Ухвала

від 17.06.2021 по справі 621/936/20

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 621/936/20

Провадження № 1-кп/645/307/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року судова колегія Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілих адвоката ОСОБА_6 ,

потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 5, 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и л а:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити ОСОБА_10 строк тримання під вартою. В обґрунтування клопотання посилався на те, що на даний час існують ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на даний час є ризики для продовження строку дії такого запобіжного заходу, а саме: передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України обумовлений тяжкістю вчинений ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжкими, за які передбачені покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років. Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що в рамках розслідування кримінального провадження не досліджені письмові докази. Крім того, наявний ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, адже обвинуваченому відомі їх особи, місце їх проживання, коло спілкування, близькі родичи, що дає йому можливість фізично та психічно впивати на них та примусити змінити свої показання або взагалі відмовитися від них, щоб уникнути притягнення до кримінальної відповідальності. Також судовими експертами проведено ряд судових експертиз, на яких обвинувачений може незаконно впливати. Крім того, за заявою потерпілого ОСОБА_8 обвинувачений продовжував погрожувати фізичною розправою йому та членам його сім`ї. Тобто вказані факти підтверджують ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України. Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_10 може вчинити інший злочин, оскільки характер, спосіб та тяжкість вчинених злочинів, що характеризується як злочин проти життя і здоров`я особи, дають підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може вчинити інший злочин проти життя і здоров`я особи, у тому числі відносно потерпілих, оскільки вчинені злочини обвинувачений не довів до кінця. Менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам.

Обвинувачений у судовому засіданні висловив позицію про те, що не заперечує проти клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_9 зазначила, що така позиція обвинуваченого пояснюється відчуттям відчаю та зневіри, тому не має жодних підстав для задовлення клопотання прокурора.

Представник потерпілого та потерпілі підтримали думку прокурора.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Вимогами п. 2 ч. 3ст. 331 КПК Українипередбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відносно обвинуваченогопродовжено запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартою,строк якогоспливає 24червня 2021року.Як зазначено уст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно дост. 9 КПК Українипід час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватись вимогКонституції України, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та керуватись у своїй діяльності рішеннями Європейського Суду з прав людини.

Статтею 29 Конституції Українивизначено, що за вмотивованим рішенням суду і на підставах та у порядку, встановлених законом, особа може триматись під вартою.

Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положеньч. 1 ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно ч. 1ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177КПК України.

Відповідно до змісту ч. 3ст. 199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_10 строк тримання під вартою, судова колегія виходить з необхідності уникнення ризиків, визначенихп.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а також приймає до уваги тяжкість інкримінованого йому злочину.

Щодо існування у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, доведеним стороною обвинувачення існування таких ризиків, які виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, а саме: ризик переховування від суду, оскільки ОСОБА_10 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів; ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, адже обвинуваченому відомі потерпілі та свідки, місце їх проживання, коло спілкування, близькі родичі, що дає йому можливість фізично чи психічно впливати на них та примусити змінити свої показання або взагалі відмовитися від них, щоб уникнути притягнення до кримінальної відповідальності; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому останній обвинувачується.

З огляду на викладене, враховуючи обставини, визначені ст. 178 КПК України, судова колегія приходить до висновку, що в судовому засіданні доведена необхідність продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, який обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 13 ч. 2 ст. 115 КК України тобто в закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство), умисному пошкодженні та знищені чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, та закінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті двом особам, вчинене способом небезпечним для життя багатьох осіб, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, що свідчить про наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільств, оскільки зазначені злочини відносяться до категорії злочинів проти життя та здоров`я особи, що відповідно до ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю в Україні.

Внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків. Обвинувачений може впливати на потерпілих, свідків, оскільки обвинуваченому відомі потерпілі та свідки, місце їх проживання та існує певна ймовірність того, що ОСОБА_10 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій, що підтверджує наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Обставин, передбачених ч. 2ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.

Під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, колегією суддів вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_10 більш м`якого запобіжного заходу, однак з урахуванням встановлених судом обставин та обставин вчинення кримінального правопорушення, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177,183, 369, 372 КПК України, суд,

п о с т а н о в и л а:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 14 серпня 2021 року, включно.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 5 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 18.06.2021 року о 12-00 годині.

Головуючий суддя - ОСОБА_1

Судді - ОСОБА_2

ОСОБА_3