УХВАЛА
16 червня 2021 року
м. Київ
справа № 1-7/09
провадження № 13-106зво21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18
розглянувши звернення засудженого ОСОБА_19 з питань поновлення йому процесуального строку на подання заяви про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) вироку Апеляційного суду Житомирської області від 14 квітня 2009 року та здійснення за цією заявою провадження в порядку глави 34 КПК,
установила:
Як убачається з матеріалів провадження за вказаним зверненням, вироком Апеляційного суду Житомирської області від 14 квітня 2009 року, залишеним беззміни 24 вересня 2009 року Верховним Судом України, ОСОБА_19 було засуджено за пунктами 4, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України із застосуванням положень статей 70, 71 цього Кодексу до покарання увиді довічного позбавлення волі.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 11 березня 2021 року всправі «Дембо та інші проти України» (заява №2778/18 та 46 інших, у тому числі ОСОБА_19 ) констатував порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) стосовно довічного ув`язнення безперспективи звільнення. ЄСПЛ постановив, що факт визнання існування порушення становить достатню справедливу сатисфакцію.
Посилаючись на зазначене рішення ЄСПЛ, ОСОБА_19 26 травня 2021 року звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі Велика Палата) із заявою про перегляд вироку за виключними обставинами.
Керуючись правилами п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Велика Палата ухвалою від 2 червня 2021року повернула засудженому його заяву, оскільки її було подано після закінчення визначеного п. 2 ч. 5 ст. 461 цього Кодексу строку, питання про поновлення якого не порушувалось.
Надалі 9 червня 2021 року ОСОБА_19 , додавши свою первинну заяву, звернувся до Великої Палати з клопотанням пропоновлення процесуального строку. Наполягаючи на відкритті провадження, засуджений наводить доводи, суть яких зводиться до того, що він пропустив указаний строк через юридичну необізнаність із чинними нормами КПК, а встановлене ЄСПЛ порушенням ст. 3 Конвенції є підставою для пом`якшення призначеного за вироком заходу примусу.
Велика Палата, перевіривши клопотання, дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення строку з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 463 КПК заява про перегляд судового рішення завиключними обставинами у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом подається до Верховного Суду дляїїрозгляду у складі Великої Палати.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 461 КПК заяву про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 2 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу, може бути подано особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів із дня, коли така особа дізналася абомогла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
Як зазначає ОСОБА_19 у заяві, постановлене в його справі рішення ЄСПЛ від11 березня 2021 року було отримано ним 31 березня 2021 року. Із заявою про перегляд вироку засуджений звернувся лише 26 травня 2021 року, тобто через 56днів.
У силу приписів ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК строк також міститься у ст. 116 вказаного Кодексу.
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється в тому випадку, якщо судом буде визнано поважність причин його пропуску.
Виходячи з норм процесуального права під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать відволевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у строк, визначений законом. Такі обставини мають бути підтверджені заявником, що не було враховано засудженим при зверненні з клопотанням, а посилання на юридичну неграмотність не може слугувати підставою дляпоновлення строку подання заяви.
Отже, у задоволенні клопотання засудженого про поновлення йому процесуального строку на подання заяви про перегляд вироку за виключними обставинами слід відмовити.
Тому, зважаючи на приписи п. 3 ч. 3 ст. 429, ч. 3 ст. 464 КПК у Великої Палати відсутні правові підстави для відкриття провадження за заявою ОСОБА_19 , яку було додано до клопотання.
Крім того, за змістом заяви ОСОБА_19 , у ній висловлюється незгода ізсудовим рішенням поза зв`язком із позицією ЄСПЛ, яка стосується механізмів не індивідуального, а загального характеру, зокрема необхідності запровадження в Україні процедур, які би на законодавчому рівні забезпечували в перспективі можливість звільнення або дострокового звільнення осіб, засуджених додовічного ув`язнення. Натомість справедливості призначення такого виду покарання за вчинення особливо тяжкого злочину ЄСПЛ під сумнів не ставив.
Удосконалення нормативно-правових актів шляхом прийняття законів єпрерогативою законодавчої влади і не належить до компетенції жодного суду. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України, повноваженнями якої охоплюється внесення змін до чинного законодавства, утому числі на виконання рішень міжнародної судової установи відповідно доЗакону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень тазастосування практики Європейського суду з прав людини».
Таким чином аргументи ОСОБА_19 про необхідність відкриття провадження Великою Палатою та здійснення процедури перегляду оспорюваного судового рішення за правилами глави 34 КПК не можна визнати прийнятними.
Разом із цим у справі заявника, з урахуванням характеру встановленого ЄСПЛ порушення, усунення якого наразі має бути шляхом удосконалення нормативно-правових актів, строк звернення засудженим до Верховного Суду з питань перегляду судових рішень за виключними обставинами, навіть за умови його додержання чи поновлення, не пов`язаний із прийняттям законів відповідним органом влади, звідси і не впливає на висновки Великої Палати про відсутність правових підстав для відкриття провадження за зверненням ОСОБА_19 .
З огляду на викладене, керуючись статтями 117, 429, 459, 463, 464 КПК, Велика Палата
постановила:
Відмовити у відкритті провадження за зверненням (заявою) засудженого ОСОБА_19 про перегляд за виключними обставинами напідставі п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК вирокуАпеляційного суду Житомирської області від 14 квітня 2009 року, а клопотання ОСОБА_19 про поновлення процесуального строку залишити без задоволення.
Заяву ОСОБА_19 з усіма доданими матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_10
ОСОБА_3 ОСОБА_11
ОСОБА_4 ОСОБА_12
ОСОБА_5 ОСОБА_13
ОСОБА_6 ОСОБА_14
ОСОБА_7 ОСОБА_15
ОСОБА_8 ОСОБА_16
ОСОБА_9 ОСОБА_17
ОСОБА_18
Суд | Велика палата Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2021 |
Оприлюднено | 31.01.2023 |
Номер документу | 97808324 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Інші справи та матеріали |
Кримінальне
Велика палата Верховного Суду
Григор'єва Ірина Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні