Постанова

від 23.06.2021 по справі 478/856/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

23.06.21

22-ц/812/974/21

Справа № 478/856/20 Головуючий у першій інстанції Сябренко І. П.

Провадження №22-ц/812/974/21 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О. О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 червня 2021 року м. Миколаїв

Миколаївській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючої: Ямкової О. О.,

суддів: Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В.,

із секретарем: Горенко Ю. В. ,

за участю: представника позивачки -- Якименка С. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 березня 2021 року , ухваленого під головуванням судді Сябренко І. П. в залі суду в смт Казанка Миколаївської області о 12 годині 31 хвилині зі складанням його повного тексту 25 березня 2021 року, по справі

за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ГАММА

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И Л А:

2 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ ГАММА про усунення їй перешкод в користуванні належною земельною ділянкою, в тому числі шляхом: заборони відповідачу засівати сільськогосподарськими рослинами ділянку без погодження з нею, як власником; без її дозволу працівникам та механізмам товариства знаходитися на земельній ділянці; та перешкоджати позивачці використовувати земельну ділянку за призначенням, зокрема, за участю інших осіб на підставі договорів оренди.

В обґрунтування позову зазначала, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 7,2621 га, що розташована на території Каширівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, вартістю 118 235 грн 66 коп..

З 2012 року по день звернення до суду ТОВ ГАММА створює їй перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, так як без погодження з нею засіває ділянку та користується нею, посилаючись на укладення договору оренди 5 листопада 2012 року строком на 49 років. Але такий договір вона з відповідачем не укладала та його не підписувала.

Посилаючись на вказане, позивач просила усунути перешкоди, які чиняться відповідачем їй, як власнику, у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, з підстав, передбачених статтею 391 ЦК України.

У відзиві на позовну заяву ТОВ ГАММА вважав її вимоги необґрунтованими з огляду на те, що договір оренди, який укладений між сторонами підписано позивачкою та зареєстровано у відповідному законом порядку, внаслідок чого товариство правомірно володіє землею, за що власнику сплачує орендну плату.

Ухвалами Казанківського районного суду Миколаївської області від 23 вересня та 25 листопада 2020 року задоволено клопотання позивачки та у справі призначено судову технічно-почеркознавчу експертизу.

1 лютого 2021 року отримано висновок експерта.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як орендар за підписаним позивачкою договором оренди правомірно володіє та користується предметом оренди - належною позивачці земельною ділянкою, а тому підстав для усунення перешкод в користуванні цією ж земельною ділянкою її власнику немає.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, а також з неповним встановленням обставин справи, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення її позову.

Обґрунтовувала свої доводи тим, що наявний у матеріалах справи договір оренди вона не складала та не підписувала, тобто такий договір сторони не укладали. Наявність підписаних бланків про отримання орендної плати, навпаки, позивачка не спростовувала.

Зазначала про факт фальсифікації договору шляхом додавання аркушу з її підписом до іншого договору, а саме аркуш з підписом позивача у договорі, строк за яким сплив, міг бути приєднаний до фіктивного аркушу з пунктом про 49 років.

Крім цього судом безпідставного приєднано до матеріалів справи копії видаткових касових ордерів, які відповідачем надано з порушенням процесуального строку.

Заперечуючи проти апеляційної скарги відповідач вважав доводи скарги необґрунтованими, а рішення таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення із наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в 2012 році між позивачкою ОСОБА_1 як власником землі, та ТОВ ГАММА укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,2621га ріллі, що розташована на території Каширівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, строком на 49 років та сплатою орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки 118 235 грн 66 коп. (т. 1 а.с.13-17, 115-128).

Договір зареєстровано відділом Держкомзему у Казанківському районі Миколаївської області у Державному реєстрі земель 5 листопада 2012 року за №482360040012422012 (т.1 а.с.116), та за ним внесені відомості про державну реєстрацію самого договору оренди земельної ділянки 5 листопада 2012 року за реєстровим номером №482360004001242 (т.1 а.с.16).

За договором орендарем на користь позивачки, як орендодавця сплачена орендна плата та відповідні суми податку, спочатку по 3650 грн доходу та 547 грн 50 податку, потім 4 600 грн доходу та 690 грн податку і відповідно 7 600 грн доходу та 1 368 грн податку (т.1 а.с.45), та у 2017 року 168 000 грн доходу і 30 240 грн податку, а саме за видатковими касовими ордерами від 23, 24 та 25 жовтня 2017 року за оренду земельного паю за 2017-2032 рр. 50 000 грн, 50 000 грн і 35 240 грн (т.1 а.с.200-201).

Разом з тим, заперечуючи проти підписання договору оренди, який знаходиться в матеріалах справи, позивачка ОСОБА_1 посилалася на його неукладеність, та порушення її права власника, внаслідок використання відповідачем належної їй землі за неукладеним та непідписаним нею договором.

Для підтвердження факту нікчемності договору оренди, в зв`язку з його неукладеністю, за ініціативою ОСОБА_1 в кримінальному та цивільному провадженні проводилися судові почеркознавчі експертизи №120 від 30.03.2020 і №19/104-7/7/968/969 від 1.02.2021 (т.1 а.с.72-77, 136-196), за висновками яких останній аркуш договору оренди, який зареєстровано 5.11.2012 підписано від імені орендодавця особисто позивачкою.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина 1 статті 93 ЗК України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина 4 статті 124 ЗК України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 ЦК України). Особливості найму окремих видів майна встановлюються ЦК України та іншим законом (частина 3 статті 760 ЦК України).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина 1 статті 792 ЦК України).

Договір набирає чинності з моменту його укладення (частина 2 статті 631 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина 1 статті 638 ЦК України).

Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації (частина 3 статті 640 ЦК України).

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина 1 статті 210 ЦК України).

Зокрема, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (згідно із частиною 1 статті 125 ЗК України). Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (частина 5 статті 126 ЗК України).

Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію правочинів, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом (згідно із частиною 2 статті 210 ЦК України).

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, Законом України Про оренду землі , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (згідно із частиною 1 статті 2 Закону України Про оренду землі ). Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (частина 1 статті 6 цього ж Закону).

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (частина 1 статті 14 Закону України Про оренду землі ).

Передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі (частина 1 статті 17 цього ж Закону).

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації (частина 1 статті 20 Закону України Про оренду землі ). Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 цього ж Закону).

Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (частина 2 статті 20 Закону України Про оренду землі ).

На час підписання спірного договору оренди частиною 4 статті 124 ЗК України передбачалося, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

При цьому, у статті 125 ЗК України визначалося, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а частиною 5 статті 126 ЗК України, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, що діє на час підписання самого договору.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, в тому числі на час підписання договору оренди є Закон України Про оренду землі .

Згідно зі статтею 18 названого Закону України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі укладається у письмовій формі та набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, за матеріалами справи слідує, що договір оренди укладено в письмовій формі, його підписано сторонами особисто та зареєстровано у відповідному порядку, що визначений на час його укладання, і за такого, порядок укладення та реєстрації 5.11.2012 договору оренди відповідає положенням статті 18 Закону України Про оренду землі , чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Таким чином наведені судом обставини справи свідчать про те, що дотримання порядку та процедури укладення, підписання та реєстрації договору оренди, виключають його неукладеність в силу вимог закону, що регулює дані правовідносини.

На вказані обставини суд першої інстанції звертав увагу учасників справи, внаслідок чого неодноразово роз`яснював позивачці право на уточнення позовних вимог, та способу захисту порушеного права, але ОСОБА_1 наполягала на захисті свого права лише в спосіб, який викладено у позовній заяві, що подана нею до суду, а саме у спосіб усунення перешкод в користуванні її власністю (т.1 а.с.37).

Тому, посилаючись на неукладеність цього договору, що дає підстави для усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, позивачка в змісті апеляційної скарги вказувала на різні реєстраційні номери договору оренди, що містяться у самому договорі, та у відповіді Головного управління Держгеокадастру у Миколаївської області від 10.09.2018 (т.1 а.с.12-17), але такі її доводи не мають правового значення, оскільки вони не впливають на проведення державної реєстрації самого договору, та стосуються номерів записів, які вносяться у різні реєстри: Державний реєстрі земель та Державний реєстр договорів. Крім того, у відповіді головного управління допущена помилка при вказані реєстраційного номеру договору оренди, про що свідчать надані ним копії витягів.

Не є слушними також і доводи про можливість використання останнього аркушу з підписом позивачки від договору оренди, що був укладений нею строком на 5 років, та зареєстрований 13.12.2010 за реєстровим номером №041049101161 (т.1 а.с.12), оскільки вони не ґрунтуються на будь-яких належних доказах та є лише припущенням, в тому числі спростовуються формою договорів оренди, де запис про реєстрацію міститься відразу, після підписів сторін договору, а наявність підробки такого запису у договорі оренди від 5.11.2012 жодним експертним висновком не встановлена.

Відтак, договір оренди, який зареєстрований 5.11.2012, є підписаним та укладеним, а тому може бути лише оспореним його сторонами. Однак таких вимог позивачкою до суду не заявлялося.

За такого висновки судової технічної експертизи документу №19/104-7/7/968/969 від 1.02.2021 (т.1 а.с.186-196) в частині виготовлення двох аркушів договору оренди різним друкарським способом, та можливість заміни одного з них, якого саме, та на що саме, експертами не встановлено, а тому зазначені висновки не є беззаперечним свідченням нікчемності договору оренди, у зв`язку з припущенням позивачки про використання одного із аркушів з іншого договору, та з огляду на наявність достеменних доказів, що містяться у справі, а саме грошової оцінки землі на одному аркуші, дійсної на час укладення спірного договору, та на іншому аркуші реєстрового номеру, запис за яким здійснений 5.11.2012, та який є відмінним від реєстрових записів та дат у першому договорі (т.1 а.с.12), а отже не може виключати факт роздруківки документу лише на різних комп`ютерах та принтерах до його узгодження та підписання сторонами.

Крім цього вказівка експерта на наявність помилок в документі щодо повторності нумерації під №29 (т.1 а.с.190) не пояснює продовження речення, яке починається на першому аркуші, та закінчується на другому під номером 29, а також містить зміст іншого розділу теж під номером 29, зважаючи на те, що обидві розділи за смисловим викладенням є логічними, без пробілів, та речення, яке починається на одному аркуші договору, продовжується за смисловим навантаженням на іншому. При цьому експертами не встановлена підробка другого аркушу у спосіб накладення одного тексту на інший, що вказує на цілісність розділу одного договору оренди. Також не встановлена наявність допечатки на першому аркуші договору в частині строку його дії, що передусім може вказувати на узгодженість сторонами його умов, оскільки такий строк не вписано ручкою, а сформовано відразу при роздруківки тексту самого договору.

За такого значення щодо виконання однією особою тексту договору щодо грошової оцінки землі та розміру орендної плати, іншою особою вписання анкетних даних орендодавця, а третьою особою внесення даних про його реєстрацію, не впливає на письмову форму укладеного та підписаного сторонами договору оренди.

Отже, договір оренди, який укладено в письмовій формі та підписано сторонами, а його державна реєстрація здійснена ТОВ ГАММА у відповідності до закону, набрав чинності, і, відповідно вказане товариство набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі, сплачує на користь позивачки орендну плату та на час розгляду справи правомірно користується належною їй земельною ділянкою.

Втім, згідно з частиною 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Такими підставами, за змістом частини 2 статті 152 ЗК України та статті 391 ЦК України, якими керувалася позивачка, передбачена можливість захисту права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння.

В такому випадку рішення може бути ухвалено лише в разі доведеності позивачкою відповідно до вимог, передбачених частиною 3 статті 12 ЦПК України, факту створення їй перешкод у здійсненні права користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою при неможливості усунення цих перешкод в інший спосіб.

Натомість, такого факту позивачкою в суді за допомогою належних доказів не доведено, з врахуванням наявності діючого чинного договору оренди, умови якого нею не оспорені.

Тому всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, належним чином дослідивши надані докази, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд першої інстанції, застосувавши саме ті норми матеріального закону, які підлягають застосуванню в цьому випадку, дійшов справедливого висновку про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального і матеріального права та немає підстав для його скасування.

Щодо іншого змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 , то вона не містить перелік обставин, які не були з`ясовані судом та вплинули на невірне вирішення ним справи, а також підставу для відмови у задоволенні позову. Визначені нею доводи не впливають на обґрунтовані висновки суду, та є фактичною переоцінкою доказів, які вже були досліджені та оцінені судом, в тому числі щодо процесуальних порушень судом першої інстанції в частині прийняття від відповідача квитанцій з отримання орендної плати, які відповідають відомостям з офіційних джерел.

Підстав для перерозподілу судових витрат у відповідності до статті 141 ЦПК України немає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення , а рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючої О. О. Ямкова

Судді С. Ю. Колосовський

О. В. Локтіонова