Постанова

від 17.06.2021 по справі 921/430/16-г/4

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2021 р. Справа № 921/430/16-г/4

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,

Суддів: Мирутенко О.Л., Скрипчук О.С.,

за участю секретаря судового засідання Федорів Н.В.,

та представників учасників справи:

від позивача (скаржника) - не з`явився

від відповідача - не з`явився

від третьої особи-1 - Горба В.В.

від третьої особи-2 - Печений О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Файне Місто 2 , б/н від 31 серпня 2018 року

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16 серпня 2018 року (підписане 22.08.2018 року), суддя Андрусик Н.О.

про відмову в задоволенні заяви ЖБК Файне Місто 2 , б/н та б/д

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.03.2018 року

у справі №921/430/16-г/4

за позовом Житлово-будівельного кооперативу Файне Місто 2 , м. Хмельницький

до відповідача Тернопільської міської ради, м. Тернопіль

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Комунсервіс-Серет , м. Тернопіль

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Комунсервісбуд , м. Тернопіль

про визнання незаконним і скасування п.1 рішення Тернопільської міської ради №7/6/3 від 03.03.2016 року Про земельну ділянку за адресою вул. Микулинецька, 116

в с т а н о в и в :

20 липня 2016 року Житлово-будівельний кооператив Файне місто 2 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Тернопільської міської ради; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Комунсервіс-Серет та Товариства з обмеженою відповідальністю Комунсервісбуд про визнання незаконним і скасування п.1 рішення Тернопільської міської ради №7/6/3 від 03 березня 2016 року.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10 листопада 2016 року у справі №921/430/16-г/4 в задоволенні позову відмовлено.

Вказане рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30 січня 2017 року у справі №921/430/16-г/4.

Постановою Вищого господарського суду України від 10 травня 2017 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30 січня 2017 року та рішення Господарського суду Тернопільської області від 10 листопада 2016 року у справі №921/430/16-г/4 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2018 року у справі №921/430/16-г/4 в задоволенні позову відмовлено. Вказане рішення не оскаржувалося та набрало законної сили.

04 липня 2018 року Житлово-будівельний кооператив Файне місто 2 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2018 року у справі №921/430/16-г/4. Заявник просить переглянути вказане рішення за нововиявленими обставинами, скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог про визнання незаконним і скасування п.1 рішення Тернопільської міської ради №7/6/3 від 03 березня 2016 року.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16 серпня 2018 року у справі №921/430/16-г/4 відмовлено у задоволенні заяви ЖБК Файне місто 2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2018 року у справі №921/430/16-г/4; вказане рішення залишено в силі.

Ухвала суду мотивована тим, що наведені в заяві обставини (скасування двох судових рішень, які стали підставою для ухвалення судового рішення у цій справі) не є нововиявленими в розумінні ст.320 ГПК України. Суд дійшов висновку, що скасування рішення у справі №921/403/17-г/6 не є істотною обставиною, оскільки не змінює того факту, що станом на момент здійснення оскаржуваної державної реєстрації за ЖБК Файне місто 2 права власності на об`єкт незавершеного будівництва по вул. Микулинецькій, 116, м. Тернопіль, ЖБК не мав жодних речових прав на земельну ділянку за вказаною адресою, оскільки законним користувачем земельної ділянки, було ТзОВ Комунсервіс-Серет згідно договору оренди від 22 квітня 2015 року. Суд також зазначив, що на даний час (час винесення оскаржуваної ухвали) хоч і є дійсною державна реєстрація за позивачем права власності на незавершене будівництво, однак така реєстрація проведена не на об`єкт житлової нерухомості, що свідчить про можливість отримання позивачем земельної ділянки в орендне користування лише у разі, якщо така буде вільною та лише на загальних підставах; в іншому разі - права позивача є непорушеними даним оспорюваним рішенням міської ради. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності у нього прав на користування земельною ділянкою, не підтверджено наявності права власності на об`єкт житлової нерухомості, а тому оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування жодним чином не можуть порушуватися права заявника, що в свою чергу свідчить про правильність прийнятого у цій справі рішення та відсутність законних підстав для задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, заявник - Житлово-будівельний кооператив Файне місто 2 звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16 серпня 2018 року у справі №921/430/16-г/4 та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2018 року у справі №921/430/16-г/4 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог про визнання незаконним і скасування п.1 рішення Тернопільської міської ради №7/6/3 від 03 березня 2016 року. Зокрема, зазначає, що скасування судових рішень у справах №921/403/17-г/6 та №921/1204/15-г/6 є нововиявленими обставинами, оскільки рішення у вказаних справах були покладені в основу прийняття Господарським судом Тернопільської області рішення від 12 березня 2018 року у цій справі, відтак, вважає, що суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги твердження заявника та відмовив у задоволенні заяви. Поряд з тим, наголошує, що договір від 26 вересня 2015 року на момент подання апеляційної скарги є чинним, відтак, п.1 рішення Тернопільської міської ради №7/6/3 від 03 березня 2016 року порушує права та інтереси позивача, оскільки виключає можливість виконання останнім договору від 26 вересня 2015 року щодо продовження будівництва багатоквартирного будинку для членів кооперативу, в тому числі, порушує правомірні очікування і законні сподівання позивача на право отримання у користування земельної ділянки для завершення розпочатого будівництва багатоквартирного будинку, право власності на незавершену частину якого, є у позивача.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2018 року справу №921/430/16-г/4 розподілено колегії суддів у складі: Кравчук Н.М. (головуючий суддя), Гриців В.М. та Малех І.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі №921/430/16-г/4.

Разом з тим, Указом Президента України від 29 грудня 2017 року №454/2017 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах ліквідовано Львівський апеляційний господарський суд та утворено Західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Львові.

Згідно з ч.6 ст.147 Закону України Про судоустрій та статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Суд, що ліквідується, в місячний строк з дня припинення здійснення правосуддя передає до новоутвореного суду матеріали та документи, пов`язані зі здійсненням таким судом повноважень, судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, що ліквідується, передаються негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.

В газеті Голос України №185 (6940) від 03 жовтня 2018 року опубліковано повідомлення про початок роботи Західного апеляційного господарського суду з 03 жовтня 2018 року.

Судді Львівського апеляційного господарського суду переведені до Західного апеляційного господарського суду Указом Президента України від 28 вересня 2018 року №295/2018.

Відповідно до частин 5, 7 ст.31 ГПК України у разі ліквідації суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 жовтня 2018 року справу №921/430/16-г/4 розподілено колегії суддів у складі: Якімець Г.Г. (головуючий суддя), судді: Мирутенко О.Л. та Скрипчук О.С.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2018 року справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 13 грудня 2018 року апеляційне провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду Тернопільської області від 01 листопада 2018 року у справі №921/1204/15-г/6.

Ухвалою суду від 25 лютого 2021 року апеляційне провадження у справі поновлено.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою суду від 11 травня 2021 року розгляд справи відкладено на 07 червня 2021 року, з урахуванням розумного строку розгляду спору .

Представники третіх осіб-1,2 в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16 серпня 2018 року у справі №921/430/16-г/4 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначали, що наведені позивачем у заяві обставини, не є нововиявленими та не можуть бути підставою для скасування рішення Господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2018 року у справі №921/430/16-г/4.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Слід зазначити, що ухвала суду від 11 травня 2021 року надіслана на юридичну адресу скаржника, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 29000, місто Хмельницький, вул. Володимирська, 109. Поряд з тим, вказана адреса зазначена і самим скаржником (заявником) на першому аркуші апеляційної скарги та заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, одночасно, скаржник не звертався до апеляційного суду з заявою про зміну місцезнаходження юридичної особи позивача. Відтак, колегія суддів вважає, що апелянт належним чином повідомлений про розгляд апеляційної скарги.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їхньою відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників третіх осіб-1,2, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Апеляційним судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 16 квітня 2015 року між Тернопільською міською радою (орендодавець) та ТзОВ Комунсервіс-Серет (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Тернопільської міської ради від 23.11.2012р. №6/26/120 передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення з земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться у м. Тернополі за адресою вул. Микулинецька, 116.

В оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 6110100000:11:003:0039, загальною площею 3,6300 га для обслуговування викупленого IX горизонтального каналізаційного відстійника і його реконструкції та будівництва групи житлових будинків. Договір укладено терміном на 10 років з 23 листопада 2012 року до 23 листопада 2022 року (пп.2, 8, 15 договору оренди землі).

26 вересня 2015 року ТзОВ Комунсервіс-Серет та Житлово-будівельний кооператив Файне місто 2 підписали договір про забудову земельної ділянки, предметом якого є здійснення посекційного будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями на земельній ділянці, площею 3,63 га у м. Тернополі по вул. Микулинецька, 116, кадастровий номер 6110100000:11:003:0039, з метою отримання у власність об`єкта будівництва членами кооперативу та підприємством у тих обсягах квадратних метрів, що визначені у даному договорі.

Згідно даних інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №54443777 від 02 березня 2016 року та №79108296 від 30 січня 2017 року Житлово-будівельний кооператив Файне місто 2 з 03 лютого 2016 року є власником незавершеного будівництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 839623261101), розташованого на земельній ділянці за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 116 (кадастровий номер земельної ділянки 6110100000:11:003:0039), зокрема на підставі договору про забудову земельної ділянки від 26 вересня 2015 року.

17 лютого 2016 року між ТзОВ Комунсервіс-Серет (продавець) та ТзОВ Комунсервісбуд (покупець) укладено договір купівлі-продажу IX горизонтального відстійника каналізаційного (чотири секції), що розташований в м. Тернополі по вул. Микулинецькій, 116. Вказаний договір купівлі-продажу підписаний і скріплений печатками його сторін, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського МНО Іваненко О.С. та зареєстрований в реєстрі за №456.

У нотаріально посвідченій заяві від 17 лютого 2016 року №181, адресованій сесії і земельному відділу, ТзОВ Комунсервіс-Серет в особі директора Сидорка В.М., просив вилучити із його користування земельну ділянку площею 3,6300 га, кадастровий номер 6110100000:11:003:0039, розташовану по вул. Микулинецька, 116, м. Тернопіль, у зв`язку з відчуженням IX горизонтального відстійника каналізаційного (чотири секції), на користь ТзОВ Комунсервісбуд .

19 лютого 2016 року ТзОВ Комунсервісбуд звернулось до Тернопільської міської ради з заявою про надання земельної ділянки площею 3,6300 га для обслуговування викупленого майна за адресою вул. Микулинецька, 116, у м. Тернопіль.

Розглянувши звернення ТзОВ Комунсервісбуд щодо надання земельної ділянки та враховуючи заяву ТзОВ Комунсервіс-Серет про відмову від права користування землею, 03 березня 2016 року Тернопільською міською радою прийнято рішення за №7/6/3 Про земельну ділянку за адресою вул. Микулинецька, 116 .

Згідно пункту 1 рішення Тернопільської міської ради №7/6/3 від 03 березня 2016 року ТзОВ Комунсервісбуд надано у користування земельну ділянку згідно з додатком, а саме: на умовах оренди терміном на 5 років третій особі-2 надано земельну ділянку площею 3,6300 га за адресою: вул. Микулинецька, 116, м. Тернопіль, кадастровий номер 6110100000:11:003:0039, вид використання - для обслуговування викупленого IX горизонтального каналізаційного відстійника і його реконструкції та будівництва групи житлових будинків; вирішено розірвати договір оренди землі від 16 квітня 2015 року за взаємною згодою сторін.

У липні 2016 року Житлово-будівельний кооператив Файне місто 2 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом у цій справі до відповідача - Тернопільської міської ради; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Комунсервіс-Серет та Товариства з обмеженою відповідальністю Комунсервісбуд про визнання незаконним і скасування п.1 рішення Тернопільської міської ради №7/6/3 від 03 березня 2016 року.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2018 року у справі №921/430/16-г/4 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано не доведеністю належними та допустимими доказами незаконності п.1 рішення №7/6/3 від 03.03.2016 року, яким ТОВ Комунсервісбуд надано у користування земельну ділянку на умовах оренди терміном на 5 років, площею 3,6300 га за адресою: вул. Микулинецька, 116, м. Тернопіль, кадастровий номер 6110100000:11:003:0039, для обслуговування викупленого IX горизонтального каналізаційного відстійника і його реконструкції та будівництва групи житлових будинків; та яким розірвано за взаємною згодою сторін договір оренди земельної ділянки від 16.04.2015 року, укладений між Тернопільською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Комунсервіс-Серет (Орендар) на підставі рішення Тернопільської міської ради від 23.11.2012р. №6/26/120, як попереднім власником об`єкту нерухомого майна - IX горизонтального каналізаційного відстійника, а також відсутності обставин і підстав, за яких оспорюване рішення порушує права і законні інтереси Житлово-будівельного кооперативу Файне місто 2 .

Як на нововиявлені обставини позивач посилається на скасування судових рішень у справах №921/1204/15-г/6 та №921/403/17-г/6.

Так судом встановлено, предметом первісного позову у справі №921/1204/15-г/6 є вимоги ТзОВ Комунсервіс-Серет до ЖБК Файне місто 2 про визнання недійсним договору забудови земельної ділянки від 26 вересня 2015 року, укладеного ТзОВ Комунсервіс-Серет та ЖБК Файне місто 2 .

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14 квітня 2016 року первісний позов ТзОВ Комунсервіс-Серет задоволено: визнано недійсним договір забудови земельної ділянки без номера від 26 вересня 2015 року, укладений між ТзОВ Комунсервіс-Серет та Житлово-будівельним кооперативом Файне місто 2 .

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08 вересня 2016 року апеляційну скаргу ЖБК Файне місто 2 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 14 квітня 2016 року у справі №921/1204/15-г/6 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07 грудня 2016 року касаційну скаргу ЖБК Файне місто 2 залишено без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08 вересня 2016 року у справі №921/1204/15-г/6 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №921/1204/15-г/6 заяву ЖБК Файне місто 2 про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 07 грудня 2016 року задоволено частково, скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 14 квітня 2016 року, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08 вересня 2016 року, постанову Вищого господарського суду України від 07 грудня 2016 року в частині задоволення первісного позову, та в цій частині справу направлено на розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

Скасування Верховним Судом судових рішень у справі №921/1204/15-г/6 заявник зазначає як одну із нововиявлених обставин для перегляду рішення Господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2018 року у цій справі.

Поряд з тим, судом встановлено, що предметом позову у справі №921/403/17-г/6 є вимоги ТзОВ Комунсервісбуд до відповідачів: ЖБК Файне місто 2 та ТзОВ Комунсервіс-Серет про скасування рішення від 03 лютого 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28059968 щодо реєстрації за ЖБК Файне місто 2 права власності на незавершене будівництво, розміщене на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:11:003:0039 за адресою: вул. Микулинецька, 116, м. Тернопіль та про зобов`язання ЖБК Файне місто 2 і ТзОВ Комунсервіс-Серет усунути перешкоди ТзОВ Комунсервісбуд в користуванні вказаною земельною ділянкою шляхом звільнення її від залишків будівельних матеріалів.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04 жовтня 2017 року у справі №921/403/17-г/6 позовні вимоги задоволено частково. Суд вирішив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 28059968 від 03 лютого 2016 року про реєстрацію права власності за ЖБК Файне місто 2 на незавершене будівництво, розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:11:003:0039 по вул. Микулинецька, 116 в м. Тернополі. ЖБК Файне місто 2 зобов`язано усунути перешкоди ТзОВ Комунсервісбуд у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 6110100000:11:003:0039 по вул. Микулинецька, 116 в м. Тернополі, шляхом звільнення земельної ділянки від 15-ти паль, розташованих на ній згідно з матеріалами Технічного паспорта, виготовленого ТзОВ Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області 19 листопада 2015 року для ЖБК Файне місто 2 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 04 жовтня 2017 року у справі №921/403/17-г/6 залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2017 року у вказаній справі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 червня 2018 року у справі №921/403/17-г/6 задоволено частково касаційну скаргу ЖБК Файне місто 2 ; рішення господарського суду Тернопільської області від 04 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2017 року у вказаній справі скасовано, а справу №921/403/17-г/6 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасування Верховним Судом судових рішень у справі №921/403/17-г/6 заявник зазначає як ще одну нововиявлену обставину для перегляду рішення Господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2018 року у цій справі.

Відповідно до ч.1 ст.320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч.2 ст.320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

За приписами частин 4 та 5 статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Враховуючи викладене вище, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою Європейського суду з прав людини до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Визначені законодавчо як нововиявлені, такі обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був та не міг бути відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №19/028-10/13 викладено правову позицію, згідно з якою процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Господарським процесуальним кодексом України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Як вбачається з ч.2 ст.320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами дійсно може бути скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

При цьому, як вбачається з рішення Господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2018 року у цій справі, яке заявник і просить переглянути за нововиявленими обставинами, суд, дійшовши висновку про відмову в позові ЖБК Файне місто 2 , зокрема послався і на рішення Господарського суду Тернопільської області від 14 квітня 2016 року у справі №921/1204/15-г/6 в частині факту невідповідності чинному законодавству договору забудови земельної ділянки від 26 вересня 2015 року та недійсності останнього.

Разом з цим, рішення суду про відмову в позові у цій справі також мотивоване незаконністю проведення державної реєстрації права власності за ЖБК Файне місто 2 на незавершене будівництво на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:11:003:0039 по вул. Микулинецька, 116 в м. Тернопіль, за відсутності на час такої реєстрації у ЖБК Файне місто 2 документу, який посвідчує речове право на вказану земельну ділянку, що було встановлено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04 жовтня 2017 року у справі №921/403/17-г/6.

Враховуючи вказані обставини, Господарський суд Тернопільської області у рішенні від 12 березня 2018 року у справі №921/430/16-г/4 не погодився із твердженнями позивача про наявність у останнього законного права чи інтересу (правомірного очікування) щодо отримання в користування земельної ділянки (її частини) для обслуговування незавершеного будівництва, та, відповідно, про порушення таких прав (інтересів) спірним рішенням Тернопільської міської ради.

Як на нововиявлені обставини заявник посилається на скасування Верховним Судом рішень Господарського суду Тернопільської області у справах №921/1204/15-г/6 та №921/430/16-г/4, які враховано судом при вирішенні спору у цій справі та на яких ґрунтується рішення Господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2018 року у цій справі.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що постановою Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №921/1204/15-г/6 рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.02.2016, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 і постанову Вищого господарського суду України від 07.12.2016 у справі №921/1204/15-г/6 скасовано в частині задоволення первісного позову, при цьому, справу №921/1204/15-г/6 в цій частині направлено на розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

Постановою Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №921/403/17-г/6 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.10.2017, а справу №921/403/17-г/6 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, спори у справах №921/1204/15-г/6 та №921/403/17-г/6 станом на час подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, вирішені не були. Верховним Судом скасовано судові рішення попередніх інстанції та передано справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Поряд з тим, за результатами нового розгляду справи №921/1204/15-г/6 рішенням Господарського суду Тернопільської області від 01 листопада 2018 року у справі №921/1204/15-г/6 позов задоволено. Визнано недійсним договір забудови земельної ділянки б/н від 26.09.2015, укладений ТОВ "Комунсервіс-Серет" та ЖБК "Файне місто2". Постановою Західного апеляційного господарського суду від 12 березня 2019 року рішення Господарського суду Тернопільської області від 01 листопада 2018 року у справі №921/1204/15-г/6 залишено без змін, а апеляційну скаргу ЖБК Файне місто 2 без задоволення. Постановою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі №921/1204/15-г/6 касаційну скаргу ЖБК Файне місто 2 задоволено частково. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 12 березня 2019 року і рішення Господарського суду Тернопільської області від 01 листопада 2018 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 16 січня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір забудови земельної ділянки без номера від 26.09.2015, укладений між ТОВ "Комунсервіс-Серет" та ЖБК "Файне місто 2". Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10 лютого 2021 року у справі №921/1204/15-г/6 апеляційну скаргу ЖБК Файне місто 2 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 16 січня 2020 року у цій справі без змін. В касаційному порядку постанова апеляційного суду не оскаржувалася.

За результатами нового розгляду справи №921/403/17-г/6 рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14 березня 2019 року позов задоволено частково: скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером 28059968 від 03.02.2016, прийняте приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Куницьким Віталієм Васильовичем про реєстрацію права власності за житлово-будівельним кооперативом Файне місто 2 на незавершене будівництво (реєстраційний номер об`єкта 839623261101), що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 6110100000:11:003:0039 по вул. Микулинецька, 116 в м. Тернопіль. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Файне місто -2 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 14 березня 2019 року у справі №921/403/17-г/6 залишено без змін.

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. В його основі лежить положення res judicata , відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень, які після їх прийняття не мають переглядатися до безмежності.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Принцип правової (юридичної) визначеності визнається одним із елементів належної судової процедури у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав важливість забезпечення принципу юридичної визначеності як елементу верховенства права, який, окрім іншого, вимагає, щоб ухвалене судами остаточне рішення не могло бути скасованим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Брумареску проти Румунії від 28 листопада 1999 року, заява № 28342/95). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (пункти 51- 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі Рябих проти Росії від 24 липня 2003 року, заява №52854/99; ухвала Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяви №62608/00 Агротехсервіс проти України ; пункти 42- 44 рішення Європейського суду з прав людини від 9 червня 2011 року, заява №4994/04 у справі Желтяков проти України ).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання. У цьому контексті Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення від 18 листопада 2004 року у справі Правєдная проти Росії , заява № 69529/01). Також така процедура має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття нововиявлені обставини . Європейський суд з прав людини зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що наявні докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.

Системний аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення у справах Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України від 26 червня 2018 року, заява №10640/05, та Желтяков проти України , від 09 червня 2011 року, заява №4994/04).

Звертаючись із заявою про перегляд рішення Господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2018 року у справі №921/430/16-г/4 за нововиявленими обставинами, позивач не врахував, що справи за №№921/1204/15-г/6 та 921/403/17-г/6 не були вирішені; Верховним Судом скасовано судові рішення попередніх інстанції та передано справи на новий розгляд до суду першої інстанції; остаточних рішень у вказаних справах, які були б протилежними аніж ті, що враховані судом при вирішенні цієї справи, станом на час звернення із заявою, не було. Більше того, після нового розгляду вказаних справ судами прийнято такі ж рішення, які були покладені в основу при вирішенні спору у цій справі.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що заява ЖБК Файне місто 2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2018 року у справі №921/430/16-г/4 не підлягає задоволенню, а вказане рішення слід залишити в силі.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 271, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16 серпня 2018 року у справі №921/430/16-г/4 залишити без змін, а апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Файне Місто 2 - без задоволення.

Матеріали справи №921/430/16-г/4 повернути до Господарського суду Тернопільської області .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 17 червня 2021 року

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Мирутенко О.Л.

Суддя Скрипчук О.С.