ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"09" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2826/19
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К., розглянувши в судовому засіданні заяву про перегляд справи № 911/2829/19 за нововиявленними обставинами
За позовом Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Вишеньківської сільської ради та Головного управління ДПС у Київській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд»
про стягнення 525 105,77 грн. орендної плати та розірвання договору оренди землі
Учасники судового процесу:
від позивача-1: не з`явився;
від позивача-2: не з`явився;
від позивача-3: не з`явився;
від боржника (заявника): не з`явився;
прокурор: не з`явився;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
В провадженні господарського суду перебувала справа за позовом Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Вишеньківської сільської ради та Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд» про стягнення 525 105,77 грн. орендної плати та розірвання договору оренди землі
Рішенням Господарського суду Київської області від 09.09.2020 у справі № 911/2826/19 позовні вимоги було задоволено частково:
«Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд» (місцезнаходження: 08341, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Вишеньки, вул. Лесі Українки, 70; код ЄДРПОУ 32268723) на користь Вишеньківської сільської ради (місцезнаходження: 08341, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Вишеньки, вул. Центральна, 79-А; код ЄДРПОУ 04363490) 347 895,00 грн. орендної плати.
Розірвано договір оренди землі від 01.10.2004, посвідчений Козій А.В., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, 21 жовтня 2004 року за № 5790, зареєстрований у Бориспільському районному відділі Київської регіональної філії ДП «ЦДЗР» при Держкомземі України 18.11.2004 за № 4 від 21.10.2004, укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74, код ЄДРПОУ 24209740) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуд» (08341, Київська обл., Бориспільський район, с. Вишеньки, вул. Лесі Українки, 70, код ЄДРПОУ 32268723).
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд» (місцезнаходження: 08341, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Вишеньки, вул. Лесі Українки, 70; код ЄДРПОУ 32268723) на користь Прокуратури Київської області (р/р 35216008015641, МФО 820172, Державне казначейство України, м. Київ; код ЄДРПОУ 02909996) 9 797,59 грн. судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.» .
18.11.2020 Господарським судом Київської області було видано відповідні накази.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області із апеляційною скаргою вих. № б/н від 07.12.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 у справі № 911/2826/19 було відмовлено у задоволенні клопотання Товариству з обмеженою відповідальністю «Новобуд» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2020 у справі №911/2826/19; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Новобуд» у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2020 у справі № 911/2826/19. Ухвалено повернути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд» на рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2020 у справі № 911/2826/19 та додані до неї документи без розгляду.
28.01.2021 матеріали справи №911/2826/19 надійшли до Господарського суду Київської області.
15.03.2021 до канцелярії Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд» надійшла заява про перегляд справи за нововиявленними обставинами.
Ухвалою суду від 06.04.2021 заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд» про перегляд справи за нововиявленими обставинами рішення від 09.09.2020 Господарського суду Київської області у справі № 911/2826/19 залишена без руху, встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Новобуд» спосіб усунення недоліків заяви шляхом надання до суду: - доказів сплати судового збору у розмірі 12 426,39 грн.; докази направлення всім учасникам справи; - докази на підтвердження обставин наявності підстав для перегляду рішення у справі № 911/2826/19 за нововиявленними обставинами; докази направлення всім учасникам справи.
23.04.2021 до канцелярії суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуд» було подано клопотання на виконання ухвали суду від 06.04.2021 по справі № 911/2826/19.
З урахуванням того, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 22.04.2021 по 07.05.2021 перебувала у відпустці, тому дана заява була розглянута суддею після виходу судді з відпустки.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.05.2021 розгляд заяви у справі № 911/2826/19 призначено на 09.06.2021.
09.06.2021 в судове засідання учасники судового процесу не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду заяви були повідомлені належним чином.
Судом прийнято до уваги, що згідно ч. 1 ст.325 Господарського процесуального кодексу України, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
При цьому, однією з основних засад господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України є розумність строків розгляду справи судом.
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).
Отже, виходячи з вищевикладеного, незважаючи на неявку учасників судового процесу, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд» про перегляд за нововиявленними обставинами рішення від Господарського суду Київської області у справі від 09.09.2020 у справі № 911/2826/19.
Розглянувши у судовому засіданні вищенаведену заяву, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення. При цьому, господарський суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст.320 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
У ч. 2 вказаної статті вказано, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
В обґрунтування означеної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуд» посилається на те, що позивачем-2, під час розгляду справи, було приховано факт здійснення останнім дій щодо розподілу спірної земельної ділянки, яка перебувала у користуванні відповідача. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем-2 заздалегіть створювалися перешкоди для використання ТОВ Новобуд орендованої земельної ділянки, а також, створювалися передумови для розірвання договору оренди та передачі земельної ділянки третім особам.
Наразі, суд зазначає, що за змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Частиною 1 ст.19 Закону України Про міжнародні договори України чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
З огляду на приписи статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Отже, у зв`язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні. Вказану правову позицію наведено у Інформаційному листі №01-06/1444/16 від 22.04.2016 р. Вищого господарського суду України Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикцію та практику Європейського суду з прав людини .
У відповідності до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у справі Устименко проти України (заява №32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Сокуренко і Стригун проти України від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
Судом вказувалось, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, в тому числі, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п.1 ч.2 ст.320 Господарського процесуального кодексу України).
У ч. 4 ст.320 Господарського процесуального кодексу України вказано, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При цьому, суд звертає увагу сторін, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.
Як встановлено судом, обґрунтовуючи наявність підстав для перегляду рішення по справі за нововиявленими обставинами, відповідачем було зазначено, що позивачем-2, без наявних на те розпорядчих документів, станом на момент дії спірного договору оренди, було розпочато розподіл спірної земельної ділянки третім особам, яка перебувала в оренді у відповідача. На підтвердження зазначених нововиявлених обставин, відповідачем надано до суду скрінкопії публічної кадастрової карти земельних ділянок.
Проте, суд зазначає, що у даному випадку подані відповідачем докази не вказують на наявність підстав для перегляду рішення по справі за нововиявленими обставинами, оскільки ухвалюючи судове рішення судом було покладено в основу те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Новобуд" з 01.01.2017 повністю припинено перерахування орендної плати, що фактично свідчило про систематичне невиконання відповідачем свого обов`язку зі сплати орендної плати протягом тривалого терміну та, як наслідок, утворення заборгованості з орендної плати. Таким чином, порушення орендарем такої умови договору оренди землі, як внесення орендної плати, є істотним і слугує достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди землі в судовому порядку.
В той же час, вказані відповідачем твердження щодо розподілу позивачем-2 спірної земельної ділянки, яка перебувала в оренді у відповідача, третім особам, ні яким чином не спростовують доведеного судом факту наявності порушення з боку відповідача істотних умов договору в частині не здійснення сплати орендної плати, що і стало підставою для задоволення позовних вимог.
До того ж, суд звертає увагу заявника на те, що, як під час розгляду судом справи, і, відповідно, винесення судом рішення, так і на момент розгляду даної заяви, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження створення позивачем-2 перешкод для відповідача у користуванні орендованою земельною ділянкою, які, в свою чергу, призвели до неможливості виконання відповідачем свого обов`язку із здійснення орендної плати.
Крім того, у відповідності до ч. 4 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, в тому числі, переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, тоді як у даному випадку судом під час вирішення спору було надано оцінку дій відповідача, зокрема, його бездіяльності щодо не здійснення плати орендної плати.
Частиною 5 ст.320 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, виходячи з наведеного у сукупності, з огляду на недоведення заявником одночасного існування всіх обов`язкових ознак нововиявлених обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Новобуд" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі № 911/2826/20 за нововиявленими обставинами.
Керуючись статтями 234, 235, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України суд,
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуд" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі № 911/2826/20 за нововиявленими обставинами відмовити.
2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Повний текс ухвали складено та підписано 22.06.2021.
Суддя Л.В. Сокуренко
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2021 |
Оприлюднено | 24.06.2021 |
Номер документу | 97805619 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Сокуренко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні