Постанова

від 16.06.2021 по справі 369/1757/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 369/1757/18

провадження № 61-10108св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: комунальне підприємство Ритуал Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (правонаступник - Боярська міська рада), державне підприємство Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва Укрндпіцивільбуд ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Стрижеуса А. М., Махлай Л. Д., касаційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Стрижеуса А. М., Махлай Л. Д.,

у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до комунального підприємства Ритуал Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (правонаступник - Боярська міська рада), державного підприємства Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва Укрндпіцивільбуд про встановлення обмеження використання земельною ділянкою.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів, в якому просили установити обмеження користування земельною ділянкою кадастровий номер 3222486601:01:003:5042, загальною площею 10,2293 га за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Тарасівка, вулиця Київська, 69-А , шляхом заборони використання цієї земельної ділянки для організації поховань і інших суміжних послуг.

У мотивування вимог посилалися на те, що 18 травня 2011 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки набула право власності на земельну ділянку для будівництва кадастровий номер: 3222486601:01:003:0079, загальною площею 0,1195 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

30 червня 2016 року на підставі рішення Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області серія та номер 2/13 ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 3222486601:05:001:5001, загальною площею 0,1288 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до рішення VIII сесії VII скликання Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 12 від 14 липня 2016 року Про передачу у постійне безоплатне користування земельної ділянки спеціалізованому комунальному підприємству Ритуал передано у постійне безоплатне користування земельну ділянку з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042, загальною площею 10,2293 га спеціалізованому КП Ритуал . Метою передачі земельної ділянки у постійне користування відповідачу є розміщення на ній кладовища, що підтверджується листом Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 31 жовтня 2016 року № 615.

У квітні 2017 року Тарасівською сільською радою Київської області зареєстровано повідомлення про початок підготовчих робіт № КС 010170950961 щодо будівництва сільського кладовища Пам`ять за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Тарасівка, вулиця Київська, 69-А . Замовником будівництва визначена Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області.

Вказували, що за період 2017 року Тарасівською сільською радою Київської області укладено ряд договорів та прийнято ряд рішень, спрямованих на будівництво кладовища.

Зазначали, що до 2017 року жодні обмеження або обтяження на суміжні ділянки не накладались і земля передавалась Тарасівською сільською радою Київської області фізичним та юридичним особам у загальному порядку.

Зауважували, що відповідно до Містобудівних та планувальних вимог та обмежень на земельну ділянку від 22 серпня 2017 року, належну ОСОБА_2 , останній заборонено будівництво житла, приміщень для зберігання продуктів та джерела водопостачання в 300-метровій санітарній зоні запроектованого кладовища, яка відповідно до схеми забудови земельної ділянки поширюється на більшу частину земельної ділянки.

Звертали увагу, що відповідно до технічного звіту про виконання комплексу топографо-геодезичних робіт по створенню планово-висотного обґрунтування у вигляді базисної лінії у СК-63 за допомогою системи глобального позиціонування GPS для виконання горизонтальної зйомки М1:1000 відстань від меж кладовища, що будувалось, до ряду земельних ділянок складає менше 300 метрів, а саме до санітарної зони кладовища входить, зокрема, земельна ділянка 3222486601:01:003:0079, яка належить ОСОБА_1 .

Державною архітектурно-будівельною інспекцією (далі - ДАБІ) було проведено перевірку будівництва кладовища, за результатами якої складено акт, надано приписи від 11 жовтня 2017 року № С-1110/1 та № С-1110/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та складено протоколи про адміністративне правопорушення від 11 жовтня 2017 року № 1-Л-3-1110/2 та № 1-Л-З-1110/2, винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 жовтня 2017 року № 3-2310/1-10/10-9/2310/06/01 та № 3-2310/1-10/10/10-9/2310/06/01.

Наказом ДАБІ від 27 жовтня 2017 року № 450 скасовано реєстрацію повідомлення про початок підготовчих робіт № КС 010170950961 на об`єкт будівництва сільського кладовища Пам`ять за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Тарасівка, вул. Київська, 69-А .

Вважали, що дії відповідачів щодо будівництва кладовища та наступного введення його в експлуатацію прямо порушують права позивачів, шляхом обмеження їх прав на підставі статті 114 ЗК України, як власників земельних ділянок, права яких виникли раніше ніж права КП Ритуал і не були враховані під час початку землевідведення, проектування та будівництва кладовища.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2019 року позов задоволено частково.

Заборонено КП Ритуал на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042, цільовим призначенням: 03.12 для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування під розміщення нового сільського кладовища Пам`ять , площею 10,2293 га здійснювати традиційні поховання (закопування в могилі труни з тілом померлого - джерело забруднення) на відстані меншій ніж 300 метрів до житлових будинків, розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222486601:05:001:5001 та 3222486601:01:003:0079.

Заборонено КП Ритуал на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042, цільовим призначенням: 03.12 для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування під розміщення нового сільського кладовища Пам`ять , площею 10,2293 га, здійснювати закопування в могилі урни з прахом померлого на відстані меншій 100 метрів до житлових будинків, розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222486601:05:001:5001 та 3222486601:01:003:0079.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що відстань від межі кладовища традиційного поховання до житлових будинків позивачів є більшою ніж 300 метрів, що відповідає вимогам пункту 3.5 розділу 3 Державних санітарних правил та норм Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України ДСанПіН 2.2.2.028-99, а також тим, що ОСОБА_2 було відомо, могло та мало бути відомо про всі обмеження та інші обставини щодо належної їй земельної ділянки. Доказів, що підтверджували б наявність у власності ОСОБА_1 житлової забудови на відстані меншій 300 метрів до кладовища, зокрема, на території земельної ділянки з кадастровим номером 3222486601:01:003:0079, до суду не подано. При цьому, Тарасівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області набуто право власності на земельну ділянку кладовища, кадастровий номер: 3222486601:01:003:5042 значно раніше, ніж у позивачів виникли майнові претензії щодо даної земельної ділянки.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 задоволено частково. Апеляційну скаргу Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області задоволено.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2019 року у частині заборони КП Ритуал на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042, цільовим призначенням: 03.12 для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування під розміщення нового сільського кладовища Пам`ять , площею 10,2293 га здійснювати традиційні поховання (закопування в могилі труни з тілом померлого - джерело забруднення) на відстані меншій ніж 300 метрів та закопування в могилі урни з прахом померлого на відстані меншій 100 метрів до житлових будинків, розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222486601:05:001:5001 та 3222486601:01:003:0079 скасовано та відмовлено у задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що встановивши відсутність порушень прав позивачів відповідачами, суд першої інстанції помилково вважав, що наявні правові підстави для задоволення позову частково та безпідставно заборонив КП Ритуал на земельній ділянці кадастровий номер: 3222486601:01:003:5042 здійснювати традиційні поховання на відстані меншій ніж 300 метрів та здійснювати закопування в могилі урни з прахом померлого на відстані меншій 100 метрів до житлових будинків розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222486601:05:001:5001 та 3222486601:01:003:0079.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року апеляційні провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до КП Ритуал Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ДП Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва Укрндпіцивільбуд про встановлення обмеження використання земельною ділянкою закрито.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що інтереси ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , які не були залучені до участі в справі, не зачіпались, особи, які подали апеляційні скарги не довели, що оскаржуване рішення порушує їхні права .

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_3 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_5 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_6 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рух касаційних скарг в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 та витребувано її з Києво-Святошинського районного суду Київської області .

Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою ОСОБА_5 .

Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 .

Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою ОСОБА_4

17 травня 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.

Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2021 року залучено до участі у справі правонаступника Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області - Боярську міську раду.

На підставі ухвали Верховного Суду від 02 травня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 03 червня 2021 року визначено наступний склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Ткачук О. С.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за його відсутності, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Касаційна скарга ОСОБА_5 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за його відсутності, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Касаційна скарга ОСОБА_6 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не розглянув його клопотання про призначення експертизи.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції справу розглянув за її відсутності, оскільки вона належним чином не була повідомлена про дату, час і місце судового засідання.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм процесуального права, зокрема вказує, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Зазначає також про неналежне повідомлення учасників справи про час і місце її розгляду.

Доводи інших учасників справи

У серпні 2020 року КП Ритуал надіслало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 , у якому просить у касаційній скарзі відмовити, касаційне провадження закрити.

У серпні 2020 року КП Ритуал надіслало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4 , у якому просить у касаційній скарзі відмовити, касаційне провадження закрити.

У серпні 2020 року КП Ритуал надіслало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

У серпні 2020 року КП Ритуал надіслало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

У серпні 2020 року КП Ритуал надіслало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_5 у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

У серпні 2020 року Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області надіслала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 , у якому просить касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 закрити.

У серпні 2020 року Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області надіслала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , у якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

У серпні 2020 року Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області надіслала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4 у якому просить касаційне провадження закрити, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

У серпні 2020 року Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області надіслала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_5 у якому просить касаційне провадження закрити, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

У серпні 2020 року Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області надіслала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 у якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

У серпні 2020 року Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області надіслала клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 . Зазначала, що ОСОБА_3 не є тією особою законні права та інтереси якої порушені в розумінні частини першої статті 4 ЦПК України.

У серпні 2020 року Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області надіслала клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 . Зазначала, що ОСОБА_5 не є тією особою законні права та інтереси якої порушені в розумінні частини першої статті 4 ЦПК України.

У серпні 2020 року Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області надіслала клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 . Зазначала, що ОСОБА_4 не є тією особою законні права та інтереси якої порушені в розумінні частини першої статті 4 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що генеральний план розвитку с. Тарасівка було затверджено у 1987 році.

Рішенням Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області VI сесії ХХIV скликання від 22 квітня 2003 року відбулося погодження місця розташування сільського кладовища на південній околиці села, за рахунок земель запасу сільської ради 11 га, з них 0,8 га під`їзна дорога.

Висновком від 12 грудня 2003 року № 4322 Києво-Святошинською районною санітарно-епідеміологічною станцією погоджено місце розміщення сільського кладовища на південній околиці села Тарасівка.

У листі відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 25 червня 2018 року № 17-05/116 зазначено, що відповідно до генерального плану с. Тарасівка, земельна ділянка за кадастровим номером 3222486601:01:003:5042 розташована на місці запроектованого кладовища.

Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області листом від 16 жовтня 2018 року № 17-05/180 повідомив, що санітарна зона кладовища встановлюється генеральним планом с. Тарасівка (т. 2 а. с. 50).

У 2005 році ДП Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва Укрндпіцивільбуд було розроблено проект облаштування сільського кладовища. При проектуванні кладовища було запроектовано вхідну зону, зону траурних церемоніалів, площадку для проведення траурних церемоній, зони поховання, яка передбачає традиційні поховання (з санітарно-захисною зоною 300 м) та колумбарію (з захисною зоною 100 м), адміністративно-господарської зони.

Рішенням Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ХХI сесії IV скликання від 20 січня 2006 року було схвалено проект нового сільського кладовища на південній околиці села, наданий ТОВ Ритуальна служба Пам`ять , та надано новому сільському кладовищу на південній околиці села власне ім`я та адресу: кладовище Пам`ять , 08161, село Тарасівка, вул. Київська, 69-А .

Після збору матеріалів технічної документації на місце розташування нового сільського кладовища Тарасівська сільська рада рішенням від 20 вересня 2007 року погодила зібрані матеріали та надала згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки під сільське кладовище 11 га, з них 0,8 га - під`їзна дорога на південній околиці села за рахунок земель запасу Тарасівської сільської ради.

26 листопада 2014 року було зареєстровано право власності на земельну ділянку кладовища, кадастровий номер: 3222486601:01:003:5042, площа 10,2293 га за Тарасівською сільською радою, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, індексний номер 71774899 від 30 жовтня 2016 року.

Відповідно до рішення VIII сесії VII скликання Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 14 липня 2016 року № 12 Про передачу у постійне безоплатне користування земельної ділянки спеціалізованому КП Ритуал передано у постійне безоплатне користування спеціалізованому комунальному підприємству Ритуал земельну ділянку з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042, загальною площею 10,2293 га.

Метою передачі земельної ділянки у постійне користування КП Ритуал є розміщення на ній кладовища, що підтверджується листом Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 31 жовтня 2016 року № 615.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка є загальнодоступною, за основним видом економічної діяльності (КВЕД) відповідач КП Ритуал відноситься до осіб, які здійснюють організування поховань і надання суміжних послуг.

У квітні 2017 року Тарасівською сільською радою Київської області зареєстровано повідомлення про початок підготовчих робіт № КС 010170950961 щодо будівництва сільського кладовища Пам`ять за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Тарасівка, вул. Київська, 69-А , замовник - Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області.

ДАБІ було проведено перевірку будівництва кладовища, за результатами якої складено акт, надано приписи від 11 жовтня 2017 року № С-1110/1 та від 11 жовтня 2017 року № С-1110/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та складено протоколи про адміністративне правопорушення від 11 жовтня 2017 року № 1-Л-3-1110/2 та № 1-Л-З-1110/2, винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 жовтня 2017 року № 3-2310/1-10/10-9/2310/06/01 та № 3-2310/1-10/10/10-9/2310/06/01.

Наказом ДАБІ від 27 жовтня 2017 року № 450 скасовано реєстрацію повідомлення про початок підготовчих робіт від 05 квітня 2017 року № КС 010170950961 на об`єкт будівництва Сільське кладовище Пам`ять за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Тарасівка, вул. Київська, 69-А .

18 травня 2011 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Коряковою Н. О. за реєстровим № 981 набула право власності на земельну ділянку площею 0,1195 га, що знаходиться в АДРЕСА_2 з кадастровим номером 3222486601:01:003:0079, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 103705 від 15 листопада 2007 року, з відповідною відміткою про перехід права власності.

Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486601:01:003:0079 також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, згідно якого право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 09 серпня 2019 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Коряковою Н. О. за реєстровим № 981 (т. 3 а. с. 225).

Також згідно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01 жовтня 2019 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме житловий будинок, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486601:01:003:0079.

30 червня 2016 року на підставі рішення Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області серія та номер 2/13 ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 3222486601:05:001:5001, загальною площею 0,1288 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 липня 2016 року № 63281747.

При виділенні Тарасівською сільською радою земельної ділянки ОСОБА_2 на підставі статті 50 Закону України Про землеустрій розроблявся проект відведення земельної ділянки, до складу якого, згідно із абз. 10 статті 50 вказаного Закону, входили матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування.

Як убачається з кадастрового плану зовнішніх меж земельної ділянки, наданої у власність ОСОБА_2 , який був внесений до Державного земельного кадастру державним кадастровим реєстратором управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області Король О. І., земельна ділянка, що була надана ОСОБА_2 , мала встановлені обмеження: санітарно-захисна зона навколо об`єкта код 03, які як графічно позначені на схемі земельної ділянки, так і описані в розділі Експлікація угідь .

Окрім того, на схемі забудови земельної ділянки, належної ОСОБА_2 , позначена санітарна зона запроектованого кладовища, яка поширюється на більшу частину земельної ділянки, вказана обставина підтверджується будівельним паспортом № НОМЕР_1 на земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_4 , від 2017 року.

При цьому, у вимогах до забудови належної ОСОБА_2 земельної ділянки у пункті 8 зазначено інші вимоги: в санітарній зоні запроектованого кладовища будівництво житла, приміщень для зберігання продуктів та джерела водопостачання заборонено.

ОСОБА_2 виявила бажання, яке було задоволено Тарасівською сільською радою на підставі статті 118 ЗК України про отримання земельної ділянки з кадастровим номером 3222486601:05:001:5001, та їй повинно було бути відомо про всі обмеження та інші обставини щодо належної їй земельної ділянки, про що обґрунтовано зазначено судом першої інстанції.

Листом від 22 лютого 2018 року № 119 ДП Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва Укрндпіцивільбуд повідомило про можливість використання земельної ділянки (кадастровий номер 3222486601:01:003:0079) на АДРЕСА_2 , яка перебуває у власності ОСОБА_1 , та земельної ділянки (кадастровий номер 3222486601:05:001:5001) на АДРЕСА_4 , яка перебуває у власності ОСОБА_2 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з дотриманням містобудівних, санітарних норм та правил пожежної безпеки України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підлягають залишенню без задоволення, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції - без змін, а касаційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо касаційних скарг ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями 43, 49 ЦПК України, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у своїх апеляційних скаргах, посилаючись на частину першу статті 352 ЦПК України, вважають, що оскаржуваним рішенням порушено їхні права та інтереси, оскільки санітарно-захисна зона накладається на належні їм земельні ділянки і їхні земельні ділянки розташовані поруч з земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , і аналогічно перебувають в санітарно-захисній зоні, рішення у справі стосується їхніх прав і обов`язків, оскільки відсутність встановлених обмежень стосовно земельних ділянок скаржників ставить останніх у нерівнозначне становище з позивачами.

Проте, судами попередніх інстанцій вирішено спір лише щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486601:05:001:5001 та 3222486601:01:003:0079, власниками яких є позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і земельної ділянки з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042, яка належить КП Ритуал .

При цьому, будь-яких обставин щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222486600:05:001:0314, власником якої є ОСОБА_4 , 3222486601:01:003:0039, що належить ОСОБА_5 , 3222486600:05:001:0173, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 , судами не встановлювалось, жодних висновків щодо прав та обов`язків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не зроблено, оскаржуване рішення не стосувалось правовідносин, учасниками яких є вказані фізичні особи.

Вказані обставини свідчать про відсутність підстав уважати, що оскаржуваними рішеннями вирішено питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , як осіб, які не брали участі у розгляді справи.

Виходячи з аналізу вказаних норм процесуального закону, можна дійти висновку, що суд самостійно за відсутності відповідного звернення особи, позбавлений можливості вирішувати будь-які правові спори, встановлювати обставини, це виходить за межі повноважень суду. Звернення до суду є правом особи, яким вона розпоряджається на власний розсуд.

Таким чином, за обставин, коли вказані фізичні особи з відповідними позовами до суду не звертались, безпідставними є доводи, що суд не вирішив питання щодо прав суміжних землекористувачів із земельною ділянкою, належною КП Ритуал .

Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції.

При цьому, якщо обставини вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі в справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).

Таким чином, ураховуючи те, що питання про права та інтереси ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які не були залучені до участі в справі, не вирішувалось, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що особи, які подали апеляційні скарги не довели, що оскаржуване рішення порушує їх права чи інтереси .

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. рішення у справі Brulla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 р., п. 33).

Доводи касаційних скарг ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо порушення їх процесуальних прав, Верховний Суд відхиляє, оскільки вказані особи не є учасниками справи, рішенням суду першої інстанції їх права та інтереси не зачіпаються.

Вказані особи мають право звернутися до суду за захистом своїх прав, пред`явивши відповідний позов у встановленому процесуальним законом порядку.

Щодо касаційних скарг ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року

Відповідно до статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі Лазаренко та інші проти України і від 03 жовтня 2017 року у справі Віктор Назаренко проти України ЄСПЛ зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи.

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на усне слухання . Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що не була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, в результаті чого суд апеляційної інстанції розглянув справу та постановив рішення без участі позивача.

На вказані порушення норм процесуального права, щодо неналежного повідомлення учасника справи про час і місце її розгляду звертає увагу також і ОСОБА_2 у своїй касаційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові зазначив, що ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, своїх представників не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.

Проте, в матеріалах справи відсутні відомості про вручення судової повістки ОСОБА_1 на 16 червня 2020 року, як і немає даних про повернення судової повістки без вручення та причини такого невручення.

Також в матеріалах відсутня інформація про те, що суду не було відомо її зареєстроване місце проживання (перебування), щоб надавало апеляційному суду можливість застосувати механізм опублікування оголошення про її виклик на офіційному веб-сайті судової влади України.

Щодо клопотань про закриття провадження

Відповідно до частини третьої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що доводи клопотань про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є необґрунтованими, оскільки заявники мають право на касаційний перегляд ухвали, постановленої за наслідками розгляду їх апеляційних скарг.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Частинами першою, третьою статті 406 ЦПК України передбачено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскаржувана постанова Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року ухвалена з порушенням норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для її скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, Верховний Суд робить висновок, що касаційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підлягають залишенню без задоволення,оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції - без змін, а касаційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 підлягають задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 389, 400, 406, 409, 410, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року залишити без змін.

Касаційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко Є. В. Петров О. С. Ткачук