Постанова

від 17.06.2021 по справі 910/2478/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/2478/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Мамалуя О. О., Студенця В. І.

за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрреставрація

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Алданової С. О., Мартюк А. І., Зубець Л. П.

від 01 березня 2021 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрреставрація

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім Комфорт ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про визнання недійсним протоколу загальних зборів та скасування запису

за участю представників:

позивача: Полонська Н. М., Данилкіна П. М.

відповідача: Корчев Г. Ю.

третьої особи: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та короткий зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій по суті спору.

У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрреставрація звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім Комфорт (далі по тексту - Об`єднання) про:

- визнання недійсним протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім Комфорт № 11 від 27 лютого 2019 року;

- скасування запису про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, а саме: зміна керівника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім Комфорт , внесеного Гребенюк Оленою Володимирівною, Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, 29 березня 2019 року № 10651070009013252.

Господарський суд міста Києва рішенням від 15 вересня 2020 року відмовив у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2020 року, позивач оскаржив його до суду апеляційної інстанції.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 08 лютого 2021 року рішення Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2020 року залишив без змін.

2. Короткий зміст заяви відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Під час апеляційного розгляду справи відповідач 04 грудня 2020 року подав до Північного апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції, та які за попереднім розрахунком відповідача складають 3 900,00 грн.

21 грудня 2020 року до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшли клопотання, в яких відповідач просить в порядку статті 126 Господарського процесуального кодексу України долучити до матеріалів справи детальний опис юридичних послуг.

01 лютого 2021 року до суду апеляційної інстанції в порядку частин восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України від відповідача надійшла заява, в якій відповідач повідомив про те, що докази на підтвердження понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції будуть ним подані протягом 5 днів після ухвалення Північним апеляційним господарським судом рішення у цій справі.

08 лютого 2021 року після ухвалення Північним апеляційним господарським судом по суті спору у цій справі постанови про залишення без змін рішення Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2020 року, до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшла заява про розподіл судових витрат та надання доказів їх понесення, у якій відповідач просив стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 13 800,00 грн (за апеляційними скаргами позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2020 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29 вересня 2020 року).

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 09 лютого 2021 року призначив до розгляду заяву відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу на 15 лютого 2021 року о 10:30, а ухвалою від 15 лютого 2021 року відклав її розгляд на 01 березня 2021 року.

4. Короткий зміст оскаржуваної додаткової постанови апеляційного господарського суду і мотиви її ухвалення.

Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 01 березня 2021 року задовольнив заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім Комфорт про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Укрреставрація на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дім Комфорт 13 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведеність факту понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, доведеність та обґрунтованість заявленого позивачем розміру цих витрат, а також про відсутність підстав для зменшення їх розміру, оскільки позивач не надав жодних доказів невідповідності заявленої до стягнення відповідачем суми цих витрат критеріям реальності, та неспівмірності, не довів наявності підстав для їх зменшення.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

У касаційній скарзі позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрреставрація просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01 березня 2021 року.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення скаржник послався на пункт 3 абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що зазначена додаткова постанова суду апеляційної інстанції оскаржується ним у зв`язку з оскарженням ним до суду касаційної інстанції судових рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій по суті спору.

4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач та третя особа відзиви на касаційну скаргу позивача на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01 березня 2021 року не надали.

Позиція Верховного Суду

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.

Згідно з пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до статті 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність ).

Згідно зі статтею 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд має враховувати: складність справи та складність виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Вирішуючи питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених під час апеляційного розгляду справи, суд апеляційної інстанції встановив, що обставини надання відповідачу професійної правничої допомоги під час апеляційного розгляду цієї справи є доведеними та підтверджується наданими відповідачем суду такими доказами:

- договором про надання правової (правничої) допомоги № 30/11-2020 від 30 листопада 2020 року та додатковими угодами № 1 та № 2 до цього договору;

- актами № № 1 - 4 приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги по договору № 30/11-2020 від 30 листопада 2020 року;

- детальними описами юридичних послуг від 03 грудня 2020 року та від 21 грудня 2020 року та від 08 лютого 2021 року.

За висновком суду зазначені в актах приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги № № 1 - 4 перелік наданих Адвокатським бюро Дворська і партнери послуг та розмір гонорару адвоката за ці послуги узгоджуються з умовами договору про надання правової (правничої) допомоги № 30/11-2020 від 30 листопада 2020 року та додаткових угод № 1 та № 2 до цього договору.

При цьому обставини понесення позивачем фактичних витрат на оплату наданих йому послуг професійної правничої допомоги на загальну суму 13 800,00 грн підтверджуються наданими відповідачем до суду апеляційної інстанції платіжним дорученням № 1199 від 30 листопада 2020 року, № 1217 від 18 грудня 2020 року; № 1260 від 28 січня 2021 року; № 1273 від 05 лютого 2021 року, за якими відповідач перерахував на рахунок Адвокатського бюро Дворська і партнери грошові кошти у зазначеній сумі з призначенням платежу: оплата за правничу допомогу .

Крім того суд апеляційної інстанції встановив, що у процесі розгляду цієї справи в апеляційній інстанції у судових засіданнях інтереси відповідача представляла Дворська І. О. , яка відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 7033/10 є адвокатом.

Взявши до уваги та дослідивши зазначені докази, перевіривши обставини фактичної участі адвоката відповідача у апеляційному розгляді цієї справи, фактичний обсяг наданих відповідачу його адвокатом юридичних послуг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що надані відповідачем докази у їх сукупності підтверджують надання відповідачу його адвокатом послуг з професійної правничої допомоги при апеляційному розгляді цієї справи, є належними і допустимими доказами в підтвердження обставин реальності понесених стороною витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Однак, як встановив суд апеляційної інстанції, позивач лише послався на неспівмірність заявлених відповідачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та не надав жодних доказів невідповідності заявленої відповідачем до стягнення з позивача суми понесених ним витрат на професійну правничу допомогу при апеляційному розгляді справи критерію реальності адвокатських витрат, неспівмірності понесених відповідачем витрат на адвокатські послуги, необхідності та підстав їх зменшення тощо.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зменшення заявленого позивачем до стягнення з відповідача розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, врахувавши те, що спір у цій справі як у суді першої інстанції, так і за результатом розгляду справи в суді апеляційної інстанції, був вирішений на користь відповідача, визнавши надані відповідачем документи в їх сукупності достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування понесених ним витрат на професіну правничу допомогу, врахувавши відсутність вмотивованого клопотання позивача про зменшення розміру судових витрат, дійшов правильного висновку про те, що заявлений відповідачем до стягнення з позивача розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю цієї справи, доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, правильно визнав обґрунтованою заяву відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнув з відповідача на користь позивача 13 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Позивач у касаційній скарзі не заперечує розмір стягнутих з нього на користь відповідача апеляційним господарським судом витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем при розгляді справи у суді апеляційної інстанції. Скаржник не посилається на порушення та / або неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваної додаткової постанови, не зазначає, яка норма права була неправильно застосована чи порушена судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної додаткової постанови, а оскаржує додаткову постанову апеляційного господарського суду лише з підстав оскарження ним судових рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій по суті спору.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що наведена позивачем підстава касаційного оскарження додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 01 березня 2021 року, передбачена пунктом 3 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованою. Враховуючи те, що касаційна скарга позивача на судові рішення, ухвалені судами попередніх інстанцій по суті спору за результатом її розгляду у касаційному порядку залишена без задоволення, а зазначені судові рішення - без змін, та відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної позивачем додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 01 березня 2021 року у справі № 910/2478/20.

7. Судові витрати.

Зважаючи на те, що судовий збір за подання касаційної скарги на додаткову постанову про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не сплачується, відповідно судом касаційної інстанції не розподіляється.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, cуд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрреставрація на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01 березня 2021 року у справі № 910/2478/20 залишити без задоволення.

2. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01 березня 2021 року у справі № 910/2478/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

В. Студенець