Рішення

від 25.05.2021 по справі 183/4616/20

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/4616/20

№ 2/183/990/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

з секретарем судового засідання Березою І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство Придніпровське , треті особи - Маломихайлівська сільська рада Покровського району Дніпропетровської області, Глеюватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, Товариство з обмеженою відповідальністю Шаролезька вівця про визнання недійсним договору оренди землі , -

в с т а н о в и в :

25 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалася на те, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 064930, виданого 01 березня 2001 року Новостепанівською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 13383, їй належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 7,180 га, кадастровий номер 1223284500:02:042:0415, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

12 березня 2010 року між нею, ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Шаролезька вівця був укладений Договір оренди № 11 відносно земельної ділянки загальною площею 7,180 га, кадастровий номер 1223284500:02:042:0415, зареєстрований 21 квітня 2010 року в Новомосковському районному відділі ДРФ ДП Центру ДЗК за № 04-10-126-01771.

Вказаний Договір оренди укладений строком на 10 років, тобто до 21 квітня 2020 року, з правом пролонгації (п. 3 Договору).

В липні 2019 року до позивача звернулися представники відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство Придніпровське , які запропонували їй укласти договір оренди відносно належної їй земельної ділянки площею 7,180 га, кадастровий номер 1223284500:02:042:0415.

Оскільки умови договору оренди з відповідачем позивача влаштовували більше, то нею було прийняте рішення укласти договір оренди з відповідачем, але за умови, що він буде зареєстрований виключно після закінчення договору оренди з ТОВ Шаролезька вівця та за відсутності з боку уповноважених представників даного товариства волевиявлення щодо використання ними переважного права на продовження дії договору оренди землі.

Представники відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство Придніпровське погодилися на такі умови позивача, пообіцявши, що реєстрація укладеного між ними договору оренди землі буде здійснена лише після припинення чинного договору оренди з ТОВ Шаролезька вівця .

Крім того, представники відповідача повідомили, що в них є домовленість з ТОВ Шаролезька вівця про відступлення права оренди цієї земельної ділянки їм, у зв`язку з чим товариство погоджується після збору врожаю 2019 року достроково розірвати із позивачем чинний договір оренди землі, зокрема запевнили, що ОСОБА_1 буде надана Додаткова угода про розірвання договору оренди землі з ТОВ Шаролезька вівця , яку потрібно буде зареєструвати в державного реєстратора, оскільки без неї не зможуть зареєструвати новий договір оренди з відповідачем.

Позивач ОСОБА_1 зазначила, що після підписання 02 липня 2019 року договору оренди землі з відповідачем ТОВ ПА Придніпровське звернулася до останнього в березні 2020 року з вимогою не реєструвати новий договір оренди.

Проте, в квітні 2020 року представники відповідача ТОВ ПА Придніпровське знову звернулися до неї, надавши їй примірник Договору оренди від 10.09.2019 року та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, згідно якого спірний договір оренди зареєстрований 14.04.2020 року, тобто під час дії Договору оренди з ТОВ Шаролезька вівця .

В той же час, позивач просила звернути увагу на те, що у витязі з Державного реєстру міститься неправильна інформації щодо дати укладення договору оренди землі з відповідачем, а саме замість укладення договору 02.07.2019 року, що у спірному договорі, що у витязі вказано дату його укладення 10.09.2019 року. Крім того, площа земельної ділянки у витязі зазначена 7,5972 га, в той час як насправді її площа 7,180 га.

Враховуючи наведені обставини, позивач ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос О.В. та на підставі рішення № 52039351 державна реєстрація спірного договору оренди землі з відповідачем була припинена.

Однак, 16 квітня 2020 року, тим самим державним реєстратором Волос О.В. рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52039351 від 23 квітня 2020 року (номер запису про інше речове право 36352578), на підставі знову таки спірного Договору оренди з неправильною датою від 10.09.2019 року та помилковими даними щодо площі 7,5972 га, повторно проти волі позивача ОСОБА_1 всупереч приписам ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було зареєстроване право оренди за відповідачем відносно земельної ділянки позивача, в той час як продовжував діяти Договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ Шаролезька вівця .

Позивач вказує на те, що відповідач увів її в оману, здійснив 16.04.2020 року державну реєстрацію спірного договору оренди, зміст якого суперечив чинному законодавству, оскільки одна й та сама земельна ділянка не може знаходиться в оренді у двох суб`єктів, тоді як Договір оренди землі, укладений з ТОВ Шаролезька вівця діяв до 21.04.2020 року, зокрема існувала домовленість про його поновлення на новий строк.

Всупереч наведених обставин, державний реєстратор Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос О.В., проігнорувавши приписи ч. 2 ст. 24 ЗУ Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, не перевіривши раніше зареєстровані права на вказану земельну ділянку, здійснив державну реєстрацію спірного Договору оренди.

В зв`язку з наведеним, позивач ОСОБА_1 просила суд:

-визнати недійсним Договір оренди землі, без номеру , укладений 10 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство Придніпровське відносно земельної ділянки площею 7,180 га (згідно з реєстрацією 7,5972 га), кадастровий номер 1223284500:02:042:0515, зареєстрований 16 квітня 2020 року державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 52039351 від 23 квітня 2020 року, номер запису про інше речове право: 36352578;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство Придніпровське на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з: судового збору в розмірі 840,80 грн. та витрат на професійну правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою суду від 31 серпня 2020 року відкрите провадження у справі.

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року підготовче провадження у справі закрите, справа призначена до судового розгляду по суті.

У відзиві представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство Придніпровське позов не визнав в повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість, просив відмовити в задоволенні вимог. Зокрема зазначив, що ніякої домовленості між їх товариством, позивачем та ТОВ Шаролезька вівця відносно реєстрації земельної ділянки після закінчення договору оренди, укладеного між ТОВ Шаролезька вівця і позивачем ОСОБА_1 не було, на підтвердження цих обставин позивачем не надано жодного доказу. Вказує на те, що ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами спірного Договору оренди землі та підписала його особисто, про існування будь-яких інших укладених договорів оренди спірної земельної ділянки позивач не повідомляла відповідача. Згідно до ч. 3 ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. З урахуванням наведеного, представник відповідача вважає, що первісний договір оренди, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ Шаролезька вівця терміном на 10 років, розпочався з 21.04.2010 року та сплинув 21.04.2020 року, а позивач з позовом звернулася до суду 25 серпня 2020 року, тобто вже після спливу терміну дії первісного Договору оренди.

У відповіді на відзив представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилався на обставини, викладені в позові, наполягав на задоволенні вимог в повному обсязі. Додав, що первісний договір оренди з ТОВ Шаролезька вівця укладений строком на 10 років, тобто до 21.04.2020 року, з правом пролонгації. В той час як спірний договір оренди, укладений між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ТОВ АП Придніпровське датований 10.09.2019 року, а зареєстрований 16.04.2020 року. тобто всі доводи наведені відповідачем у відзиві не спростовують факту порушення під час укладення та реєстрації відповідачем спірного договору оренди від 10.09.2019 року оскільки: у позивача були дійсні орендні відносини з ТОВ Шаролезька вівця до 21.04.2020 року; у ТОВ Шаролезька вівця відповідно до договору та закону було переважне право на укладення його на новий строк, яким він мав намір скористатися. У зв`язку з цим, не потребують зайвого підтвердження доводи відповідача щодо повідомлення нею відповідача про існуючі орендні відносини з ТОВ Шаролезька вівця , адже відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 28.11.2019 рік орендні відносини між позивачем і ТОВ Шаролезька вівця були відображені у Державному земельному кадастрі про право власності та речові права на земельну ділянку. Представник позивача наголошує на тому, що навіть якщо допустити, що позивач ОСОБА_1 бажала приховати факт дійсних орендних відносин, то відповідач мав можливість перевірити наявність дійсних орендних відносин перед проведенням реєстраційних дій.

Позивач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, згідно заяви представника позивача, останній просив розглядати справу без його участі, позов підтримує в повному обсязі, просив суд задовольнити вимоги.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство Придніпровське в судове засідання не з`явився, на електронну адресу суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки не може бути присутнім з об`єктивних причин, в той же час доказів на підтвердження поважності своєї відсутності суду не надав.

Представник третьої особи Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, згідно заяви просив розглядати справу без його участі, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представники третіх осіб Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Шаролезька вівця в судове засідання не з`явилися, про місце, дату і час розгляду справи були повідомлені належним чином.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами письмові докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 094930, виданого 01 березня 2001 року Новостепанівською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області у відповідності до рішення 13 сесії ХХІІІ скликання Новостепанівської сільської ради № 11 від 01 листопада 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 13383, належить земельна ділянка площею 7,180 га, кадастровий номер: 1223284500:02:042:0515, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 219934164 від 12 серпня 2020 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2071103912232; номер запису про право власності: 36288204 від 14.04.2020 року).

Встановлено, що 12 березня 2010 року між позивачем ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Шаролезька вівця був укладений Договір оренди № 11 відносно земельної ділянки загальною площею 7,180 га, кадастровий номер 1223284500:02:042:0415, зареєстрований 21 квітня 2010 року в Новомосковському районному відділі ДРФ ДП Центру ДЗК за № 04-10-126-01771.

Вказаний Договір оренди укладений строком на 10 років, тобто до 21 квітня 2020 року, з правом пролонгації (п. 3 Договору).

В той же час, судом встановлено, що в період дії Договору оренди землі № 11 від 12 березня 2010 року, укладеного між позивачем ОСОБА_1 і третьою особою ТОВ Шаролезька вівця , зареєстрований 14 квітня 2020 року державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучковою Т.Ф. інший Договір оренди № б/н, укладений 10.09.2019 року між ОСОБА_1 і ТОВ АП Придніпровське відносно земельної ділянки площею 7,5972 га, кадастровий номер 1223284500:02:042:0515 (номер запису про інше речове право: 36288285; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52006317 від 17.04.2020 року), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 207134469 від 21 квітня 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 в позові посилається на те, що коли їй стало відомо про наявність реєстрації іншого речового права, вона звернулася до державного реєстратора Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос О.В. з вимогою скасувати реєстрацію Договору оренди № б/н від 10.09.2019 року та 16 квітня 2020 року на підставі рішення № 52039351 державна реєстрація спірного договору оренди з відповідачем ТОВ АП Придніпровське була припинена (підстава: лист-повідомлення ОСОБА_1 від 23.03.2020 року; відомості внесені до реєстру: 23.04.22020 року; індексний номер рішення: 52039351), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 207343595 від 23 квітня 2020 року.

В той же час, судом встановлено, що цього ж дня 16 квітня 2020 року державним реєстратором Волос О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52039351 від 23 квітня 2020 року (номер запису про інше речове право 36352578), був зареєстрований повторно спірний Договір оренди від 10.09.2019 року щодо земельної ділянки площею 7,5972 га, кадастровий номер1223284500:02:042:0515, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 219934164 від 12 серпня 2020 року.

Представник позивача просив звернути увагу на те, що у витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права неправильно зазначено площу земельної ділянки, належної позивачу - 7,5972 га, в той час як насправді її площа 7,180 га.

Так, дійсно, земельна ділянка з кадастровим номером 1223284500:02:042:0515, належна позивачу ОСОБА_1 має площу 7,180 га, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованої станом на 28 листопада 2019 року.

Крім того, суд не має можливості встановити дату укладення спірного Договору оренди, оскільки позивачем долучено до позову договір датований від 02 липня 2019 року, в той час як відповідачем надано такий договір датований від 10 вересня 2019 року.

Таким чином, під час дії чинного Договору оренди землі № 11 від 01.03.2010 року було зареєстроване інше речове право за відповідачем ТОВ АП Придніпровське (договір оренди від 10.09.2019 року).

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положення статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ Про оренду землі , орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 6 ЗУ Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно регулюються ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Так, згідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 цього Закону передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальні засади державної реєстрації прав встановлені в ч. 1 ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

У відповідності до ч. 3 ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Стаття 31 ЗУ Про оренду землі визначає, що Договір оренди землі припиняється в разі:закінчення строку, на який його було укладено;викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

З урахуванням наведених вище норм права, суд вважає, що Договір оренди № 11, укладений 12 березня 2010 року між позивачем ОСОБА_1 і ТОВ Шаролезька вівця , зареєстрований 21 квітня 2010 року за № 04-10-126-01771, термі дії якого 10 років, тобто до 21 квітня 2020 року, був дійсним на момент першої і повторної реєстрації спірного договору оренди, укладеного між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ТОВ АП Придніпровське . Оскільки повторна реєстрація такого права за новим орендарем не є підставою для припинення права оренди попереднього орендаря та не тягне за собою автоматичне скасування реєстрації прав, які виникли до 2020 року.

Згідно зі ст. 215 ЦК України 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З огляду на наведене, суд вважає, що спірний Договір оренди землі, укладений між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ТОВ АП Придніпровське , зареєстрований 16 квітня 2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, суперечить чинному законодавству, так як земельна ділянка не може перебувати в оренді у двох суб`єктів одночасно, оскільки станом на день його реєстрації діяв до 21 квітня 2020 року Договір оренди, укладений між позивачем і ТОВ Шаролезька вівця , умови якого передбачають поновлення його на новий строк.

Суд вважає, що повторна реєстрація права оренди земельної ділянки площею 7,180 га (згідно з реєстрацією 7,5972 га), кадастровий номер 1223284500:02:042:0515 виникла через недодержання державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос О.В. приписів ч. 3 ст. 10 ЗУ Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , якими встановлено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;наявність обтяжень прав на нерухоме майно;наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Зокрема пунктом 5 ч. 1 ст. 24 ЗУ Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (ч. 2 цієї статті цього закону).

У своєму листі Державна реєстраційна служба України Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами від 06 серпня 2013 року за № 2951/05-15-13 надала роз`яснення, згідно яких з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадках проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану в результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

При цьому, державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос О.В. належним чином не були перевірені раніше зареєстровані права на земельну ділянку площею 7,180 га, кадастровий номер 1223284500:02:042:0515 за ТОВ Шаролезька вівця , як і не було зроблено відповідних запитів до уповноважених органів, які здійснювали реєстрацію прав на нерухоме майно до 01 січня 2013 року, в тому числі не було відмовлено відповідачу в державній реєстрації спірного Договору оренди, чим порушені приписи ч. 1, 2 ст. 24 ЗУ Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Зазначені дії державного реєстратора потягли за собою повторну реєстрацію спірного договору оренди землі відносно одного і того ж об`єкту оренди, який був переданий в оренду різним орендарям, що суперечить вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки вони обґрунтовані та підтверджені належними доказами, а тому Договір оренди земельної ділянки,без номеру, укладений 10 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство Придніпровське відносно земельної ділянки площею 7,180 га (згідно з реєстрацією 7,5972 га), кадастровий номер 1223284500:02:042:0515, зареєстрований 16 квітня 2020 року державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 52039351 від 23 квітня 2020 року, номер запису про інше речове право: 36352578 - належить визнати недійсним.

Інші доводи, викладені сторонами судом не приймаються до уваги, оскільки вони не спростовують висновків суду.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн., суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; 3) для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У своїй постанові Верховний Суд КАС від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19 зробив висновок про те, що відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон №5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон №265/95-ВР, Положення №13 та Положення №148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність (пункт 35 цієї постанови). Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа (п. 36 постанови). Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, а тому останній може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта (п. 37 даної постанови).

Як вбачається з позовної заяви представником позивача у відповідності до приписів ч. 1 ст. 134 ЦПК України наведений попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу, які поніс позивач в розмірі 10 000,00 грн. На їх підтвердження надав: договір № 02/08-20 про надання правової допомоги від 03 серпня 2020 року, додаткову угоду № 1 до договору № 02/08-20 про надання правової допомоги від 03.08.2020 року та попередній розрахунок надання послуг адвокатом, згідно якого: вартість консультації - 250,00 грн., вартість послуг щодо аналізу та збору доказів - 750,00 грн., складання та подання до суду позовної заяви - 3 500,00 грн., а також представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції - 5 500,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зробила висновок про те, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

В свою чергу, представник відповідача ТОВ АП Придніпровське у відзиві заперечував проти задоволення заяви про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в загальному розмірі 10 000,00 грн., вважає їх завищеними та такими, що не відповідають складності справи.

При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Наведена правова позиція викладена в Додатковій Постанові Верховного суду від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У зв`язку з наведеним, відповідно до приписів ч. 3 ст. 137 ЦПК України, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн., що відповідатиме складності справи та виконаних адвокатом послуг з урахуванням витраченого ним розумного часу на здійснення певних робіт.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 840,40 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 6-10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд , -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство Придніпровське , треті особи - Маломихайлівська сільська рада Покровського району Дніпропетровської області, Глеюватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, Товариство з обмеженою відповідальністю Шаролезька вівця про визнання недійсним договору оренди землі, - задовольнити.

Визнати недійсним Договір оренди землі, без номеру, укладений 10 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство Придніпровське відносно земельної ділянки площею 7,180 га (згідно з реєстрацією 7,5972 га), кадастровий номер 1223284500:02:042:0515, зареєстрований 16 квітня 2020 року державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 52039351 від 23 квітня 2020 року, номер запису про інше речове право: 36352578.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство Придніпровське на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з: судового збору в розмірі 840,80 грн. та витрат на професійну правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн., а всього - 5 840,80 грн . (п`ять тисяч вісімсот сорок грн. 80 коп.)

Учасники справи:

-позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство Придніпровське , код ЄДРПОУ 41102163, місцезнаходження за адресою: 03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 121-В;

-третя особа: Маломихайлівська сільська рада Покровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04339190, місцезнаходження за адресою: 53612, Дніпропетровська область, Покровський район, с. Маломихайлівка, вул. Центральна, б/н;

-третя особа: Глеюватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04339824, місцезнаходження за адресою: 53001, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Глеюватка, вул. Шевченка, буд. 65;

-третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Шаролезька вівця , код ЄДРПОУ 30764202, місцезнаходження за адресою: 49027, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва, буд. 1-А.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 25 травня 2021 року.

Суддя Д.І. Городецький