Рішення

від 22.06.2021 по справі 480/1210/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1210/19

Провадження № 2/945/78/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засіданняЖиган А.О., позивача ОСОБА_1 ,представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Четверта миколаївська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання спадкодавця та спадкоємця за однією адресою;визначення частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності в порядку спадкування ,-

ВСТАНОВИВ:

03.07.2019р позивач звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Четверта миколаївська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання спадкодавця та спадкоємця за однією адресою, про визначення частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності в порядку спадкування в якому просить суд:

визнати факт проживання ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день її смерті за адресою: АДРЕСА_1 , разом з її сином ОСОБА_1 ;

визнати частково недійсним (у справі на 1/2 частку) Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Четвертою миколаївською державною нотаріальною конторою 14.02.2014р. за реєстровим №2-60;

визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - на 1/2 частку у праві власності на земельну ділянку із кадастровим №4824282300:01:000:0032, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с/рада Криничанська, площею 10,76 га., з видом угідь: рілля, з реєстраційним номером нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 293072748242.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 , спадкоємцями якої є два її сина ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на майно, яке складалося з: права на земельну частку (пай) площею 9,6 га.; житлового будинку з усіма господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,25 га. для обслуговування вказаного житлового будинку. ОСОБА_4 за життя постійно проживала в АДРЕСА_1 разом з Позивачем та ніколи не виїжджала зі свого будинку. Обставини щодо перереєстрації своєї матері за іншою адресою йому були не відомі. За обставин викладених в позовній заяві, що підтверджені доказами доданими до неї Позивач вважає себе таким, що прийняв спадщину і йому не потрібно було звертатися із заявою про прийняття спадщини. Після того як Позивач довідався про обставини щодо прийняття , спадкового майна, а саме земельної ділянки із кадастровим №4824282300:01:000:0032 його братом ОСОБА_3 він звернувся до Четвертої миколаївської державної нотаріальної контори. Нотаріус в листі від 06.03.2019р. №262/02-17 повідомив Позивача, що він не був включений в коло спадкоємців, тому що на час смерті матері не проживав разом з нею за однією адресою та не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк, встановлений для прийняття спадщини.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 06.09.2019р. відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 03.08.2020р. закрите підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті. У відзиві на позовну заяву від 28.11.2019р. представник ОСОБА_3 адвокат Федоринський В.М., просить суд відмовити в задоволенні позову по справі №480/1210/19 в повному обсязі у зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю. Посилається на приписи статей 29, 1221, 1268, 1269,1270, 1272 Цивільного Кодексу України та підпункти 1.12, 1.13 п.1 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Зокрема вказує на те, що Відповідач належним чином прийняв спадщину після своєї матері ОСОБА_4 після чого йому було видане відповідне свідоцтво про право на спадщину. Згодом на підставі цих документів Відповідач зареєстрував за собою на праві власності земельну ділянку з кадастровим №4824282300:01:000:0032 площею 10,76 га.. В свою чергу Позивач спадщину,у встановленому чинним законодавством порядку не прийняв.

В судовому засіданні Позивач підтримав заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві та просив суд їх задовольнити.

В судове засідання Відповідач не з`явився. Про час та місце проведення судовою засідання був повідомлений належним чином. Представник Відповідача - адвокат Федоринський В.М. в судовому засіданні просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з підстав зазначених у відзиві.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Четверта миколаївська державна нотаріальна контора в судове засідання, не з`явилась. Про час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, допитавши безпосередньо в судовому засіданні свідків по справі, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких грунтується позовна заява та відзив на позовну заяву у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Із копії спадкової справи №165/2013 (спадковий реєстр №55408339) щодо померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 вбачається, що відповідно до свідоцтва про смерть від 01.04.2013 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . 02.12.2013 року до Четвертої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Аксьоновим Віктором Миколайовичем (Відповідачем) подано заяву зареєстровану в книзі обліку спадкових справ за №445 про прийняття всієї спадщини, після смерті його матері - ОСОБА_4 . В ній зазначено, що спадщина складається з земельної ділянки, розташованої на території Криничанської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області та те, що на день смерті ОСОБА_4 постійно проживала: АДРЕСА_2 . Відповідно до свідоцтва про народження від 02.03.1970р. серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 (Відповідач) є сином ОСОБА_4 . Відповідно до довідки Улянівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 17.06.2013р. №554 ОСОБА_4 постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 з 14.03.2012 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . За цією адресою серед інших також був зареєстрований Відповідач з 05.08.2008р. до 17.06.2013р. (тобто станом на час видачі цієї довідки). Згідно поданої заяви від 14.02.2014 року зареєстрованої у книзі обліку спадкових справ за №6)7 Відповідачем про видачу на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку йому видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 14.02.2014р. зареєстроване в реєстрі за №2-60 на земельну ділянку з кадастровим номером 4824282300:01:000:0032 площею 10,76га. Відповідно до ксерокопії паспорта громадянина України ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 виданого Миколаївським РВ УМВС України в Миколаївській області 16.04.1997 року місцем реєстрації його проживання з 05.08.2008 року зазначено АДРЕСА_2 .

Відповідно до копії паспорта ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 виданого Миколаївським РВ УМВС України в Миколаївській області 21.02.1996 року місцем реєстрації її проживання з 14.03.2012 року зазначено АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки Михайлівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 29.08.2018р. №880 ОСОБА_4 , постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 з 14.03.2012р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . За цією адресою на момент смерті спадкодавця також був зареєстрований спадкоємець -син ОСОБА_3 з 05.08.2008 року до цього часу.

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 17794541 від 14.02.2014р. за Позивачем на підставі свідоцтва про право на спадщину, за законом, серія та номер: 2-60 від 14.02.2014р. зареєстроване право приватної власності частка 1/1 на земельну ділянку з кадастровим №4824282300:01:000:0032 площею 10,76 га. Аналогічна інформадя міститься в інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів, нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №153604185 від 23.01.2019р.

Відповідно до копії паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 виданого Миколаївським РВ УМВС України в Миколаївській області 23.11.1998 року місцем реєстрації його проживання з 13.11.2008 року зазначено АДРЕСА_1 .

З листа Четвертої миколаївської державної контори від 06.03.2019р. №262/02-17

вбачається, що. відповідно до матеріалів спадкової справи №165/2013 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 вона на час смерті була зареєстрована по АДРЕСА_2 . Виходячи з матеріалів спадкової справи Позивача не було включено в коло спадкоємців, тому що на час смерті матері він не проживав разом з нею за однією адресою (цей факт не підтверджується документально) та не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк, встановлений для прийняття спадщини.

Відповідно до свідоцтва про народження від 03.01.1964р. серії НОМЕР_7 позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 .

Згідно довідки Михайлівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 11.03.2019р. №161 ОСОБА_4 , дійсно проживала разом з Позивачем в АДРЕСА_1 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки Михайлівської сільської ради Миколаївського району

Миколаївської області від 21.01.2019р. №110 ОСОБА_4 , була зареєстрована в АДРЕСА_2 з 14.03.2012р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не проживала за даною адресою. За цією адресою на момент смерті спадкодавця також був зареєстрований син ОСОБА_3 з 05.08.2008 року до цього часу.

Актом про проживання від 30.04.2019р. складеним в селі Кринички Миколаївського району Миколаївської області громадянами зазначеними в цьому акті вказано, що з 1988 року Позивач постійно проживав з матір`ю ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 . Вели спільне господарство. В 2012 році ОСОБА_4 перенесла інсульт тa не ходила. Догляд за нею здійснював Позивач. її поховали в с.Кринички. До теперішнього часу за цією адресою проживає Позивач. Акт підписано особами зазначеними в ньому з вказівкою їх адрес проживання та паспортних даних.

В судовому засіданні в якості свідків були допитані громадяни ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Так свідок ОСОБА_7 повідомив суд, що ОСОБА_4 за свого життя не змінювала місця проживання та постійно проживала в селі Кринички. На скільки він пам`ятає вона померла в 2010 - 2011 роках. Перед смертю близько року хворіла. Була лежачою. Не пам`ятає хто складав акт про проживання від 30.04.2019 року він лише прочитав і підписав цей акт. Також йому не відомо де було зареєстровано місце проживання ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_8 повідомив суд, що ОСОБА_4 постійно проживала в АДРЕСА_1 . Останні 5-6 років перед її смертю з нею проживав її син ОСОБА_9 . Коли померла не пам`ятає. Зазначив, що вона декілька років до смерті хворіла. Хворіла раком. Одного разу бачив як до них приїздив молодший син ОСОБА_4 ,- ОСОБА_10 . Не пам`ятає хто та коли складав акт про проживання від 30.04.2019 року. При ознайомленні з актом зазначив, що підписував цей акт. Також зазначив, що утриманням матері займався її син ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_4 постійно проживала в АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_12 . Останні роки перед смертю за нею доглядав ОСОБА_11 . Також зазначила, що ОСОБА_13 відвідувала свого сина ОСОБА_10 в селі Улянівка. Хворіла близько 10 років. Останні півтора року була паралізована внаслідок інсульту. Не пам`ятає подробиці складення акта про проживання від 30.04.2019 року. Зазначила, що напевно цей акт склав ОСОБА_14 та дав їй підписати. Поховали її в Криничках. Похорони організовував ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_5 зазначив, що ОСОБА_14 прожив в АДРЕСА_1 з кінця 90-х років разом з матір`ю ОСОБА_4 . До нього часто приходив ОСОБА_15 щоб викликати швидку допомогу для матері. Перед смертю ОСОБА_13 близько 2-3 років хворіла. Брата ОСОБА_16 бачив дуже рідко, один два рази на рік.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

На підставі частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі статтею 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Підпункт 1.12 пункту 1 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 (надалі - Порядок, тут і надалі в редакції чинній станом на час відкриття спадщини) місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно до ст.29 ЦК України. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Відповідно до частин 1 та 6 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Відповідно до підпункту 1.13 пункту 1 глави 10 розділу II Порядку місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро, довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою. Місце відкриття спадщини не підтверджується свідоцтвом про смерть.

Згідно з підпунктами 3.21, 3.22 пункту 3 глави 10 розділу II Порядку спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Зі змісту наведених норм закону вбачається, що під постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку місця проживання з останнім за однією адресою.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не виключно реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця. При цьому згідно п.п.3.22 пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач, як спадкоємець першої черги, син спадкодавця, у спосіб визначений чинним законодавством прийняв спадщину після своєї матері ОСОБА_4 . Факт постійного проживання з спадкодавцем ним підтверджено шляхом надання нотаріусу довідки Улянівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 17.06.2013р. №554 відповідно до якої ОСОБА_4 , постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 з 14.03.2012р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . За цією адресою на момент смерті спадкодавця також був зареєстрований спадкоємець - син ОСОБА_3 з 05.08.2008 року до цього часу. Інформація щодо реєстрації Відповідача за цією адресою також підтверджується реєстрацією місця проживання в паспорті Відповідача.

На підставі чого йому було видане свідоцтво про право на спадщину від 14.02.2014р. зареєстроване в реєстрі за №2-60.

З листа Четвертої миколаївської державної контори від 06.03.2019р. №262/02-17 вбачається, що Позивач на час звернення до нотаріуса не надав нотаріусу документів визначених підпунктом 3.22 пункту 3 глави 10 розділу II Порядку, які б належним чином підтверджували факт постійного проживання Позивача з спадкодавцем.

Таким чином Позивач, як спадкоємець першої черги, син спадкодавця спадщину у встановленому статтею 1268 ЦК України порядку не прийняв.

Відповідно до ч.І ст.1269 спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.І ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийнявїї.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач заяви про прийняття спадщини у

встановленому законом порядку та строк не подавав і відповідно не прийняв спадщину після своєї матері ОСОБА_4 .

Стосовно невідповідності інформації зазначеної в довідках Улянівської сільської ради від 17.06.2013р. №554, Михайлівської сільської ради від 29.08.2018р. №880 та довідках Михайлівської сільської ради від 21.01.2019р. №110 та від 11.03.2019р. №161 щодо проживання ОСОБА_4 за відповідною адресою суд приходить до наступного.

З листа Михайлівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 09.12.2019р. №1116/2 з доданими до нього матеріалами службового розслідування вбачається, що ОСОБА_4 з 14.03.2012 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та постійно проживала в с.Улянівка (на даний час АДРЕСА_2 . Ця інформація підтверджена формою №1 облікової картки об`єкту ПГО - квартири АДРЕСА_3 та згідно даних щорічного 2013 року суцільного обходу об`єктів ПГО. Також в листі від 09.12.2019р. №1116/2 вказано, що інформація, яка міститься в довідках Михайлівської сільської ради від 21.01.2019р. №110 та від 11.03.2019р. №161 суперечить даним погосподарської книги форми №1 облікової -картки об`єкту ПГО - квартири АДРЕСА_3 (на даний час Михайлівка) та згідно даних щорічного 2013 року суцільного обходу об`єктів ПГО.

Суд критично ставиться до показів свідків з приводу обставин цієї справи, а також акту про проживання від 30.04.2019 року учасниками складення та підписання якого в тому числі були свідки по цій справі з огляду на наступне. Так враховуючи приписи підпункту 3.22 пункту З глави 10 розділу II Порядку на підтвердження факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, спадкоємець надає паспорт з відміткою про реєстрацію його місця проживання разом з спадкодавцем. У разі відсутності цього доказу доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем. Орган місцевого самоврядування - Михайлівська сільська рада не підтвердила факт постійного проживання Позивача з спадкодавцем. Крім того з показів свідків вбачається, що акт про проживання від 30.04.2019 року вони не складали. Акт був складений Позивачем, а вони лише підписали цей акт на його прохання. Також покази не узгоджуються між собою щодо часу протягом якого хворіла ОСОБА_4 , характеру її захворювання, часу її смерті, можливості самостійно пересуватись, факту відвідання нею Відповідача та знаходженні у нього в селі Улянівка, факту та часу протягом якого Позивач проживав в селі Кринички.

Відповідно до ч.І ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч.І ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.ч.І, 5 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків. встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи вказані приписи процесуального закону на підставі досліджених в судовому засіданні доказів по цій справі суд приходить до висновку, що викладені у позовній заяві обставини не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому суд вважає позов необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 8,10,12,13,21,60,81,141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; паспорт серія НОМЕР_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ,паспорт серія НОМЕР_4 ; РНОКПП НОМЕР_8 ) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Четверта миколаївська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання спадкодавця та спадкоємця за однією адресою, про визначення частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 22.06.2021року

Суддя М.М.Войнарівський