Постанова

від 15.06.2021 по справі 300/1691/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/1691/21 пров. № А/857/8436/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузьмича С. М.,

суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.,

представників апелянта Чапковський В.В.,

Кривчинюк Г.І.,

Кохман О.А.,

представника позивача Хацкевич Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Великогаївської сільської ради Тернопільського району на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року (постановлену головуючим - суддею Шумей М.В. у м. Івано-Франківськ) про забезпечення позову у справі № 300/1691/21 за адміністративним позовом Фермерського господарства Гаврилишин до Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Державного реєстратора Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, Великогаївської сільської ради Тернопільського району про скасування наказу, скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Гаврилишин звернулося до суду із позовною заявою до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), державного реєстратора Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про скасування наказу, скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

Разом із позовною заявою позивачем було подало заяву про забезпечення позову в якій просив суд:

зупинити дію пункту 9 рішення №87 від 19.02.2021 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та заборонити продаж на земельних торгах (аукціоні) права оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349;

заборонити Великогаївській сільській раді Тернопільського району Тернопільської області вчиняти будь-які дії спрямовані на поділ, об`єднання, відчуження, зміну цільового призначення, зміну площі, укладення договорів оренди та передання у користування земельну Ділянку з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349;

заборонити Державному підприємству Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (код 00485517) вчиняти дії, що стосуються організації продажу на земельних торгах (аукціоні) права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349.

Заява мотивована тим, що 01.06.2019, провівши реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за ФГ Гаврилишин , державний реєстратор Кухаришин Василь Васильович cформував витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права і видав його заявнику голові ФГ Гаврилишин . Через півроку після видачі витягу державний реєстратор безпідставно, протиправно скасовує в реєстрі інше речове право, тобто видаляє із реєстру запис про право постійного користування земельною ділянкою правокористувачем ФГ Гаврилишин . Наслідком таких протиправних дій державного реєстратора є те, що у Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області згідно пункту 9 рішення №87 від 19.02.2021 існує намір щодо продажу на земельних торгах (аукціоні) права оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349, яка фактично перебуває у постійному користуванні позивача. Таким чином, з урахуванням вищевказаного, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективно захистити порушені права позивача.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 заяву про забезпечення адміністративного позову у справі №300/1691/21 задоволено частково. Зупинено дію пункту 9 рішення № 87 від 19.02.2021 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області. Заборонено Великогаївській сільській раді Тернопільського району Тернопільської області вчиняти будь-які дії спрямовані на поділ, об`єднання, відчуження, зміну цільового призначення, зміну площі, укладення договорів оренди та передання у користування земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349. В задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що очевидними є ознаки протиправності дій державного реєстратора Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області щодо видалення із реєстру запису про право постійного користування земельною ділянкою позивачем, що потягло за собою порушення його прав та інтересів та мало наслідком виставлення землі на продаж.

Суд першої інстанції вважав, що ефективним способом забезпечення позову в даному випадку буде зупинення дії пункту 9 рішення №87 від 19.02.2021 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, а також заборони Великогаївській сільській раді Тернопільського району Тернопільської області вчиняти будь-які дії спрямовані на поділ, об`єднання, відчуження, зміну цільового призначення, зміну площі, укладення договорів оренди та передання у користування земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349.

В частині способу забезпечення позову визначеного позивачем, а саме шляхом заборони Державному підприємству Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (код 00485517) вчиняти дії, що стосуються організації продажу на земельних торгах (аукціоні) права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349, відмовив, оскільки зупинення дії оскаржуваного рішення Великогаївської сільської ради зумовлює заборону продажу.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив відповідач, Великогаївська сільська рада Тернопільського району, у апеляційні скарзі покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить скасувати заходи забезпечення визначені в оскаржуваній ухвалі.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17 Івано-Франківський окружний адміністративний суд виносячи ухвалу про забезпечення позову не мав права приймати вказану ухвалу та позовну заяву, у зв`язку з тим, що вказана справа не підсудна адміністративному суду, належить до юрисдикції Господарського суду України. Крім цього вказує, що жодних рішень сільською радою щодо передачі в постійне користування земельної ділянки комунальної власності площею 46,2895 га для ведення фермерського господарства (кадастровий номер 6125281700:01:001:0349) рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) чи рішення про затвердження вказаної технічної документації (розробник ФОП ОСОБА_1 ) Великогаївською сільською радою не приймалось. Відповідно, розроблена технічна документація в сільській раді не погоджувалась (акти погодження меж, кадастрові плани тощо), так як земельну ділянку свідомо віднесено в Реєстрі до категорії земель державної власності.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи.

Представники апелянта підтримали апеляційну скаргу та надали пояснення, просять апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники справи в судове засідання на виклик суду не з`явилися, явку уповноваженої особи не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.

15.06.2021 представником позивача подано заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з не можливостю бути присутнім під час апеляційного розгляду справи голова ФГ Гаврилишин .

За результатами розгляду вказаної заяви колегія суддів ухвалила його відхилити, оскільки відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності голови ФГ Гаврилишин . Водночас, слід зазначити, що в судове засідання прибув представник ФГ Гаврилишин .

Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Також, колегія суддів зазначає, що зазначені підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Таким чином, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Крім цього, відповідно до абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України, викладену у постанові від 06.03.2008 № 2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Разом з цим, відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У справі Беєлер проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім цього, у рішенні від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Згідно з Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Разом з цим заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Тому, підставами для забезпечення позову є очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість або значне ускладнення захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, очевидна протиправність рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи заявника переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як слідує з матеріалів справи, що згідно рішення № 2 від 05.05.1991 8-ї сесії XXI скликання Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_2 передано в постійне користування земельну ділянку площею 50 га для ведення селянського (фермерського господарства). 15.09.1992 Великогаївською радою народних депутатів було видано державний акт на право постійного користування серія Т № 000427 на земельну ділянку площею 50 га згідно плану, а 21.12.2001 Великогаївською сільською радою на цю земельну ділянку було видано новий державний акт на право постійного користування серія ТР 00145.

31.05.2019 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 47152752 від 31.05.2019) державним реєстратором Завалівської сільської ради Підгаєцького району, Тернопільської області Кухаришиним Василем Васильовичем зареєстровано за Фермерським господарством Гаврилишин право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі державного акту на право постійного користування серія ТР 00145 виданого 21.12.2001 Великогаївською сільською радою Тернопільського району та витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер: НВ-6110465172019 від 31.05.2019.

01.06.2019 державним реєстратором Кухаришиним Василем Васильовичем сформовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з індексним номером 168882575 в якому було відображено право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за правокористувачем ФГ «Гаврилишин» та видано його голові цього фермерського господарства - ОСОБА_2 .

Однак, 03.12.2019, тобто після видачі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з індексним номером 168882575, державним реєстратором Кухаришиним В.В. у ДРРП здійснено операцію з видалення запису про інше речове право, підставу виконання операції зазначено як помилковий . Тобто, державний реєстратор ОСОБА_3 здійснив видалення запису про інше речове право з порушенням частини третьої статті 26 Закону, що підтверджується висновком Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 01.04.2021.

Судом встановлено, що наслідком таких дій державного реєстратора є те, що Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області (один із відповідачів по справі №300/1691/21) згідно пункту 9 рішення №87 від 19.02.2021 вирішила продати на земельних торгах (аукціоні) право оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку кадастровий номер 6125281700:01:001:0349, фактичним постійним користувачем якої є позивач, що підтверджується актом на право постійного користування серія ТР 00145 від 21.12.2001 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з індексним номером 168882575 від 01.06.2019.

Враховуючи наведеним вище суд першої інстанції дійшов висновку, що очевидними є ознаки протиправності дій державного реєстратора Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області щодо видалення із реєстру запису про право постійного користування земельною ділянкою позивачем, що потягло за собою порушення його прав та інтересів та мало наслідком виставлення землі на продаж, що і стало підставою для часткового задоволення заяви про забезпечення позов.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для вирішення спірного питання та з порушенням норм процесуального права.

Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, що 07.10.2019 Великогаївська сільська рада звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду щодо захисту інтересів та з метою встановлення законності на території Великогаївської сільської ради Тернопільського району щодо повернення в комунальну власність земельної ділянки площею 46,2895 га для ведення фермерського господарства, яка на думку сільської ради незаконно знаходиться у користуванні фермерського господарства Гаврилишин для ведення фермерського господарства.

Згідно пояснень представників апелянта, Великогаївській сільській раді стало відомо, що 31.05.2019 державним реєстратором Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області Кухаришином В.В. (не зважаючи на те, що у Великогаївській сільській раді у ЦНАПі працює реєстратор речових прав) здійснено державну реєстрацію земельної ділянки комунальної власності площею 46,2895 га, кадастровий номер 6125281700:01:001:0349, для ведення фермерського господарства за фермерським господарством Гаврилишин в постійне користування (державна власність). На переконання апелянта незаконність проведення реєстрації полягає в тому, що підставою виникнення іншого речового права є державний акт на право постійного користування серії TP 00145, виданого 21.12.2001, який втратив чинність та вказана земельна ділянка належала до земель комунальної власності, згідно генерального плану села Великі Гаї розробленого на підставі рішення сесії Великогаївської сільської ради від 25.03.2013 № 274, затвердженого за результатами громадського слухання, які відбулись 21.10.2014, затвердженого рішенням сесії Великогаївської сільської ради від 30.10.2014 № 378 та рішенням сесії Тернопільської районної ради від 27.03.2015 № 461.

Як стверджують представники Великогаївської сільської ради Тернопільського району, що жодних рішень сільською радою щодо передачі в постійне користування земельної ділянки комунальної власності площею 46,2895 га для ведення фермерського господарства (кадастровий номер 6125281700:01:001:0349) рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) чи рішення про затвердження вказаної технічної документації (розробник ФОП ОСОБА_1 ) Великогаївською сільською радою не приймалось. Відповідно, розроблена технічна документація в сільській раді не погоджувалась (акти погодження меж, кадастрові плани тощо), так як земельну ділянку свідомо віднесено в Реєстрі до категорії земель державної власності. Відповідно, відсутність вказаних дозвільних документів є порушенням ст. 55 Закону України Про землеустрій .

Однак Тернопільський окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, яким передбачено юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно- правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено іншим порядок судового провадження.

Так, апелянт покликається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17 викладено наступну правову позицію, що до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Як вбачалося із позовної заяви предметом спору є дії державного реєстратора, а саме те що він зареєстрував земельну ділянку за іншою особою, таким чином дані відносини є приватно правовими, а не публічно-правовими, а тому даний спір слід розглядати в порядку господарського судочинства, а отже відповідно до ст. 170 КАС України було відмовлено у відкритті провадження у даній справі.

Відповідна правова позиція Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17 була викладена і у рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року по справі № 500/603/20 за позовною заявою Фермерського господарства Гаврилишин до Державного реєстратора Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області про визнання дій протиправними, де зокрема було закрите провадження у справі, а справу слід розглядати Господарським судом.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу про забезпечення позову не дослідив питання чи вказана справа підсудна адміністративному суду, оскільки враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17 дані відносини є приватно - правовими та належить до юрисдикції Господарського суду України.

Крім цього колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що суд першої інстанції при розгляді цієї справи по суті (справа № 300/1691/21) ухвалив рішення 25.05.2021 про задоволення позову. Разом з цим, задовольняючи позов суд першої інстанції покликався на висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 та Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 по справі № 904/6059/19. Однак дослідивши вказані судові рішення колегія суддів встановила, що вони прийняті за результатом розгляду справи в порядку господарського судочинства, що в свою чергу вкотре вказує, що розгляд цієї справи не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Більше того, як згадувалось вище, що жодних рішень сільською радою щодо передачі в постійне користування земельної ділянки комунальної власності площею 46,2895 га для ведення фермерського господарства (кадастровий номер 6125281700:01:001:0349) рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) чи рішення про затвердження вказаної технічної документації (розробник ФОП ОСОБА_1 ) Великогаївською сільською радою не приймалось. Відповідно, розроблена технічна документація в сільській раді не погоджувалась (акти погодження меж, кадастрові плани тощо), так як земельну ділянку свідомо віднесено в Реєстрі до категорії земель державної власності.

Так, відповідно до рішення 8-ї сесії XXI скликання Великогаївської сільської від 05.05.1991 № 2 гр. ОСОБА_2 , а не Фермерському господарству Гаврилишин , передано у постійне користування земельну ділянку площею 50 га для ведення селянського (фермерського) господарства, яка належала йому на підставі державного акту на право постійного користування серії TP 00145, виданого 21.12.2001.

Відповідно вимог Земельного кодексу України припинення права постійного користування відбувається внаслідок розпаювання землі, в тому числі при поділі земельних ділянок на частини.

Сільською радою встановлено, що у 2015 році площа земельної ділянки зменшилась внаслідок розпаювання та поділу загальної площі на три окремі земельні ділянки: площею 1,8601 га - для ведення фермерського господарства (приватна власність), зареєстровано за ОСОБА_2 (фермерська садиба) кадастровий номер 6125281700:01:001:1930, площею 1,7853 га - для ведення фермерського господарства (приватна власність), зареєстровано за ОСОБА_4 , кадастровий номер 6125281700:01:001:2775 та площею 46,2895 га для ведення фермерського господарства (комунальна власть) кадастровий номер 6125281700:01:001:0349, яка обліковувалась за Великогаївською сільською радою, як землі комунальної власності.

Державним реєстратором Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки комунальної власності площею 46,2895 га, кадастровий номер 6125281700:01:001:0349, для ведення фермерського господарства за фермерським господарством Гаврилишин в постійне користування (державна власність). Незаконність проведення вказаної реєстрації на переконання апелянта полягає в тому, що підставою виникнення іншого речового права є державний акт на право постійного користування серії TP 00145, виданого 21.12.2001, який втратив чинність та вказана земельна ділянка належала до земель комунальної власності, згідно генерального плану села Великі Гаї розробленого на підставі рішення сесії Великогаївської сільської ради від 25.03.2013 року № 274, затвердженого за результатами громадського слухання, які відбулись 21.10.2014 року, затвердженого рішенням сесії Великогаївської сільської ради від 30.10.2014 року № 378 та рішенням сесії Тернопільської районної ради від 27.03.2015 №461.

Крім цього, як зазначили представники апелянта під час розгляду справи, під час Державної реєстрації було допущено інші технічні помилки, які необхідно було усунути відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 49985048 03.12.2019 державний реєстратор прав на нерухоме майно Кухаришин Василь Васильович, Завалівська сільська рада Підгаєцького району, Тернопільська обл. розглянув заяву про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, прийняту 03.12.2019 10:51:10 за реєстраційним номером 37272551, яку подав ОСОБА_5 , що діє на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серія і номер 1, виданий 22.12.2015, видавник: Великогаївська сільська рада Тернопільського району, податковий номер 2674411639, для внесення змін до запису про право власності за номером 31815278, та внесення запису, як помилково зареєстрованого іншого речового права за номером 31815279 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1842832561252 та встановив, що:

за кодом ЄДРПОУ 04394875 значиться Великогаївська сільська рада Тернопільського району, а не Великогаївська сільська об`єднана територіальна громада Тернопільського району;

згідно державного акту на право постійного користування землею від 21.12.2001, TP № 00145, виданого Великогаївською сільською радою Тернопільського району, ОСОБА_2 надано в постійне користування земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства площею 50 га;

факт надання земельної ділянки площею 46,2895 га з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 в постійне користування фермерському господарству ОСОБА_6 не знайшов документального підтвердження.

Керуючись пунктом 38 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, державний реєстратор вніс зміни до запису про право власності за номером 31815278 та внести запис про помилково зареєстроване інше речове право за номером 31815279 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1842832561252.

Станом на момент звернення Великогаївською сільською радою проведено інвентаризацію землі, земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 45,5974 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відноситься до земель комунальної власності Великогаївської сільської ради.

Передача у власність чи надання в оренду земельної ділянки фермерському господарству (як юридичній особі), а також передача у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства громадянину України - члену фермерського господарства понад норму безоплатної передачі здійснюється згідно з частиною першою ст. 134 Земельного кодексу України на земельних торгах.

Керуючись наведеним вище колегія суддів дійшла висновку, що існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача нічим не підтверджено, відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу вказує на помилковість висновку суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави для закриття апеляційного провадження, а оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для вирішення спірного питання, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, а відтак вона підлягає скасуванню, а заява про забезпечення позову залишенню без задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Великогаївської сільської ради Тернопільського району задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року про забезпечення позову у справі № 300/1691/21 скасувати.

Відмовити в задоволенні заяви Фермерського господарства Гаврилишин про забезпечення адміністративного позову.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. З. Улицький Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 22 червня 2021 року