Справа № 352/1869/17
Провадження № 2/353/6/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2021 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Лущак Н.І.,
з участю секретаря судового засідання - Гуцуляк Г.Я.,
представника позивача-відповідача ОСОБА_1 - адвоката Леник Л.П.,
представника відповідача-позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 -
адвоката Тихонова О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , неповнолітніх: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Орган опіки та піклування Тисменицької районної державної адміністрації в особі служби у справах дітей про усунення перешкод у користуванні квартирою, шляхом виселення з цього приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав про визнання недійсними Кооперативного договору № 81 від 17.11.2014 року, укладеного між обслуговуючим кооперативом ЖБК Радислав та ОСОБА_1 і похідних від нього - акту приймання-передачі квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 та державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 проведеною реєстратором Тисменицької районної державної адміністрації Федоришиним Юрієм Івановичем,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 25.10.2017 року звернулася в Тисменицький районний суд Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила виселити ОСОБА_2 разом із членами його сім`ї із належної їй на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1 (на даний час Івано-Франківського району) Івано-Франківської області. Свої вимоги обґрунтувала тим, що їй на праві приватної власності згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 88320439, належить квартира за вищевказаною адресою. Вона виготовила технічний паспорт на дане майно. Однак у вищезазначеній квартирі проживає ОСОБА_2 із членами своєї сім`ї, цей факт підтверджується письмовою відповіддю обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав . Вона має намір у встановленому порядку зареєструвати місце проживання по АДРЕСА_2 , вселитися та проживати в цій квартирі, однак не може це реалізувати, оскільки відповідач, всупереч її волі, продовжує проживати у зазначеному приміщенні. На її неодноразові усні та письмові претензії відповідач не відповідає. Вважає, що факт проживання відповідача в квартирі, що їй належить, порушує її право власності на дану квартиру, оскільки позбавляє її можливості в повній мірі використовувати її як об`єкт права власності.
Зазначила, що право користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
Вказала, що власник майна має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності. З огляду на вищевказане, вона має право звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження належним їй нерухомим майном: квартирою АДРЕСА_1 , шляхом припинення дії, яка порушує її право, а саме виселення осіб, що там проживають.
Ухвалою судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гургули В.Б. від 25.10.2017 року відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Також даною ухвалою надано відповідачу до початку розгляду справи по суті подати письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими обґрунтовуються його заперечення.
21.12.2017 року відповідач ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву, в якій просив визнати незаконною реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 (Том 1 а.с. 21-22). Свою позицію обґрунтував тим, що право власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 зареєстровано з порушенням закону на підставі незаконних документів, а тому державна реєстрація такого права підлягає скасуванню. Право на дане помешкання перейшло до нього від ТзОВ Мій дім Україна і виникли у нього у 2011 році, тобто раніше ніж у ОСОБА_1 . Відтак, на момент укладення спірного правочину права на помешкання належали йому. Разом з матеріалами зустрічної заяви подав квитанцію про сплату судового збору № 0.0.922707623.1 від 21.12.2017 року в розмірі 640,00 грн. (Том 1 а.с. 20), тобто за позовною вимогою немайнового характеру, яка подана фізичною особою у 2017 році.
Ухвалою судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гургули В.Б. від 21.02.2018 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання незаконним реєстрації права власності на нерухоме майно повернуто заявнику (Том 1 а.с. 32-33). 23.02.2018 року зустрічну позовну заяву та квитанцію про сплату судового збору повернуто ОСОБА_2 (Том 1 а.с. 36).
Не погодившись з ухвалою судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гургули В.Б., відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу (Том 1 а.с. 43).
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 15.05.2018 року клопотання відповідача ОСОБА_2 задовлено, залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Тисменицької районної державної адміністрації в особі Служби у справах дітей (Том 1 а.с. 128-129).
Постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 07.06.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 21.02.2018 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (Том 1 а.с. 160-161).
23.10.2018 року на адресу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Леник Л.П. про уточнення позовних вимог (Том 1 а.с. 187-188), в якій вона просила усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом виселення з цього приміщення ОСОБА_2 та членів його сім`ї: дружини ОСОБА_3 , неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Заява обґрунтована тим, що на момент пред`явлення позову у позивача не було відомостей про те, хто саме із членів сім`ї відповідача вселився та користується житловим приміщенням: квартирою АДРЕСА_1 , тому позивачем у справі в якості відповідача було зазначено тільки ОСОБА_2 . На даний час відповідач ОСОБА_2 визнав, що в спірному приміщенні він проживає разом з дружиною ОСОБА_3 та двома неповнолітніми дітьми: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Водночас, у зв`язку із розглядом ще однієї цивільної справи за участю цих самих сторін, стало відомо про підстави вселення відповідача та членів його сім`ї до належного на праві власності ОСОБА_1 житла.
Відповідач ОСОБА_2 помешкання набув на підставі договору від 01.02.2011 року укладеного між ним та ТзОВ Мій дім Україна , тобто на підставі попереднього договору купівлі-продажу будинку від 01.02.2011 року, укладеного в простій письмовій формі. Вказала, що даний договір є правочином, а тому на нього поширюються загальні положення про правочин. Недотримання під час його укладення вимог щодо нотаріального посвідчення, відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, свідчить про його нікчемність. Вважає, що посилання відповідача ОСОБА_2 на той факт, що він набув права зайняття спірного житлового приміщення на підставі наведеного попереднього договору не свідчить про наявність у нього права власності або права користування житлом. Укладення попереднього договору та виконання умов, є лише передумовами для укладення основного договору і не замінює собою основний договір.
Просила взяти до уваги те, що згідно довідки Угринівської сільської ради Івано-Франківської області № 26 від 06.02.2018 року у спірній квартирі місце проживання відповідача ОСОБА_2 та членів його сім`ї: дружини ОСОБА_3 , неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не реєструвалося. Тобто, у відповідачів не виникало жодних прав на спірне майно. Таким чином, відповідач та члени його сім`ї самоправно, без належних правових підстав вселилися у спірне житлове приміщення, тому вони підлягають виселенню.
Разом з заявою про уточнення позовних вимог представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Леник Л.П. подала заяву про залучення співвідповідачів (Том 1 а.с. 189), в якій просила залучити до участі у справі в якості співвідповідачів дружину відповідача ОСОБА_3 , неповнолітніх дітей відповідача: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 04.12.2018 року заяву ОСОБА_2 про відвід головуючому судді Гургулі В.Б. у даній справі задоволено. Справу передано до канцелярії Тисменицького районного суду Івано-Франківської області для вирішення питання про її передачу іншому судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України (Том 1 а.с. 198-200).
04.12.2018 року цивільну справу було внесено до системи автоматизованого розподілу та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цього ж дня справу передано для розгляду судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_6 (Том 1 а.с. 203).
Ухвалою судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Струтинського Р.Р. від 07.12.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (Том 1 а.с. 206-207).
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 25.02.2019 року заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Струтинського Р.Р. у даній справі задоволено. Справу передано до канцелярії Тисменицького районного суду Івано-Франківської області для вирішення питання про її розгляд в іншому складі суду (Том 1 а.с. 223-224).
25.02.2019 року цивільну справу було повторно внесено до системи автоматизованого розподілу та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цього ж дня справу передано для розгляду судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Хоминець М.М. (Том 2 а.с. 2).
Ухвалою судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Хоминець М.М. від 01.03.2019 року призначено підготовче судове засідання (Том 2 а.с. 4-5).
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20.08.2019 року заяву ОСОБА_2 про відвід головуючому судді Хоминець М.М. у даній справі задоволено. Справу передано до канцелярії Тисменицького районного суду Івано-Франківської області для визначення іншого складу суду у порядку встановленому ст. 33 ЦПК України (Том 2 а.с. 38-40).
21.08.2019 року у зв`язку з тим, що утворити новий склад суду для розгляду даної справи неможливо, розпорядженням в.о. голови Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Хоминець М.М. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 31 ЦПК України цивільну справу за вищевказаним позовом передано на розгляд Тлумацького районного суду Івано-Франківської області (Том 2 а.с. 44-45).
03.09.2019 року цивільну справу було внесено до системи автоматизованого розподілу, однак згідно протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями призначення не відбулося, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи. Після виходу судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Лущак Н.І. з відпустки, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.09.2019 року дану справу передано останній для розгляду (Том 2 а.с. 53).
Ухвалою судді Тлумацького районого суду Івано-Франківської області Лущак Н.І. від 09.09.2019 року справу за вищевказаним позовом прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання по даній справі. Встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та роз`яснено їхнє право на пред`явлення зустрічного позову відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву. Встановлено третій особі п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання письмових пояснень щодо позову (Том 2 а.с. 54-55).
21.11.2019 року, тобто до закінчення підготовчого провадження,відповідач ОСОБА_2 через канцелярію суду подав заяву, в якій просив постановити ухвалу про прийняття та об`єднання в одне провадження з первісним позовом зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення незаконною реєстрацію права власності на нерухоме майно (Том 2 а.с. 101). Свої вимоги мотивував тим, що він подав у даній справі зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання незаконною реєстрацію права власності на нерухоме майно. Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 21.02.2018 року даний зустрічний позов повернуто відповідачу ОСОБА_2 . Постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 07.06.2018 року ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 21.02.2018 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Таким чином апеляційним судом визнано незаконним повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 , однак судом першої інстанції у відповідності до ч. 3 ст. 193 ЦПК України не вирішено питання щодо прийняття зустрічного позову та його об`єднання в одне провадження з первісним позовом. Відтак на даний час зустрічний позов пред`явлено до суду, однак процесуально не вирішено питання його прийняття та об`єднання.
Також 21.11.2019 року ОСОБА_2 подав заяву про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом (Том 2 а.с. 105), в якому просив збільшив позовні вимоги за зустрічним позовом та просив визнати незаконною реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати недійсним кооперативний договір № 81 від 17.11.2014 року, укладений між ЖБК Радислав та ОСОБА_1 . Крім того, просив відстрочити сплату судового збору за збільшення позовних вимог.
Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 21.11.2019 року зустрічну позовну заяву, при збільшеному розмірі позовних вимог, ОСОБА_2 - залишено без руху. Надано ОСОБА_2 , з часу вручення копії ухвали, десятиденний строк, для усунення недоліків. Відкладено підготовче судове засідання по даній цивільній справі (Том 2 а.с. 108-112).
До початку розгляду справи, а саме 17.12.2019 року відповідач ОСОБА_2 через канцелярію суду подав заяву, в якій усунув недоліки зустрічної позовної заяви, при збільшеному розмірі позовних вимог (Том 2 а.с. 148, 149, 154, 155).
Сторони та їх представники в підготовче судове засідання 17.12.2019 року не з`явився, у зв`язку з чим підготовче судове засідання було відкладено.
Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Лущак Н.І. від 25.02.2020 року (Том 2 а.с. 202-205) зустрічний позов, при збільшеному розмірі позовних вимог, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання незаконною реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 ; визнання недійсним кооперативного договору № 81 від 17.11.2014 року, укладеного між ЖБК Радислав та ОСОБА_1 , прийняти до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , неповнолітніх: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Орган опіки та піклування Тисменицької районної державної адміністрації в особі служби у справах дітей про усунення перешкод у користуванні квартирою, шляхом виселення з цього приміщення, об`єднано в одне провадження з первісним позовом та присвоїно справі загальний номер № 352/1869/17, а провадженню номер № 2/353/22/20. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання по справі. Також даною ухвалою встановлено: ОСОБА_1 п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на зустрічну позовну заяву; третій особі п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання письмових пояснень щодо зустрічного позову, а також десятиденний строк для подання письмових пояснень щодо відзиву; ОСОБА_2 п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на зустрічний позов для подання відповіді на відзив; ОСОБА_1 п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив на зустрічний позов для подання заперечення.
24.03.2020 року на адресу суду від представника позивача-відповідача ОСОБА_1 - адвоката Леник Л.П. надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, при збільшеному розмірі позовних вимог (Том 2 а.с. 223-224), разом з підтвердженням про направлення його копії відповідачу-позивачу ОСОБА_2 (Том 2 а.с. 222), в якому вона просила відмовити в задоволенні зустрічного позову, при збільшеному розмірі позовних вимог, оскільки вважає його безпідставним, необгрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення. Свої заперечення обґрунтувала тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 88320439 та зареєстрована за даною адресою. Водночас просила взяти до уваги, що дана квартира не є зареєстрованим місцем проживання або перебування ОСОБА_2 , оскільки місце проживання останнього та членів його сім`ї: дружини ОСОБА_3 та неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в даному помешканні не реєструвалося. З огляду не вищенаведене, можна зробити висновок, що у ОСОБА_2 не виникало жодних прав на квартиру АДРЕСА_1 , таким чином ОСОБА_2 та члени його сім`ї самоправно, без належних правових підстав вселилися у спірне житлове приміщення. Вважає, що при укладенні кооперативного договору між ОСОБА_1 та ЖБК Радислав було додержано всіх вимог, встановлених ст. 203 ЦК України, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним відповідно до ст. 215 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи та особистих пояснень ОСОБА_2 в тексті зустрічної позовної заяви, заяви про збільшення позовних вимог, спірну квартиру він набув на підставі договору від 01.02.2011 року, укладеного між ним та ТзОВ Мій дім Україна , тобто на підставі Попереднього договору купівлі-продажу будинку від 01.02.2011 року, укладеного в простій письмовій формі. Відповідно розділу 1 Попереднього договору купівлі-продажу будинку від 01.02.2011 року предметом договору є зобов`язання щодо укладення в майбутньому Договору купівлі-продажу будинку (Основного Договору купівлі-продажу). Розділом 2 цього договору визначено які істотні умови повинен містити Основний договір, зокрема, п. 2.1.1 встановлено, що об`єктом Основного Договору є житловий будинок, загальною площею 92,33 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , 238200,00 грн., на момент укладення Основного Договору, що еквівалентно 30000,00 доларів США, який продавець повинен передати Покупцю у власність після 100% оплати його вартості та підписання Основного Договору купівлі-продажу. В матеріалах справи міститься квитанція до прибуткового касового ордера № 5 від 01.02.2011 року про внесення коштів згідно Договору від 01.02.2011 року у сумі 238200,00 грн., однак відсутній Основний Договір купівлі-продажу, що свідчить про те, що Основний Договір купівлі-продажу на момент подання позовної заяви до суду не укладений. ОСОБА_2 не врахував той факт, що укладення попереднього договору та виконання умов, які у ньому були передбачені, є лише передумовами для укладення основного договору, і не заміняє собою основний договір.
За таких умов, коли попередній договір не укладено, а жодна зі сторін не направила пропозицію про його укладення, зобов`язання, встановлені попереднім договором припиняються, а сторони за попереднім договором можуть претендувати виключно на відшкодування збитків відповідно ч. 2 ст. 635 ЦК України. Таким чином, твердження ОСОБА_2 про те, що на момент укладення оспорюваного Кооперативного договору права на спірне житло належали йому є надуманим та хибним, оскільки ані ОСОБА_2 , ані ТзОВ Мій дім Україна житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , а тим більше належна ОСОБА_1 квартира в цьому будинку не належали.
Вказала, що предметом оспорюваного Кооперативного договору є пай у пайовому фонді - майнове право ОСОБА_1 на спірну квартиру, оскільки у ОСОБА_2 не виникало жодних прав на дане майно, тому у нього відсутні майнове право чи інтерес, якіб могли бути порушені укладеним правочином і потребували б захисту в судовому порядку.
До початку розгляду справи по суті, а саме 30.10.2020 року через канцелярію суду представник відповідача-позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 - адвокат Тихонов О.Б. подав заяву про уточнення предмету та підстав позову (Том 3 а.с. 97-100) , в якій просив визнати недійсними Кооперативний договір №81 від 17.11.2014 року, укладений між обслуговуючим кооперативом ЖБК Радислав та ОСОБА_1 і похідних від нього - акт приймання-передачі квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 та державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (з відкриттям розділу), індексний номер: 35421388 від 29.05.2017 року на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_4 преведеною реєстратором Тисменицької районної державної адміністрації Федоришиним Ю.І.
Також разом заявою про уточнення предмету та підстав позовупредставник відповідача-позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 - адвокат Тихонов О.Б. подав клопотання щодо залучення співвідповідача за зустрічним позовом, в якому просив залучити обслуговуючий кооператив ЖБК Радислав (ЄДРПОУ 38275961, юридична адреса: вул. Стуса, буд. 13, с. Солонка, Пустомирівський район, Львівська область, 81131; фактична адреса: АДРЕСА_5 ) в якості співвідповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 (Том 3 а.с. 122-123).
Крім того, 30.10.2020 року через канцелярію суду представник відповідача-позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 - адвокат Тихонов О.Б. подав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 (Том 3 а.с. 124-126) ,разом з підтвердженням про направлення його копії позивачу-відповідачу ОСОБА_1 та її представнику (Том 3 а.с. 132, 155), в якому вказав, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та члени його сім`ю вважають вимоги ОСОБА_1 безпідставними та такими, які порушують конституційні права сім`ї ОСОБА_2 мати житло на праві власності та користування ним. Вважає, що ОСОБА_1 за підробленими документами, тобто документами, які не відповідають фактичним обставинам, шляхом рейдерства намагається незаконно заволодіти належній ОСОБА_2 та членам його сім`ї квартирою АДРЕСА_1 . Свою позицію обґрунтував тим, що 01.02.2011 року між ТзОВ Мій дім Україна , в особі генерального директора Мірзоєва Ю.С. та ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 92,33 м.кв., прибудинковою територією не менше 150 м.кв., за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 238000 грн., що еквівалентно на день укладення даного договору 30000,00 доларам США. Сторони зобов`язалися в майбутньому укласти і належними чином оформити Договір купівлі-продажу будинку (Основний договір купівлі-продажу) на умовах і в порядку, визначених Попереднім Договором. ТзОВ Мій дім Україна зобов`язався ввести даний будинок в експлуатацію не пізніше першого кварталу 2012 року, а ОСОБА_2 зобов`язався в день підписання Попереднього договору, в рахунок належного за Основним договором платежу, для забезпечення його виконання та гарантії своїх намірів щодо купівлі будинку, сплатити ТзОВ Мій дім Україна 100% вартості будинку, що становить 23800,00 грн., що еквівалентно на день укладення даного договору 30000,00 доларам США. За домовленістю сторін укладення та нотаріальне посвідчення Основного договору купівлі-продажу здійснюватиметься після 100% оплати вартості Об`єкту, визначеного в Попередньому договорі та вводу його в експлуатацію.
ОСОБА_2 на виконання зобов`язання за Попереднім договором купівлі-продажу будинку вніс в касу ТзОВ Мій дім Україна грошові кошти в сумі 238000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 5 від 01.02.2011 року.
Виходячи з того, що будівельна готовність даного будинку станом на 01.02.2011 року, тобто на момент укладення Попереднього Договору, становила 100% із забудовником ТОВ Новекс Дім , в особі генерального директора ОСОБА_7 , 01.02.2011 року було укладено договір № 17/1 про надання послуг на час виконання ремонтних робіт в будинку в житловому комплексі ІНФОРМАЦІЯ_1 . Предметом Договору було забезпечення ТОВ Новекс Дім надання послуг на час проведення ремонтних робіт в будинку АДРЕСА_6 , за що ОСОБА_2 зобов`язався своєчасно оплатити послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах Договору.
В період з 01.02.2011 року по жовтень 2012 року ОСОБА_2 проводив ремонтно-оздоблювальні роботи в спірній квартирі. 15.10.2012 року ОСОБА_2 , за згодою забудовника ТОВ Новекс Дім , уклав з ВАТ Івано-Франківськгаз Договір про надання населенню послуг з газопостачання і в грудні 2012 року разом із сім`єю вселився в спірну квартиру, де мешкає по теперішній час.
В жовтня 2014 року ОСОБА_2 уклав з обслуговуючим кооперативом ЖБК Радислав договір про надання житлово-комунальних послуг, які надаються по теперішній час і оплачуються ОСОБА_2 в повному обсязі.
У зв`язку з тим, що ТзОВ Мій дім Україна не виконувало зобов`язання за Попереднім договором купівлі-продажу будинку щодо укладання Основного Договору, ОСОБА_2 було ініційовано заяви про злочин, а також цивільний позов в Тисменицький районний суд Івано-Франківської області. Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області за ОСОБА_2 було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Однак, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 апеляційним судом Івано-Франківської області вищевказане рішення було скасоване.
Вказав, що в жовтні 2012 року забудовник МПЖК Західний в особі ТОВ Новекс Дім уклав з обслуговуючим кооперативом ЖБК Радислав Генеральний договір про передачу незавершеного будівництвом нерухомого майна в якості пайового внеску довірителів Фонду фінансування будівництва (далі ФФБ) типу А за адресою: АДРЕСА_6 , та закріплення за ними паїв у житлово-будівельному кооперативі ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За предметом даного Генерального договору забудовник МПЖК Західний ТОВ Новекс Дім передає незавершене будівництво обслуговуючому кооперативу ЖБК Радислав з метою завершення будівництва і вводу його в експлуатацію. Таким чином, даним Договором строки вводу в експлуатацію в т.ч. і спірної квартири змінюються, а також змінюється замовник (забудовник) комплексу на обслуговуючий кооператив ЖБК Радислав .
У додатку № 1 до даного договору міститься перелік довірителів ФФБ та закріплені за ними паї у обслуговуючому кооперативі ЖБК Радислав .
Таким чином, Попередній договір від ТзОВ Мій дім Україна (продавця), Договір про надання послуг від ТОВ Новекс Дім (виконавця), а також Генеральний договір про передачу незавершеного будівництва МПЖК Західний від імені Забудовника, ТОВ Новекс Дім , підписаний однією і тією ж посадовою особою - генеральним директором ОСОБА_7 .
Серед довірителів вищезазначеного ФФБ ОСОБА_1 не значиться і за нею не закріплявся пай у обслуговуючому кооперативі ЖБК Радислав у вигляді квартири АДРЕСА_1 . Разом з тим, щодо квартири за вказаною адресою немає довірителів (установників), що свідчить про дійсність укладеного 01.02.2011 року Попереднього договору купівлі-продажу укладеного між ТзОВ Мій дім Україна та ОСОБА_2 .
Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованою інспекцією держархбудконтролю в Івано-Франківській області за № ІФ 143131610686 від 10.06.2013 року, обслуговуючий кооператив ЖБК Радислав ввело в експлуатацію малоповерховий житловий комплекс, що розташований на АДРЕСА_7 . Відповідно до п. 13 даної Декларації об`єкт будівництва характеризується як двоповерховий+мансарда 106 квартирний будинок, де 69 трикімнатних і 37 чотирикімнатних квартири. Разом з тим, за даною Декларацією неможливо встановити ввід в експлуатацію квартири АДРЕСА_1 , бо будинок АДРЕСА_3 за Декларацією в експлуатацію не вводився. Тобто, на теперішній час питання вводу в експлуатацію будинку АДРЕСА_3 юридично не визначено, але фактично даний трьохквартирний будинок збудований і квартири мають власників. Зазначив, що юридична колізія перш за все пов`язана з внесенням обслуговуючим кооперативом ЖБК Радислав у вищевказану Декларацію недостовірних даних про об`єкт будівництва.
18.11.2020 року представник позивача-відповідача ОСОБА_1 - адвокат Леник Л.П. через канцелярію суду подала заперечення за заяву про уточнення предмету та підстав позову (Том 3 а.с. 148-149), оригінал якого надійшов на адресу суду 20.11.2020 року (Том 3 а.с. 172-173), в якому вона просила відхилити заяву ОСОБА_2 про уточнення предмету і підстав позову.
Також, 18.11.2020 року представник позивача-відповідача ОСОБА_1 - адвокат Леник Л.П. через канцелярію суду подала заперечення на відзив на позовну заяву (Том 3 а.с. 150-151), оригінал якого надійшов на адресу суду 20.11.2020 року (Том 3 а.с. 174-175), в якому вона просила залишити без розгляду відзив представника відповідача-позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 - адвоката Тихонова О.Б. на позовну заяву ОСОБА_1 .
Ухвалами Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 18.11.2020 року прийнято до розгляду заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Тихонова О.Б. про уточнення предмету та підстав позову, змінивши зустрічні позовні вимоги пред`явлені до ОСОБА_1 , а саме про визнання недійсними Кооперативного договору №81 від 17.11.2014 року, укладеного між обслуговуючим кооперативом ЖБК Радислав та ОСОБА_1 і похідних від нього - акту приймання-передачі квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 та державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 проведеною реєстратором Тисменицької районної державної адміністрації Федоришиним Ю.І. Клопотання представника відповідача-позивача ОСОБА_2 - адвоката Тихонова О.Б. - задоволено. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача за зустрічним позовом: обслуговуючий кооператив ЖБК Радислав . Встановлено обслуговуючому кооперативу ЖБК Радислав п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на зустрічну позовну заяву, при уточненому та збільшеному розмірі позовних вимог та роз`яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву співвідповідач має право пред`явити зустрічний позов.
До початку розгляду справи по суті, а саме 14.12.2020 року на адресу суду від представника відповідача обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав - адвоката Міла-Полякова Д.П. надійшов відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 (Том 3 а.с. 201-203) , в якій він просив відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , оскільки доводи останнього є надуманими та такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права. Свою позицію обґрунтував тим, що об`єкт будівництва ФФБ незавершений будівництвом об`єкт - малоповерховий житловий комплекс ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_7 , був отриманий на баланс обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав від генерального забудовника ТОВ Новекс Дім за Генеральним договором від 02.10.2012 року про передачу обслуговуючому кооперативу ЖБК Радислав незавершеного будівництвом нерухомого майна в якості пайового внеску довірителів ФФБ типу А за вказаною адресою, у зв`язку із остаточною втратою останнім фінансової спроможності у завершенні будівництва цього об`єкту та неможливістю виконати свої зобов`язання перед інвесторами цього проекту.
З метою обслуговування житлового комплексу та завершення всіх процедур по вводу в експлуатацію було взято в оренду: земельну ділянку з кадастровим номером 2625886801:16:168:0472 загальною площею 0,8194 га, нормативна грошова оцінка 197964,24 грн.; земельну ділянку з кадастровим номером 2625886801:17:178:0003 загальною площею 3,6631 га, нормативна грошова оцінка 1046279,70 грн.; земельну ділянку з кадастровим номером 2625886801:16:168:0471 загальною площею 0,0983 га, нормативна грошова оцінка 28077,12 грн.
В подальшому вказаний об`єкт будівництва заявником обслуговуючим кооперативом ЖБК Радислав введено в експлуатацію у червні 2013 року, згідно із декларацією про готовність об`єкта до експлуатації № ІФ 143131610686, розподілено земельну ділянку під будинками на окремі ділянки. Житло розділено серед інвесторів означеного ФФБ, згідно із поданими ними заявами.
Спірна квартира АДРЕСА_1 , яка згідно із первісним проектом забудови мала адресу: будинок АДРЕСА_8 загальною площею 88,05 кв.м. була самовільно заселена ОСОБА_2 та членами його сім`ї, без будь-яких документів та дозволу забудовника, ще до завершення будівництва означеного комплексу.
Згодом рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19.10.2017 року у справі № 352/138/17 право власності на спірну квартиру було визнано за ОСОБА_2 . Постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 12.04.2018 року вищевказане рішення від 19.10.2017 року було скасовано. Апеляційним судом встановлено обставини відсутності у ОСОБА_8 будь-яких майнових прав на вказаний спірний об`єкт житла.
Вважає, що відсутність порушеного права в ОСОБА_2 при укладенні ЖБК Радислав та ОСОБА_1 оспорюваного ним кооперативного договору № 81 та проведеної державної реєстрації на спірну квартиру є безумовною підставою для відмови в задоволенні заявленого ним зустрічного позову.
Разом з тим, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.05.2015 року у справі № 344/18416/2014 визнано за ОСОБА_1 право власності на вказаний об`єкт житла, та зобов`язано ТОВ Новекс , який діяв як комісіонер від імені забудовника ТОВ Новекс Дім , ще до утворення згаданого вище ФФБ, та уклав з ОСОБА_1 договір комісії № 13-Д від 23.02.2005 року, передати у власність ОСОБА_1 . Видано виконавчий лист від 20.05.2015 року та відкрито виконавче провадження.
В даній справі встановлені обставини того, що ОСОБА_1 правомірно набуло майнових прав на спірну квартиру, уклавши відповідний договір комісії на її придбання та оплативши повністю обумовлену цим договором комісії вартість квартири (на той час класифіковано як будинок котеджного типу), а ТОВ Новекс , яке діяло від свого імені, але за рахунок забудовника ТОВ Новекс Дім своїх зобов`язань перед ОСОБА_1 не виконало.
При цьому, поставною господарського суду Івано-Франківської області по справі № 5010/1146/2011-Б-23/47 від 21.04.2015 року від 21.04.2015 року ТОВ Новекс визнано банкрутом, відкито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Лотоцького С.В. Спірний об`єкт житла, квартира по АДРЕСА_2 , включено до ліквідаційної маси банкрута ТОВ Новекс . У зв`язку із цим, вимоги ОСОБА_1 щодо вказаної квартири були предметом розгляду в даній ліквідаційній процедурі. За результатом даного розгляду звернення ОСОБА_1 про виключення цього об`єкту житла з ліквідаційної маси та передачі їй майнових прав на нього задоволено, складено арбітражним керуючим Лотоцьким С.В. відповідний акт приймання-передачі від 23.03.2017 року.
Доводи ОСОБА_2 про те, що укладення кооперативного договору від № 81 від 17.11.2014 року суперечить умовам Генерального договору від 02.10.2012 року про передачу обслуговуючим кооперативом ЖБК Радислав незавершеного будівництвом нерухомого майна в якості пайового внеску довірителів Фонду фінансування будівництва типу, оскільки ОСОБА_1 не була учасником названого ФФБ. Проте такі доводи позивача не ґрунтуються на нормах матеріального права.
Вказав, що об`єкт житла - будинок АДРЕСА_8 (якому після введення в експлуатацію відповідає квартира АДРЕСА_1 ) у складі незавершеного будівництвом комплексу МЖПК ІНФОРМАЦІЯ_1 був переданий забудовником на баланс обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав згідно із Генеральним договором від 02.10.2012 року. При цьому, вказаний об`єкт житла не був предметом розподілу серед інвесторів (учасників) ФФБ, що не заперечується ОСОБА_2 . Разом з тим, за висновками зробленими у рішенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.05.2015 року в справі № 344/18416/2014 цей об`єкт житла був повністю оплачений з боку ОСОБА_1 , споруджений за її рахунок, а відтак вона на законних підставах набула майнових прав на нього. Передача на баланс обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав незавершеного будівництвом комплексу МЖПК Західний не змінила цей правовий статус спірного об`єкта житла стосовно прав ОСОБА_1 на нього.
Враховуючи, що вказана квартира не була розподілена серед учасників ФФБ, але була передана на баланс обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав , права на неї з боку ОСОБА_1 належним чином підтверджені, обслуговуючий кооператив ЖБК Радислав в межах своєї компетенції прийняло ОСОБА_1 до складу членів свого кооперативу, уклало з нею відповідний кооперативний договір № 81 від 17.11.2014 року, закріпивши за нею як пай квартиру АДРЕСА_1 та приймаючи до уваги, що фактично він нею був оплачений повністю ще у лютому 2005 року, створений за її рахунок, був переданий у складі незавершеного будівництвом комплексу МЖПК Західний , ОСОБА_1 був виданий необхідний для державної реєстрації пакет документів як члену обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав відповідно до встановленого порядку. Прийняття ОСОБА_1 до складу членів обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав не суперечило положенням Статуту останнього, та не порушувало жодного діючого на той час нормативного акту. А тому підстав для визнання недійсним спірного кооперативного договору № 81 від 17.11.2014 року та проведеної на його підставі державної реєстрації прав власності за ОСОБА_1 на спірну квартиру не вбачається.
Хоча ОСОБА_1 помилково не була залучена до складу інвесторів ФФБ щодо будівництва МЖПК Західний ініціатором його створення, в інтересах яких здійснювався внесок до обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав за Генеральним договором від 02.10.2012 року, проте з об`єктиних обставин справи вбачається, що вона володіла необхідним обсягом прав на рівні із інвесторами вказаного ФФБ, захист яких гарантований державою, і на виконання набутого нею права обслуговуючий кооператив ЖБК Радислав обґрунтовано включив її до свого складу, врахував здійснену нею оплату за свій пай в процесі будівництва МЖПК Західний та видав їй документи для державної реєстрації належно набутого нею житла.
В судове засідання позивач-відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, однак через свого представника - адвоката Леник Л.П. на адресу суду подала заяву, в якій просила справу розглянути без її участі, за участю її представника (Том 2 а.с. 197).
В судовому засіданні представник позивача-відповідача ОСОБА_1 - адвокат Леник Л.П. первісний позов підтримала з підстав зазначених в ньому та в заяві про уточнення позовних вимог, просила його задовольнити. Додатково пояснила, що ОСОБА_1 (позивач-відповідач) є власником квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві приватної власності згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 88320439. Підставою для реєстрації права власності на вказану квартиру був акт приймання-передачі квартири від 17.11.2014 року та Кооперативний договір від 17.11.2014 року. Вказаним кооперативним договором за ОСОБА_1 (позивач-відповідач) було закріплено як пай спірну квартиру за вищезазначеною адресою, оскільки фактично пай нею був оплачений повністю ще у лютому 2005 року, а створений за її рахунок об`єкт був переданий у складі незавершеного будівництвом комплексу МЖПК Західний . Дані обставини визнає та підтверджує у відзиві на зустрічний позов представник обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав , зазначаючи, що ОСОБА_1 (позивач-відповідач) є законним правовласником майнових прав на спірну квартиру, набутих на законних підставах.Проте, використовувати на свій розсуд нерухоме майно (квартиру) позивач-відповідач не може, оскільки, як встановлено доказами, що містяться у матеріалах цивільної справи, спірна квартира самовільно, без належних правових підстав, зайнята відповідачем-позивачем ОСОБА_2 та членами його сім`ї. Із особистих пояснень відповідача-позивача ОСОБА_2 вбачається, що спірне помешкання він набув на підставі договору від 01.02.2011 року, укладеного між ним та ТзОВ Мій дім Україна , тобто на підставі Попереднього договору купівлі-продажу будинку від 01.02.2011 року, укладеного в простій письмовій формі. Аналізуючи норми діючого законодавства, слід зазначити, що вказаний Попередній договір є правочином, а тому на нього поширюються загальні положення про правочини, а недотримання під час укладення даного договору вимог щодо нотаріального посвідчення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 220 ЦК України, свідчить про його нікчемність. Тому вважає, що посилання відповідача-позивача ОСОБА_2 на той факт, що він набув право на зайняття спірного жилого приміщення на підставі Попереднього договору, не свідчить про наявність у нього права власності ані права користування спірним житлом. ОСОБА_2 не враховано, що укладення Попереднього договору та виконання його умов останнім є лише передумовами для укладеня основного договору і не замінює собою основний договір.
Водночас, просила взяти до уваги, що квартира номер АДРЕСА_1 не є зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача-позивача ОСОБА_2 відповідно до вимог Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні . Проаналізувавши вищенаведене, слідує, що у відповідача-позивача ОСОБА_2 та членів його сім`ї не виникало жодних прав на спірну квартиру, тому вони самоправно, без належних правових підстав вселилися у спірне житлове приміщення.
У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник, тобто позивач-відповідач ОСОБА_1 , має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого права, зокрема, із позовом про усуненя перешкод у користуванні власністю. Оскільки відповідач-позивач ОСОБА_2 та члени його сім`ї не набули ні права власності, ні права користування вказаним жилим приміщенням, вселилися до спірної квартири без належних правових підстав, вони підлягають виселенню. Так як вимога про усунення перешкод позивачу-відповідачу ОСОБА_1 в користуванні та розпорядженню квартирою є способом захисту прав позивача як власника, вважає, що вона підлягає задоволенню.
У зустрічному позові та у заяві про збільшеня позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що право на спірну квартиру він набув на підставі договору від 01.02.2011 року, укладеного з ТзОВ Мій дім Україна , якому належали майнові права власника даного житлового будинку. Однак, відповідно до письмового повідомлення голови ліквідаційної комісії ТзОВ Мій дім Україна Сидорака О.О. в ТзОВ Мій дім Україна не виникало майнових (речових) прав на житловий будинок по АДРЕСА_3 , в документації ТзОВ Мій дім Україна відсутні будь-які Попередні договори купівлі-продажу будинків в с. Угринів Івано-Франківського району Івано-Франківської області, відтак немає примірника Попереднього договору купівлі-продажу житлового будинку укладеного між ТзОВ Мій дім Україна та ОСОБА_2 , згідно банківської виписки на розрахунковий рахунок підприємства не поступали жодні грошові кошти згідно прибуткового касового ордера № 5 від 01.02.2011 року. Дані обставини додатково були підтверджені допитаним в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_9 .
Отже, оскільки у ТзОВ Мій дім Україна не виникало майнових (речових) прав на житловий будинок по АДРЕСА_3 , відповідно, жодні права на дане майно не могли перейти від ТзОВ Мій дім Україна до відповідача-позивача ОСОБА_2 та члені його сім`ї, тобто у них відсутні майнове право чи інтерес, які б могли бути порушені при укладанні спірного коперативного договору від 81 від 17.11.2014 року і потребували б захисту в судовому порядку. Тому в задоволенні зустрічного позову при уточненому та збільшеному розмірі позовних вимог просить відмовити повністю за безпідставністю.
В судовому засіданні відповідач-позивач ОСОБА_2 підтримав зустрічний позов при уточненому та збільшеному розмірі позовних вимог, просив його задовольнити, а в задоволенні первісного позову при уточненому розмірі позовних вимог відмовити за безпідставністю. Додатково пояснив, що він проживає у спірній квартирі АДРЕСА_1 разом з своє сім`єю з 2012 року по теперішній час. 01.02.2011 року між ним та ТзОВ Мій дім Україна було укладено попередній договір купівлі-продажу житлового будинку. Відповідно до вимог даного попереднього договору він зобов`язаний був оплатити 100% вартості спірної квартири за вказаною адресою. У приміщенні ТзОВ Мій дім Україна в присутності директора ТзОВ Мій дім Україна ОСОБА_7 він оплатив вартість майна і йому виписали квитанцію та касовий ордер. Після цього він провів ремонтні роботи в спірній квартирі та вселився в неї разом зі своєю сім`єю за згоди ТОВ Новекс Дім . Періодично обслуговуючий кооператив ЖБК Радислав виставляв йому рахунки за надання житлово-комунальних послуг, які надаються по теперішній час і які він оплачує в повному обсязі. Також оплачує послуги газопостачання. Жодних питань щодо правомірності проживання його та членів його сім`ї у обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав не виникало. Йому відомо, що житловий комплекс ІНФОРМАЦІЯ_1 , в склад якого входить і спірна квартира, в якій він проживає, на даний час належить обслуговуючому кооперативу ЖБК Радислав і даний об`єкт зданий у експлуатацію, однак оформити право власності на спірну квартиру він немає можливості. Він звертався до посадових осіб обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав , де йому пояснили, що майнові вимоги осіб, які укладали договори з ТзОВ Мій дім Україна можуть бути задоволенні в третю чергу, тому жодних документів на спірну квартиру йому не надали. Він звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовом і за ним було визнано право власності на спірне майно, однак дане рішення було оскаржене і скасоване апеляційним судом, оскільки виявилося, що право власності на спірну квартиру вже зареєстроване за позивачем-відповідачем ОСОБА_1 . Рішення апеляційного суду він не оскаржував. Крім того, за колективною скаргою осіб, які укладали договори з ТзОВ Мій дім Україна , було порушено кримінальне провадження на неправомірні дії керівництва ТзОВ Мій дім Україна , по якому на даний час триває розслідування. До представників ТзОВ Мій дім Україна з вимогою повернути кошти, які він оплатив за спірну квартиру, він не звертався.
В судовому засіданні представник відповідача-позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 - адвокат Тихонов О.Б. підтримав зустрічний позов ОСОБА_2 при уточненому та збільшеному розмірі позовних вимог, просив його задовольнити, а в задоволенні первісного позову при уточненому розмірі позовних вимог відмовити, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що порушують конституційні права ОСОБА_2 . Додатково пояснив, що відповідач-позивач ОСОБА_2 та члени його сім`ї: дружина ОСОБА_3 , син ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_5 з жовтня 2012 року по теперішній час фактично безперервно володіють і користуються спірною квартирою АДРЕСА_1 , в яку вони вселилися у відповідності до попереднього договору, який був укладений між відповідачем-позивачем ОСОБА_2 та ТзОВ Мій дім Україна 01.02.2011 року. Предметом вказаного попереднього договору були майнові права, оскільки на момент його укладення, будівництво квартири ще було незавершене, а тільки вказувався термін завершення будівництва та введення його в експлуатацію. Спірна квартира була введена в експлутатацію на підставі деклараії про готовність об`єкта до експлуатації, питання про її скасування на даний час розглядається Тисменицьким районим судом Івано-Франківської області. Будівництво об`єкта на даний час незавершено. Вказав , що вселення ОСОБА_2 разом із сім`єю в спірну квартиру не було самовільним, оскільки воно відбувалося за згоди забудовника ТОВ Новекс Дім на підставі договору про надання послуг на час виконання ремонтних робіт в будинку в житловому комплексі Західний
Генеральним директором ТОВ Новекс Дім та ТзОВ Мій дім Україна був ОСОБА_7 . По теперішній час дійсність попереднього договору купівлі-продажу від 01.02.2011 року не оскаржуєтья. Вказав, що віповідно до п. 1 спірного кооперативного договору № 81 від 17.11.2014 року кооператив закріплює за пайовиком пай у пайовому фонді кооперативу, який складається з квартири АДРЕСА_1 , визначений згідно із реєстром паїв Д01, про що кооператив вносить відповідний запис в реєстр паїв кооперативу, згідно із внеском ТОВ Новекс Дім за Генеральним договором про передачу незавершеного будівництвом нерухомого майна від 02.10.2012 року в якості пайового внеску довірителів Фонду фінансування будівництва типу А . Виходячи з істотних умов Генерального договору про передачу незавершеного будівництвом МПЖК від 02.10.2012 року та кооперативного договору № 81 від 17.11.2014 року, позивач-відповідач ОСОБА_1 для пайової учаті в будівництві житла, закріплення за нею об`єкту житла і внесення відповідного запису в Реєстр паїв та отримання квартири АДРЕСА_1 у власність була зобов`язана укласти договір про участь у фонді фінансування будівництва типу А МПЖК Західний (урочище Чобіт с. Угринів, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область), створеного ТОВ Укрпромбанк , оплатити повну вартість об`єкту інвестування та отримати платіжний документ, отримати свідоцтво про участь у даному Фонді та закріплення за нею об`єкту інвестування, однак цього остання не зробила.
За поясненнями обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав , грошові кошти за Договором комісії № 13 від 23.02.2005 року ОСОБА_1 внесла ТОВ Новекс для придбання об`єкту нерухомості шляхом укладення Договору про пайову участь у будівництві котеджного містечка з третьою особою, а саме будинок АДРЕСА_8 , загальною площею 88,5 м.кв. Договір ТОВ Новекс з третьою особою про пайову участь у будівництві котеджного містечка, а саме будинку № НОМЕР_1 з блоку Б типу Компакт , загальною площею 88,5 м.кв. помилково не укладався. Докази фінансування ТОВ Новекс будівництва будинку АДРЕСА_8 за рахунок коштів ОСОБА_1 відсутні.
Оглянуті в судовому засідані рішення Івано-Франківського міського суду від 20.05.2015 року, виконавчий лист за даним рішенням та акт приймання-передачі засвідчують про праввідносини між ТОВ Новекс і ОСОБА_1 , які виникли із умов укладеного Договору комісії № 13 від 23.02.2005 року і ніяким чином права і обов`язки сторін цього договору не мають відношення до спірного кооперативного договору № 81 від 17.11.2014 року та похідних акту приймання-передання у власність квартири АДРЕСА_1 та державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 .
Посилання обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав у відзиві на зустрічний позов щодо права даної юридичної особи укладати угоди щодо житлової нерухомості Фонду фінансування будівництва типу А МПЖК Західний урочище Чобіт в с. Угринів Івано-Франківського району Івано-Франківської області на свій розсуд не знайшли свого підтвердження.
За Генеральним договором від 02.10.2012 року обслуговуючийо кооператив ЖБК Радислав діє в інтересах довірителів ФФБ типу А , керується в своїй діяльності правилами даного ФФБ, зобов`язався завершити будівництво МПЖК Західний , ввести його в експлуатацію а передати у власність довірителям ФФБ. Тобто, за даним Генеральним договором обслуговуючий кооператив ЖБК Радислав жодним чином не наділений правом укладення договорів щодо передачі у власність об`єктів інвестування іншим ніж довірителям ФФБ особам.
Вказав, що відповідно до Правил ФФБ типу А МПЖК Західний типу А урочище Чобіт в с. Угринів Івано-Франківського району Івано-Франківської області, затверджених управителем в особі ТОВ Укрпромбанк уклало з Забудовником ТОВ Новекс Дім договір будівництва, відповідно до якого забудовник зобов`язався у відповідності з пректною документацією, у встановлені строки та належної якості, на умовах Правил передати довірителям ФФБ закріплені за ними об`єкти інвестування разом із правовстановлюючими документами.
Звернув увагу на те, що обслуговуючий кооператив ЖБК Радислав та позивач-відповідач ОСОБА_1 уклали спірний кооперативний договір, яким порушені істотні умови Генерального договору від 02.10.2012 року про передачу незавершеного будівництва МПЖК Західний урочище Чобіт в с. Угринів Івано-Франківського району Івано-Франківської області, оскільки договір укладено з особою, яка не укладала договору про участь у ФФБ типу А МПЖК Західний ; договір укладено з особою, якій не визначався об`єкт будівництва і дана особа не оплачувала об`єкт будівництва; договір укладено особою, яка не мала права відчужувати третій особі об`єкт інвестування ФФБ МПЖК Західний ; кооперативний договір укладено на безоплатній основі.
Таким чином, укладення обслуговуючим кооперативом ЖБК Радислав з позивачем-відповідачем ОСОБА_1 кооперативного договору № 81 від 17.11.2014 року та похідних від нього акт приймання-передачі у власність квартири АДРЕСА_1 , а також державна реєстрація прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 354213881 від 29.05.2017 року державним реєстратором Федоришиним Ю.І. є протиправними та мають бути судом визнаними недійсними з моменту їх вчинення.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Органу опіки та піклування Тисменицької районної державної адміністрації, в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надіслав заяви, в яких просив дану справу розглянути без його участі (Том 2 а.с. 218, Том 3 а.с. 21, 33, 48).
Представник відповідача - обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав в судове засідання не з`явився, однак на електронну адресу суду надіслав клопотання, в якому просив провести розгляд справи за його відсутності (Том 3 а.с. 183).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що він призначений головою ліквідаційної комісії ТзОВ Мій дім Україна , оскільки товариство перебуває в стадії припинення. В ТзОВ Мій дім Україна відсутні будь-які докумети на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , в тому числі на спірну квартиру. Тобто, ТзОВ Мій дім Україна не має жодного відношення до вказаного майна, не являється забудівником чи співвласником будинків по АДРЕСА_7 . На розрахунковий рахунок ТзОВ Мій дім Україна не поступали грошові кошти від ОСОБА_2 . Йому відомо, що директор ТзОВ Мій дім Україна Мірзоєв Ю.С., відповідно до ухвали Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 11.04.2013 року знаходиться у розшуку.
Суд, вислухавши пояснення відповідача-позивача ОСОБА_2 , представників сторін, заслухавши свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийшов до висновку про те, що первісний позов при уточненому розмірі позовних вимог, підлягає до задоволення, а в зустрічному позові, при збільшеному та уточненому розмірі позовних вимог, слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.05.2015 року по справі № 344/18416/14-ц позов ОСОБА_1 (позивач-відповідач) задоволено. Зобов`язано ТОВ Новекс , м.Івано-Франківськ, вул. Короля Данила 15 А, код ЄДРПОУ 20549857, передати у власність ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_9 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , будинок АДРЕСА_8 , загальною площею 88,05 кв.м. та присадибну ділянку площею 21 кв.м., які розташовані в урочищі Чобіт Угринівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, згідно Договору комісії №13-Д від 23.02.2005 року. Стягнуто з ТОВ Новекс на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 57088 грн. 55 коп.та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2134,95 грн. Дане рішення набрало законної сили 09.06.2015 року (Том 4 а.с. 29-30). На виконання вищевказаного рішення 15.06.2015 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області було видано виконавчий лист (Том 3 а.с. 204), який звернуто до примусового вконання.
Нормами частини 4 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вищевказаним рішенням встановлено, що між ОСОБА_1 як комітент та ТОВ Новекс , як комісіонером, було укладено договір комісії 313-Д від 23.02.2005 року, з внесеними змінами за додатковою угодою №1 від 04.04.2006 року, відповідно до п.1.1.1, 2.2.1 якого комітент доручила, а комісіонер прийняв на себе зобов`язання за плату здійснити в інтересах та за рахунок комітента, від свого імені в порядку і в терміни визначені умовами договору комісії наступні дії: придбати шляхом укладення договору про пайову участь з третьою особою об`єкт нерухомості - будинок АДРЕСА_8 з блоку Б типу Компакт , заг.площею 88.05 кв.м. та присадибну ділянку АДРЕСА_10 , що знаходяться в ур.Чобіт Угринівської сільської ради Івано-франківської міської ради. Вартість об`єкта - 156407 грн. за п.3.1 договору комісії, які позивач оплатила 23.02.2005 року (Том 4 а.с. 76, 77, 78). Умовами договору комісії також передбачалось обов`язок комісіонера передати об`єкт нерухомості протягом 5 днів з моменту введення об`єкта в експлуатацію (п.4.1.7). За даними інспекції ДАБК в Івано-Франківській області Декларація про готовність об`єкта до експлуатації Малоповерховий житловий комплекс по АДРЕСА_7 зареєстрована 10.06.2013 року, а датою прийняття в експлуатацію є дата реєстрації Декларації (п.11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затв. постановою КМ України №461 від 13.04.2011року).
На виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.05.2015 року, між арбітражним керуючим Лотоцьким С.В., що діє як ліквідатор ТОВ Новекс та ОСОБА_1 (позивач-відповідач) 23.03.2017 року було укладено акт приймання-передачі, відповідно до якого ОСОБА_10 передає, а ОСОБА_1 приймає у власність будинок АДРЕСА_8 загальною площею 88.05 кв.м. та присадибну ділянку площею 21 кв.м., які розташовані в урочищі Чобіт Угринівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області (Том 3 а.с. 207).
В судовому засіданні встановлено, що 02.10.2012 року забудовник МПЖК Західний в особі ТОВ Новекс Дім уклав з обслуговуючим кооперативом ЖБК Радислав Генеральний договір про передачу незавершеного будівництвом нерухомого майна в якості пайового внеску довірителів Фонду фінансування будівництва (далі ФФБ) типу А за адресою: АДРЕСА_6 , та закріплення за ними паїв у житлово-будівельному кооперативі ІНФОРМАЦІЯ_2 . За цим договором ТОВ Новекс Дім передав обслуговуючому кооперативу ЖБК Радислав незавершений будівництвом об`єкт малоповерховий ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_6 , який належить довірителям ФФБ типу А , утвореного управителем ТОВ Укрпромбанк , в якості пайового внеску до обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав таких осіб-довірителів ФФБ типу А , а обслуговуючий кооператив ЖБК Радислав закріпив за довірителями ФФБ типу А паї у пайовому фонді кооперативу, який складається з відповідних об`єктів інвестуваня, закріпленими за ними у зв`язку із їх участю у згаданому ФФБ, та зобов`язується після завершення будівництва та вводу в експлуатацію отриманого об`єкту, передати у власність вказаних довірителів Фонду їх паї у встановленому розмірі і порядку на умовах данного Договору.
У додатку № 1 до даного договору містився перелік довірителів ФФБ та закріплені за ними паї у обслуговуючому кооперативі ЖБК Радислав . Оскільки серед довірителів вищезазначеного ФФБ ОСОБА_1 не значилася і за нею не закріплявся пай у обслуговуючому кооперативі ЖБК Радислав , пай у обслуговуючому кооперативі ЖБК Радислав за адресою: АДРЕСА_2 , не був предметом розподілу серед інвесторів (учасників) ФФБ, що не заперечувалося представниками сторін в судовому засіданні, 17.11.2014 року між асоційованим членом обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав Онишків Г.С. (пайовик) (позивач-відповідач) та обслуговуючим кооперативом ЖБК Радислав , в особі голови Сулейманова Р.Н. (далі Кооператив), було укладено кооперативний договір № 81 про порядок сплати пайових внесків членом кооперативу та закріплення за ним паю у ЖБК Радислав , відповідно до якого Кооператив закріпив за пайовиком пай у пайовому фонді Кооперативу, який складається з квартири АДРЕСА_1 , визначений згідно із Реєстром паїв кооперативу ідентифікаційним кодом Я201, проектними характеристиками: кількість кімнат 3, поверховість 2, кількість вимірних одиниць визначених на підставі проектної документації на стадії РД 9200, про що Кооператив вносить відповідний запис в Реєстр паїв Кооперативу, згідно із внеском ТОВ Новек Дім за Генеральни Договором про передачу незавершеного будівництвом нерухомого майна від 02.10.2012 року в якості пайового внеску довірителів Фонду фінансування будівництва типу А (Том 4 а.с. 33-35, 57-59). Згідно п. 7 даного Договору строк введення об`єкту житла в експлуатацію за пректом - ІІ квартал 2013 року. Відповідно до п. 15 даного Коперативного договору Після введення в експлуатацію об`єкту житла, в якому розміщений пай Пайовика, за відсутністю в пайовика заборгованості перед Кооперативом та сплаті ним всіх, передбачених цим Договором пайових та інших внесків, Кооператив протягом двох місяців з дня набуття об`єкту житла передає за актом прийому-передачі квартири, визначену як пай Пайовика згідно із п.1 Договору в задовільному технічному стані. Згідно із п. 17 даного Договору разом із актом Пайовику передається пакет документів для отримання свідоцтва про право власності та державної реєстрації прав у встановленому законом порядку.
Також, 17.11.2014 року між обслуговуючим кооперативом ЖБК Радислав , в особі голови Сулейманова Р.Н., та ОСОБА_1 (позивач-відповідач) було укладено акт приймання-передачі квартири у власність, відповідно до якого обслуговуючий кооператив ЖБК Радислав , в особі голови Сулейманова Р.Н., передав, а ОСОБА_1 прийняла у приватну власність квартиру АДРЕСА_1 . Характеристики квартири: кількість кімнат 3, загальна площа згідно технічним паспортом 81,7 кв.м., житлова площа 40,3 кв.м., поверховість 2. Дану квартиру ОСОБА_11 отримує на підставі членства у обслуговуючому кооперативі ЖБК Радислав згідно із заявою від 10.04.2017 року, рішення зборів засновників обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав від 30.04.2013 року. Пай оплачений повністю згідно із внеском ТОВ Новекс Дім за Генеральним Договором про передачу незавершеного будівництвом нерухомого майна від 02.10.2012 року в якості пайового внеску довірителів Фонду фінансування будівництва типу А (Том 4 а.с. 32, 60).
Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 88320439 від 29.05.2017 року, 26.05.2017 року державним реєстратором Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області Федоришиним Ю.І. за ОСОБА_1 (позивач-Відповідач) зареєстровано право власноті на трьохкімотну квартиру загальною площею 81,7 кв.м., житловою площею 40,3 кв.м. по АДРЕСА_2 . Пістава виникнення права власноті: акт приймання-передачі нерухомого майна від 17.11.2014 року та кооперативний договір № 81 від 17.11.2014 року, укладені між обслуговуючим кооперативом ЖБК Радислав та ОСОБА_1 (позивач-відповідач) (Том 1 а.с. 4). Дані відомості також підтверджуються копією реєстраційної справи індексний номер 35421388 від 29.05.2017 року (Том 4 а.с. 21-28).
Технічна характеристика нерухомого майна підтверджується також технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1 , виготовленим 07.04.2017 року ТзОВ Альянс-Консалтинг ІФ (Том 1 а.с. 5-6).
Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованого Інспекцією держархбудконтролю в Івано-Франківській області 10 червня 2013 року №ІФ 143131610686, об`єкт будівництва - малоповерховий житловий комплекс по АДРЕСА_11 готовий до експлуатації. При цьому зазначено, що замовником є ОКЖБК Радислав (Том 3 а.с. 127-129).
Відповідно до довідки Угринівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Тисменицького району Івано-Франківської області № 323 від 21.02.2020 року у житловому будинку по АДРЕСА_2 зареєстрована ОСОБА_1 (позивач-відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є власником даного майна (Том 2 а.с. 225).
01.02.2011 року між ТзОВ Мій дім Україна , в особі генерального директора Мірзоєва Ю.С. (далі продавець) та ОСОБА_2 (далі покупець) (відповідач-позивач) було укладено попередній договір купівлі-продажу житлового будинку (Том 1 а.с. 76-78), відповідно до п. 1.1 якого сторони зобов`язалися в майбутньому, в Обумовлений в розділі 6 Попереднього договору строк, укласти і належним чином оформити договір купівлі - продажу будинку на умовах і в порядку, визначених Попереднім договором. Згідно п. 1.2 даного попереднього договору об`єктом Попереднього договору є житловий будинок загальною площею 92,33 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною вартістю 238200,00 грн, що на момент укладення попереднього договору еквівалентно 30000,00 доларів США. Відповідно до п. 2.1 попереднього договору, сторони домовилися про те, що однією з істотних умов основного Договору купівлі-продажу, який буде укладено сторонами, є те, що об`єктом Основного договору є житловий будинок загальною площею 92,33 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною вартістю 238200,00 грн, що на момент укладення попереднього договору еквівалентно 30000,00 доларів США, який Продавець повинен передати Покупцю у власність після 100% оплати його вартості та підписання Основного Договору купівлі-продажу. Згідно п.п. 3.2.1., 3.2.2., п. 3.2 Попереднього Договору продавець зобов`язується ввести будинок - об`єкт продажу в експлуатацію в строк, передбачений п. 6.2 Попереднього Договору. Видати Покупцю свідоцтво про право власності на незавершене будівництво після 100% оплати вартості будинку, але не пізніше 01.05.2011 року. Відповідно п.п. 6.1, 6.2 Попереднього Договору за домовленістю сторін укладення та нотаріальне посвідчення Основного Договору купівлі-продажу здійснюватиметься після 100% оплати вартості об`єкту, визначеного п. 1.2. Попереднього Договору та вводу об`єкта в експлуатацію. Строк введення - не пізніше першого кварталу 2012 року.
На виконання умов Попереднього Договору ОСОБА_2 (відповідач-позивач) сплатив 238200,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №5 від 01.02.2011 року (Том 1 а.с. 78).
Також, 01.02.2011 року між ТОВ Новекс Дім , в особі Генерального директора Мірзоєва Ю.С. та ОСОБА_2 було укладено договір № 17/1 про надання послуг на час виконання ремонтних робіт в будинку в житловому комплексі Західний (Том 1 а.с. 79-80), відповідно до п. 1 якого, предметом Договору є забезпечення ТОВ Новекс Дім надання послуг на час проведення ремонтних робіт в будинку АДРЕСА_6 , а ОСОБА_2 своєчасної оплати цих послуг за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених Договором (Том 1 а.с. 79-80). Перелік тарифів на послуги містився в Додатку № 1 до договору про надання послуг на час виконання ремонтних робіт в будинку в житловому комплексі Західний (Том 1 а.с. 81).
Оскільки ТзОВ Мій дім Україна не виконувало умови попереднього договору купівлі-продажу житлового будинку, відповідач-позивач ОСОБА_2 звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з метою захисту свого порушеного права. Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19.10.2017 року по справі № 352/138/17 позов ОСОБА_2 (відповідач-позивач) задоволено. Визнано договір купівлі-продажу від 01.02.2011р. житлового будинку загальною площею 78,10м.кв., що розміщений за будівельною адресою: АДРЕСА_3 таким, що відбувся між ОСОБА_2 та ТзОВ Мій дім Україна . Визнано за ОСОБА_2 право власності на новозбудований житловий будинок загальною площею 78,10м.кв., що розміщений за будівельною адресою: АДРЕСА_3 (інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень http://www.reestr.court.gov.ua/Review/69659591 ).
Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12.04.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Тисменицького районного суду від 19.10.2017 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТзОВ Мій дім Україна про визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувся, та визнання права власності на новозбудований житловий будинок відмовлено (інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень http://www.reestr.court.gov.ua/Review/73348724). Переглядаючи рішення Тисменицького районного суду від 19.10.2017 року апеляційний суд дійшов висновку, що на час вирішення судом спору ОСОБА_12 була власником спірного будинку, однак не була залучена до участі у справі в якості співвідповідача.
Ухвалою Верховного суду від 10.06.2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12.04.2018 року визнано неподаною та повернуто заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направлено особі, яка подала касаційну скаргу (інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень http://www.reestr.court.gov.ua/Review/73348724).
Згідно повідомлення голови ліквідаційної комісії ТзОВ Мій дім Україна Сидорака О.О. від 14.05.2019 року ТзОВ Мій дім Україна перебуває в стадії припинення, ліквідатором призначеного його - ОСОБА_9 з 12.08.2013 року, про що державним реєстратором Рожнятівського РУЮ внесено запис в Державний реєстр ЄДРПОУ, та опубліковано оголошення в Бюлетні державної реєстрації № 257 від 19.08.2013 року. В результаті проведення документальної перевірки отриманої ним документації встановлено, що в ТзОВ Мій дім Україна відсутні будь-які майнові права на житловий будинок загальною площею 92,33 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки ТзОВ Мій дім Україна не має жодного відношення і не являється забудівником чи співвласником будинків по АДРЕСА_3 . В документації ТзОВ Мій дім Україна відсутні будь-які Попередні договори купівлі-продажу будинків в с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області, в тому числі примірника Попереднього договору купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 92,33 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , укладеного між ТзОВ Мій дім Україна та ОСОБА_2 . Згідно банківської виписки на розрахунковий рахунок, відкритий ТзОВ Мій дім Україна не поступали жодні грошові кошти згідно прибуткового касового ордера № 5 від 01.02.2011 року, в тому числі у суі 208000 грн., внесені ОСОБА_2 згідно Попереднього договору від 01.02.2011 року. Водночас, повідомив, що директор ТзОВ Мій дім Україна ОСОБА_7 , відповідно до ухвали Рожнятівського районного суду Івано-Франківській області від 11.04.2013 року знаходиться у розшуку (Том 2 а.с. 22).
Відповідно до повідомлення обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав № 5-17 від 07.07.2017 року (Том 1 а.с. 7), згідно наявних відомостей в квартирі АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_2 (відповідач-позивач) разом із членами своєї сім`ї, ідентифікаційні дані яких невідомі керівництву кооперативу. Підстави вселення ОСОБА_2 у вказане помешкання керівництву обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав невідомі, оскільки таке вселення відбулося ще на стадії незавершеного будівництва МЖПК Західний Фондом фінансування будівництва типу А , утвореного управителем цього фонду ТОВ Український промисловий банк , до передачі вказаногоо комплексу на баланс обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав . ОСОБА_13 не входить до складу членів обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав .
Із повідомлення про початок досудового розслідування Івано-Франківського МВ УМВС України в Івано-Франківській області № 00184/1 від 08.09.2014 року (Том 3 а.с. 147), яке долучене до матеріалів справи представником відповідача-позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Тихоновим О.Б., видно, що на підставі колективної заяви (ошуканих мешканців житлового комплексу Західний с. Угринів Івано-Франківського району Івано-Франківської області, одним з яких був (відповідач-позивач) ОСОБА_2 ) про вчиненя кримінального правопорушення (неналежного виконання ТзОВ Мій дім Україна умов укладених попередніх договорів купівлі-продажу житлових будинків, що знаходяться по АДРЕСА_11 )було відкрите кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та внесено відповідні відомості в ЄРДР.
Статутом обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав , затвердженого установчими зборами засновників обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав протокол № 1 від 05.07.2012 року (Том 3 а.с. 208-214), визначено порядок створення, діяльності, реорганізації та ліквідації обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав , який є обслуговуючим кооперативом та не має на меті отримання прибутку (п. 1.1. Статуту). Обслуговуючий кооператив ЖБК Радислав створений з метою забезпечення житлом членів Кооперативу і членів їх сімей шляхом розподілу між ними набутих об`єктів житлового будівництва з надвірними будівлями, у тому числі за рахунок нового будівництва, реконструкції існуючих будівель або на інших не заборонених законом підставах, за рахунок їх добровільного об`єднання і майнової участі на підставі та умовах членства в Кооперативі, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками) (п. 1.2. Статуту). Членами Кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи резиденти та нерезиденти в особі своїх повноважних представників, які визнають цей Статут, добровільно приймають на себе права та обов`язки членів Кооперативу. Кооператив зобов`язаий вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство. Кількість членів Кооперативу має відповідати кількості квартир та інших приміщень Об`єкту житла, який має набутий або споруджений Кооперативом. За згодою Кооперативу його член може бути власником кілька квартир або інших приміщень Об`єкту житла. До моменту визначеня кількості квартир та інших приміщень Об`єкту житла, укладання угод щодо придбання або спорудження якого здійснюватиметься у майбутньому, кількість членів Кооперативу не може перевищувати 50 осіб (п. 5.1. Статуту). Членство в Кооперативі приймається за цим Статутом у формі постійної або асоційованої участі (п. 5.2. Статуту). Асоційований член користується усіма правами та несе усі обов`язки відповідно до розміоу свого паю (п. 5.3 Статуту). Членство в Кооперативі набувається на одній із перелічених підств: рішенням установчих зборів засновників Кооперативу для засновників; рішенням Загальних зборів членів Кооперативу про прийняття особи в якості члена (або асоційованого члена) Кооперативу; рішенням Голови Кооперативу при прийняття особи в якості асоційованого члена Кооперативу (п. 5.4 Статуту).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В судовому засіданні встановлено, що спірна квартира не була розподілена серед учасників ФФБ, однак була передана на баланс обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав , права на неї з боку ОСОБА_1 були належним чином підтверджені, фактично нею вона була оплачена повністю ще у лютому 2005 року, створена за її рахунок, дане майно було передано у складі незавершеного будівництвом комплексу МЖПК Західний , 17.11.2014 року обслуговуючим кооперативом ЖБК Радислав , в особі голови ОСОБА_14 , в межах своєї компетенції було прийняло ОСОБА_1 до складу членів кооперативу, та укладено з нею кооперативний договір № 81 про порядок сплати пайових внесків членом кооперативу та закріплення за ним паю у ЖБК Радислав , закріпивши за ОСОБА_1 (позивач-відповідач) як пай квартиру АДРЕСА_1 . Оскільки сторонами були виконані всі істотні умови вказаного кооперативного договору, обслуговуючий кооператив ЖБК Радислав видав ОСОБА_1 (позивач-відповідач) необхідний для державної реєстрації панет документів як члену обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав .
А тому підстав для визнання недійсним спірного кооперативного договору № 81 про порядок сплати пайових внесків членом кооперативу та закріплення за ним паю у ЖБК Радислав від 17.11.2014 року, акту приймання-передачі квартир у власність від 17.11.2014 року та проведеної на їх підставі державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на спірну квартиру судом не вбачається.
З огляду на вищенаведене, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , обслуговуючого кооперативу ЖБК Радислав про визнання недійсними Кооперативного договору № 81 від 17.11.2014 року, укладеного між обслуговуючим кооперативом ЖБК Радислав та ОСОБА_1 і похідних від нього - акту приймання-передачі квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 та державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 проведеною реєстратором Тисменицької районної державної адміністрації Федоришиним Ю.І. задоволенню не підлягають.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Нормами частин 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
Нормами ч. 1 ст. 383 ЦК України встановлено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Згідно зі ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно пункту 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07 лютого 2014 року відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі 521/17805/16-ц, де зазначено, що норма статті 391 ЦК України визначає право власника, у тому числі житлового приміщення, будинку або квартири, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні позивач-відповідач ОСОБА_1 є власником спірної квартири по АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 88320439 від 29.05.2017 року.
При цьому, відповідач-позивач ОСОБА_2 визнає, що фактично разом з своєю сім`єю проживає у спірній квартирі, що також підтвердили представники сторін в судовому засіданні. Водночас, ОСОБА_2 (відповідач-позивач) стверджує, що має правові підстави володіти та користуватися квартирою, однак в судовому засідані не знайшов підтвердження факт того, що останній правомірно претендує на квартиру загальною площею 81,7 кв.м., житловою площею 40,3 кв.м. по АДРЕСА_2 .
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що право користування позивача-відповідача ОСОБА_1 спірною квартирою порушене ОСОБА_2 (відповідач-позивач) і підлягає судовому захисту шляхом виселення ОСОБА_2 (відповідач-позивач), разом із членами його сім`ї: дружиною ОСОБА_3 , неповнолітніми дітьми: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з даного житла. Відтак, первісний позов, при уточненому розмірі позовних вимог, слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При такому вирішенні позову, з відповідача-позивача ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача-відповідача ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640,00 грн. (№ 0.0.879350161.1 від 25.10.2017 року, Том 1 а.с. 1). Судові витрати по справі понесені відповідачем-позивачем ОСОБА_2 слід покласти на його рахунок.
На підставі наведеного, ст.ст. 317, 319, 321, 379, 382, 383, 391, 392, 396 ЦК України, ст. 150ЖК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Первісний позов ОСОБА_1 , при уточненому розмірі позовних вимог, задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , власником якої вона є, шляхом виселення ОСОБА_2 , разом із членами його сім`ї: дружиною ОСОБА_3 , неповнолітніми дітьми: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з даного житла.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого по АДРЕСА_12 , жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованій по АДРЕСА_2 , жительці АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , - 640 (Шістсот сорок) гривень 00 копійок на відшкодування витрат понесених позивачем по сплаті судового збору.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 - відмовити.
Судові витрати по справі понесені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованим по АДРЕСА_12 , жителем АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , покласти на його рахунок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий Н.І.Лущак
Повний текст судового рішення складено 18 червня 2021 року.
Суд | Тлумацький районний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2021 |
Оприлюднено | 22.06.2021 |
Номер документу | 97774909 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області
Лущак Н. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні