Ухвала

від 15.06.2021 по справі 212/10148/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/10148/18

1-кп/212/409/21

У Х В А Л А

15 червня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу обвинувальний акт внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018040230001893 від 10.10.2018року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов обвинувальний акт з додатками у вказаному вище кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.213 КК України.

Прокурор у судовому засіданні надав письмове клопотання про закриття даного кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, оскільки сплинули строки притягнення обвинуваченого до кримінальної від повільності.

Обвинувачений підтримав заявлене клопотання та просив суд у підготовчому судовому засіданні, справу закрити. Вказав що на досудовому слідстві він захисника не мав.

Вислухавши сторони, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до наступного висновку

Так, відповідно до вимог ст.314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттями 468-475цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбаченихпунктами 4-8, 10 частини першої абочастиною другою статті 284цього Кодексу; 3)повернути обвинувальнийакт,клопотання прозастосування примусовихзаходів медичногоабо виховногохарактеру прокурору,якщо вонине відповідаютьвимогам цьогоКодексу; 4)направити обвинувальнийакт,клопотання прозастосування примусовихзаходів медичногоабо виховногохарактеру довідповідного судудля визначенняпідсудності увипадку встановленнянепідсудності кримінальногопровадження; 5)призначити судовийрозгляд напідставі обвинувальногоакта,клопотання прозастосування примусовихзаходів медичногоабо виховногохарактеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Як вбачається з обвинувального акту, кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 213 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 був вчинений 26.11.2018 року, тобто з моменту вчинення кримінального правопорушення не пройшло понад три роки.

Згідно з ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 213 КК України, відноситься до кримінальних проступків, які караються штрафом або виправними роботами, або обмеженням волі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

З огляду на зазначене, клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про призначення справи до судового розгляду, суд вказує, що даний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, оскільки він не відповідає вимогамКПК України, при цьому суд виходить з наступних підстав.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, передбаченимист.7 КПК України, таким як верховенство права, законність, забезпечення права на захист тощо.

Згідно з ч.4ст.110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченимст. 291 КПК України, у урахуванням глави 30 КПК України.

Судом встановлено, що зазначений обвинувальний акт з додатками не відповідає вимогамКПК України. А також судом встановлено порушення права на захистобвинуваченого.

Так, з поданого прокурором обвинувального акту з додатками вбачається, що в порушення вимог п.1 ч.3 ст.302 КПК України, де закріплено, що до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинна бути додана письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості.

Суду не надана письмова заява підозрюваного, яка повинна була бути складена в присутності захисника, що є порушенням права обвинуваченого на захист.

Належна реалізація права на захист у кримінальному провадженні вимагає застосування практики ЄСПЛ, згідно з правовою позицією якого, відображеною, зокрема, у рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником…, є однією з основних ознак справедливого судового розгляду». Також у п.89 рішення ЄСПЛ від 13.02. 2001 року у справі «Кромбах проти Франції»вказано,що «хоча право кожної особи, обвинувачуваної у вчиненні кримінального правопорушення, на ефективний захист адвокатом не є абсолютним, воно становить одну з головних підвалин справедливого судового розгляду».

Також необхідною умовою реалізації права на захист є забезпечення основних його гарантій на усіх стадіях кримінального провадження, оскільки випадки, коли підозрюваному, обвинуваченому під час досудового розслідування не було призначено захисника за умови його обов`язкової участі або фактично усунуто захисника від здійснення своїх законних повноважень, ставлять під сумнів питання належності та допустимості доказів, на яких ґрунтується обвинувальний акт прокурора. При цьому призначення захисника у судовому провадженні у таких справах не може саме по собі відновити порушене право на захист. Правову позицію ЄСПЛ щодо початкового етапу забезпечення права на захист у кримінальному провадженні викладено, у рішення ЄСПЛ від 09.06.2011 року у справі «Лучанінова проти України», де зазначено, що «для здійснення обвинуваченим свого права на захист йому зазвичай повинно бути забезпечено можливість отримати ефективну допомогу захисника із самого початку провадження».

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12018040230001893від 10.10.2018року увчиненні кримінальногопроступку зач.1ст.213КК України, належить повернути прокурору для приведення його у відповідність до вимог КПК України. Вказані судовм обставини перешкоджають суду призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 7, 20, 291, 314, 381-382 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 відомості внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018040230001893 10.10.2018 року у вчиненні кримінального проступку за ч.1ст.213КК України, на підставі ст. 49 КК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.10.2018 року за № 12018040230001893 у вчиненні кримінального проступку ОСОБА_4 за ч.1ст.213КК України- повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня проголошення.

Суддя ОСОБА_1