Постанова

від 10.06.2021 по справі 910/7402/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2021 р. Справа№ 910/7402/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

секретар Рибчич А.В.

за участю

представників: позивача - Морозова Г.Є.

відповідача - Попов А.С.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод"

на рішення Господарського суду м. Києва від 14.02.2019 р. (повне рішення складено 22.02.2019 р.)

у справі № 910/7402/18 (судя Щербаков С.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія"

про стягнення 21641 984,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" про стягнення заборгованості у розмірі 24048853,51 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 20/СН-244 на переробку давальницької сировини від 21.12.2017 р.

В процесі розгляду справи місцевим судом від Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій останній просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" на користь Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" заборгованість у розмірі 21641984,71 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.02.2019 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва та позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що сторони передбачили в укладеному договорі такий вид забезпечення виконання зобов`язання, як притримання, як це передбачено ст. ст. 546, 547 ЦК України, тому ним було правомірно притримано і реалізовано майно, яке є предметом вказаного договору.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи між суддями, справу № 910/7402/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Сулім В. В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 р. призначено справу №910/7402/18 до розгляду на 19.06.2019 р. колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Сулім В.В., Пономаренко Є.Ю.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 р., враховуючи перебування у відпустці судді Пономаренка Є.Ю., який не є головуючим суддею, справу № 910/7402/18 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справ від 19.06.2019 р., справу № 910/7402/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Сулім В.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 р. справу № 910/7402/18 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Сулім В.В., Смірнова Л.Г.

У судовому засіданні 19.06.2019 р. оголошено перерву до 26.06.2019 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 р. відкладено розгляд справи на 22.07.2019 р.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 р., враховуючи перебування судді Смірнової Л. Г., яка не є головуючою суддею, на лікарняному, справу № 910/7402/18 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справ від 22.07.2019 р., справу № 910/7402/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Сулім В. В., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 р. прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 р. у справі № 910/7402/18 у складі колегії суддів: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Сулім В. В., Пономаренко Є. Ю. до свого провадження, справу призначено на 29.07.2019 р.

У судовому засіданні 29.07.2019 р. було оголошено перерву до 31.07.2019 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2019 р. призначено у справі № 910/7402/18 судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та зупинено провадження у справі.

Через відділ документального забезпечення суду до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в якому останній для виконання експертизи у справі № 910/7402/18 просив надати додаткові документи та продовжити строк виконання експертизи у термін понад 90 календарних днів через значне поточне завантаження експертів відділу товарознавчих досліджень лабораторії автотехнічних, товарознавчих та спеціальних видів досліджень КНІДСЕ.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 р. поновлено провадження у справі, запропоновано сторонам у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду письмові пояснення чи заперечення щодо клопотання експерта про узгодження проведення судової експертизи у справі № 910/7402/18 у строк понад 90 днів, зобов`язати сторін у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали у разі наявності надати суду додаткові документи до контракту №1А-ТЯАММО-2018 від 25.05.2018 р. та договорів №1006/78-2018кс від 03.05.2018 р., №1006/79-2018ксг від 03.05.2018 р., № 1006/42-2018ксг від 04.04.2018 р., 1006/22-2018ксг від 02.04.2018 р., №1006/70-2018ксг від 20.04.2018 р., №1006/64-2018ксг від 13.04.2018 р., №1006/44-2018ксг від 05.04.2018 р., №1006/74-2018ксг від 24.04.2018 р., №1006/1-2018ксг від 09.03.2018 р., №1006/75-2018ксг від 25.04.2018 р., №1006/60-2018ксг від 10.05.2018 р., №1006/23-2018ксг від 02.04.2018 р., №1006/57-2018ксг від 12.04.2018 р., № 1006/7-2018ксг від 13.03.2018 р., а саме: накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей; аналітичних звітів якості карбаміду; податкових накладних; відомості про умови поставки товарів у відповідності до правил INCOTERMS по кожному переліченому договору; уточнення станом на яку дату необхідно встановити ринкову вартість досліджуваних товарів та зупинено провадження у справі.

На адресу Північного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" надійшли витребувані документи.

Однак, листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22.12.2020 р. №22567/20-53 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2019 р. залишено без виконання у зв`язку з тим, що оплата вартості за проведення експертизи на розрахунковий рахунок КНДІСЕ не надійшла.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 р., враховуючи перебування судді Суліма В.В., який не є головуючим суддею, у відпустці, справу № 910/7402/18 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справ від 18.01.2021 р., справу № 910/7402/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 р. апеляційну скаргу прийнято до свого провадження, поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.02.2021 р.

До суду 22.02.2021 р. через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

До суду 24.02.2021 р. через електронну пошту суду від позивача було подано клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 р. розгляд справи відкладено на 24.03.2021 р.

До суду 26.02.2021 р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи.

До суду 19.03.2021 р. через електронну пошту суду від позивача надійшла заява про відвід судді Дідиченко М.А.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 року № 09.1-08/1160/21 р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. на лікарняному.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2021 р. для розгляду справи № 910/7402/18 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді - Пономаренко Є.Ю, Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 р. у справі № 910/7402/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 р. відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" про відвід судді Дідиченко М.А. від участі у розгляді апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 р. у справі № 910/7402/18.

У той же час, 24.03.2021 р. суддею Північного апеляційного господарського суду Дідиченко М.А. було заявлено самовідвід по справі № 910/7402/18 з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді даної апеляційної скарги, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 р. заяву про самовідвід судді Дідиченко М.А. від розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 р. у справі № 910/7402/18 задоволено, матеріали справи передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 ГПК України.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/208/21 від 06.04.2021 р. у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Дідиченко М.А. від розгляду справи, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/7402/18.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/7402/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 р. справу № 910/7402/18 було прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 11.05.2021 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 01.06.2021 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 10.06.2021 р.

У судовому засіданні 10.06.2021 р. представники сторін надали пояснення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

21.12.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" (далі - замовник) та Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" (далі - виконавець) було укладено договір № 20/СН-244 на переробку давальницької сировини (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати відповідно до умов цього договору роботи з переробки давальницької сировини на готову продукцію і відвантаження готової продукції на автомобільний, залізничний або морський транспорт замовника, а замовник зобов`язується прийняти готову продукцію й оплатити роботи з переробки давальницької сировини.

Згідно з п. 2.2 договору за домовленістю сторін готова продукція замовника може бути відвантажена як на експорт так і на внутрішній ринок України у відповідності до умов додаткової угоди.

Як передбачено п. 4.5 договору, виготовлена виконавцем готова продукція зберігається на складі виконавця та відвантажується замовнику згідно з умовами, які викладені в додатках № 2, № 6 до цього договору. При цьому перший місяць зберігання готової продукції на складі виконавця не підлягає окремій тарифікації з боку виконавця. Оплата за зберігання продукції готової продукції понад 1 місяць проводиться згідно з щомісячними додатковими угодами.

У відповідності до п. 5.2 договору вартість робіт по переробці давальницької сировини в одну тонну готової продукції і послуг з відвантаження однієї тони готової продукції визначається додатком № 4 до цього договору.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що загальна умовно-розрахункова вартість робіт з переробки давальницької сировини в період дії цього договору становить 765759796,00 грн (з урахуванням ПДВ) на дату укладання договору.

За умовами п. 5.6 договору оплата вартості робіт за цим договором проводиться замовником в національній валюті України - гривні прямим банківським переказом на рахунок виконавця, відповідно до встановленого рахунку на умовах часткової передоплати: 70% вартості робіт - до 23 числа місяця попереднього місяцю виконання робіт, 20% - до 15 числа місяця виконання робіт, остаточний розрахунок - на протязі 3-х банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт за відповідний місяць. Умови та терміни оплати погоджуються сторонами у додаткових угодах до поточного договору.

Відповідно до п. 6.4 договору, якщо протягом місяця поставки, замовник не передає повністю або частково давальницьку сировину, замовник сплачує виконавцю штраф 5% від вартості послуг з переробки давальницької сировини та 5% від заставної вартості давальницької сировини, зазначеної у додатковій угоді на відповідний місяць.

Згідно з п. 6.5 договору усі штрафи, які передбачені даним договором, підлягають сплаті замовником виконавцю не пізніше 3 банківських днів після дати, коли у виконавця виникає право їх нарахування. До сплати таких штрафів та прострочених платежів у повному обсязі виконавець має право на притримання (відмову у передачі замовнику) готової продукції, що ним виробляється та/або перебуває на складі, а також має право на задоволення таких своїх вимог за рахунок такого (притриманого) майна - готової продукції, шляхом її продажу. В період, на який виконавець притримує (відмовляє) замовнику в передачі готової продукції, до моменту такої передачі (або продажу), до зберігання готової продукції на складах виконавця застосовується ставка зберігання, передбачена умовами даного договору. Ставка зберігання застосовується до такої готової продукції незалежно від строку її находження на складі виконавця.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.07.2018 р. (включно), в а частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення (п. 9.1 договору).

Додатком № 1 до договору сторони погодили кількість та якість давальницької сировини (природного газу).

Додатком № 2 до договору сторони погодили кількість і якісь готової продукції.

Додатком № 3 до договору сторони погодили технологічну схему переробки давальницької сировини (природного газу) в готову продукцію - рідкий аміак/карбамід на АТ "ОПЗ".

Додатком № 4 до договору сторони визначили вартість робіт з переробки давальницької сировини.

Додатком № 5 до договору сторони визначили норми споживання сировини і матеріалів для виробництва 1 тони продукції.

Додатком № 6 до договору передбачено умови відвантаження аміаку морським транспортом.

Крім цього, до договору № 20/СН-244 на переробку давальницької сировини від 21.12.2017 р. між сторонами також укладались наступні додаткові угоди.

Так, додатковими угодами № 1 від 21.12.2017 р., № 2 від 18.01.2018 р., № 5 від 16.02.2018 р. № 9 від 16.03.2018 р., № 17 від 18.04.2018 р. сторонами була погоджена кількість давальницької сировини, що планується до постачання у січні 2018 року - до 5,8 млн. куб. м, у лютому 2018 року - до 55,2 млн. куб. м, у березні 2018 року - до 60 млн. куб. м., у квітні 2018 року - до 57 млн. куб. м, у травні 2018 року - до 57 млн. куб. м.

У січні 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" було передано, а Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" прийнято природний газ в обсязі 9611184 тис. куб. м, у тому числі в якості давальницької сировини - 2974260,00 тис. куб. м, газ на пускові операції - 3000,000 тис. куб. м, газ на власні потреби ПАТ "Одеський припортовий завод" - 3636,924 тис. куб. м, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2018 р., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Також, у січні, лютому 2018 року відповідачем було здійснено компенсацію витрат на пуск підприємства у розмірі 17129182,80 грн, про що сторонами складено та підписано акти від 31.01.2018 р. та від 01.02.2018 р. компенсації витрат на пуск підприємства згідно з умовами договору № 20/СН-244 від 21.12.2017 р.

До того ж, між сторонами складено розрахунки компенсації витрат, понесених АТ "ОПЗ" з січня по квітень 2018 року на виконання умов договору № 20/СН-244 від 21.12.2017 р., а саме:

- розрахунок від 31.01.2018 р.: загальна сума понесених Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" у січні 2018 року витрат, пов`язаних з транспортуванням та розподілом природного газу, як давальницької сировини та витраченого на запуск виробництва, склала 5252808,36 грн з урахуванням ПДВ. Відповідно до вимог п. 1 додаткової угоди № 3 до договору № 20/СН-244 від 21.12.2017 р., відповідач 19.01.2018 р. перерахував на поточний рахунок позивача в рахунок покриття компенсації витрат, пов`язаних з транспортуванням та розподілом природного газу 6963600,00 грн. Станом на 31.01.2018 р. сума заборгованості Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" з компенсації витрат, пов`язаних з транспортуванням та розподілом природного газу, складає 1710791,67 грн, яка буде врахована в розрахунок наступного звітного періоду;

- розрахунок від 28.02.2018 р.: загальна сума понесених Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" у лютому 2018 року витрат, пов`язаних з транспортуванням та розподілом природного газу, як давальницької сировини склала 46460800,08 грн з урахуванням ПДВ. Відповідно до вимог п. 13 додаткової угоди № 2 до договору № 20/СН-244 від 21.12.2017 р., відповідач за лютий 2018 року перерахував на поточний рахунок позивача в рахунок покриття компенсації витрат, пов`язаних з транспортуванням та розподілом природного газу 34500000,00 грн. Станом на 28.02.2018 р. сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" перед Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" з компенсації витрат, пов`язаних з транспортуванням та розподілом природного газу, з урахуванням кредиторської заборгованості станом на 31.01.2018 р. у сумі 1710791,67 грн, складає 10250008,44 грн;

- розрахунок від 31.03.2018 р.: загальна сума понесених Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" у березні 2018 року витрат, пов`язаних з транспортуванням та розподілом природного газу, як давальницької сировини склала 50660918,13 грн з урахуванням ПДВ. Відповідно до вимог п. 13 додаткової угоди № 5 до договору № 20/СН-244 від 21.12.2017 р., відповідач за березень 2018 року перерахував на поточний рахунок позивача в рахунок покриття компенсації витрат пов`язаних з транспортуванням та розподілом природного газу 29800000,00 грн. Станом на 31.03.2018 р. сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" перед Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" з компенсації витрат, пов`язаних з транспортуванням та розподілом природного газу, складає 31110926,57 грн.

- розрахунок від 30.04.2018 р.: загальна сума понесених Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" у квітні 2018 року витрат, пов`язаних з транспортуванням та розподілом природного газу, як давальницької сировини склала 45352922,51 грн з урахуванням ПДВ. Розмір переплати станом на 31.03.2018 р. згідно з розрахунком погашення зобов`язань з компенсації витрат, пов`язаних з транспортуванням та розподілом природного газу по договору № 20/СН-244 від 21.12.2017 р., склав 10355013,43 грн. Станом на 30.04.2018 р. сума компенсації витрат, пов`язаних з транспортуванням та розподілом природного газу, які підлягає перерахуванню Товариством з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" на поточний рахунок Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" складає 34997909,08 грн, у тому числі ПДВ 5832984, 85 грн.

На виконання умов укладеного договору, між сторони було складено та підписано акти виконаних робіт і наданих послуг з переробки давальницької сировини, а саме:

- акт виконаних робіт і наданих послуг з переробки давальницької сировини від 28.02.2018 р., за яким загальна вартість робіт з переробки давальницької сировини на готову продукцію і відвантаження готової продукції склала 101310104,89 грн;

- акт виконаних робіт і наданих послуг з переробки давальницької сировини від 31.03.2018 р., за яким загальна вартість робіт з переробки давальницької сировини на готову продукцію і відвантаження готової продукції склала 68969851,67 грн;

- акт виконаних робіт і наданих послуг з переробки давальницької сировини від 30.04.2018 р., за яким загальна вартість робіт з переробки давальницької сировини на готову продукцію і відвантаження готової продукції склала 62512148,14 грн, від 08.05.2018 р., за яким загальна вартість робіт з переробки давальницької сировини на готову продукцію і відвантаження готової продукції склала 3917205,28 грн.

31.01.2018 р. між Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" (далі - комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" (далі - комісіонер) було укладено договір комісії № 1 (далі - договір комісії).

Відповідно до п. 1.1 договору комісії комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за винагороду від свого імені за рахунок клієнта продати на внутрішній ринок третім особам - покупцям товар на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору комісії комітент передає комісіонеру товар для продажу за цим договором на складі комісіонера за адресою: Україна, Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, 3, АТ "ОПЗ".

Як передбачено п. 4.1 договору комісії, за виконання доручення відповідно до умов цього договору, комітент сплачує комісіонеру винагороду у розмірі 150 грн (у т.ч. ПДВ) за одну тону проданого покупцем товару та відшкодовує витрати комісіонера.

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору, та закінчується 31.12.2018 р. (п. 7.2 договору).

Також до договору комісії між сторонами було укладено додаткові угоди.

07.05.2018 р. відбулося позачергове засідання правління Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод", оформлене протоколом № 25, на якому прийняті наступні рішення:

1) провести взаємозалік зустрічних однорідних вимог, які виникли між Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" станом на 30.04.2018 р. згідно з договорами, укладеними між сторонами: договором на переробку давальницької сировини від 21.12.2017 р. № 20/СН-244, договором на постачання природного газу від 22.12.2017 р. № 01-12/17-П та договором комісії від 31.01.2018 р. № 1, на загальну суму 81377638,71 грн.

2) з метою задоволення вимог з погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод", користуючись правом, передбаченим пунктом 6.4 договору від 21.12.2017 р. № 20/СН-244 на переробку давальницької сировини, здійснити заходи з реалізації готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, та яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" в обсязі, що забезпечить погашення заборгованості.

07.05.2018 р. між Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" було складено та підписано акт заліку зустрічних однорідних вимог (взаємозаліку), відповідно до якого загальна сума боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" перед Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" склала 89111835,78 грн. В свою чергу, загальна сума боргу Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" перед Товариством з обмеженою відпвідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" склала 81377638,71 грн.

Отже за результатами цього взаємозаліку сторони погодили припинити зобов`язання одна перед іншою на загальну суму 81377638,71 грн.

Відтак, сума непогашеної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" перед Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" станом на 30.04.2018 р. за договором № 20/СН-244 від 21.12.2017 р. на переробку давальницької сировини, після проведеного взаємозаліку складає 7734197,07 грн (89111835,78 грн - 81377638,71 грн) разом з ПДВ. Суму боргу у розмірі 7734197,07 грн Товариство з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" зобов`язано перерахувати на поточний рахунок Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод".

Також, 08.05.2018 р. між Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" було складено та підписано акт заліку зустрічних однорідних вимог (взаємозаліку), згідно з яким загальна сума боргу Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" станом на 08.05.2018 р. склала 8796402,00 грн.

Сума непогашеної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" перед Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" станом на 08.05.2018 р. за договором № 20/СН-44 від 21.12.2017 р. на переробку давальницької сировини після проведеного взаємозаліку складає 3004109,35 грн (11800511,35 грн - 8796402,00 грн). Суму боргу у розмірі 3004109,35 грн Товариство з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" зобов`язано перерахувати на поточний рахунок Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод".

Крім цього, позивач зазначає, що, користуючись правом, передбаченим п. 6.5 договору, з метою забезпечення погашення боргу відповідача перед позивачем у розмірі 148851551,11 грн, Публічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод" притримало та реалізувало готову продукцію, виготовлену з давальницької сировини для Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія", включно на загальну суму 127209566,40 грн, що підтверджується відомістю від 25.06.2018 р. реалізації готової продукції, виготовленої з давальницької сировини згідно з договором № 20/СН-244 від 21.12.2018 р., накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей № 452 (1064352) від 01.06.2018 р., № 453 (1064355) від 01.06.2018 р., № 454 (0001064386) від 07.06.2018 р., № 455 (0001064387) від 07.06.2018 р., № 456 (1064389) від 07.06.2018 р., № 457 (1064390) від 07.06.2018 р., № 458 (1064391) від 07.06.2018 р., № 459 (1064403) від 08.06.2018 р., № 460 (1064404) від 08.06.2018 р., № 461 (0001064409) від 08.06.2018 р., № 462 (0001064413) від 11.06.2018 р., № 453 (1064415) від 11.06.2018 р., № 464 (0001064421) від 11.06.2018 р., № 465 (1064440) від 13.06.2018р.

З урахуванням здійснених позивачем у травні та червні 2018 року заходів з реалізації готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, сума залишку несплаченого відповідачем штрафу за невиконання умов пункту 6.4 договору № 20/СН-244 від 21.12.2017 р. у травні 2018 року складає 21641984,71 грн (148851551,11 грн - 127209566,40 грн (притримана та реалізована готова продукція)).

Спір у справі вник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, неналежним чином виконав умови укладеного договору, у зв`язку з чим у нього винила заборгованість у вигляді штрафу за невиконання умов п. 6.4 договору № 20/СН-244 від 21.12.2017 р. у травні 2018 року у розмірі 21641984,71 грн.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як було встановлено вище, позивачем в порядку проведення розрахунків між сторонами було реалізовано продукцію, власником якої виступав відповідач, а саме, аміак та карбамід, вартість якого за розрахунком позивача складає 127209566,40 грн.

Однак, здійснений позивачем розрахунок вартості проданого майна не відповідає умовам укладеного між сторонами договору на переробку давальницької сировини № 20/СН-24 від 21.12.2017 р., оскільки позивачем здійснено реалізацію притриманого майна, а не свого власного, тому на ці правовідносини розповсюджується дія ст. 597 ЦК України та ст. 591 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 597 ЦК України вимоги кредитора, який притримує річ у себе, задовольняються з її вартості відповідно до статті 591 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 591 ЦК України, реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Виходячи з наведеного, оскільки позивач здійснив продаж притриманого майна, тому вартість такого майна має визначатись на рівні оцінки цього майна як заставного.

У відповідності до ст. 582 ЦК України оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом.

Так, згідно з п. 8 додаткової угоди № 9 від 16.03.2018 р. до договору, заставна вартість однієї тони аміаку становить 10000,00 грн та однієї тони карбаміду складає 9000,00 грн.

Оскільки позивач не застосовував процедуру продажу майна з прилюдних торгів, а здійснив продаж притриманого майна за власною ініціативою, вартість такого майна повинна була визначатися за умовами укладеного між сторонами договору на переробку давальницької сировини № 20/СН-24 від 21.12.2017 р., за цінами, зазначеними у п. 8 додаткової угоди № 9 від 16.03.2018 р. до договору, чого позивачем не здійснено та реалізовано притриману продукцію за цінами, визначеними на власний розсуд.

Однак позивач, на підставі п. 6.5 договору, з метою забезпечення погашення боргу відповідача у розмірі 148851551,11 грн притримав та реалізував готову продукцію, виготовлену з давальницької сировини для Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" на загальну суму 127209566,40 грн.

Позивач посилається на те, що з урахуванням здійснених у травні та червні 2018 року заходів з реалізації готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, позивач зазначає, що сума залишку несплаченого відповідачем штрафу за невиконання умов пункту 6.4 договору № 20/СН-244 від 21.12.2017 р. у травні 2018 року становить 21641984,71 грн (148851551,11 грн -127209566,40 грн).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як передбачено ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

З розрахунку позивача вбачається, що штраф у сумі 21641984,71 грн., вирахуваний останнім наступним чином: 148851551,11 грн - 113995600,80 грн - 2908843,20 грн - 9874404,00 грн - 430718,40 грн, з яких:

- 148851551,11 грн - сума, що виникла внаслідок додавання позивачем наступних показників: 3004109,35 грн - залишок заборгованості згідно з актом заліку зустрічних однорідних вимог від 08.05.2018 р.; 98597674,68 грн - заборгованість згідно п. 5.6 договору за виконані роботи з переробки давальницької сировини в готову продукцію, фактично вироблену у квітні 2018 року та з вини відповідача не відвантажена покупцям зі складу заводу; 14417490,81 грн - пеня, нарахована за порушення умов п. 6.1 договору за січень-квітень 2018 року; 32832276,27 грн - штраф за невиконання умов п. 6.4 договору у травні 2018 року;

- 113995600,80 грн - погашена заборгованість за рахунок реалізації аміаку;

- 2908843,20 грн - погашена заборгованість за рахунок реалізації карбаміду, фасованого у біг-беги 800 кг;

- 9874404,00 грн - погашена заборгованість за рахунок реалізації карбаміду ДСТУ;

- 430718,40 грн - погашена заборгованість за рахунок реалізації розсипів карбаміду.

Однак, нормами чинного законодавства не передбачено нарахування штрафу на визначений штраф і пеню, оскільки останні за своєю правовою природою є господарськими санкціями, які обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, а тому на нараховану суму пені та штрафу за неналежне виконання умов договору в частинні поставки давальницької сировини або прострочення виконання грошового зобов`язання не може бути додатково нараховано штраф і пеню.

При цьому, відповідно до п. 6.4 договору, якщо протягом місяця поставки, замовник не передає повністю або частково давальницьку сировину, замовник сплачує виконавцю штраф 5% від вартості послуг з переробки давальницької сировини та 5% від заставної вартості давальницької сировини, зазначеної у додатковій угоді на відповідний місяць.

Таким чином, вказаним пунктом договору чітко визначено за яке порушення нараховується штраф та ставка відсотків, а саме 5% від вартості послуг з переробки давальницької сировини та 5% від заставної вартості давальницької сировини, зазначеної у додатковій угоді на відповідний місяць, тому у разі наявності порушень з боку відповідача за окремо визначеною сторонами додатковою угодою, позивач повинен був нараховувати штраф 5% від вартості непоставленої відповідачем давальницької сировини та заставної вартості давальницької сировини, визначеної в такій додатковій угоді.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 21641984,71 грн є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги позивача є, фактично, тотожними тим доводам, які були викладені ним у позовній заяві, а відтак, вже оцінені судом вище.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 14.02.2019 р. у справі № 910/7402/18 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.02.2019 р. у справі № 910/7402/18 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 17.06.2020 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В.Андрієнко

В.В. Шапран