, а також свідоцтво про надання права самостійного проведення досліджень (аналізів, експертиз) №91, видане експерту, який склав висновок від 24 жовтня 2016 року №142005702-0292, Іщук Н.М., про те, що їй надано право на самостійне проведення досліджень (аналізів, експертиз) продукції неорганічного походження, та диплом про вищу освіту від 01 березня 2007 року серії КВ в„–30786935 .

Дослідивши зазначені докази, суди попередніх інстанцій вказали, що вони спростовують доводи позивача про ймовірні порушення при проведенні дослідження Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС.

Що ж до посилань позивача на відсутність доказів акредитації Департаменту податкових та митних експертиз ДФС та неналежність копій свідоцтв про калібрування засобів вимірювальної техніки, то судами вони не прийняті до уваги, оскільки дії по проведенню експертизи не є предметом спору у даній справі, а належних доказів, які б спростовували висновки проведеного дослідження або підтверджували проведення такого дослідження з порушенням встановлених вимог до такого виду досліджень, позивачем не надано.

Враховуючи викладене вище в сукупності, суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, прийшли до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інпромторг Сервіс" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко