Постанова

від 16.06.2021 по справі 2-3523/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1779/21 Справа № 2-3523/11 Суддя у 1-й інстанції - Маймур Ф. Ф. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Кравченко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 серпня 2016 року

по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2016 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 серпня 2016 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

Видано дублікат виконавчого листа, виданого відносно боржника ОСОБА_1 25 квітня 2013 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська на виконання заочного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2002 року по цивільній справі №2-3523/11 (провадження №2/0418/1407/2012) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, поновлено стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна строк для пред`явлення такого виконавчого листа суду до виконання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 серпня 2016 року по справі №2-3523/11.

У відзиві ТОВ ОТП Факторинг Україна на апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 серпня 2016 року просить відмовити ОСОБА_5 у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 серпня 2016 року та ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 серпня 2016 року залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 липня 2016 року до суду першої інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа.

В обґрунтування своєї заяви ТОВ ОТП Факторинг Україна зазначає, що Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 25 травня 2012 року ухвалено заочне рішення на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна , після чого представником останнього було отримано виконавчі листи, один з яких відносно боржника ОСОБА_1 в подальшому направлено для примусового виконання до Амур-Нижньодніпровського ВДВС ДМУЮ. З листа відділу ДВС від 17 червня 2016 року заявнику стало відомо, що вказаний виконавчий лист суду в 21 листопада 2013 року було повернуто заявнику, докази чого у заявника відсутні, факт отримання вказаного виконавчого листа заявник також заперечує. На підставі викладеного заявник робить висновок про втрату виконавчого листа, в зв`язку із чим просить суд видати його дублікат, поновивши строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання (а.с. 130-131).

Як вбачається з матеріалів справи, 25 травня 2012 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за результатами розгляду цивільної справи №2-3523/11 за позовом ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором було ухвалено заочне рішення, яким задоволені позовні вимоги в повному обсязі, а 25 квітня 2013 року судом на вказане заочне рішення видано виконавчі листи, зокрема виконавчий лист відносно боржника ОСОБА_1 , який стягувачем отримано 29 травня 2013 року (а.с.91, 127, 132).

18 квітня 2016 року заявником направлено запит до Амур-Нижньодніпровського ВДВС ДМУЮ про хід виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа суду, виданого відносно боржника ОСОБА_1 . У відповідь на цей запит заявнику з листа ВДВС від 17 червня 2016 року стало відомо про повернення виконавчою службою такого виконавчого документа стягувачу постановою від 21 листопада 2013 року (а.с.133, 134).

Також в судовому засіданні суду першої інстанції було встановлено, що заявник не отримував повернутого органом ДВС виконавчого листа суду, видати дублікат якого та поновити строк на пред`явлення просить заявник.

Відповідно до ст.370 ЦПК України замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат. Аналогічні положення передбачені ст.11 ч.3, ст.12 ч.2 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно ст.371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Аналогічні положення викладені в нормах ст.ст.12, 24 Закону України Про виконавче провадження .

Відтак, задовольняючи заяву ТОВ ОТП Факторинг Україна , суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що строк пред`явлення до виконання втраченого виконавчого листа суду сплив ще 06 червня 2013 року, однак пропуск стягувачем цього строку та непред`явлення його вдруге для примусового виконання зумовлено поважною причиною, а саме втратою виконавчого документу при його пересиланні від органу ДВС до стягувача, тобто не з вини останнього.

Доводи апеляційної скарги, що товариством не надано належних доказів щодо втрати виконавчого листа при пересилці та останнім не доведено унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки суперечить наявним в матеріалах справи доказам та встановленим судом першої інстанції обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається та перевірено судом апеляційної інстанції, що суд першої інстанції, окрім підстав, за якими стягувач звертався за отриманням дублікату виконавчого листа та вищевказаних обставин його втрати, перевірив дані, що вказаний виконавчий лист пред`являвся для виконання до виконавчої служби та перебував на примусовому виконанні, однак 30.09.2015 року був повернутий стягувачеві, а тому рішення суду ще не виконано.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення в оскарженій частині - не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення .

Ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 серпня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді В.С.Городнича

М.Ю.Петешенкова