Постанова
від 16.06.2021 по справі 755/12390/19
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

(додаткова)

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 755/12390/19

провадження № 61-5262св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідач - Житлово-будівельний кооператив Політехнік-3 ,

треті особи:Головне управління Держпродспоживслужби у м. Києві, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву Житлово-будівельного кооперативу Політехнік-3 про ухвалення у справі додаткового рішення,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Житлово-будівельного кооперативу Політехнік-3 (далі -ЖБК Політехнік-3 ), треті особи: Головне управління Держпродспоживслужби у м. Києві, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (далі - КП Київтеплоенерго ) про визнання дій незаконними, зобов`язання укласти договір, взяти на абонентський облік теплолічильники та зробити перерахунок платежів за опалення.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Квартира розташована в будинку, який обслуговує відповідач - ЖБК Політехнік 3 . 24 жовтня 2018 року між ЖБК Політехнік-3 таКП Київтеплоенерго укладено договір на постачання теплової енергії та гарячої води, за яким КП Київтеплоенерго як постачальник подає теплову енергію споживачу - ЖБК Політехнік-3 .

Позивач вказував, що внаслідок проведених переобладнань у значній кількості квартир будинку шляхом ліквідації внутрішніх стін і приєднання житлових приміщень лоджій, порушено проектний баланс системи центрального опалення, внаслідок чого до його квартири теплоносій доходить значно охолодженим і температура у квартирі прогрівається лише до 11-12 градусів, що свідчить про надання послуги неналежної якості. Через знижену температуру у квартирі він часто хворіє і вимушений опалювати квартиру газом і електроенергією, що призводить до значних витрат.

Він звернувся до відповідача із вимогою про укладення договору про теплопостачання, проте ЖБК Політехнік-3 листом відмовив в укладанні такого договору, посилаючись на те, що він не є надавачем послуг, а є колективним споживачем, чим позбавив позивача прав як споживача на отримання якісної послуги центрального опалення, права перерахунку платежів тощо.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати незаконною відмову ЖБК Політехнік-3 від укладання з ним як власником квартири договору про теплопостачання та зобов`язати відповідача укласти з ним типовий договір, затверджений Постановою Кабінетом Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, також відповідно до вимог Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженого наказом Мінрегіону України від 12 жовтня 2018 року № 270 , взяти на абонентський облік теплолічильники, встановлені в квартирі АДРЕСА_1 , також зобов`язати ЖБК Політехнік-3 зробити перерахунок платежів по квартирі АДРЕСА_2 за централізоване опалення за опалювальні періоди 2017-2018 роки та 2018-2019 роки згідно з показниками приладів обліку теплової енергії.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач ЖБК Політехнік-3 не є виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії до будинку на АДРЕСА_3 , оскільки не є суб`єктом господарювання, що надає комунальну послугу споживачу, а отже, не може виступати в договірних відносинах як виконавець комунальних послуг з постачання теплової енергії.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ЖБК Політехнік-3 не є виконавцем комунальної послуги з постачанння теплової енергії чи гарячої води, згідно зі статтею 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги договір про надання комунальної послуги укладається виключно між виконавцем відповідної послуги та споживачем.

Постановою Верховного Суду від 02 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року залишено без змін.

У червні 2021 року ЖБК Політехнік-3 подало до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь витрати за надання правової допомоги адвокатом, а саме за складання відзиву на касаційну скаргу, у сумі 6 000 грн.

Вирішуючи питання про можливість розподілу у справі судових витрат за поданою заявою, Верховний Суд дійшов наступного висновку.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України ).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно до статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Зазначене узгоджується із положенням частини першої статті 182 ЦПК України про те, що учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань при розгляді справи судом.

Тобто саме зацікавлена сторона повинна вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Подібні правові висновки викладені в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19.

На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги ЖБК Політехнік-3 надав до суду копію договору про надання правничої допомоги від 15 червня 2020 року № 15/06/2020-1, укладеного між ЖБК Політехнік-3 та адвокатським бюро Тарас Кулачко та Партнери , копію свідоцтва про право на зайняття адвокатом Золотуп С. В. адвокатською діяльністю серії ПТ № 2653, ордер про надання правничої допомоги та акт приймання-передачі наданих послуг від 15 червня 2020 року на суму 6 000 грн .

Зі змісту відзиву на касаційну скаргу, поданого до суду у червні 2020 року, відомо, що ЖБК Політехнік-3 заявляло про необхідність вирішення питання щодо витрат за надання правової допомоги адвокатом, а саме за складання відзиву на касаційну скаргу, у сумі 6 000 грн.

Отже, оскільки заявником надано суду докази детального опису виконаної адвокатом роботи та її вартості, вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЖБК Політехнік-3 витрат на правову допомогу надану адвокатським бюро Тарас Кулачко та Партнери у розмірі 6 000 грн за подання відзиву на касаційну скаргу підлягають задоволенню.

Враховуючи, що постановою Верховного Суду від 02 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення , а оскаржені судові рішення - без змін, однак питання щодо розподілу судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу під час перегляду справи у суді касаційної інстанції, не вирішено, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви адвокатського бюро Тарас Кулачко та Партнери , та ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись статтями 141, 270 , 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Житлово-будівельного кооперативу Політехнік-3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу Політехнік-3 6 000 грн 00 коп . на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення16.06.2021
Оприлюднено22.06.2021
Номер документу97771602
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —755/12390/19

Ухвала від 15.12.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Воробйова Ірина Анатоліївна

Постанова від 16.06.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Воробйова Ірина Анатоліївна

Постанова від 02.06.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Воробйова Ірина Анатоліївна

Ухвала від 24.05.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Воробйова Ірина Анатоліївна

Ухвала від 05.10.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Воробйова Ірина Анатоліївна

Ухвала від 18.05.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Воробйова Ірина Анатоліївна

Ухвала від 01.04.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Воробйова Ірина Анатоліївна

Постанова від 20.02.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Савченко Сергій Іванович

Ухвала від 22.01.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Савченко Сергій Іванович

Ухвала від 20.12.2019

Цивільне

Київський апеляційний суд

Савченко Сергій Іванович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні